о. Й. Августин, Духовне розпізнавання

Сьогоднішня людина, з причини великої кількості зовнішньої інформації і вражень, наражається на небезпеку жити поза собою, поза своїм внутрішнім «я». Світ внутрішніх духовних відчуттів вимагає зовнішньої тиші. Не усвідомлення своїх внутрішніх порухів разом з невмінням духовного розпізнавання прирікає людину бути рабом своїх примітивних пожадань.
Розпізнавання внутрішніх порухів без духовного розпізнавання – що веде до добра, а що зла – є великою помилкою в духовному житті. В таких випадках ми падаємо в пастку своєї несвідомості і навіть наївності, що буде використане «ворогом людського роду» (ДВ 334). Спонтанних суб’єктивних відчуттів замало, необхідне глибоке розпізнавання – який буде результат.
Чим наполегливіше і послідовніше людина шукає Бога і його волю, тим сильнішим буде «дія духів». Тут на яв виходить усе добре й усе погане. Сильнішою буде також і Божа благодать, тому що людина більше їй відкривається, але посилюється також і дія диявола.
Коли під час реколекцій людина зазнає різноманітні внутрішні порухи – змінні й болючі, то це добрий знак. Це свідчить, що вона втягується в пошуки Бога і його волі.