У маленькому містечку Обендорфі в Австрії молодий священик, отець Мор, саме давав останні вказівки дітям, перевдягнутим пастухами. Ці настанови стосувалися того, як мають співати різдвяної ночі.
Серед тиші розходилося відлуння веселого гамору й сміху.
– Тихо! Починаємо!
Та коли отець Мор опустив руки на клавіші, зсередини органа пролунали дивні звуки, що більше нагадували шум, а не музику, потім ще й ще.
– Дивно, – подумав молодий священик. Відчинив дверцята в задній частині органа, й звідти вистрибнуло майже двадцять мишей, за якими гнався кіт.
Бідолашний отець Мор глянув на міх, що був зовсім погризений, і використовувати його було неможливо.
– Ну що ж, – подумав. – Обійдемося без органа.
Та маленькі співаки, побачивши мишей і кота, розпочали полювання. І тепер у храмі нікого не було.
Отець Мор почувався дуже пригніченим. Коли став навколішки перед головним вівтарем, згадав про Франца Ґрубера, вчителя початкової школи, який, окрім того, що був досить добрим органістом, також умів непогано грати на гітарі
Коли отець Мор увійшов до його дому, Ґрубер при слабкому світлі лампи перевіряв зошити своїх учнів.
– Треба придумати щось нове для опівнічної Служби Божої, якусь просту пісню, а ти акомпануватимеш співакам на гітарі. Ось слова, які я написав, мусиш придумати до них музику. Але поспішай, прошу тебе!
Коли отець Мор вийшов, Ґрубер узяв до рук гітару й, ознайомившись із текстом, який залишив отець, почав награвати простеньку мелодію.
У тиші ночі лише сніжинки вслухалися у прекрасну мелодію, яка лунала в морозному повітрі.
Опівночі 24 грудня 1818 року парафіяльний храм був ущерть заповнений вірними. Головний вівтар потопав у світлі запалених свічок. Отець Мор відправляв Святу Літургію. Коли прочитав Євангеліє від св. Луки про народження Спасителя, підійшов із учителем Грубером до шопки й голосом, який тремтів від хвилювання, заспівав “Stille Nacht…”
Останні слова пісні затихли в навах. За мить все село повторювало їх перед Ісусом, так само, як ангели з Євангелія від св. Луки.
Відтоді люди не переставали співати цієї коляди, не лише в околицях Обендорфа, а й у всьому світі. “Свята ніч” стала однією з найпрекрасніших різдвяних пісень.
А що сталося з о. Мором і Францом Грубером? Жоден із них так і не усвідомив, що подарував світові, не взявши взамін нічого.
Світ без музики був би світом без душі. Коляди -невіддільний елемент Різдвяних свят. Оповідання про створення коляди “ Stille Nacht ” свідчить, що коли спів народжується в благородному серці, то здатен передавати добро й радість.
Бруно Ферреро”Із веселкою в кишені”
