Христос запросив своїх учнів на гору, щоби певною мірою відкрити завісу. Шати Спасителя стали сліпучо білими, обличчя заясніло, як сонце. Мойсей та Ілля розмовляли з Ним про Його відхід із цього світу. Значення цих та інших символів Преображення пояснює Папа Бенедикт ХVІ у своїй книжці «Ісус з Назарета».
7 символів Преображення пояснює Венедикт XVI
1. Троє супутників
Христос бере з собою трьох — Петра, Якова та Йоана. Ці ж апостоли супроводжуватимуть Його під час молитви в Гетсиманському саду, що показує «нерозривний зв’язок» цих двох подій в історії спасіння. Преображення веде до Страстей Господніх, а Його хресна мука й смерть знову ж приведуть до слави преображення. Ці троє також нагадують нам сцену з книги Вихід, коли Мойсей взяв із собою на гору Аарона, Надава та Авігу, а також 70 старших Ізраїля (пор. Вих. 24).
2. Вершина
Гори в Біблії — це місце особливої близькості Бога. Для Спасителя гірські вершини — це місце особливо важливих подій. У Його житті були: «гора спокус, гора проповідування, гора молитви, гора Преображення, гора агонії, гора хреста і — врешті-решт — гора Воскреслого Господа».
У Старому Завіті також бачимо кілька вершин, які мають особливе значення: гора Синай, де Мойсей отримав Декалог; гора Хорив (припускають, що це ще одна назва гори Синай), де Мойсей побачив палаючий кущ; гора Морія, де Авраам мав принести в жертву Ісака. «Це одночасно гори страждання та об’явлення; усі вони нагадують нам Храмову гору, де об’явлення стало літургією», — пише Папа Бенедикт XVI.
3. Обличчя
Преображення — це наслідок молитви, пояснює Святіший Отець. «Воно показує, що відбувається, коли Ісус розмовляє зі своїм Отцем: глибока інтерпретація його перебування з Богом, яка стає чистим світлом». Ісус — «світло від світла»; ця дійсність стала видимою у сцені Преображення Господнього.
«І переобразився перед ними: одежа Його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би», — пише святий Марко і додає дещо дивний коментар про білильника, що вказує здивування й захоплення апостолів, які узріли досі не бачене ніким (Mк. 9, 2–3). «Обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло», — пише св. Матей (Мт. 17, 2). Лука — єдиний із євангелістів, який розпочинає свою розповідь із пояснення мети мандрівки Христа: «пішов аж на гору помолитись» (Лк 9,28). У контексті молитви Спасителя Лука описує подію, свідками якої стали Апостоли: «І коли Він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа — біла та блискуча» (Лк. 9, 29).
Спадає на думку також Мойсей, чиє обличчя сяяло після розмови з Богом (пор. Вих. 34). Однак обличчя Мойсея лише віддзеркалювало те сяйво, що його згодом побачили учні на обличчі свого Учителя.
4. Одяг
Усі троє євангелістів звертають увагу на одяг Ісуса. Папа Бенедикт XVI пояснює: шати Спасителя розповідають про наше майбутнє. У книзі Одкровення читаємо: праведники були зодягнуті в білі шати, очищені у крові Агнця. «Вони з’єдналися з Христом через хрещення; Його Мука стала очищенням, що відновило наші шати, знищені гріхами (пор. 15, 22) Під час Хрещення ми одягнулися в світло Христа й самі стали світлом».
5. Мойсей та Ілля
Мойсей, який отримав кам’яні таблиці з заповідями, представляє Закон, Ілля — пророків. Вони обоє — символи та свідки страждання. Вони розмовляли з Ісусом про Його страждання. Однак це відбувалося за особливих обставин — саме під час Преображення. Це вказує на те, що саме страждання приносить спасіння; попри біль, воно сповнене слави Божої. Така мука здатна перемінитися в свободу та радість.
6. Хмара
«І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: це Син Мій возлюблений, слухайтесь Його!» (Мк. 9, 7). Свята хмара, «шехіна», — знак присутності Бога. Саме цей образ зустрічаємо в Старому Завіті: хмара окривала Намет зустрічі, і це свідчило про те, що Господь близько.
Христос став справжнім наметом зустрічі людини з Богом, хмара Божої присутності окриває свідків Преображення Його Єдинородного Сина. Така сама хмара з’являється під час Хрещення Господнього (Мк. 1, 11).
7. Слово Отця
«Голос із неба» учні також уже чули. Цього разу, однак, з’являється важливе доповнення: «Його слухайте!» (пор. Мк 9,7). Бенедикт XVI пояснює важливу деталь: Ісус сам став словом Божого об’явлення. Євангеліє не може ілюструвати цього ясніше чи міцніше: Ісус — це Тора. Цей наказ Отця завершує об’явлення та найкраще його підсумовує. Тепер учні повинні спуститися з гори зі своїм Учителем і навчитися «Його слухати».
Джерело: synod.ugcc.ua