Дорогі браття і сестри, Євангеліє від Матея нам пригадує слова Ісуса: «Кожний, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним.
хто мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм небесним.» Ці слова показують, якою важливою для Христа є вірність – бути з Ним і не зректися Його.
А хіба ми можемо зректися Його?
Приклад апостола Петра та інших показує , що це може статися, а також і діти можуть допомогти в розумінні цього. Ось приклад, дитина щось собі задумала і відразу захотіла цього, а воля батьків є іншою, і тоді починаються дивні знаки капризної поведінки дитини: закривається в собі, обурюється, навіть йде геть і каже: “я тебе не знаю”. Ось, що може зробити егоїстичне бажання і брак довіри.
Дорослі поводяться з Богом у подібний спосіб. Коли все стається в житті, як вони хочуть, тоді все добре і кажуть, що вірять Богу, бо легко вірити в того, хто виконує всі твої забаганки, але, коли щось стається не так, як ми бажаєм, то що тоді? Тоді випробовується наша вірність…
У цю неділю всіх святих ми пригадуємо, що назвати людину святою ми можемо тоді, коли вона цілковито захоче виконувати волю Бога.
Саме наші егоїстичні бажання є перешкодою до святості і віддаляють нас від Бога, закривають нас перед Ним і не дозволяють прийняти Його любов.
Ісус нам показав приклад правдивого Синівства і навчив, що бути вірними Богові – це виконати волю Отця. 
Одного разу в магазин зайшли батьки і син. Вони робили закупи на цілий тиждень. Була їжа та інші речі, які пильно вибирались, щоб підходило найперше дитині.
У певний момент син простягнув руки до цукерків, 
які були йому заборонені. Батьки відмовили. Тут почався крик невдоволення. Люди звернули увагу і побачили:
як стоять разом тато і мама, як дитина плаче і показує рукою на цукерки, і як збоку стояв цілий візок різних продуктів для дитини.
Ми також можемо з легкістю захотіти «цукерок» і образитись на Бога, забуваючи про цілий «візок» приготовлений для нас, для нашого майбутнього.
Чим закінчиться історія із хлопчиком?
Як закінчуються твої історії?
Святістю?
