Головна / Історії, притчі / Ветеран АТО: “Коли я повернувся з прощі до Люрду, мені наснився чернець і хвороба минула”

Ветеран АТО: “Коли я повернувся з прощі до Люрду, мені наснився чернець і хвороба минула”

В спецпроекті “Гордість нації”  програми “Захристія” гостили Олександра Швецова – командира відділення 30-ї окремої Новоград-Волинської Рівненської механізованої бригади. Учасника проекту “Переможці”. Захищаючи Україну, Олександр втратив ногу. Сьогодні герой веде повноцінне життя і допомагає повернутися до повноцінного життя іншим, таким же звитяжцям, організовуючи прощі по святих місцях України та Європи. Цей проект він назвав “Автобус героїв”.

На перший погляд цей хлопчина нічим не відрізняється і виглядає, як всі молоді хлопці його віку. Але насправді, якщо зазирнути йому у вічі, то можна побачити мужність і відвагу, сум і радість, але найбільше – це жертовність за Батьківщину.

Перед паломництвом до Люрду мене дуже сильно боліла голова. З біллю голови я засинав і прокидався, і ця біль була не на побутовому рівні. Я навіть прийняв рішення піти до лікаря і перевіритися. Аналізи прийшли з червоною позначкою і лікар порадив не їхати в прощу, а негайно пройти повне обстеження. Я все таки поїхав у палоництво.

Ми часто зупинялися у різних святих місцях. Коли паломники молилися, то я намагався разом з ними також молитися, схиляв голову, просив у Бога про своє здоров’я, про здоров’я побратимів. В Люрді купався у святому джерелі.

А після повернення мені приснився сон, що чернець, який стояв біля водойми, покликав мене до себе і почав мені пальцем крутити волосся. Після цього сну біль в голові майже відійшла, лікарі підтвердили, що хвороби немає. Це не співпадіння. Я по собі знаю, що мене голова боліла насправді. Тоді в мене виникла мрія, відвезти до Люрду моїх побратимів, аби вони змогли також побувати в тих місцях, де я побував; помолитися; скупатися в тих водах, де я скупався. З цього почався проект “Автобус героїв”.

Радіо Марія

http://dyvensvit.org

Download PDF

Щорічне послання Богородиці, Цариці миру, візіонерці Мір’яні Драгічевич-Солдо, 18 березня 2018 року


“Дорогі діти! Моє земне життя було простим. Я любила малі речі та тішилася з них. Я любила життя, дар від Бога, навіть якщо болі й страждання пробивали Моє серце. Діти Мої, Я мала силу віри та безмежну довіру в Божу любов. Усі ті, які мають силу віри, сильніші. Віра чинить так, що живеш за добром – тоді світло Божої любові завжди приходить у потрібну мить. Це сила, яка підтримує в болю та стражданні. Діти Мої, моліться за силу віри, довіряйте Небесному Отцю й не бійтеся. Знайте, що ні одне Боже створіння не пропаде, але буде жити вічно. Кожен біль має свій кінець – і тоді починається життя у свободі там, куди всі Мої діти приходять і куди все повертається. Діти Мої, ваша боротьба важка. Буде ще важчою, але ви наслідуйте Мій приклад. Моліться за силу віри, довіряйте любові Небесного Отця. Я з вами, об’являюсь вам, підбадьорюю вас. Із безмежною материнською любов’ю голублю ваші душі. Дякую вам”.
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Добрі плоди

Один чоловік почув про лимонне дерево, що дає плоди нечуваної величини. З цієї причини він …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *