Божі заповіді
1. Із кожного дерева Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш. (Бт. гл. 2)
2. Усе, що плазує, що живе воно, – буде вам на їжу. Як земну ярину – Я віддав вам усе. Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете вживати. (Бт. гл. 3).
3. Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною! (Вих. гл. 20).
4. Не роби собі різьби (фігури, скульптури) в всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій,Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, і на третіх, і на четвертих поколіннях тих, хто не навидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей. (там же).
5. Не присягай (не призивай) Іменням Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає (призиває) Його Ім’ям надаремно. (там же).
6. Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. (там же).
7. Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі! (там же).
8. Не вбивай! (там же).
9. Не чини перелюбу! (там же).
10. Не кради! (там же).
11. Не свідкуй неправдиво на свого ближнього! (там же).
12. Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!( там же).
13. Чарівниці не зоставиш при житті. (Вих. гл. 22).
14. Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому як суворий позичальник, – не покладеш на нього лихви. Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому… (там же).
15. Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати. (там же).
16. Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. (Відмінена). Перворідного з синів своїх даси Мені. (Будеш молити Бога, щоби всіх дітей твоїх вчинив перворідними). (там же)
17. Не будеш розносити неправдивих поголосок. (Вих. гл. 23).
18. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправди. (там же)
19. Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. (там же).
20. Не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшості, щоб перегнути правду. (там же).
21. Не будеш потурати вбогому в його позові. (там же).
22. Від неправдивої справи віддалишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю несправедливого. (там же).
23. А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих. (там же).
24. А приходька не будеш тиснути, бо ж ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї. (там же).
25. Шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай, а сьомого – опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оливки твоєї. (там же).
26. Все, що Я сказав вам, будете виконувати. А ймення інших богів не згадаєте, – не буде почуте воно на устах твоїх. (там же).
27. Тричі на рік будеш святкувати Мені. Будеш дотримуватися свята Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки. І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою. Тричі на рік буде являтися весь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа. (там же).
28. Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім… (Відмінена). Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. (там же).
29. Не будеш варити ягняти в молоці його матері. (там же).
30. За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і за звичаями їхніми не підете. Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я – Господь, Бог ваш! (Лев. гл. 18).
31. Жоден чоловік не наблизиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу. Я – Господь! Наготи батька свого й наготи матері своєї не відкриєш… Наготи жінки й дочки її не відкриєш… І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво… До жінки в час виділення нечистоти її не наблизишся. (там же).
32. З чоловіком не будеш лежати як з жінкою, – гидота воно! І з жодною худобиною не зляжешся. (там же).
33. Будьте святі, бо святий Я – Господь, Бог ваш! (Лев. гл. 19).
34. Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете додержувати. (там же).
35. Не звертайтесь до ідолів, і не робіть собі литих божків. (там же).
36. Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на одного. (там же).
37. Не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім’я Бога свого. (там же).
38. Не будеш гнобити ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита. (там же).
39. Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, – і будеш боятися Бога свого, Я – Господь! (там же).
40. Не зробите кривди в суді: не будеш потурати особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, – за правдою суди свого ближнього! (там же).
41. Не будеш ходити пліткарем серед народу свого. (там же).
42. Не будеш наставати на життя свого ближнього. (там же).
43. Не будеш ненавидіти брата свого в серці своєму. (там же).
44. Конче вияви неправду свого ближнього, – і не понесеш гріха занього. (там же).
45. Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! (там же).
46. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішанина ниток, не ввійде на тебе. (там же).
47. Не будете їсти з кров’ю. (там же).
48. Не будете ворожити і не будете чарувати. (там же).
49. Не будете стригти волосся довкола голови вашої,і не будеш нищити краю бороди своєї. І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите наколеного напису. (там же).
50. Не безчесть своєї дочки, і не роби її блудливою, щоб не стала блудливою ця земля, і не наповнилась земля розпустою. (там же).
51. Субіт Моїхбудете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. (там же).
52. Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними. (там же).
53. Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. (там же).
54. Не будете чинити кривди в суді, у мірі, у вазі та мірі рідини. Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна… (там же).
55. Господь, Бог наш, – Господь один! І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! І будуть ті слова, що сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш. І привяжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов’язкою (знаком) між очима твоїми. І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх. (Повт. Зак. гл. 6).
56. Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати. (там же).
57. Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших… (там же).
58. Не будете спокушати Господа,… будете конче пильнувати заповідей Господа,… і будете робити справедливе та добре в Господніх очах… (там же).
59. Якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, – ви конче погинете! Як ті люди, що Господь вигубляє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого! (Повт. Зак. гл. 8).
60. Чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм, і всією душею своєю, виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре. (Повт. Зак. гл.10).
61. І будете любити приходька, бо приходьками були ви самі в єгипетськім краї. (там же).
62. Конче винищите всі ті місця, що служили там люди, яких ви виганяєте, своїм богам на високих горах і на пагірках, та під кожним зеленим деревом. І розвалите їхні жертівники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите у огні, а бовванів їхніх порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця. (Повт. Зак. гл. 12).
63. …Тільки на місці, яке вибере Господь, Бог ваш, зо всіх ваших племен, щоб покласти там Ім’я Своє, на місці перебування Його будете шукати, і ти прийдеш туди. І принесете туди свої цілопалення. І будете їсти там перед лицем Господа… (відмінена). Тільки крови не їстимеш – на землю виллєш її, як воду. (там же).
64. Не будете робити нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима за померлого. (Повт. Зак. гл.14).
65. Не будеш їсти жодної гидоти. Оце худоба, що ви будете їсти… (Ісус Христос устами апостола Павла відмінив цю заповідь. «Усе, що є на землі, очищається словом Божим і подякою»). (там же).
66. Не будете їсти жодного падла. (там же).
67. Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте. (там же).
68. У кінці семи літ зробиш відпущення. …На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя. Коли буде проданий тобі брат твій, сьмого року відпустиш його вільним. (Повт. Зак. гл.15).
69. Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежували предки в наділі твоїм. (Повт. Зак. гл.19).
70. Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого, – у кожнім гріху, що згрішить, на слова двох свідків або на слова трьох свідків відбудеться справа. Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб свідчити проти нього підступно, … то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму братові. (там же).
71. Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням. Не будеш орати волом і ослом разом. Не одягнеш одежі з подвійного матеріалу, – з вовни й льону разом. (Повт. Зак. гл. 22).
72. Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся. (там же).
73. Не видавай панові раба його, який сховається до тебе від пана свого… І ти не будеш гнобити його. (Повт Зак. гл. 23).
74. Блудниця не буде з Ізраїлевих дочок, і блудодій не буде з Ізраїлевих синів. (там же).
75. Не принесеш дару розпусниці й ціни пса до дому Господа, Бога твого, ні за яку обітницю, бо тож вони обоє – гидота перед Господом. (там же).
76. Не будеш позичати братові своєму на відсоток срібла, на відсоток їжі та всякої речі, що позичається на відсоток. Чужому позичиш на відсоток. (там же).
77. Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити. Памятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріям в дорозі. (Повт. Зак. гл.24).
78. Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого… Того ж дня даси йому заплату. (там же).
79. Не скривиш суд на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі. І будеш пам’ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь… (там же).
80. Не зав’яжеш рота волові, коли він молотить. (Повт. Зак. гл.25).
81. Не буде в тебе в торбі подвійного каменя до ваги, великого й малого. Не буде тобі в твоїм домі подвійної ефи, великої й малої… (там же).
82. Пам’ятайте, що зробив був тобі Амалик у дорозі, коли ви виходили з Єгипту, що спіткав тебе в дорозі, і повбивав між тобою всіх задніх ослаблених, коли ти був злиденний і стружений… То зітреш пам’ять Амалика з-під неба. Не забудь! (там же).
83. Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг! (Іс. гл. 29).
84. Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, – нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно. (Мих. гл.6).
85. Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого… І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх! Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку – домашні його! (Мих. гл.7).
86. Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість. А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму… Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах, і не любіть неправдивої присяги. (Зах. гл. 7-8).
87. Свого духа пильнуйте і не зраджуйте. (Мал. гл. 2).
88. Оріть собі на цілині і не сійте в тернину! (Єр. гл. 4). Закінчились заповіді Старого Заповіту.
89. Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне, і учиніть гідний плід покаяння! (Мт. гл. 3).
90. Не спокушай Господа Бога свого! (Мт. гл. 4).
91. Кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: «рака» (ледащо, нікчемний, блазень, виродок, пустий), підпадає верховному судові, а хто скаже «дурний», підпадає геєнні огненній. Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, – залиши отут дара свого перед жертівником, і піди примирись перше з братом своїм, – і тоді повертайся, і принось свого дара. Зі своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав,… (Мт. гл. 5).
92. Ви чули, що сказано: «Не чини перелюбу». А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже учинив із нею перелюб у серці своїм. (там же).
93. Ще ви чули: «Не клянись неправдиво», але «виконуй клятви свої перед Богом». А Я вам кажу не клястися зовсім… Ваше слово нехай буде «так-так», «ні-ні». А що більше над це, то те від лукавого. (там же).
94. Ви чули, що сказано: «Око за око, і зуб за зуба». А Я вам каже не противитися злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому і другу… Хто просить у тебе – то дай, а хто хоче позичити в тебе – не відвертайсь від нього. (там же).
95. Ви чули, що сказано: «Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога». А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує. (там же).
96. Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас: а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. (Мт. гл. 6).
97. А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях. А ти… «увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися» Отцеві своєму, що в таїні… А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани… «Отче наш, що єси на небесах!..» (там же).
98. А як постите, то не будьте сумні,… щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні. (там же).
99. Не складайте скарбів собі на землі… Складайте ж скарби собі на небі… Бо де скарб твій, – там буде серце твоє! (там же).
100. Не журіться кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?.. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, – а все це вам додасться. (там же).
101. Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам… Давайте – і дадуть вам. (Мт. гл. 7).
102. Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і обернувшись, щоб не розшматували вас… (там же).
103. Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам; бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а хто стукає – відчинять йому. (там же).
104. Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, – і мало таких, що знаходять її! (там же).
105. Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині – хижі вовки.по їхніх плодах ви пізнаєте їх. (там же)
106. Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. (там же).
107. А входячи в дім, вітайте його, промовляючи «Мир дому цьому!» (Мт. гл. 10).
108. Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть. І до правителів та до царів поведуть вас за Мене,… (там же).
109. Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб – як господар його. (там же).
110. Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене не достойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене не достойний. І хто не візьме свого хреста, і не йде за Мною слідом, той Мене не достойний. (там же).
111. Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, – той знайде її. (там же).
112. Хто вас приймає – приймає Мене, хто ж приймає Мене, – приймає Того, Хто послав Мене… І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, – …той не згубить нагороди своєї. (там же).
113. Можна чинити добро й у суботу! (там же).
114. Стережіться уважливо фарисейської та садукейської науки. (Мт. гл. 16).
115. І кажу Я тобі (учневі Христовому), що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, – і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі! (там же).
116. Коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, – не ввійдете в Царство Небесне. Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той примає Мене. Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию почепити, – і його потопити в морській глибині. (Мт. гл. 18).
117. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. (там же).
118. Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, – відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти у життя одноруким або одноногим, ніжж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. (Так і з очима). (там же).
119. А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою й ним самим; як тебе він послухає, – ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб «справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків». А коли не послухає їх, – скажи Церкві; коли не послухає й Церкви, – хай буде тобі як поганин і митник! (там же).
120. …Коли б двоє з вас (учнів Христових) на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, – станеться їм від Мого Отця, що на небі. Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, – там Я серед них. (там же).
121. …Скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? …Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! (там же).
122. Тож, що Бог спарував, – людина нехай не розлучує. Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб. (Мт. гл.19).
123. Коли хочеш бути досконалим, – піди, продай добра свої та й убогим роздай, – і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та йди вслід за Мною. (там же).
124. І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, – той багатократно одержить і успадкує вічне життя. І багато хто з перших останніми стануть, а останні – першими. (там же).
125. Хто великим із вас хоче бути, – хай буде слугою він вам. А хто з вас бути першим бажає, – нехай буде він вам за раба. (Мт. гл. 20).
126. І все, чого в молитві попросите з вірою, – то одержите. (Мт. гл. 21).
127. Люби Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. (Мт. гл. 22).
128. Люби свого ближнього, як самого себе. (там же).
129. На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї. Тож усе, що вони скажуть вам, – робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони – та не роблять того. (Мт. гл. 23).
130. А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати. І не називайте нікого отцем на землі, – бо один вам Отець, що на небі. І не звіться наставниками, – бо один вам Наставник, – Христос… Хто-бо підноситься, – буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться. (там же).
131. Стережіться, щоби вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: «Я Христос» (Я церква). І зведуть багатьох. (Мт. гл. 24).
132. Ви ж про війни почуєте і про воєнні чутки,… голод, мор та землетруси настануть місцями. На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє. І багато хто в цей час спокусяться,… повстане багато фальшивих пророків… А хто витерпить аж до кінця, – той буде спасений. (там же).
133. Тож, коли ви побачите ту «гидоту спустошення»,… – тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми за днів тих! Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу… Тоді, як хто скаже до вас: «Ото, Христос тут», чи «Отам», не йміть віри. (там же).
134. Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили. Чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, – Мені не вчинили! (Не залишайте «на потім» те, що маєте зробити (вивчити) для Бога. Бо «потім» не буде. Про це йдеться в притчах про 5 талантів, про 10 дів). (там же).
135. Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав Своїм учням, і сказав: «Прийміть, споживайте, це – тіло Моє»… А взявши чашу… «пийте з неї всі, бо це – кров Моя НовогоЗаповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!»… Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, – смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. Тому-то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, – буде винний супроти тіла та крови Господньої. (Мт. гл. 26; Коринт. гл.11).
136. Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть і зробіть учнями Моїми (навчіть) всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. (Мт. гл. 28).
137. І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші. Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших. (Мр. гл.11).
138. Як помре кому брат і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого. (Мр. гл. 12).
139. Пильнуйте й моліться, щоб не впасти у спокусу, – бадьорий-бо дух, але немічне тіло! (Мр. гл. 14).
140. Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, – забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має. (Лк. гл. 8).
141. Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже. (Лк. гл. 9).
142. Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: «Мир дому цьому!» (Лк. гл. 10).
143. Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити! Бійтеся того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. (Лк. гл. 12).
144. Остерігайтеся всякої зажерливости, – бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його. (там же).
145. І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Шукайте отож Божого Царства, а це вам додасться. (там же).
146. (Будьте готові до приходу Господа…) Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвідчувані. (Лк. гл. 12); (притча про багату вечерю (Лк.гл.14).
147. Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних… (Лк. 14,8-9).
148. Хто-бо підноситься – буде впокорений, а хто впокоряється – той піднесеться. (Лк. 14, 11).
149. Коли справляєш гостину, клич тих, хто не має чим віддати тобі, – віддасться ж тобі за воскресіння праведних. (Лк.14,12-14).
150. (Все людське життя спрямоване на те, щоби стати учнем Христа. Не набирайтеся того, що цьому мішає:) «Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, – той не може бути учнем Моїм! І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, – той не може бути учнем Моїм!… Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм. (Лк. 14,25-33).
151. (Приймайте блудного сина). «Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!». (Лк. гл. 15).
152. Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель. (Лк. гл. 16).
153. Коли зробите все, вам наказане, то кажіть: «Ми – нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!» (Лк. гл. 17).
154. І як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: їли, пили, заміж виходили, аж до того дня,… Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається. (Лк. гл. 17).
155. Треба молитися завжди і не занепадати духом. (Лк. гл. 18).
156. (Земля Божа і все, що на ній щороку повинно збільшуватися. Господарюйте так, щоби цьому не перешкоджати). «Чому ж не віддав ти міняльникам срібла Мого, і Я повернувшись, узяв би своє із прибутком? Візьміть міну у нього, та дайте тому, хто десять мін має… Кожному, хто має, то дасться йому,…» (Лк. гл. 19).
157. Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете. (Лк. гл. 19).
158. А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилось спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, – хай не вертається в нього! Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане. …бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом. (Лк. гл. 21).
159. Уважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано… Тож пильнуйте і кожного часу моліться, щоб могли ви уникнути всього того, що має відбутись та стати перед Сином Людським! (Лк. гл. 21).
160. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись. (Ів. гл. 4).
161. Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого. (Ів. гл. 5).
162. Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. (Ів. 6,50).
163. Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. І випереджайте один одного пошаною. (Ів. гл. 13-15; Рим. 12,10).
164. Чого тільки попросите від Отця в Ймення Моє, – Він дасть вам… Просіть – і отримаєте, щоб повна була ваша радість. (Ів. гл.15).
165. Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю! Прийміть Духа Святого. Кому гріхи простите, – простяться їм, а кому затримаєте, – то затримаються! (Ів. гл.20). Закінчились заповіді дані Господом в час земного життя.
166. Зволилось Духові Святому і нам, – тягара вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберігаючись від того ви зробите добре. (Дії ап. гл. 15).
167. На начальника люду свого не лихослов. (Дії ап. 23,5).
168. У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві, тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, беріть уділ в потребах святих, будьте гостинні до чужинців. (Рим. гл.12).
169. Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! (Рим. гл. 12).
170. Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з тими, хто плаче!
171. Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!
172. Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
173. Не мстіться самі, але дайте місце гніву Божому… Отож, як твій ворог голодний, – нагодуй його; як він прагне, – напій його, бо роблячи це ти загортаєш розпалене вугілля йому на голову.
174. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
175. Нехай кожна людина кориться вищій владі. Той хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе. Так віддайте належне усім: кому податок – податок, кому мито – мито, кому страх – страх, кому честь – честь. (Рим. гл. 13).
176. Не будьте винні нікому нічого, окрім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.
177. Слабого у вірі приймайте, але не для суперечок про погляди. Один-бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину… Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання… Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси… Пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного! (Рим. гл. 14).
178. Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування. (Рим. гл. 15).
179. Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення прти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх, бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву. (Рим.гл. 16).
180. Не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь… (1 Кор. гл. 4).
181. Вилучіть лукавого з-поміж себе самих! (1Кор. гл.5).
182. Не ставте суддями неправедних. Святі світ судитимуть і Анголів. (1Кор. гл.6).
183. Утікайте від розпусти. (там же).
184. Нехай не розлучається дружина із своїм чоловіком. А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, – і не відпускати чоловікові дружини! (1Кор. гл. 7).
185. Чоловік невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові… А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучується, – не неволиться брат чи сестра в такім разі. (1Кор. гл. 7).
186. Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був. (1Кор. гл. 7).
187. Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен – для ближнього. (1Кор. гл. 10).
188. Їжте все, що на ятках м’ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, бо «Господня земля і все, що на ній». (там же).
189. А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають. Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, – нехай перший замовкне! (1Кор. гл.14).
190. Нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено. Кли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків. (там же).
191. Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. (2Кор. гл. 13).
192. Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, – нехай буде проклятий! (Гал. гл.1).
193. Як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! Носіть тягарі один одного. (Гал. гл.6).
194. Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! (там же).
195. А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. (там же).
196. Хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.(там же).
197. А роблячи добре не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним! (там же).
198. Неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього. (Еф. гл.4).
199. Гнівайтеся, та не грішіть, – сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте. (там же).
200. Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно дало благодать тим, хто чує. (там же).
201. І не засмучуйте Духа Святого Божого, яким ви запечатані на день викупу. (там же).
202. Усяке роздратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. (там же).
203. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив! (там же).
204. Поводьтеся обережно, не як немудрі, але як мудрі. І не впивайтесь вином, але краще наповнюйтесь Духом,… дякуючи завжди за все Богові й Отцеві. (Еф. гл. 5).
205. Дружини, – коріться своїм чоловікам, як Господеві… І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому. (там же).
206. Чоловіки, – любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддаів за неї Себе, щоб її освятити,… (там же).
207. Діти, – слухайтеся своїх батьків у Господі, шануйте свого батька та матір, щоб добре велося тобі, і щоб був ти на землі довголітній! (Еф. гл. 6).
208. Батьки, – не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в на поминанні й остереженні Божому. (там же).
209. Раби, – слухайтеся тілесних панів зі страхом і тремтінням у простоті серця вашого, як Христа! Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу, служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям! (там же).
210. Пани, – чиніть їм те саме, занехаюйте погрози, знайте: що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться! (там же).
211. Не робіть нічого підступом або з чванливості, але в покорі майте один одного за більшого від себе. (Филип. гл. 2).
212. Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! (там же).
213. Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі. Тож усі, хто досконалий, думаймо це,… та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі. «Фил. гл. 3).
214. Радійте в Господі завсіди… (Фил. гл.4).
215. Що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, – думайте проце! Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, – робіть те! І Бог миру буде з вами! (Фил. гл. 4; Кол. гл. 5).
216. Думайте про те, що вгорі, а не проте, що на землі. (Кол. 3,2).
217. Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху зажерливість, гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. (там же).
218. Не кажіть неправди один на одного. (там же).
219. Шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинствують у Господі, і навчають вас вони, і в великій любові їх майте за їхню працю. (1Сол. гл. 5).
220. Напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть. (1Сол. гл. 5).
221. Безперестанку моліться. (там же).
222. Подяку складайте за все. (там же).
223. Духа не вгашайте! (там же).
224. Усе досліджуючи, тримайтеся доброго! (там же).
225. Стережіться лихого у всякому вигляді! (там же).
226. Чинити молитви, благання, прохання, подяки за всій людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності й чистості. Щоб мужі чинили молотви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву. (1Тим. гл. 2).
227. А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні. (там же).
228. А ти терпи лихо, як добрий вояк Ісуса Христа! Бо жаден вояк не в’яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає. (2Тим. гл. 2).
229. Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности, а їхнє слово, як рак, буде ширитися. (там же).
230. Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру,… (там же).
231. Від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки. (там же).
232. Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть-бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, , що більше люблять гроші, аніж люблять Бога, – вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайся від таких! (2Тим. гл. 3).
233. Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, – будуть переслідувані, а люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши. (там же).
234. Настане-бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони всій слух від правди відвернуть та до байоку нахиляться. (2Тим. гл. 4).
235. Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив. (там же).
236. Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступалоб від Бога Живого! Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «сьогодні», щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха. (Євр. гл. 3).
237. Біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився. (Євр. гл. 4).
238. Тримаймо непохитне визнання надії,… і уважаймо один за одним для заохоти до любови й добрих учинків. (Євр. гл. 10).
239. Не кидаймо збору свого,… але заохочуймося і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той. (там же).
240. Не забувайте любови до приходнів, пам’ятайте про в’язнів. (Євр. гл. 13).
241. Нехай буде у всіх чесний шлюб та ложе непорочне. (там же).
242. Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтесь тим, що маєте. (там же).
243. Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. (там же).
244. Завжди приносьмо Богові жертву хвали… (там же).
245. Майте повну радість, коли впадаєте в усілякі випробування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий. Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя! (Як. гл. 1).
246. А якщо кому із вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто та не докоряє, – і буде вона йому дана. Але нехай просить з вірою, без жодного сумніву. (там же).
247. А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю, а багатий – пониженням своїм. (там же).
248. Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. (там же).
249. Не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа. Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде бідар в убогім вбранні і ви поглянете на того… то чи не стали ви зло думними суддями?… Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди? (Як. гл. 2).
250. (Майте діла, які свідчать провашу віру). Бо як тіло без духа мертве, так віра без діл – мертва! (там же).
251. Не багато хто ставайте учителями, знавши, що більший осуд приймемо. Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло… (Як. гл. 3).
252. Не повинно із одних тих самих уст виходити благословення й прокляття. (там же).
253. Дружба зі світом – то ворожнеча супроти Бога. Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається. (Як. гл. 4).
254. Підкоріться Богові та спротивляйтесчь дияволові, той – утече він від вас. Наблизьтесь до Бога, той Бог наблизиться до вас. (там же).
255. Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум! (там же).
256. Не обмовляйте один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. (там же).
257. Візьміть пророків за приклад страждання і довготерпіння… Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що «вельми Господь милостивий та щедрий». (Як. гл. 5).
258. Не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ваше хай буде: «Так, так» та «Ні, ні», щоб не впасти вам в осуд. (там же).
259. Чи страждає хто звас? Нехай молиться. Чи тішиться хтось? Хай співає псалми! Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого,… Признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. (там же).
260. Будьте й самі святі в усім вашім поводженні, і в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання. (1Пет. гл. 1).
261. Послухом правді очисьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного. (там же).
262. Щоби через даровані нам обітниці ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління, докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а втерпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов. (2Пет. гл. 1).
263. Але нову заповідь вам пишу,… що минається темрява, і світло правдиве вже світить. Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі. А хто любить брата свого, той пробуває у світлі. (1Ів. гл. 2).
264. Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли хто любить світ, у тім немає любові Отцівської,… (там же).
265. Діти – остання година! А що чули були, що антихрист іде, – а тепер з’явилось багато антихристів, – з цього пізнаємо, що остання година настала! (там же).
266. А помазання, яке ви прийняли від Нього,… то як вас навчило воно, у тім пробувайте. (там же).
267. А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав. (1Ів. гл. 3).
268. Ми від Бога, – хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани. (1Ів. гл. 4).
269. Коли чого просимо згідно з волею Його, то Він слухає нас. А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми попросимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього. (1Ів. гл. 5).
270. Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, – і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу. (там же).
271. Хто пробуває в науці Христовій, той має і Отця, і Сина. Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його! Хто-бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його. (2Ів.)
272. Будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим, бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. І до одних, хто вагається, будьте милостиві, спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зі страхом, і ненавидьте навіть одежу , опоганену від тіла. (Юди). Закінчились заповіді дані через апостолів.
273. Пам’ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давнішні роби… (Об. гл. 2).
274. Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я дам тобі вінця життя! (там же).
275. А вам та іншим, що не мають науки цієї, і – як кажуть – не розуміють так званих глибин сатани, кажу: не накладу на вас іншого тяг яра, тільки те, що ви маєте тримайте, аж поки прийду. (там же).
276. Памятай, як ти взяв і почув, і бережи, і покайся. А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій,… (Об. гл. 3).
277. А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробування, що має прийти на весь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав. Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого… (там же).
278. Кого Я люблю, тому докоряю й картаю його. Будь же ревний і покайся! Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду і буду вечеряти з ним, а він зо Мною. Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною… (там же).
279. Коли хто до полону веде, – сам піде у полон. Коли хто мечем убиває, – такий мусить сам бути вбитий мечем! (Об. гл. 13).
280. Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, той питиме з вина Божого гніву, вина не змішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні і сірці перед Анголами святими та перед Агнцем… (Об. гл. 14).
281. Блаженні ті мертві, хто з цього часу помирає в Господі!… вони від праць своїх успокояться, бо їхні діла ідуть за ними слідом. (там же).
282. Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ним друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років. (Об. гл. 20).
283. Неправедний – нехай чинить неправду ще, і поганий – нехай ще опоганюється. А праведний – нехай ще чинить правду, а святий – нехай ще освячується! (Об. гл. 22).
284. Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відніме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій. (там же).