Тобі, Ісусе…

Тобі, Ісусе…

Ти на Голгофу йшов-здригалося каміння
Від болю і плачу святих жінок
Ти знав-за зрадою буде прозріння
Твоїх загублених синів, дочок.
Ти ніс хреста і згадував хвилини,
Коли німих, сліпих ти ізціляв,
А зараз серед натовпу довкола
Нема нікого, хто б тобі допомагав…
Ти йшов і падав-кров стікала,
Вінець терновий болю додавав
О, люди схаменіться! …Сльоза в очах дрижала
І хрест все до землі сильніше притискав.

…Вже не світило сонце, хмари пропливали
Біля хреста товпи вже не було
Марія і Йоан слізьми Голгофу поливали
І проводжали Господа свого…
Гріб запечатали і біля нього варта
Нема Ісуса - всюди пустота
На щось надіятися варто чи не варто?
Учителя із нами вже нема…
Але в неділю вранці гріб порожній!!!
Ісусе, Ти воскрес !Хвала Тобі, хвала!
Ти посміхаєшся й говориш Ти людині кожній:
«Смерть є, та переможена вона!!!»