Сьогодні, 31 січня, Римсько-Католицька Церква святкує пам’ять Святого молоді отця Йоана Боско. Саме цьому святому Папа Йоан Павло ІІ доручив молодь усього світу, проголошуючи Йоана Боско «батьком та другом молоді» й покровителем усіх вихователів, педагогів, молоді, студентів та видавців. Постать Святого молоді є завжди актуальною, адже хто як не молодь, що стоїть перед важливими виборами в житті, має потребу в особливому заступництві святих, у тих людях, що стоять поруч з доброю батьківською та дружньою порадою. Хто ж цей «Святий молоді»?
Йоан Боско народився в північній Італії 1815 році в бідній і побожній сім’ї. Уже змалку Йоан відчув біль втрати батька та тягар важкої праці на невеликому кавальчику землі, що була єдиним тоді джерелом для прожиття селян. З дитинства він був навчений до любові Бога й до конкретної милосердної допомоги ближнім, навіть, коли поділитися чимось було дійсно важко. Прикладом й основним вихователем як людини так і християнина була для Йоана його матір Маргарита.
Щоб ще сильніше підтвердити це своє покликання любити Господа і ближніх, Йоан вирішив стати священиком, але таким, що є близький до людей, особливо до найбідніших. Після посиленої праці над собою, після навчання й багатьох особистих жертв та випробувань, Йоан Боско став священиком у 1841 році.
Місія отця Боско мала початок з відвідання в’язниці, де молодий священик побачив велику кількість молодих хлопців. Цей сумний факт зробив переворот в його житті й визначив усе його священицьке життя й душпастирську місію: «якби ці юнаки мали якусь близьку особу в житті, вони би ніколи не потрапили сюди», – так Йоан Боско став такою близькою особою для багатьох!..
Отець Боско був тим священиком, який ходив вулицями італійського Турину в пошуках занедбаних, бідних, сиріт і бездомних хлопців. Для них став батьком та другом, давав їм усе, що мав – був тим Господнім посланцем і в Його ім’я опікувався знедоленою молоддю.
Отець Боско дбав про духовне життя хлопців, але крім того бажав виховати їх так, щоб вони могли мати гідне життя та майбутнє. Для цього він відкрив т. зв. Ораторію (з лат. місце молитви), яка була домом, подвір’ям для забав, школою та церквою.
Отець Йоан посвятив усього себе своїм хлопцям як вияв любові до Бога, що кликав його стати священиком занедбаних та батьком сиріт. Також Господь покликав отця дати початок чернечому згромадженню, яке би продовжило його харизму й місію та було в Церкві «знаком та носієм Божої любові до молоді». Для цієї мети отець Боско заснував Згромадження Салезіян (1859), яке й до сьогодні продовжує виховно-душпастирську місію свого святого Засновника у 128-ох країнах світу. Згодом також були засновані Згромадження сестер Салезіянок (1872) для виховання дівчат і жінок та Товариство салезіянських кооператорів (3 чин, товариство мирян).
Усе життя й місія Отця Боско – сповнені немалих труднощів і перешкод – не мали б жодного сенсу, ані продовження, якби не базувалися на твердих засадах віри, надії та любові до Господа, якби не живилися молитвою та святими таїнствами, великою синівською набожністю до Пресвятої Богородиці, яку о. Йоан почитав як «Помічницю християн».
Отець Йоан Боско помер 31 січня 1888 року, залишаючи після себе тих своїх синів та дочок, що посвятилися Господеві й молоді, для якої є тими батьками, учителями та друзями, що допомагають вести молодих людей до Господа, виховуючи «добрих християн» та «чесних громадян» для суспільства. Перед своєю смертю з покорою сказав: «Те все, що я зробив – зробив для Господа… можна було зробити й більше… мої діти це зроблять».
Отець Боско був проголошений святим у неділю Пасхи 1934 року Папою Пієм ХІ.
Святий Йоан Боско в Церкві є прикладом особливої посвяти молоді й дітям, адже їх добре християнське виховання є запорукою майбутнього Церкви й суспільства. Своєю методикою виховання, що базується на дусі родини, довіри і любові, є також прикладом для всіх педагогів. Для дітей і молоді, яка тепер значно перевищує число тих, що були з ним за життя, є покровителем і заступником, знаком присутності й любові Бога.
