Один уривок з Біблії спантеличив жінок в групі з вивчення Біблії:
«І Він сяде топити та чистити срібло …» (Малахія 3: 3).
Вони міркували між собою, намагаючись зрозуміти - що ж означає цей текст, що говорить він про характер Бога, про те, який Він. Одна з них зголосилася вивчити по можливості процес очищення срібла. На тижні вона зателефонувала срібних справ майстру і попросила призначити час, коли їй можна буде прийти і поспостерігати за його роботою. Вона ні словом не обмовилася про причини свого інтересу, просто сказала, що їй цікаво: як відбувається процес очищення срібла. Вона спостерігала за тим, як майстер тримав шматок срібла над вогнем, поки він не нагріється. Він пояснив їй, що для очищення срібло необхідно тримати посеред вогню, там, де полум’я найгарячіший, щоб вигоріли всі домішки. Жінка задумалася про те, що Бог тримає нас посеред такого гарячого полум’я. А потім вона знову задумалася над текстом, який говорить: «І Він сяде топити та чистити срібло …» Вона запитала майстра, чи правда, що він повинен сидіти тут, перед вогнем, протягом всього часу очищення срібла. Майстер відповів, що так, як він повинен сидіти і тримати шматок срібла, але йому не можна спускати очей з цього срібла протягом всього часу, поки воно у вогні. Якщо протримати срібло в полум’і навіть трохи довше, ніж потрібно, то воно зіпсується. Жінка помовчала трохи. Потім вона запитала срібляра: «А як ви дізнаєтеся, що вже пора, що срібло вже повністю очищене?». Він посміхнувся і відповів: «А це легко - коли я побачу в ньому своє відображення».
