Серед всіх святих Антоній Падевський найбільш популярний, бо має найбільше
число почитателів, але, як це не парадоксально, про нього найменше знають.
Його оточує безліч легенд: зроблені ним за життя чудеса незліченні, проте його почитателі насилу могли б розповісти хоча що-небудь.
Церква назвала його «євангельським доктором», але чи хтось знає сьогодні його «Недільні проповіді», що принесли йому це звання?
Його називали «Батьком науки, Світлом Італії, Вчителем життя, Сонцем Падуї», але лише небагато могли б пояснити причини настільки гучних титулів.
Навіть найелементарніші біографічні дані вислизнули з пам’яті багатьох.
Те ж відбувається і з молитвами, пов’язаними з його ім’ям, які були колись дуже відомими. Наприклад, обряд «Si quaeris» – «Якщо ти загубив» (молитва, що допомагає знаходити загублені предмети, яку наші бабусі знали напам’ять); сьогодні ж майже ніхто не може сказати, звідки походить цей обряд.
Обряд «Хліб для бідняків» широко практикується в багатьох парохіях, де біля статуї або зображення святого ведеться збір пожертвувань для найбільш потребуючих, проте зворушливий епізод, що поклав початок цьому благочестивому обряду, більшості з нас невідомий.
Молитва «Послання святого Антонія» відноситься до тринадцятого століття, але хто зможе пояснити, в чому її суть? Проте, благання до Хреста, що допомагає при вигнанні демонів, про яке святий розповів одній віруючій, за наказом папи францишканця було збережене в підніжжі обеліска на площі Святого Петра.
Та все ж Антоній для багатьох людей залишається просто СВЯТИМ, як його називають в Падуї, говорячи про нього самого і про його прекрасний собор.
Єдине, в чому всі його почитателі одностайні і в чому абсолютно впевнені, це в тому, що святий Антоній є святим, який творить чуда. Чудотворець вищої міри досконалості.
У італійців є навіть жартівлива приказка, сенс якої полягає в надмірному задоволенні будь-якого прохання або бажання: «надто багато милості, святий Антоній!» – так говорять, коли отримують більше, ніж бажають, до такої степені, що це «більше» може дати зворотний результат.
Коли в 1232 році, всього рік після його смерті, Папа Григорій IX проголосив його святим в прекрасному соборі в Сполето, багато хто просто здивувався: скільки ж чудес у святого Антонія! Папа, кардинали, єпископи, священики і прості вірні були зворушені і навіть дещо розважилися, слухаючи довгий список чудес, який був представлений на процесі канонізації. В результаті ретельних досліджень двох спеціально призначених комісій, куди входили, зокрема, видатні професори Падуанського університету всі факти були підтверджені документально.
Тому наш нарис про святого Антонія в якійсь мірі може перетворитися на безконечну розповідь про чудеса. Але ми приступимо до цього лише після того, як спробуємо зрозуміти характерну мову, за допомогою якої Бог інколи говорить зі своєю Церквою, – мову чудес.
Отже, почнемо згадувати найважливіші біографічні дані….
переклад Milites Christi Imperatoris
