«Верніться ж до Мене і вернусь Я до вас!»
Багато разів із цим закликом Господь звертався до Свого народу і кожний, хто читає Біблію, це зауважив. Сучасні християни рахують, що нас це не стосується, бо ми християни, ходимо до церкви, віруємо в Ісуса Христа і що ще більше може бути понад те? А виявляється, що варто дослідити це по Біблії.
Через Мойсея Господь говорить: «За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не підете. Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити…» І ще: «А Мойсей сказав: «Чому ж ви переступаєте наказ Господній? Таж це не вдасться! Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то будете побиті своїми ворогами»».
Ті, хто переступає наказ Господній, а під цим розуміється і заповідь, і закон, і постанова Божа, хто робить так, як поганські народи, ті відвертаються від Бога і втрачають Його. Навіть в присутності Мойсея євреї багато разів відверталися від Бога, порушували Його заповіді і постанови. Через те Мойсей попереджував народ: «Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині». Єврейський Божий народ відрізнявся від усіх інших поганських народів тим, що він мав досконалі, справедливі Божі закони, а ті народи їх не мали. Про це прямо вказано у Біблії.
Виявляється, що ходити до церкви, як євреї, що-суботи і кожного свята, слухати священиків, навіть таких, як Мойсей, зовсім не є гарантією для людини, що вона буде Божою, що вона не визиває Його гнів. Більше того, через Мойсея Господь багато разів попереджує євреїв, що вони своїми порушеннями Його заповідей весь час дратують Його, і що Він вже втратив Своє терпіння до них. І знову Господь каже: «Ось сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття: благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні, і прокляття, якщо не будете слухатися заповідей Господа».
Бог двічі проклинав землю. Після першого прокляття земля перестала бути Раєм і стала такою, на якій треба працювати «в поті свого чола», а друге прокляття, це – потоп. Боже прокляття людині не менш трагічне. Тому Мойсей і остерігав свій народ: «І станеться, коли прийдуть на тебе всі ці слова, благословення та прокляття,… і ти навернешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую,… і будеш виконувати всі Його заповіді…»
Божий пророк Самуїл, який був останнім судею в Ізраїлі, остерігав свій народ, коли той захотів настановити собі царя, що не важливо, як називається керівник народу суддя, чи цар. А важливим є те, чи той керівник разом із народом дотримуються Божих заповідей і постанов, чи вони будуть встановлювати свої закони і постанови. Якщо вони будуть дотримуватися Божих законів і постанов, то будуть жити вони і їхній цар, а якщо вони встановлять людські, чи царські закони, то – погинуть. Народ не може одночасно виконувати і Божі закони, і царські, чи демократичні, як думають сучасні християни. Ісус Христос багато разів повчав, що людина не може служити двом панам. Тобто, не можна приймати Конституцію, не можна приймати закони, постанови, укази в державі, бо вони відкидають Боже царювання, відвертають людей від Бога і ведуть до погибелі.
Цьому є багато прикладів у Біблії, і сама історія Ізраїля свідкує, що царі встановили свої закони і порядки, відвернули людей від Божих законів і постанов, за що Бог засудив Свій народ і розпорошив його по всьому світу. Господь зробив те, про що попереджував: «Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам… Та не слухали вони…» Так закликали всі Божі пророки і ні царі, ні народ їх не послухав.
Таким чином, той народ, який дотримується Божого законодавства, той визнає Бога за свого царя і користується Божими благословеннями. На жаль, після того, як від Бога відвернувся і відпав Ізраїль, таких народів більше немає. Бог питав у Євреїв, мов, яку кривду ваші батьки знайшли в Його Законі, що вони його полишили і встановили у державі марноту?
А той народ, який встановлює собі своє, цивільне законодавство, той відвертається від Бога і перебуває під Його прокляттям. І зовсім не має значення, чи ті закони встановлює цар, чи парламент, але ці закони під кінець, перед другим приходом Ісуса Христа, будуть такими поганими, що за ними жити буде неможливо. Це і приведе людей до погибелі. За це Бог і буде карати всю землю, а не тільки Україну.
Коли «виповнився час», то: «Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!»… Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця, і в річці Йордані христились від нього і визнавали гріхи свої… то промовив до них: «Роде зміїний, – хто вас напоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, – учиніть гідний плід покаяння!»
Цим Господь започаткував укладання Нового Заповіту, за яким він допомагає кожному покаятися, повернутися до Бога, очиститися від провини за скоєне в той час, коли не знали Божих заповідей і постанов та стати Його спадкоємцем. Не народам тепер Господь допомагає, а допомагає кожному чоловіку із всіх народів, якщо той чоловік боїться Його і вивчає Його науку.
За Старим Заповітом Господь змагався за Свій єврейський народ, який відвернувся від Нього і був розпорошений по всьому світу. За Новим Заповітом Господь змагається за кожну людину із єврейського народу, а, також, і зо всіх поганських народів. Самі народи Богу не послушні і Він допустив, щоби вони «за своєю впертістю» йшли до погибелі. Господь допустив, щоби народи мали таку владу, яку вони хочуть, щоби вони мали «закони недобрі», щоби в Божому домі засів антихрист, «який буде нестися понад усе, зване Богом чи святощами…» Все це є від Бога, але не тому, що так Бог каже, а тому, що так захотіли непослушні Богу люди і Він це допустив.
Ісус Хрстос повчав: «Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його… Прийдіть до Мене, всі стружені та обтяжені, – і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, – і знайдете спокій душам своїм… Оці люди устами шанують Мене, а серце їхнє далеко від Мене! Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук – людських заповідей…»
Не тільки в державі народи замінили Божі закони своїми законами, але й у церкві керуються не Божими законами і постановами, а церковними канонами. А тому зараз і не чути закликів «Навернімось до Бога!», бо Господні постанови і заповіді полишені і за ними ніхто нічого не судить. У всіх школах навчають не Божих заповідей і постанов, а людських заповідей. А тому така шана, як наша, Богу не потрібна.
А ще Ісус Христос ввів поняття віри в Божого Сина і охрищення. Хто повірить, що Ісус Христос є Той Божий Син, якому поручено вибрати із-посеред народів всіх побожних людей і допровадити їх до Бога на Нову Землю і хто прийме Христового Духа (охриститься), той врятується. Його Христос воскресить останього дня. Всі інші люди залишаться поза тим Христовим спасінням.
Тобто, за Новим Заповітом, щоби навернутися до Бога, до Його заповідей, законів, постанов, зусилля самої людини визнанні за недостатні, за слабі, а тому в цьому кожному допомагає Ісус Христос Своїм Духом. А для того треба повірити в Нього і охриститися. Господь про те каже щей так: «Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть чого хочете, – і станеться вам».
Дуже прикро, що у наш час, час освіти і просвіти, народи відвернулися від Бога ще більше, ніж погани часів Мойсея. Господь про це знав і попереджував, що в останні дні на землі, люди відмовляться від Його Заповіту і всі захочуть зайняти посади у державній владі, в церкві. Навіть тоді, коли на землі почнеться день Божого гніву і Божі Анголи будуть карати землю і її мешканців за їхню безбожність та за все, що вони накоїли, люди не покаються: «А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам’яним, і дерев’яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити. І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх… люди від болю кусали свої язики, і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, – та в учинках своїх не покаялись!»
Нинішнє покоління людей все це побачить своїми очима, але не зрозуміє. Народи і надалі боротимуться за демократію, за свої права, за кращу Конституцію, за краще майбутнє своїх дітей і ще багато за що вони будуть боротися, а Божі кари за ті їхні дії і вчинки, про які Господь сказав їм наперед, не сприймуть, не зрозуміють і не покаються.
Таким чином, народи світу від Бога відвернулися і рідко хто із людей зараз шукає ту «вузьку стежину до Божого Царства», рідко хто вивчає самостійно Божу науку, а тому і не чути закликів: «Навернімось до Бога, бо Його Царство наблизилось!»
P.S. Ваші обурливі емоції зараз є зрозумілими, але перевірте по Біблії, чи, сказане тут, то є правда. Бо Господь вправі зробити з кожним із нас, як ганчар з глиною. Тож, щоби ми не потрапили під Його гнів…
Книги Біблії
1. Буття 4,25-26; 6,5-6; 9,8-13; 12,10; 13,3-4; 17,7-10.
2. Вихід 16,28; 24,32.
3. Левит 18,3-5,24-28; гл.26.
4. Числа гл.14; 32,1-15.
5. Повторення Закону гл.6; 7,3-4; гл.8; 9,21-24; 10,12-13; 11,1,26-28; 13,5; гл.28; 29,23-26; 30,1-10.
6. Ісуса Навина 23,6-13; 24,14-21.
7. Суддів гл.2.
8. Перша Самуїлова 2,11-17,22-24; 12,14-15; 15,22-23.
9. Перша Царів 2,3-4; 3,14; 6,12-13; 9,1-9; 11,4-10,31-33,38; 14,21-24; 19,14.
10. Друга Царів 17,7-23; 18,6-7.
11. Перша Хронік 28,8-9.
12. Друга Хронік 7,11-22; 12,1-12; 15,3; 16,12-13; 17,3-4; 24,23-24; 25,14-15; 34,24-33.
13. Неемії 1,5-9; 9,29-37.
14. Псалми пс.77; 105; 118.
15. Ісаї гл.1; 5,24-25; 19,16-22; 24,1-6; 30,8-18; 31,6; 33,22; гл.34; 42,23-25; 44,1-5,22; 48,8-9,18-19; 56,4-7; 65,11-14.
16. Єремії гл.2; 3,21-22; 4,1; 5,19; 6,19; 7,3-4; 11,2-5; 16,9-12; 22,8-9; 25,3-7; 26,4-6.
17. Єзекіїля 2,3; 11,17-21; 14,6; 17,3-10; 18,14-18; 20,5-26; 33,14-16.
18. Даниїла 9,4-16.
19. Осії 4,6; 6,1-7; 11,7.
20. Йоіла 2,12-17.
21. Йони гл.3.
22. Захарія 7,8-14; 11,6.
23. Малахії 3,7.
24. Євангелія від Матвія гл.3; 7,21; 9,13,35; 10,6-38; 11,12,20-24,28-29; 12,41-42; 15,8-9; 16,24-26; 21,21-22; 26,69-75; 28,19.
25. Євангелія від Марка 1,15; 9,23; 16,15-16.
26. Євангелія від Луки 1,13-17; 4,43; 7,47; 9,12; 10,9-16,27; 12,9; 13,1-5; 14,26-27; 18,8,17; 24,46-47.
27. Євангелія від Івана 1,17; 3,36; 6,29,40; 11,25-26; 12,48; 14,15-23; 15,7.
28. Дії Апостолів 3,22-23; 4,19; 15,7-11,28-29; 16,30-32;17,23-31; 28,26-27.
29. Послання апостола Павла до: Перше Коринтян 2,14.
30. Друге Коринтян 3,12-17.
31. Галатів 2,16.
32. Перше Тимофія 1,16.
33. Друге Тимофія 4,3-4.
34. Євреїв 4,1-3; 9,10-12; 11,6.
35. Об’явлення 2,5,16; 3,3,20; 9,20-21; 16,10-11.