Ріка Життя невпинно мчить
Крізь гір хребти й через пустелі,
Крізь наші долі невеселі
Попри ясних небес блакить.
Така мінлива ця Ріка –
То гладдю промінь відбиває,
То її хвиля з ніг збиває
Багатія і бідняка…
Тягає сонце гільйотину,
До втрат привчаючи людей,
Що вже й забули про Едем,
Свої лиш множачи провини.
Куди йдемо? Коли прилинем
На плац небесний до Творця?
В Ріки Життя нема кінця,
Тече крізь час і нас невпинно…
Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/poetry/1004-rika-zhittja.html
