В трьох останніх правилах св. Ігнатій подає критерії розпізнавання дії злого духа.
А. Автор Вправ спочатку порівнює дію злого духа з поведінкою певного типу жінок. Це порівняння народилося не з негативного ставлення до жінок, а з уважного спостереження. «Своєю поведінкою ворог нагадує жінку; він виявляє слабкість, коли наштовхується на опір, і силу, коли дозволяємо йому діяти.
Коли жінка свариться з чоловіком, який рішуче опирається, то зазвичай занепадає духом і тікає; якщо ж, навпаки, у чоловіка не вистачає духу, і він починає поступатися, то гнів, мстивість і злість жінки стають майже безмежними.
Так і ворог, як правило, слабне, втрачає відвагу і відступає зі своїми спокусами, коли той, хто займається духовними вправами, рішуче протистоїть його спокусам, чинячи прямо протилежне. Якщо ж, навпаки, зіткнувшись віч-на-віч зі спокусами, починаємо боятися і занепадати духом, то не знайдеться на землі жорстокішого звіра, ніж ворог роду людського, коли з незмірною підступністю заходиться здійснювати свої прокляті наміри» (ДВ 325).
Автор Вправ говорить, що людина повинна ясно і рішуче чинити опір злому духові. Нерішучість і вагання обернеться проти людини. Характерною ознакою кожної спокуси є стан внутрішньої неясності, сумніву і двозначності. Людські пристрасті «люблять» нерішучість і хитання.
Б. «Поза тим, ворог діє як спокусник, потай, роблячи все, щоби його не виявили. І справді, негідник, намагаючись лукавими словами звабити доньку щановного батька або дружину доброго чоловіка, прагне, аби його слова та намовляння залишалися в таємниці. Навпаки, він страшенно невдоволений, коли донька батькові чи дружина чоловікові розкриває його оманливі слова й облудні наміри, бо ж добре бачить, що йому вже не вдасться довести справу до кінця.
Так само й ворог людського роду, наражаючи праведну людину на свої хитрощі та намовляння, хоче, щоби вона приймала і зберігала їх у таємниці. Проте коли людина відкриває їх перед досвідченим сповідником чи іншою духовною особою, обізнаною з його лукавством та злістю, то це аж ніяк не припадає йому до вподоби, бо ж він одразу бачить, що не зможу успішно звершити свій підступний намір, оскільки його хитрощі виявлено» (ДВ 326). Відвертість і щирість перед Церквою в особі сповідника чи духовного керівника демаскує тактику диявола і прояснює ситуацію. Св. Ігнатій вірив, що Бог особливим способом діє при відвертості щодо представників Церкви.
Відкривати і вербалізувати необхідно саме те, що будь-яким способом хочеться приховати.
Духовне керівництво може відбуватись лише в атмосфері взаємної довіри, «намагатися вкладати у слова свого ближнього радше добрий сенс, аніж їх засуджувати» (ДВ 22). Керівник повинен чесно висловлювати свою думку щодо ситуації реколектанта, навіть якщо вона буде не дуже приємною. Св. Ігнатій в листі до сестри Реяделл пише: «… якщо сказане тобі буде болючим, то май свідомість, що воно спрямоване не проти тебе, а проти того, хто викликає в тобі замішання».
Людина не може побачити своє обличчя без дзеркала, так само не може побачити свій духовний стан без допомоги іншої людини.
В. «Можна скористатися ще іншим порівнянням: ворог поводиться як полководець, котрий хоче захопити і пограбувати якесь місто. Як воєначальник, розклавши табір та з’ясувавши силу і план фортеці, атакує її з найслабшого боку, так і ворог людського роду кружляє довкола людини, вивідучи звідусіль всі наші богословські, засадничі та моральні чесноти, а тоді нападає і намагається захопити нас там, де знаходить найслабше місце, яке найбільше потребує засобів для того, аби сягнути вічного спасіння» (ДВ 327).
В духовній боротьбі не ми вибираємо місце і зброю, а ворог атакує нас з найслабших сторін і найсильнішою зброєю. І тому нам необхідно добре знати свої слабі сторони. Духовне розпізнавання – це безперервне шукання і вибирання того, що нам дарує Бог.
«Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє, щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм» (Втор. 30, 15-20).
Ми повинні свої внутрішні стани верифікувати з Правилами духовного розпізнавання, які подає св. Ігнатій, і вчитися розпізнавати дію Бога і диявола в душі через щоденні переживання, почуття і натхнення.
