Віктор Іванович Онищак

Чому євреї України і Росії ображаються на звання – жид?
У батька єврейського народу Ізраїля (його початкове ім’я – Яків) було 12 синів. Один із синів мав ім’я Юда. Члени його племені отримали назву юдеї (Jude – англійською мовою), що поляки своєю мовою читають як – жид. Звідси маємо такі звання: єврей, юдей і жид. В далекі доісторичні часи, коли Ізраїлем правили судді, то різниці між єврейськими племенами перед Богом не було. Різниця виникла, коли євреї захотіли поставити своїм керівником царя (після 1086 ріку до н.е.). Першим царем євреї обрали веніяминівця Саула, якого спокусило багатство, слава і Бог його зненавидів. А другим царем став юдей Давид, Божий улюбленець, з роду якого тілом походить Ісус Христос. У часи царя Соломона євреї відвернулися від Бога і лише до Юдиного племені у Бога збереглася терпимість. Він розділив Ізраїль на 2 царства: власне Ізраїль і Юдею. Юдейське царство проіснувало на 125 років довше, ніж Ізраїльське.
Апостол Павло, родом із племені Веніямина, писав, що не той є юдеєм, хто народився від юдейки чи юдея, а той – хто знає і виконує Божі закони та постанови. Тобто, при Новому заповіті, Бог долучає до Юдейського племені представників всіх народів і націй, які знають і виконують Його волю. А Ісус Христос казав, що кожний, хто напоїть юдея хоч кухлем холодної води, той не втратить своєї нагороди, казав, що юдеї будуть набирати людей до Божого Царства і їх вдосконалювати. Є і багато інших висловлювань.
Але ми вже знаємо, що всю владу у царствах світу ще у час народження Христа, Бог передав сатані. А сатана дає владу, маєтки, багатство, славу лише тим, хто поклониться йому. Є ще і заповідь, за якою, євреї не мають права в інших державах, крім Ізраїля, змагатися за державну владу. Що Бог розсіяв євреїв по всьому світу на зло народам, які допустять євреїв до влади у їхніх державах. І інші. Тобто, юдеї (жиди), це – побожні люди (Христові учні), які не можуть займати державні посади. Вони заробляють свій хліб як лікарі, музиканти, вчителі, вчені,.. Вони допомагають людям відшукати дорогу до Божого Царства, зрозуміти Божу науку. А євреї – опановують начальницькі та державні посади, вони грошові мішки, їхній бог той, хто їх збагачує. І в різних релігіях вони займають духовницькі посади (православній, католицькій, протестантській,..). Особливо виразно це зараз у нас.
В Україні та Росії прийнято обожнювати представників влади, цілувати їм руку, кланятися,.. Тому провладні євреї у нас, як вареники в маслі. Звичайно, що із юдеями (жидами) у них немає нічого спільного. Але як вправно вони нам голови закрутили! У нас ненавидять жидів і поважають та слухають євреїв. Все поставлено навпаки.

Що потрібно людині? – Хліба і видовищ. Хліб є важливіший, бо видовища потрібні лише тим людям, які «хліба наїлися». Ось одні люди і займаються виготовленням хліба: продуктів, товарів, послуг, а інші – займаються створенням видовищ: різні митці, спортсмени. Коли наступає брак хліба, тоді тим, хто зайнятий створенням видовищ, стає непереливки, вони страдають першими і найбільше. Тому вони вимушені показати свою потрібність суспільству заздалегідь, щоби, у скрутний для них час, отримати матеріальну підтримку.
Хочу наголосити ще раз на тому, що видовища потрібні лише тим людям, які «хліба наїлися». А що необхідно для того, щоби всі були забезпечені хлібом? – Господь каже, що коли ви будете дотримуватися Божих заповідей і постанов, то будете мати хліб з надлишком. Ті люди, які так і поступають, називаються побожними. Бог від Своїх слів не відмовляється і тому, поки в якійсь місцевості живуть побожні люди, та місцевість буде забезпечена хлібом. Не може Господь забезпечити хлібом лише побожних людей, а тому дає хліба для всіх.
Відомо, що, виконувати Божі заповіді і постанови, в силу дії лукавого, люди не змогли починаючи від Адама. Пояснення були різні і всі вони – від того ж лукавого. В даний час слово «побожний» таке ж старомодне, як допотопні люди. Зараз на слуху слово «культурний». Тобто, побожною людиною є та людина, що виконує Божі закони і постанови, а культурною людиною є та людина, що виконує людські (парламентські) закони і постанови.
Невеличке порівняння. Христос казав: люби свого ближнього, як самого себе. Хто не має хліба і просить, дай йому. Переселенця прийми, подорожнього – переночуй… Основоположники культури М. Порцій і К. Старший зобовязували господаря, бути скупим, недовірливим, кормити праціників так, щоби їхньої енергії вистарчало лише на виконання роботи. Загружати їх роботою так, щоби вони не мали ні часу, ні змоги думати… Тобто, людству побожні стали непотрібні і воно перейшло на культурних. А ті, що створюють видовища, називають себе творцями і носіями культури.
По-суті так воно і є. Щоби мати більше прихильників, митці не гребують тим, що відкрито і першими порушують Божі закони і постанови, пропагують таке і схвалюють тих, хто так робить. Вони весь час на екранах телевізорів і кіно, на слуху в ефірі. Вони серед владоможців і духовенства.
Через них Божий гнів на людей з часом наростає і закінчиться це, як написано, – Днем Божого гніву. Коли Христос дугий раз прийде на землю карати безбожників і палити землю. Так, потопу більше не буде, але і друга кара Господня не буде менш жорсткою, а навпаки. В книзі «Об’явлення» ця друга кара протягом століть описана конкретно.
Наразі українців Бог хлібом забезпечує, але побожних людей залишилося мало. А тому люди своїм духом відчувають наближення великої біди і хто може – тікає з України. Божі слова: «Верніться до Мене і вернусь Я до вас» актуальні, як ніколи. Але це нікому не потрібно, з нього видовища не зробиш, а хліба ми «на халяву» наїлися. Біля побожних.

У свій час Ісус Христос докоряв євреям, що вони, в угоду своїм переданням, традиціям, обходили вимоги Божих заповідей і постанов. Є Божа заповідь не говори неправди, не кради, не бери хабаря, не жадай подарунка,… але немає заповіді про безкарну свободу слова.Так ось, Божі заповіді нам не потрібні, а свободу слова нам подавай. Дожилися ми до того, що огидно брати в руки газету, огидно включати радіо і телевізор, бо там суцільна пропаганда і брехня. Що з російської сторони, що з української – майже однаково. А наймоднішим стало те, що відбулося у французькій столиці – мусульманські фанати розстріляли редакцію каракатуристів. Карикатуристи називають себе прибічниками цінностей католицизму, а мусульмани, нібито, мають інші цінності.
Із наявної в інтернеті інформації виходть, що Магомед був неграмотним арабом, що на той час було звичайним явищем. І був він, як багато українців на заробітках в Ізраїлі. Ходив до синагоги і прослухав там читання Божого закону. Він був настільки вражений почутим, вражений правдивістю і справедливістю Божих законів і постанов, що після повернення до дому зібрав всіх своїх рідних і знайомих і розказував їм про це. Серед слухачів Магомеда було п’ятеро письменних людей, які записали ті розповіді, що стали основою Корану. Тож наскільки треба бути безбожним і бездушним, щоби критикувати Магомеда? Людина, яка має віру, такого собі не позволить. А чого тоді домагаються керівники держав світу, зібравшись в Парижі, які тільки розказують про свої далекі плани і обіцяють щасливе майбутнє? Вони проти мусульманського тероризму? –Добре. Але вони самі розводять терор, в тому числі, на Україні. Люди, які мають віру, такого робити не будуть, адже найпершим є строге дотримання Божих заповідей і публічне покарання порушників. Болить душа за ближніх українців, але при такому нашому відношенні до Божого заповіту, ми можемо розраховувати лише на семикратне побільшення Божої кари.

Кожного українця зараз болить те, що відбувається на донбасі, бо від цього йде загроза для наших дітей і внуків, для їх миру і спокою. Всім хочеться щоби це скоріше закінчилося, щоби всі ми могли надалі жити так, як раніше жили. Адже, для прикладу, що толку з того, що хтось у Слав’янську для своїх дітей раніше купив квартири, чи віли, чи дачі, чи машини? Зараз вони розбиті, розвалені, спалені і ніхто цих збитків їм не відшкодує. То для чого мучилися ті люди, які заробляли гроші на ці квартири, дачі, віли, машини?.. Яка їм зараз користь з того? А що, на донбасі не було храмів різних християнських конфесій, православних, католицьких, протестантських, свідків Єгови?.. Були, сам бачив. А що, вних не проводилися богослужіння? Проводилися! Так в чому справа, чому це сталося? Чому бог не почув людей із тих храмів?
А сталося так тому, що не стало побожних людей на донбасі. Не стало тих, хто дотримувався Божого заповіту, хто дотримувався Його заповідей і постанов. Не стало тих, хто носить Божого знака на правиці і чолі своєму. В Євангелії від Матвія про наші дні написано так: «Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, – глядіть не лякайтесь, бо «статись належить тому». Але це не кінець ще, бо «повстане народ на народ, і царство на царство», і голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це – початок терпінь породільних». Ще раніше, устами пророка Єзекіїля, Господь сказав, що в тій місцевості, де не стане побожних людей, заради яких Бог дає і всім решта хліб насущний, дає мир, спокій і все необхідне, ось у тій місцевості і почнеться все те, що приготовано на останні дні. На жаль, назад вороття немає. А тому всі, хто бажає добра своїм дітям і внукам, в інших регіонах України, де ще немає війни і для того, щоби вона не почалася, мали би задуматися над тим і дбати не про маєтки, які скоро згорять, а про вивчення Божого слова, про дотримання Божого заповіту. Необхідно молитися, щоби Бог продовжив життя тим святим, які ще живуть серед нас, бо поки вони живуть, то і ми будемо мати мир і спокій поряд з ними. А Путін, як колись, за часів Мойсея, єгипетський фараон, лише виконує те, для чого його поставив Господь. Як фараона проклинали, так і Путіна проклинають, але суть справи не у ньому, а у нас, у нашій безбожності.

А тепер найцікавіше. Новітня історія, що описана в Біблії. Це не дати воєн і Папських Соборів у Римі, не їхні результати і домовленості, не дати створення нових християнських конфесій, релігій, нових церковних догм і канонів, нових свят і традицій, інквізиції і хрестових походів, а це історія встановлення «гидоти спустошення». (Для кого важливими є ті події, які наведені вище, той може нанести їх на своєму графіку і це буде етапами встановлення оцієї «гидоти». В інтернеті для цього є достатньо інформації. Якщо когось цікавлять причини тих великих бід, які пережив український народ, а у нас були і великі спустошливі війни, і голод був не один раз, і пошесті холери, тифу і інших хворіб, ми 1000 років не мали своєї державності, то це подано в Божій історії народу Ізраїля. Там Господь конкретно розказує за яку провину, яку кару Він наклав і якої реакції від народу на цю кару Він хотів. Наш народ був покараний Богом за такі самі провини. Як відреагував Ізраїль на Божі покарання, і що за це він отримав, є описано в Біблії, а як відреагував наш народ і що за це він отримав – ви знаєте).
В історії поданій Богом мова йде про встановлення такої гидоти, яка була перед потопом, яка була у Содомі і Гоморі перед їх знищенням, майже така була у Ізраїлі перед його вигнанням із Палестини і коли розіп’яли Ісуса Христа. Це є важливим по тій причині, що «гидота спустошення» є передумовою другого приходу Ісуса Христа, закінчення життя людства в такому вимірі, який був дотепер.
Ні священики, ні керівники народу, ні народ цього не зрозуміли при Старому Заповіті і не хочуть зрозуміти зараз, що не Єрусалимські первосвященики за часів земного життя Ісуса Христа, не Папа Римський, не московський Кирило, не Мартін Лютер, не інші засновники конфесій та релігій збирають Божу Церкву, а це робить Сам Ісус Христос. А тому кожному своїм життям і потрібно догодити не названим особам, а Господу. Догодити їм і Господу одночасно – неможливо.
«Сам буду пасти отару Свою», «І візьму вас із роду по два, а з міста по одному», «Щасливі, хто від сьогодні помирає у Христі», бо вони ввійдуть до «місця Його відпочинку». Про місце Божого відпочинку навчав Господь через пророка Ісаю і апостола Павла. У людини в її житті не може бути іншої мети, крім «Уввійти до місця Божого відпочинку» для продовження життя, бо туди проходять не за своїми заслугами і посадами, а проходять тільки ті, кого візьме Ісус Христос.
Коли Мойсей передавав народу Божий заповіт, він наказував: «Не додавайте до того, що я вам кажу, і не віднімайте від того», а коли апостол Іван закінчував Святе Писання книгою «Об’явлення», то записав: «Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій, а коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій». Апостол Павло, учитель поган, тобто, нас з вами, з цього приводу пише: «Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, – нехай буде проклятий. Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, – нехай буде проклятий».
Тобто, придумувати нові терміни, яких немає у Писанні, нові догми, нові вчення, нові свята, створювати конфесії, змінювати Божу науку, заповіді, постанови, категорично заборонено карою смерті і незалежно, чи це буде робити Віктор Іванович Онищак, чи всіма вами признаний святий. За це буде кара смерті не у земному житті, а людина помре для Божого Царства. А ті, хто слухає фальшивих святих, будуть покарані «мечем, голодом і моровицею». Про це написано чорним по білому у Біблії.
Через пророка Даниїла Господь сказав, що через 1290 днів, після Його воскресіння і вознесіння до Отця, на землі буде встановлена «гидота спустошення» і, що щасливі ті, хто буде жити через 1335 днів. Коли Своїм учням-апостолам Господь розказував про признаки Його другого приходу на землю, серед них Він згадував і пророцтво Даниїла.
Апостол Петро вчив, що для Бога один день, як для людей тисяча років. Апостол Іван писав, що настала остання година, навіть не останній день, а остання година. Є і інші повчання. Таким чином, якщо порівняти час встановлення «гидоти спустошення» до потопу, після потопу, яка була встановлена перед винищенням Содоми і Гомори, то можна справедливо вважати, що 1290 днів це буде 1290 років. Вважати, а не стверджувати. Встановлення гидоти спустошення це не закінчений акт, як прийняття Конституції. А після того, як гидота спустошення встановлена, вона продовжує поглиблюватися.
Боятися треба не того, чи ми правильно встановили цю дату, а того, що гидота спустошення встановлена і, що вона всіх затягує в «пропасть», бо ні Ноя, ні Лота зараз вже не буде і від покарання Божого ніхто не сховається.
Гидота спустошення була започаткована тим, що люди «відставляли» в сторону Божі закони і постанови, а замість них почали запроваджувати свої закони, постанови, укази, свята. Ще, у час апостола Івана, Господь звертався до семи азійських Церков і вказував їм, що вони відхилилися від Його науки і вимагав виправитися. Апостол Павло писав, що після його відходу, в Церкву ввійдуть «вовки люті», які будуть перекручувати Божу науку, казати неправду, лиш би мати побільше «парафіян», побільше доходу. Він вже, навіть, вказував імена тих учнів, які почали це робити. Отакі і стали засновниками конфесій.
А ще, писав апостол Павло, що в Божому домі засяде беззаконник (антихрист) і буде видавати себе за Бога, нестися понад усе, зване Богом і святощами. Люди будуть пихаті, грошолюбні, чванливі, ліниві, сварливі. Вони здорової науки не будуть триматися, а настановлять собі вчителів, щоб їхні вуха влещували. Вони весь час будуть говорити про Боже слово, але його так і не зрозуміють. Зараз, у галичанських селах, при одному Богові, одній вірі, вже налічується до десятка християнських конфесій, це не кажучи про міста.
Пізніше, по смерті апостолів, до поширення гидоти спустошення долучилися винахідники і вчителі церковних догм, канонів, адже у Писанні цього немає і апостоли про це не вчили. Так появилася догма про перворідний гріх, святу Трійцю і всі решта. А у 362 році нашої ери, Римський імператор, який не був християнином, видав указ про перенесення святкування суботи на неділю, на день народження божества сонця, якого він вшановував. У той час християнська церква ще не набула великого визнання, бо до цього часу вона була гонимою. Це гоніння церкви почалося після смерті диякона Степана.
Папа Римський, щоби бути у добрих стосунках з імператором, на папському соборі затвердив і для християн перенесення святкування суботи на неділю. Господь казав, що по тому, як ми святимо суботу, Він судить, чи визнаємо ми Його за свого Бога, чи ні. Ті, хто визнає Господа своїм Богом, не могли перенести святкування суботи на неділю, бо це означає відмову від Господа. Вже після того, для свого оправдання, «мудрі і світлі голови «святих» придумали, що християни святкують не день народження божества сонця, а день воскресіння Христа і на російській мові він так і називається – «воскресениє». Правда в тому, що бачимо.
Господь повчав, що розділений у собі, дім, місто, царство не встоїть, а запустіє і загине. Апостольська Церква, розділена на конфесії, загинула, переродилася на антихристів, про яких Господь казав: «Тоді, як хто скаже до вас: «Ото, Христос тут» (що Господь є у православних, у протестантів, у католиків,..) чи «Отам» (у свідків Єгови, у сектантів,..), – не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і не правдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда (як чуда у протестантів із лікуванням, у православних – сходження вогню на Пасху в Єрусалимі), що звели б, коли б можна, і вибраних.»
Результатом того появлення багатьох конфесій стало те, що кожна конфесія має свої канони і вченя, які її відрізняють від інших конфесій, а через це вони вимушені перекручувати Боже слово. А сучасні християни, в тому числі і свідки Єгови, вивчають вчення своїх конфесій, замість Божої науки і ворогують між собою, бо їхні вчення є різні. Якби вони вивчали Божу науку, яка є одна для всіх, то не було би ворожнечі між ними.
Тепер слово про те, чому нас у пророцтві Даниїла (ті, хто буде жити через 1335днів) названо щасливими. Ми, в порівнянні, з нашими неграмотними предками, щасливі тим, що всі є грамотні і всім нам зараз доступна Біблія. Ми маємо що їсти і у що одітися, поки між нами ще є праведники. Ніякі священики, ніякі проповідники не зможуть ввести в оману того, хто шукає дорогу до Божого Царства і покладається на Господа, на Його слово, хто все досліджує по Біблії і це виконує. Адже таким чином у останні дні буде проповідувана Євангелія Божого Царства: «кожний сам по своїй Бібліі, з молитвою до Господа про розуміння Його слова». Не антихристи же будуть проповідувати правильне вчення Христове?
Правда, апстол Павло писав, що і в той час, деякі діячі Євангелію проповідували не щиро, задля користи і що він тішився тому, що Євангелія все ж проповідується. Бо у той час поряд із такими проповідниками, були і правдиві проповідники і кожний міг долучитися до правдивої науки. А тепер, перед другим приходом Господа, правдивих конфесій нема і нема навчання правдивої Божої науки. Немає законності в державі і немає її в конфесіях. Тож все зроблено так, щоби людей до Бога, до Його заповідей і постанов, не допустити.
Останні часи на землі будуть дуже важкі, а початок дня Божого гніву буде страшний. Пророк Єзекіїль записав таке: „Третина твоя помре від моровиці й загине від голоду серед тебе, а третина попадає від меча в твоїх околицях, а третину розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча!.. Той, хто далекий, помре від моровиці, а хто близький – впаде від меча, а хто залишиться та буде врятований – помре від голоду. І так Я викінчу Свою лютість на них!”
Після отих слів, до всіх живучих в Україні, аж криком кричати хочеться, бо воно вже стоїть на нашому порозі. Те, про що Господь казав, що це «початок мук породільних», вже прийшло до нас. Порівняйте те, що є навколо нас, із тим, що Господь назвав як передумову Його другого приходу і переконаєтеся, що все вже збулося. Повернення до попереднього мирного, розміреного життя, вже не буде. Зараз в Україні одні хочуть нового Президента, другі – новий уряд, треті – федерації і ще багато чого. Вони кажуть, що Бог має кожному із них допомогти, запевнити виконання їхніх бажань, бо вони за це моляться. Виходить так, що не українці зобов’язані служити Богу і виконувати всі Його побажання, а Бог має виконати побажання українців, бо вони всі моляться.
І ніхто не каже, що ми у Божій руці, як глина в руці ганчаря. Як ганчар може викинути глину, яка для нього виявилася непридатною, так і Бог може викинути тих, хто не знає і не виконує Його заповіту. Тож найпершим має бути повернення до Божого Закону, до Божої правди і справедливості, а всі закони Верховної Ради, постанови, укази необхідно визнати за непотрібні, якщо хочемо ще цього разу уникнути кари Божого гніву.
За щось подібне до теперішнього, 100 років тому, українці отримали громадянську війну, голодомор, репресії, виселення в Приморський край, в Сибір, в Казахстан, а після них – другу світову війну. Цю біль нинішнє покоління молодих людей не пережило, не розуміє і тому воно таке нагле, і так ретиво біжить до біди, хоче силою зробити те, що вони бажають.
Пророк Осія закликав щоб шукали правди, шукали смирення, щоб молилися, то тоді може будуть сховані від Божого гніву ті, хто послушний Йому. А всім іншим ніхто не позаздрить і не поспівчуває.
Звичайно, кожний народ свою історію покидання Бога проходив у свій час, із своїми особливостями. На історії Свого народу Господь показує людству, як Він змагався за нього, які чудеса Він творив, щоб цей народ повірив і навернувся до свого Творця, свого Господаря, до вічного життя, миру, радості і щастя. Господь не пошкодував навіть Сина Свого Однонародженого, віддав Його на наругу, на знущання, на смерть у людському тілі. Але Ізраїль не оцінив цього, не повірив, не захотів покласти надію на Бога і залишився у своєму гріху. Таким самим чином будуть робити всі народи до другого приходу Ісуса Христа.
Перед самим другим приходом Ісуса Христа, коли праведників залишаться одиниці, на землю прийдуть Його Анголи і непомітно заберуть тих одиноких праведників із землі, як колись забрали Лота праведного із Содому перед його знищенням. А тоді розпочнеться день Божого гніву. Написано «день», але при ньому тільки скорпіонами Бог буде мучити людей 5 місяців. І це невідомо в якому обчисленні.
Апостол Іван описав в книзі «Об’явлення» два звірі, які були на землі перед приходом Господа. В Біблійній мові, звір, це – група людей, яка в народі займає певне місце і виконує певні функції. Перший звір, який повстав із води, що його будуть мати всі народи землі, це – влада державна: депутати і чиновники, судді і прокурори, міліціонери і всі інші чини. Вони всі разом становлять отого звіра. Є описано, що і як вони будуть робити, що їм дано перемогти праведників, що цей звір змете третину зір і затьмить третину сонця (сучасні військові ядерних держав уявляють собі, що це таке).
І коли другий раз прийде Господь, цей звір буде живцем вкиненений в огняне озеро. Господь його вже засудив за те, що він робить, що він, своїм беззаконням, нікому не позволяє ввійти до Божого Царства, а тому все буде і справедливо, і по суду Божому.
Є описаний і другий звір, що вийшов із землі, що мав два роги, подібні до баранячих (Баранець – Ісус Христос). Отут особливо прошу, моліть Бога, щоби дав вам вірне розуміння Його слова і будьте дуже уважні при дослідженні цих текстів Писання. Бо цей звір не буде однаковим у всіх народів і його складовими частинами будуть дві великі сили: християни і мусульмани. Ось усе духовенство цих двох релігій назване беззаконником, фальшивим пророком, його число 666. Стільки буде конфесій і релігій наприкінці віку, – 666. Порівняйте їх з наявними зараз і будете знати, чи будуть ще нові православні, чи католицькі, чи протестантські конфесії, чи ні.
Якщо одні антихристи, вийшли із апостольської Церкви, називають себе християнськими релігіями, християнськими церквами і складають одну потугу у світі, один ріг баранячий, то другий ріг може складати лише мусульманство, яке також вийшло із Христової Церкви (пророк Мохамед почув всі Божі заповіді і постанови у єврейській синагозі в 600-х роках).
Є описано все, що зробить цей звір і він дасть знак антихриста кожному проживаючому на землі (не перший звір, не державна влада, а – другий звір). Написано, що хто знатиме і виконуватиме Божі заповіді і постанови, той отримає Божого знака на своє чоло і правицю, а хто дотримуватиметься конфесійного вчення, традицій, обрядів, святкувань, той отримає їхнього знака. Знак антихриста – належність до якоїсь конфесії, чи релігії. Цей звір із приходом Господа, також живцем буде вкинений в огняне озеро. Так написано, але у різних конфесіях трактують це по-своєму.
Ось оті звірі і те, що вони зробили, а зробили вони повне беззаконня (Божих законів ніхто не знає і не виконує, навколо кожного беззаконня і зло) і є тою гидотою спустошення, про яку писав пророк Даниїл. Кому не підходить, із якихось причин, таке трактування Біблійних звірів нехай його не приймає, вас ніхто не зове в нову християнську конфесію, а це є написане в Біблії. А якщо хто має інше трактування, прошу поділитися ним.
Для праведників буде створена нова земля і нове небо, де буде жити Бог з людьми, а сучасна земля буде спалена і знищена. Тисячу років у Божому Царстві Ісус Христос разом із 144000 суддів буде навчати і вдосконалювати всіх достойних називатися Божими Синами. Ось чому важливо стати учнем Христовим, яких при Старому Заповіті називали перворідними, бо інших у Божому Царстві, крім учнів, не буде. Написано, що всі будуть розуміти Божу науку, всі будуть виразно говорити і пояснювати, бо все це від Бога. Коли хто вдосконалиться до рівня суддів, того Господь передасть Отцеві, а коли передасть останнього, тоді підійде Сам, поклониться Йому і отримає нове Ім’я. Після цього Бог буде все і у всьому, а кожний із людей буде частинкою або учасником Бога. На цьому виповниться Божий задум щодо людини.
Господь сказав про Писання: «Наприкінці днів добре зрозумієте це все». Чому власне так? -Не пояснив, а може мені Бог не дав розуміння цього пояснення, а може тому, що зараз більше грамотних людей, які досліджують Біблію і немає монополії священиків на трактування Божого слова. Важливим є те, що нам дано знати більше, ніж нашим батькам, а якщо Бог продовжить дні на землі, то наші діти, наші внуки зможуть зрозуміти більше, ніж ми.
А коли мине тисяча років, із темниці буде випущений сатана, щоб зводив народи, які не ввійшли до Божого Царства, а залишились на землі. Буде їх останній бій із святими. З неба зійде вогонь і заб’є всіх, хто вийшов на війну із Божими святими. Буде суд безбожників і хто не був записаний у книзі життя, буде засуджений до огняного озера разом із сатаною, де вже будуть знаходитися вищевказані два звірі.
Із врахуванням всіх можливих похибок, можна сказати так, зараз закінчується шоста тисяча років. Сказати точно, коли закінчиться наша історія і розпочнеться день Божого гніву не зможе ніхто із людей, але те, що історія людства не має мільярдів і мільйонів років, це факт. Іншої вірної книги, крім Біблії не має. Другий прихід Господа вже близько (той признак, про який казав Ісус Христос – навколо Єрусалиму вже воюють всі народи, здійснився), а до Його приходу треба встигнути протиснутися до «місця Божого відпочинку», де відпочивають всі, вибрані Богом, до початку Божого Царства. Вузька та стежина і тісні ті ворота, що ведуть до Божого Царства і мало хто їх знаходить і широка дорога, яка веде у пропасть, і багато по ній ідуть. Не забувайте ці Господні слова і не тримайся більшості, і не робіть так, як всі, бо це є, за Господнім визначенням, «широка дорога». Господь дозволив кожному вибирати, що йому потрібно і ніхто із людей нехай тому не перешкоджає, якщо він не бажає собі більшої Божої кари. То, що має відбутися в Україні, відбудеться і ніхто того не відверне, але горе тому, хто до цього долучився, хто це провокував, хто це прискорював, хто до цього провадив, хто в це вмішався. Так написано в Біблії.

А тепер для тих, хто ознайомився з тим, що Господь говорить про владу державну, пропоную розумову розминку. Пропоную подумати над значеннями двох слів: банда і партія. У Радянській ециклопедії зазначено, що банда, це 2-3 і більше чоловік, які змовилися між собою, щоби незаконним шляхом придбати гроші, матеріальні цінності, майно і т.п. «Змовилися», сучасною мовою означає, що вони ухвалили статут організації і склали її програму. Для банди ці документи не є «писані», а для партії – їх пишуть на папері і реєструють.
Із самих початків навчання, люди знають, що банда це є зло. Прийнято вважати, що для боротьби з нею парламентарі пишуть закони, президенти видають укази, уряди приймають постанови, служба безпеки, прокуратура, міліція і «беркути» її переслідують, суди засуджують, а тюрми утримують. На все це тратиться ціла купа грошей платників податків. Засоби масової інформації кожного дня в новинах повідомляють про успіхи по боротьбі з різними бандами.
Бандити грабують переважно тих, в кого знаходиться багато незаробленого: банкірів, торгашів, держслужбовців, суддів і їм подібних. До роботяг бандити не суються, бо у них нічого брати, а останню сотню у пенсіонерів на пляшку горілки забирають не бандити, а виродки, які не мають ні статуту, ні програми, ні людської подоби.
А тепер, якщо ті, 2-3 і більше людей (банда), зроблять хитріше і скажуть, що вони зібралися не для того, щоби грабувати, а що вони знають як і хочуть покращити життя громадян, зробити їх багатими, культурними, щасливими і вони просять обрати їх до влади, бо вони тепер не банда, а партія. І насправді, тим вони уникають переслідування, засудження, утримування в тюрмі, і коли їх оберуть до влади, то вони самі будуть писати закони, видавати укази і постанови, будуть керувати службою безпеки і прокуратурою, міліцією і «беркутами», судами і тюрмами. Вони будуть розпоряджатися всім народним багатством, народною касою – бюджетом, будуть брати гроші і матеріальні цінності зо всіх громадян: старих і малих, здорових і хворих, працюючих і непрацездатних… Засоби масової інформації кожного дня будуть показувати їхні виступи для народу. Перед ними будуть поклонятися, їх будуть вихваляти, за них будуть битися, за них будуть голосувати. В тюрму будуть садити тих, хто буде незадоволений «їхнім покращенням». Звичайно, жодний партієць з цим не погодиться, бо в енциклопедії про партію вони написали інше.
Якщо відсіяти полову від зерен і назвати все своїми іменами, то партія, це – лицемірна, підла, гидка банда і КПРС серед них була далеко не найгіршою, а найогидніша перед Богом, це – християнська партія. Зараз знайти в чистому виді партію, чи банду неможливо, бо вони переплелися між собою. Партії, чи то банди, при владі змінюють одна другу, але суть від того не змінюється, бо вони ведуть народи не до Бога, не до Його Царства, а до погибелі. І називається все це – демократією.
Для кожного не буде зайвим задуматися над тим, а як я виглядаю в Господніх очах, коли я іду голосувати за партію, чи за кандидата? Адже своїм голосуванням я стверджую перед Богом, що я хочу, щоби мене грабувала, власне, ця банда, чи цей кандидат, за яких я голосую. А у правлячої банди є «право царя», дане Богом і всі зобов’язані їй коритися, а не стогнати, протестувати, чи ще щось робити.
Можливо хтось, із читаючих це, має написану дисертацію про розвиток демократії або щось подібне до того і він покаже «інший бік медалі».