Дорогі браття і сестри у Христі, сьогоднішній уривок Євангелії про 10 прокажених може нам пригадати про те, як люди незалежно від їхнього соціального, культурного і релігійного статусу можуть об’єднатися в єдиній біді. Бути прокажений в той час означало бути виключеним із суспільства і кинутим напризволяще. Саме тому зцілення таких людей означало повернути їх до нормального життя, тобто народитися вдруге.
Мабуть це зрозумів самарянин, тому прийшов зразу подякувати і прославити Бога. А де ж інші? – запитав Ісус. Як бачимо група поділилися на дві частини, ще недавно вони були об’єднані у єдиному горі, але тепер стали роз’єднані в єдиному щасті.
Подібне явище ми можемо зустріти також і сьогодні, починаючи від наших сімей, які легко можуть об’єднатися, щоб просити, але не всі знаходять час, щоб подякувати.
Інколи буває таке, що лише один із сім’ї заносить подячну молитву і робить жести подяки, а де ж є інші?
Де ж є інші? – запитується Ісус.
Дорогі брати і сестри, звернімо увагу на нашу спільну молитву яка має бути спільною не тільки у тому, щоб просити, але також, щоб вміти подякувати. Виховуймо своїх дітей, заохочуймо своїх друзів та рідних, щоб ми були об’єднані як в трудностях, так і в радостях. Вміти дякувати – це вміти виявляти повагу, пошану і визнання. Зауважимо, що просити це в нас природній інстинкт виживання, а виявити подяку – це наш вільний вибір, який маємо навчитися і практикувати, щоб це стало невід’ємною частиною нашого життя. Риса вдячності не тільки облагороджує людину, але ще творить прихильним серце ближнього. Хто є вдячним в малому, той отримає більше. Хто не цінує найменшого, як же йому доручити більше?
Спільна подячна молитва має велику силу, бо примножує отримане благословення. Подячна молитва одної людини спонукає до запитань: а де ж є інші?
Ти коли останній раз дякував Богу?
разом з іншими?
