Головна / Вірші / Збірка віршів до урочистого Святого Причастя

Збірка віршів до урочистого Святого Причастя

ДО УРОЧИСТОГО СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ

*  *  *

«Куди поспішаєш, хороша дитино,

Так зранку, білява голубко?» –

«Йду в церкву молитись, до Бога в гостину,

Щоб там причащатись, матусю».

У сукні біленькій сіяє, як зірка,

Дівчатко з лицем повним щастя.

У церкві біленька, як біла лебідка,

Врочисто іде до Причастя.

«А ти чий, козаче, такий чемний синку,

Куди мчиш ранесенько з хати?» –

«До Бога Христа я спішусь на хвилинку,

Він буде мене причащати».

Квіт лілей забілів на доріжці,

Сяють очі цікаві дитячі.

Ласку дав вже Христос білосніжці,

«Королівно моя!» – шепче мати.

«Ти ж сьогодні, моя королівно,

В Божій Церкві, у Господа слави,

І душа твоя ангелам рівна,

Ти найперша в Христовій державі».

«Мій царевичу рідний, мій синку!

О, безкриле моє янголятко!

До сьогодні не вірив, дитино,

Що так гарно є зватися батьком.

Тож зростай ти на радість родині,

Багатій в ласці Божій на щастя,

Першим стань до послуг Батьківщині,

Як ти став до Святого Причастя.

Божу мудрість прославлю і силу,

Що людей ген до неба піднесла.

Помолись і за мене, мій сину,

Щоб в житті наша зірка не щезла!»

*  *  *

Дякую Тобі, мій Боже,

За цей святий день,

Що сьогодні завітав Ти

До Своїх дітей.

Ти Сам щедрою рукою

Всіх нас тут благослови,

І усяке лихо й горе

Від нас, Боже, відверни.

Радість велика у наших серцях:

Гостя із неба вітаємо так.

Для втіхи і щастя границь нема,

Бо з нами радіє уся земля.

Прийди, Ісусе, до серця мого,

Воно нужденне, не гідне цього,

Воно погане, гріхами вкрите,

Не раз цуралось Тебе, Владико.

І тому в світі щастя немає,

Хто Тебе, Боже любий, не знає.

Та моє серце, Христе, пізнало,

Що то без Тебе марніло і в’яло.

Витай, витай в моїм серденьку,

Ісусе, Боже мій миленький.

Вклоняюсь низько перед Тобою,

Хлібе небесний, райський Напою.

Не хоче серце моє й не бажає

Більшого щастя і кращого раю.

Будь в моїм серці, Боже, навіки,

Будь у нім, Творче мій превеликий.

О, як щасливо, як любо й мило

Сонечко ясне в нім засвітило.

Це Сонце – над сонце чудове,

Сонечко Боже, повне любові.

О, як солодко, як розкошує

Наче в раю моє серденько,

Пісні чудові воно складає,

Разом із ангельським хором співає.

Моє серденько пісні складає,

Навіки Богові честь віддає:

Разом: Слався, мій Боже, слався єдиний,

Ісусе Христе, Божий Сину!

Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/poetry/847-zbirka-virshiv-do-urochistogo-svjatogo-prichastja.html

Читайте також

Суть турботи

Турбота якось міркувати стала, До кого у житті приєднатись мала. Обов’язок — найбільш з усіх …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *