Частина п’ята: =1=
Чим менше людина має “свого”, тим більше може розраховувати на допомогу Мою.
Хочу, аби ви завжди про це пам’ятали.
Той, кому Я дав здібності, пам’ять, мудрість, силу волі, рішучість, уміння знаходити засоби, які наближають до мети, чарівність, дар слова і вміння переконувати, той на шляху до Мене послуговується “власними” здібностями, а Я – і так буває часто – йому не потрібен. Важко йому навчитися покладатися на Мене, довіряти Мені, звертатися до Мене в усіх труднощах життя. Адже навчився долати їх сам.
Ті ж, кому дав мало, тим більше потребують Мене, чим важче їм живеться на світі; а Я лише чекаю на те, аби вам допомогти. Та як можу увійти у ваше життя – не запрошений? От і чекаю самотній, спраглий вашої любові, сподіваючись, що хтось Мене покличе. А поспішаючи на поклик, радію, що можу взяти ваш тягар, підтримати вас Силою Моєю. Бо знаю, що потрібний.
Ніхто так не довіряє Мені, як ті, котрі заохочуються і падають від слабкості своєї. Вони збагнули нікчемність власних можливостей і якщо хтось з них по-справжньому мені вірить і з довірою кличе Мене, поспішаю тоді до нього, як мати на крик дитини. Стаю біля нього і захищаю його; і, кажу вам, хоч би князь цього світу усі свої сили спрямував проти нього – нічого не досягне. Сила Найвищого є силою і охороною слабких, а Милосердя Моє згідно їхніх потреб зростає, адже Бог вітер Свій достосовує до вовни ягняти.
Я – Добрий Пастир і дбаю про кожного з вас.
Отож нехай не боїться Мене ніхто зі слабких, душевно хворих і грішних. Кожного з вас знайду і на власних раменах нестиму, поки не одужає.
Тільки кличте Мене! Кличте голосно, наполегливо і невтомно, поки не прийду. І чим гірше вам, тим голосніше кличте.
А за тих, котрі кликати не вміють чи сили не мають, кличте як за себе самих, бо здорові повинні опікуватись хворими. Якщо самі не можуть вилікуватись, нехай кличуть лікаря.
Я ваш лікар, цілитель, спаситель!
Частина п’ята: =2=
Прийшов не для того, аби судити, а щоб Жертвою Своєю спасти. Подумайте, діти, про безмірність Моєї Любові до вас і не бійтеся нужденності вашої. Я ж саме тому прийшов на світ, що слабкість ваша така велика і власними силами ви не можете подолати зло. Ворог ваш такий могутній, що намагається знищити увесь рід людський. І зробити це може, бо ви, засліплені власною пихою, служите йому знаннями своїми супроти братів ваших. Сварливі, пихаті, ненависні – прагнете повної влади над світом, насправді ж копаєте могилу для усього людства землі.
Саме тому Я і захищаю вас, незважаючи на вашу гріховність, нікчемність і глупоту. Бо Я – не Бог кари і гніву, а Бог Милосердя і Прощення, завжди готовий допомогти вам, чим більше спасіння потребуєте.
Але тільки від вас залежить, чи хочете, аби вас врятував. Я можу дати вам усе, що потрібно, якщо запрагнете допомоги Моєї, якщо ваше співчуття і турбота про слабких, беззахисних, ще ненароджених будуть діяльними.
Бо як інакше можете довести Мені добру волю вашу? Волаючи? Так, але в ім’я тих, котрі самі цього зробити не можуть, бо слабкі, хворі, немічні і тілом, і духом, беззахисні в дитинстві, старості чи залежності від інших. Так, в ім’я таких кличте Мене і вдень, і вночі – невтомно, але від дорослих і дужих іншої праці чекаю. Від вашої участі в справах Моїх залежить спасіння світу. Чинити Добро закликаю вас.
Частина п’ята: =3=
До співпраці зі Мною, Отцем вашим, закликаю усіх людей землі, котрі розуміють відповідальність свою. І навчу вас, як працювати повинні, бо не від досконалості вашої залежить ця співпраця, а від вашого прагнення обдаровувати Добром, нести допомогу і спасіння ближнім вашим.
Незважаючи на ваш гріх, що віддалив вас від Мене, на ваші колишні провини, злочини і зло, яке будь-коли вчинили, на давній ваш егоїзм і вашу байдужість, нині можете стати братами, учнями, друзями Моїми, якщо станете пліч-о-пліч зі Мною, аби рятувати світ.
Частина п’ята: =4=
– Розмірковувала, хто з нас дозрів до співпраці з Богом. Господь так відповів мені на мої сумніви:
– Зрілою людиною можна вважати того, хто місією свого життя вважає служіння Мені і прагне усі свої здібності та можливості використати для примноження добра на землі. Той, хто здатний для служіння собою – не лише собі, але й суспільству чи якійсь його частині, для того, аби давати, обдаровувати, покращувати, ощасливлювати, навчати, допомагати, рятувати, лікувати; бо важливо не те, що робить, але чи взагалі щось робить для спільного добра і як це робить. Я чекаю від вас не слів, а служіння. А форм його може бути стільки, скільки є вас, адже Я обдарував кожного і не існує людини настільки бідної, аби вона не мала чим поділитися з ближнім. Хоч би володіла тільки посмішкою, може ближнього обдарувати посмішкою, лагідністю і спокоєм, або відмовити йому в цьому дарі.
Отож для Мене і для вас істотним є тільки те, чи хочете обдаровувати і як це робите? Безкорисливо, від щирого серця, завжди і кожного, з ким ви щодня зустрічаєтеся, чи скупо, неохоче, інколи, зверхньо, з “ласки” і тільки тих, кого любите, хто вам віддячить чи є впливовою особою?
А може напоказ?
Я прийшов до кожного з вас і ніколи не відвернувся ні від кого, відмовляючи йому в найнеобхіднішому.
Той, хто хоче бути другом Моїм, хто хоче спиратись на Моє плече і черпати з Моєї Сили, Моєї Поради, Моєї Любові для служіння свого, той повинен наслідувати Мене, бо учень не може перевершити Майстра, а світ врятувати можете тільки з Тим, хто людство відкупив і спас.
Кому ж довіритись можете, як не Любові?
Частина п’ята: =5=
Прийдіть до Мене усі втомлені, усі, хто потребує Любові. Чекаю на вас з нетерпінням. Я – Безмежна Любов, а Любов прагне наповнювати Собою і дарувати щастя.
Любов не цікавиться чи ви її варті.
Любов бачить, що ви голодні, і їй цього досить.
Любов огортає кожного, хто спраглий її. Вона не вибирає, не поділяє і не відкидає. За цим можете розпізнати її.
Любов не чекає відплати, бо сама не потребує нічого. Але Любові боляче бачити голодні очі людини і Вона переходить дорогу, питаючи: “Я тобі потрібна, сину? Дозволь Мені обмити твої рани, прийми Мій хліб, дозволь зробити тебе щасливою”…
Бог – це Любов обдаровуюча, яка віддається людині…
А людина має право отримати її, якщо спрагла, нещаслива, якщо блукає, страждає і знайти щастя не може…
Як дитина має право плакати і кричати, коли голодна, настрахана або у неї щось болить, і на цей крик одразу озивається мати, так правом дитини Божої, а нею є кожна людина, стає ПОТРЕБА – людина в потребі просить, і Повнота Любові одразу спішить їй на допомогу.
Бог – і Отець, і Матір ваша. І водночас нескінченна Свобода. Тому звертається до свободи людини: “Чи мене потребуєш?..”
Частина п’ята: =6=
Понад усіма формами визнання людиною Бога є безмірна, безмежна, незмінна, вірна і надійна Любов Бога до людини; до кожної людини в одній великій людській родині.
Я – Отець ваш. А Отець не зважає на провини дітей Своїх. Насамперед бачить їхні потреби.
Найбільшою потребою людини є спрага любові. Я створив вас для повноти щастя і взаємності в любові, але так важко вам її знайти.
Я ж не ховаюся від вас. І не оточую Себе таємницею. Хочу, аби ви Мене віднайшли. Об’явив вам Себе в Синові Моєму, став для вас Спасителем, Учителем і Братом. Він виявив Мене – видимо – в Любові Моїй, в Милосерді Моєму, в любові до вас згідно безконечності Природи Моєї, а не згідно слабкості, злиденності і нікчемності вашої. Більше того, саме для гріховної і засліпленої природи вашої Син Мій став БРАТОМ вашим назавжди.
Любов Моя як сонце засяяла над світом, аби зігрівати, обдаровувати теплом. Усіх нагодувати хочу, підтримую кожне життя і схиляюся до кожного, хто Моєї Любові прагне.
Частина п’ята: =7=
З любові покликав до існування родину людську, оточив вас Любов’ю. Передумовою вашого існування є Моя Любов.
Спочатку була Любов Моя, безкорислива, обдаровуюча, що співчуває і прощає вам – через слабкість і злиденність природи вашої.
Любов Моя і її нескінченна повнота дає тобі, людино, життя. Життя твоє призначене для вічного щастя в Домі Моєму. Я дав тобі свободу вибору: щастя або нещастя у вічності, і ти сама вибирати можеш в цій безконечній шкалі.
Хіба мало Я дав тобі? Але що ти робиш з Дарами Моїми?..
Хіба не бачиш, що хитаються підвалини світу і життя усіх вас в небезпеці?
Повернися до Любові Моєї, людино грішна і слабка, бо лише Любов може тебе спасти. А Я хочу, аби ти жила.
Звертаюсь до тебе – того, хто Мене ненавидить, нищить справу Мою, переслідує дітей Моїх, лякає голодом і війнами тих, кого люблю.
Це ти насміхаєшся з Мене, відкидаєш Мене і ганьбиш Мене перед іншими.
Це ти насміхаєшся з Мене, бо не Мені, а ворогові роду людського служиш.
Це ти використовуєш Мене для власної користі…
Слуги погані, відверніться від божків ваших, від столу, ложа, скарбів ваших і підвищень, на які поспиналися, аби звідусюди вас було видно.
Я розраховую на кожного з вас. З тривогою дивлюсь на долю вашу, якщо не повернетесь. Як можу вам допомогти? Як вас спасти, якщо самі рятунку не хочете?
Бідна, самотня, втрачена людино! Гадаєш, через те, що ти не знаєш Мене, не кличеш або відвертаєшся від Мене, Я люблю тебе менше?
Але ж з Любові дав тобі життя, обдарував тебе, допомагаю тобі й охороняю тебе. Мені від тебе нічого не потрібно, це Я необхідний тобі, аби ти стала нарешті собою, була щаслива і щастям ділилася з іншими.
Блудний син отримав свою частку від маєтку батька, хоч служити йому не хотів і покинув його. Але ж врешті-решт він повернувся, бо світ його ошукав, а від батька він чекав справедливості. Тільки на справедливість розраховував, та отримав любов, яка терпляче на нього чекала.
З робітниками останніми Я розраховуюся так, як з першими, бо хочу бачити їх щасливими, аби не втратили безмір щастя Мого, а в ньому жили.
А ти, нещасний, переконаний, що ніколи зі Мною не зустрічався?
Але ж в красі, логіці і мудрості Законів Моїх Я виявляю Себе.
Подивися, яку прекрасну землю Я тобі дав, аби ти мав де будувати царство своє, в ньому виростати і до Мене повертатися.
В красі і розмаїтті створінь Моїх бачиш великодушність, турботу і безкорисливість Мою. Так само, як і в тому всьому, чим обдарував тебе.
В творчості людській, в доброті і любові чи ж не зустрічаєшся з подібністю до Мене дітей Моїх?
Хіба не впізнаєш у свободі людській Мене – Отця вільних створінь?
А в сумлінні своїм хіба не бачиш Мене?
Чи твої пошуки мети і сенсу життя, прагнення бути потрібним, корисним, і понад усе – коханим, хіба не про Мене нагадують, Котрий тебе любить. Для цього й живеш.
Мій улюблений сину, чим далі ти від Мене, тим більше Я потрібен тобі – більше, ніж тим, хто зі Мною завжди.
Тож хочу тобі пояснити, як легко зав’язати зі Мною дружбу.
Частина п’ята: =8=
Стомленим і спраглим Я Сам виходжу назустріч. Беру з Собою необхідні ліки, поживу і воду, бо розумію, що ви безсилі, виснажені і слабкі.
Тому нічого від вас не вимагаю, навпаки – Сам несу вам Мої Дари. А ви боїтеся докорів, вимог, осуду чи кари…
Діти! Вам назустріч поспішає ЛЮБОВ, аби огорнути вас і притулити до серця.
Любов радіє вам і ділиться Щастям власним. І нічого іншого не прагне – лише, аби ви щасливими були.
Діти Мої, котрі змалку виховані в Церкві Моїй, знають її традиції і приймають допомогу, яку їм даю. Але ті, котрі приходять до Мене з різних доріг світу, не знають традицій Моїх і тому такі несміливі. Деякі різновиди молебнів, молитов і звичаїв релігійних їх можуть відштовхувати, якщо не розуміють змісту духовного, який виражається так, як люди його висловити здатні.
Отож не зупиняйтеся на тому, що людське, відразу приходьте до Мене, Ісуса Христа, Спасителя вашого, до Любові.
Адже знаєте, що життям Своїм Я пожертвував за кожного з вас до кінця світу. Знаєте, що усього Себе віддав вам з Любові, аж до жахливої смерті в самотності, зраді і ганьбі.
Ось доказ Моєї Любові до вас – Хрест Мій!
Я на ньому страждав і вмирав, аби вас – кожного з усіх поколінь – звільнити і за його провини заплатити. І здійснити це могла тільки Жертва, що вічно триває, Жертва Бога, Який прийняв природу людини.
Що може викликати таку Жертву, як не Любов?
Ви довіряєте фактам. А Ісус помер на Хресті, і це факт.
Фактом є і Його Воскресіння. І відтоді Я, Ісус, Спаситель ваш, завжди з вами – до кінця світу.
Я – Світло світу, Дорога і Брама Неба, Істина єдина і незмінна, яку Отець Небесний офірував вам, аби повернутися могли до справжньої вітчизни вашої – Дому Бога, Який відчинив вам.
Хочу, аби кожен з вас знав, що Я – Друг ваш.
Хочу, аби зрозумів, що ніхто не любить так, як Я.
Хочу, аби прийняв Любов, яку Бог твій дає тобі.
Хочу, аби відповів на Моє запрошення до Дружби, до спільного життя, бо прагну, аби ти щасливий був у вічному житті. Знаю твої вади; твою непостійність, слабкість і гріховність, і поспішаю до тебе тому, що без Мене ти загинути можеш.
Ти Мені настільки потрібен, що для тебе одного Я знову прийняв би смерть на Хресті. Адже для тебе Я, Бог, що прийняв природу людини, для тебе став Богочоловіком назавжди, аби жити з тобою, щоб пліч-о-пліч разом іти, аби ти не заблукав і не загубився.
Частина п’ята: =9=
Діти Мої улюблені, ви тим дорожчі Мені, чим слабші, нещасливіші, збідованіші. Знайте, що гріх ваш Я вважаю вашим нещастям, вашою важкою хворобою, яка часто загрожує вашому вічному життю. Я ж хочу, аби ви отримали те, до чого призначені – адже Я створив вас для вічного щастя.
Якщо довіритеся Любові Моїй і дозволите вам допомогти – обіцяю: будете зі Мною в Домі Отця. Будете оточені і наповнені Любов’ю Бога і житимете у вічному щасті взаємної любові. Не за заслуги ваші, не за красу душ ваших і їхню чистоту, А ТОМУ, ЩО ЛЮБЛЮ ВАС.
Я незмінний в Любові Своїй. Для життя в Любові Я створив вас і роблю усе, аби допомогти вам в дорозі так, щоб кожен з вас жив, навіть найгірший, бо кожен ваш гріх викуплений Моєю Кров’ю. За вас заплачено дорого.
Людина – це улюблена (бо мала і слабка) дитина Бога. Тому Бог завжди з нею, завжди готовий допомогти. Але тільки від вас залежить – приймете цю допомогу чи ні. Допомогу приймають від того, кому довіряють. Чим більше ви довіряєте другові, тим легше приймаєте від нього допомогу. Тому так хочу заприятелювати з вами.
Частина п’ята: =10=
Так легко довіряєтесь один одному і так часто розчаровуєтесь, помиляючись. А Мені довіритись не хочете, хоч Бог ніколи не зрадив довіри людини. Як міг би Отець ошукати власну дитину? Та ще й тоді, коли вона мала, недосвідчена чи сліпа, а ви ж усі такі, якщо живете в темряві гріха.
Гріх занурює людину в непевність. Розум такої людини засліплений. Така людина не знає правди ні про себе, ні про своє місце у Божому світі. Хоче мати “щастя”, але шукає його наосліп. А втративши сили і час свого життя, може не встигнути повернутися до Правди, до Отця, Котрий на неї чекає. Бо гріх, як багно – втягує поволі, і виборсатись з нього неможливо, якщо людина не зійде зі згубної дороги. Але як їй не заблукати, коли не розрізняє доріг злих і добрих? Саме тому гріх такий небезпечний для людини. Бог турбується про людину і шукає її, якщо вона заблукає і не знає, як повернутись. Бо найбільший грішник залишається дитиною Бога, створеною з Любові і покликаною до життя у взаємній любові з Отцем Своїм.
Хочу, щоб ви зрозуміли, що пам’ятаю про кожного грішника і ставлюся до нього так, як батько до хворої дитини. Бо гріх – це хвороба душі. А душа безсмертна і хворобам тіла непідвладна.
Але гріх знищує насамперед безсмертя душі і, вражена гріхом душа, не зазнає щастя ніколи. Її вічністю стане добровільно вибраний бунт супроти Бога, ненависть до Любові Божої.
На жаль, людина не сприймає гріх як смертельну небезпеку, інакше вона б ніколи не грішила. Навпаки, коли людина грішить, вона відчуває радість непокори, переступу закону, нав’язаного їм Богом, аби обмежити її свободу.
Тимчасом Бог, Отець ваш, оберігає вас і застерігає від того, що вам шкодить, і від кожної небезпеки захищає.
Гріх викликає докори сумління в душі, але водночас задоволення від погамованих бажань. Діє як наркотик. Призвичаює, ламає волю, затьмарює розум, вкорінюється в душі, знищуючи сумління, доброту, вразливість, здатність любити; перетворює вас на невільників, а відтак і на слуг ворога душ ваших.
В Моїх очах гріхом є усе, що противиться Любові, Моїй Любові, любові до інших людей і, врештірешт, любові до самого себе, як до свого найпершого ближнього.
Якщо нищите своє здоров’я – Мій Дар – поганими звичками, пожаданнями тіла, чините як самогубці, противитесь любові, яка покликала вас до життя і обдарувала тілом, яке дає вам змогу служити вашим ближнім.
Якщо відмовляєте їм в любові, якщо убиваєте їх своєю байдужістю чи ненавистю, заперечуєте покликанню вашого життя – життя у спільній любові з братами вашими – і жбурляєте їм колоди під ноги. Шкодите собі й іншим людям, а відтак мусите відповідати за заподіяне їм зло чи не зроблене добро, яке мали нагоду зробити. І тоді в очах Моїх ви винні подвійно – за те, що шкодите ближнім вашим і вам самим.
Коли відмовляєтесь прийняти Мою Любов – відкидаєте можливості, які даю вам, аби ви могли швидко повернутися до Мене. Бунтуючи, стаєте легкою здобиччю ворога вашого, який перетворює вас на своїх поневолених слуг. Міняєте волю на кайдани, принижуєте вашу гідність, а тіло ваше, розум і воля стають перегноєм – грунтом, на якому він будує свої плани знищення усього людства, людської душі, вас самих і ближніх ваших.
Краще вам нічого про Мене не знати, аніж, знаючи, відкидати Любов і Допомогу Мою в боротьбі з ворогом душ ваших. Бо зло хитріше за вас, підступне і безжальне, а ви самі не вмієте боронитися від невидимого ворога, бо маєте недосконалий розум, затьмарений самолюбством вашим. Відштовхуючи Мене, можете втрати останній шанс на спасіння.
Через це Моя терпеливість невичерпна і безмірне милосердя Моє. Тому що такі слабкі і сліпі ви, Я застерігаю і оберігаю вас, і в кожному доброму намірі підтримую вас і допомагаю кожному з вас, діти Мої.
Любов Моя однаково простирається і над добрими, і над злими, над митниками і фарисеями, над Моєю Церквою і всіма жителями землі.
Однак є величезна різниця між життям тих, котрі кажуть Мені: “Отче”, довіряють Мені і хочуть, аби Я їх вів, та рештою, котрі живуть на власний розсуд. Звичайно, вони можуть здобути більше користі для себе, але навіть найбагатші з них нещасні, бо за одну мить смерті втрачають усе, що здобули – і з чим тоді прийдуть до Мене? Якщо не навчилися любити, як же зможуть оселитися в Домі Любові?
Офірував людині – Моїй дитині – подобу до Мене: можливість любити, обдаровувати добром, творити лад, гармонію і красу.
Син Мій жертвував Себе Самого, аби викупити вас з неволі гріха і відчинити вам ворота Царства Божого – Життя у вічному щасті з Отцем, Богом вашим.
Черпати можете з Моєї невичерпної Любові скільки хочете і завжди, бо Я хочу поділитися з вами.
Нарешті Ісус, Спаситель ваш, хоче заприятелювати з вами, жити в Єдності і Любові, аби дати вам більше можливостей нести Добро, більше радості, щоб ви ніколи не були бідними, самотніми і нещасливими, а стали багатіями, котрі уміють задовільняти потреби братів ваших. А ви усі Дари Мої здатні поміняти на одну, повну миску їдла…
Хіба це не доказ затьмарення розуму людського, діти Мої?
Ви, котрих покликав до життя вічного у взаємній любові зі Мною, ви гасаєте за тимчасовою чи щоденною стравою як тварини?
Якими сліпими стали ваші очі, що не добачаєте і не цінуєте гідності вашої…
Частина п’ята: =11=
Але чого боїтеся і чим турбуєтеся, коли Я З ВАМИ? Я переміг світ, переміг зло і смерть. Я, Ісус Христос, чекаю на поклик ваш і готовий, не гаючись, допомогти кожному. Ваш гріх Мене не відштовхує, навпаки – кличе Мене, як лікаря кличе хвороба людини. Адже Я прийшов, аби спасти вас.
Найбільшого болю завдаєте Мені – Тому, Котрий віддав за вас життя – коли нехтуєте допомогою Моєю, відштовхуєте Мене, не вірите в Любов Мою до вас і прагнення порятувати кожного з вас для вічного щастя.
Хто дивиться на себе, бачить гріх свій, особливо коли цей гріх великий в порівнянні з гріхом іншої людини? Але кажу вам, що немає добрих і чистих поміж вас. Чистим і Добрим є тільки Бог. Та насамперед Бог – це Любов. І ця нескінченна, безмежна Любов любить вас.
Отож дивіться на Любов Мою, стосовно до якої гріх ваш такий малий, як соломинка серед палаючого степу, що не затримає вогню і не погасить, але сама згорить тієї миті, коли опиниться в полум’ї.
Любов Бога ні на йоту не може зменшити гріх усього світу, хоч світ може бути гріхом знищеним – якщо Бог його покине. Але швидше мати покине дитину свою, ніж Я покину вас, бідні, втрачені, хворі, улюблені діти Мої!
Зменшити Моєї Любові не може жоден злочин світу, але допомога Моя обмежує свободу вибору вашої свободи, яку у вас не відберу, бо ж Бог тільки дає і ніколи не відбирає Дарів Своїх.
Свобода вибору є тим Даром, який дає вам право на дружбу зі Мною. Бо партнерами можуть бути тільки вільні. А можливість дружби і спільної праці задля спасіння світу є для вас Даром таким безцінним, що вартує ризику, використання волі вашої не на добро.
Своєю Жертвою Богочоловік закреслив ваш гріх. Від часу розп’яття Ісуса Христа ви вільні на одне ваше слово: “жалію”, хочу повернутися до Твоєї Любові, Боже”, “пробач мені”.
Мій Хрест дозволяє вам повернутися до Моєї Любові – відразу і завжди, аби лише захотіли. Я заплатив за вас Своєю Кров’ю і став гарантією незгасної Любові Бога до вас.
Ось стою перед вами, завжди присутній, і кличу: “Діти, поверніться до Любові, яку вам даю для життя. Діти, прийміть Любов Мою! І до дружби зі Мною закликаю кожного з вас, бо немає серед вас людини, яку б не любив і не хотів огорнути полум’ям Своєї Любові і жити з нею в дружбі. Адже всі ви покликані до життя з Моєї Любові, аби у вічному щасті жити з Отцем своїм згідно свідомого, вільного вибору своєї волі. Тому прошу вас, діти, повертайтеся до Мене, не бійтеся Любові”.
Частина п’ята: =12=
Казав вам, що кличу вас до служіння світові, а отже до спасіння ближніх ваших, а хто ваші ближні – знаєте. Нині запрошую вас стати друзями Моїми на цій дорозі. Тому виявляю вам моє ставлення до “грішників”, “митників”, “розпусниць”, бо ви не змінюєтесь, і завжди, якщо не в серцях своїх, то в словах і вчинках любите ділити братів своїх. Самі ж стаєте праворуч Мене – добрими слугами і синами взірцевими бачите себе. А братів своїх визнаєте, здебільшого, синами блудними і грішними. Забуваєте про те, що Я завжди біля тих, котрі спасіння потребують і котрим найгірше. Забуваєте про призначення своє – БУТИ СЛУГАМИ НА СЛУЖБІ ЛЮБОВІ. І все, що робите і чого досягаєте без любові, стає пам’ятником вашої власної слави і приречене на забуття; для Мене ж це гірше за ніщо, бо – марнування Дарів Моїх: вашого життя, талантів, якими вас обдарував, аби мали що роздавати в ім’я Моє.
Якби робітникові своєму дав Я зерно на посів, а він би спожив його, ким був би в очах Моїх, як не марнотратним?
Якби слугам Своїм відчинив Я комори Свої – знаючи, що панує голод – і наказав би брати Хліби Мої, Вина Мої і роздавати вдень і вночі, поки не буде спраглих і голодних, а вони на бенкетах усе поділили б між собою, ким би були, як не злодіями?
Якби синів Своїх покликав Я боронити вітчизну Мою від ворога, що землі Мої спустошує, а людей Моїх убиває і забирає в неволю, – а вони змовились би з ворогом і разом з ним почали руйнувати і грабувати – ким би були, як не зрадниками?
То хто ж тоді ви?
Мої прагматичні і ліниві діти, ви ж Мої Дари ховаєте від голодних, відштовхуєте від них спраглих, а самі черпаєте зі Скарбів Моїх і всього вам замало. Обтяжують вас синівські обов’язки, що би не зробили – нагороди за все хочете. Ви стали сонливими і гидкими, але Я пробуджу вас!
І хто зі Мною не хоче іти на спеку і працю, а “сином Моїм” називає себе, того Я відречуся, а за синів візьму Собі тих придорожніх, котрі не знають, як люблю їх, як про них турбуюся і бачити у Себе прагну.
Придивляйтеся, як промовляю до них, як ставлюся, і вчіться, бо вже надходить час виходу на жнива. А хто не збирає зі Мною – той розкидає. Хто ж іде в ім’я Моє, Моє Обличчя показує світові: ОБЛИЧЧЯ Любові. Скільки її у вас – стільки й Мене.
Частина п’ята: =13=
Послухайте, діти! Я дав вам взірець, і ви про це знаєте: Ісус жив серед вас. Про Його вчинки, слова, справи можете коли завгодно довідатись, якщо досі цього не зробили. Він Сам сказав про Себе, що прийшов, аби послужити, а не щоб Йому служили. І відтоді той, хто хоче іти разом з Ісусом, Спасителем своїм, чинить те, що Він чинив, а інакше й бути не може.
Так Богом влаштовано, що дає той, хто має що дати, а приймає той, хто немає. І чим більше немає, тим палкіше прагнення допомогти йому.
Бог обдаровує і підтримує життя в усьому, бо усе створено Ним і виникло з Його волі.
Ісус Христос, Син Божий, прийшов і став людиною, аби спасти те, що загинуло, і віддав Себе в Жертву за всіх людей, а ті, кого навчав і вів – наслідували Його. І вже не були самотні, бо Бог не покинув дітей Своїх, і до кінця світу буде з ними.
Ви маєте свою частку в справі спасіння світу – кожен для свого часу – якщо захочете, бо Любов Божа запрошує кожного – Бог нікого не вважає” занадто слабким” чи “непридатним”, бо усі ви послуговуєтеся лише Його силою, дієте з Його Волі, Ласки і Милосердя. Вашим є тільки “ХОЧУ”.
Любов Божа хоче, аби щастя ваше зростало в міру вашого вдосконалення і дозрівання, і щоб радість ваша була повною, коли зі жнив повернетесь до Отця. Бо це Він схотів, аби Його подоба проявилася у вас, і наповнила вас, і розпалила так, аби кожен з вас ставав ЙОГО СВІТЛОМ, ДОБРОМ, І ПОЖИВОЮ для світу.
Частина п’ята: =14=
Якщо щось добре зробити можете, то лише тому, що Бог дав вам життя, охороняв вас і збагачував, що дав вам можливість розумом і тілом служити Йому, даючи вам щодня нові нагоди, створюючи нові умови для виявлення ваших здібностей. Ви ж день за днем нові борги робите, продовжуючи лише для себе самих працювати. Як же рідко, неохоче і нетерпеливо віддаєте ближнім вашим частину вашого часу, можливостей і сил.
Але ж Я вимагаю, аби все, чим обдарував вас, роздавали іншим, бо про вас Я сам піклуюся і нескінченне щастя вам обіцяю.
Чого ж вам не вистачає? Чи тут, на землі, протягом тих небагатьох літ мусите володіти усім, що так цінує світ?
Чому ви такі захланні? Чому, маючи незліченні багатства Отця, Його Царські палаци, Його спадкоємцями будучи, в Його шляхетність, гідність і великодушність зодягнені, кидаєтесь захланно на нікчемну поживу жебраків, за яку змагається світ, не знаючи нічого кращого?..
Не можете натішитися зручностями, становищем, грошима. Прагнете визнання і слави. Підлабузництво і погорда заповнюють вашу пустку, п’янієте від влади.
Але ж немає гидкішого видовища за те, коли Царський син вириває з рук пастуха останній шматок чорного хліба…
А ви? Як вас багато на усіх торжищах світу! Замість служити Мені, в усьому шукаєте вигоди!
Якщо ж справді дбаєте не про свою, а про Мою славу, якщо ревно Мені служите, а не вашим власним інтересам й уподобанням, то робіть те, що Я роблю і служіть світові так, як служив Син Божий.
Ісус сказав вам: “Це Моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив! Ніхто не спроможний любити більше, навіть тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає. Коли ви робите все, що Я вам заповідаю, то ви – друзі мої… Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід… Ось що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!”
Сказав вам також: “Дана Мені всяка влада на Небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку”.
Частина п’ята: =15=
Я з вами завжди. Допомагаю кожному вашому доброму почину. І зараз нагадую кожному з вас, хто вважає себе “Моїм”:
Послав вас, аби вчилися любити, бо Бог, який любить вас, прагне любити світ у вас і з вами.
Отець повертає вас до єдності з Собою. Адже Любов єднає. А ви – вісники Любові Моєї: колись, тепер і назавжди. Звістувати маєте найперше, що Я люблю вас. Що люблю безмежно і кожного з вас особисто. А якщо Любові Моїй довіритесь і своєю любов’ю на Любов Мою відгукнетесь (таку, на яку спроможні, бо Мені так мало треба, аби вас до серця пригорнути), спасу вас, звільню і зроблю щасливими навіки.
Так, Я дбаю про кожного з вас. І ніщо Мене не відштовхне, не спинить, бо велика мета переді Мною – повернути кожному з вас його справжню славу і велич Дитини Божої – Його улюбленого сина.
А чим більше він хворий, самотній, скалічений, тим більша турбота Моя про нього. Чим більша небезпека йому загрожує, тим наполегливіше шукаю його, аби спасти. Бо такою є Моя боротьба за вас, за щастя кожного з вас, а ви, діти Мої, для Мене безцінні, варті пролитої Крові Бога.
Безмірна і безконечна Любов Бога до своєї малої, беззахисної, нещасної дитини – людини.
Частина п’ята: =16=
– Я попросила пояснити, як ми, грішні люди, можемо бути варті пролитої Крові Бога?
– Бачиш, доню, Бог відповідальний і вірний Собі. Якщо дає життя створінням духовним, подібним до Нього, то хоч би були вони обмежені і найменші, однак подібність їхня ІСТОТНА, найглибша і сягає джерела – причини їхнього існування. А причиною є Любов Моя, що прагне обдаровувати, й обдаровує життям, аби те, що існує, стало існуванням щасливим, повним Любові.
Поки створіння не насититься Мною, буде прагнути і шукати Любові, якщо не збагне сенсу свого існування, відкине своє Джерело і Отця – так як це вчинило людство. А Я, Отець Милосердний, хочу, аби ви знайшли Мене і роблю все, аби вам в цьому допомагати.
Ці наші розмови – також допомога, рука, яку простягаю вам. Але позачасовим, найбільшим доказом Моєї Любові, виявом Необмеженої для людини Природи Бога є Жертва Сина Божого. Для вашого спасіння прийняв Він природу людини і навіки з’єднав її з Божественною Нескінченністю, щоб жертвувати Собою за вас і щоб Приятелем вашим зостатись.
Мусите прийняти Таємницю Любові Бога. У вірі і довірі повертається кожен з вас до свого джерела, до Бога, Котрий любить вас незбагненно, незмірно, невимовно. Ні огорнути, ні збагнути Любові Моєї не можете, але можете – якщо захочете – прийняти її. БО ЦЕ ДАР НЕСКІНЧЕННОГО.
Частина п’ята: =17=
Хочу, аби ви зрозуміли: усе, що вас оточує, і ви самі – ваше життя і те, чим обдарував – від МЕНЕ.
Дар – це ДОБРО, яке Я офірую на пожиток обдарованому. Дар, що ні купується, ні продається. Дар – не борг, який треба сплатити. Даром не дорікають і не забирають його назад. Так заведено серед грішних людей. То хіба Бог міг би бути за них гірший, скупіший і корисливіший. Чи ж Бог має рахунок Своєму добру? Адже усім володієте…
Однак називає вас боржниками і застерігає вас на прикладі злих слуг, їхньої зневіри і зради. Чому? Бо приклади ці виявляють погані вчинки слуг, їхню захланність, лінощі, недбальство, намагання ошукати інших…
Мені залежить на вас, а не на тому, що вам дав. Обдаровую вас для того, аби здобули вічне щастя. Обдаровані Мною, маєте чим ділитися з іншими людьми і служити їм краще, аніж лише своїми слабкими силами. Мої Дари роблять ваше життя щедрішим, повнішим і прекраснішим, отож і радість ваша в Домі Моєму більшою буде, багатою вдячністю усіх тих, кому увійти до нього допомогли; ви будете пишатися працею своєю, виконаною завдяки Дарам Моїм, яких ви не змарнували. Гордості, тієї шляхетної гордості дітей Божих, котрі виправдали довіру Отця, гордості справжніх друзів Моїх прагну для кожного з вас.
Частина п’ята: =18=
Отож, хто другом Моїм стане, буде ним і у вічності. Хто другом Моїм помирає, того Я Сам зустрічаю і запрошую до Моєї господи.
Хто в дружбі зі Мною живе, той не боїться суду, бо знає, що зустрінеться з Другом своїм, Котрий його любить, тож привітає і виправдає, і від Справедливості Отця визволить Кров’ю Своїх Ран.
Ти якось запитувала Мене, доню, що буде, якщо помреш у гріху? Відповів тобі, що Я твій Друг і до цього не допущу, але ти наполягала, розуміючи, що досконалої чистої душі сягнути не зможеш. Тоді Я сказав тобі, що, коли виникне така потреба, поміж тобою і справедливістю Отця покладу Мою пробиту цвяхами долоню.
Кров Бога змиває кожен гріх. Вона пролилася, аби ви помирали спокійно, впевнені в Любові Моїй, яка вас виправдає. Якщо довіритесь Мені.
Тому так важливо для вас, аби якнайшвидше розвинулася дружба наша і взаєморозуміння. Чим довше перебуватимете зі Мною, тим краще пізнаєте Мене, а пізнаючи, щораз більше довірятимете Мені. Хто ж Мене пізнає – той раніше чи пізніше запрагне, аби пізнавали Мене і втішалися Дружбою зі Мною інші люди, бо радість – Мій Дар, – і Любов, і прагнення обдаровувати будуть зростати у вас і не дозволять вам байдуже дивитися на голод і смуток, що наповнюють землю.
Я, Бог Нескінченний, дозволяю вам пізнати Мене в Ісусі, Спасителі вашому. В ньому показую вам Себе таким, яким є для вас. В ньому проявляється Моя Ласка, Розсудливість, Терпеливість, Лагідність і Милосердна Любов, Якою Бог укладає з вами угоду Дружби.
Чим далі відходите від Мене, тим більше Мені вас жаль. Бо великого милосердя потребуєте, аби одужати. Такою важкою є зараз хвороба ваша.
Очі ваші не бачать, вуха не чують, а серця закам’яніли і любити не вміють. Помисли ваші полонила облуда. З радістю дослухаєтесь до порад ворога душ ваших й охоче служите здійсненню його планів. Якби сьогодні на вас впала Справедливість Моя, ніхто б не вижив. Але Я лікар ваш, Отець і Матір ваша. Тому не з судом приходжу, а з ліками. Подаю вам руку і благаю: “Сини і доньки! Не бійтеся Мене! Я несу вам спасіння, ось ліки Мої, що зцілюють і повертають до життя. Ось дружба Моя!”
Тому, людино, що ти така безвольна і слабка, що сама ані підвестися, ані йти не можеш – Я до тебе приходжу. Такою є Дружба Моя. На Мене поклади увесь свій тягар. На Мене переклади усе, що до землі тебе пригинає. Схили голову Мені на плече і відкрий Мені серце своє.
Мене ніщо здивувати не може, ані відвернути від тебе. Усім, що тебе турбує, поділися зі Мною, щоб знав Я, чи хочеш бути здоровою і яких ліків потребуєш. Я хочу, аби ти одужала, бо люблю тебе так, як ніхто не любив. Можу розірвати твої кайдани, відігнати твоїх ворогів, вивести з темряви на світло. Хочу аби ти була вільною, здоровою і щасливою.
Повір Мені!
Довірся Мені!
Я біля тебе, а отже ніщо не втрачено. Ще не пізно! І Сам Я тебе не покину, не відвернуся від тебе, не покину дитини Своєї. Не віддам на поталу ворогові того, хто сам себе захистити не вміє.
Я щит ваш і мур оборонний. Прийдіть до Мене, ви будете зі Мною в безпеці – Я захищатиму вас.
Кличу вас, люди землі!
Якщо про Мене нічого не знаєте, повірте лише в те, що люблю вас і прагну вас захистити, бо для вічного щастя дав вам життя. Знаю кожного з вас і кожного кличу поіменно.
Діти улюблені, повертайтеся до Отця, Який вас чекає, аби пригорнути до Серця Свого.
Бо любить безмірно!
Частина п’ята: =19=
Запитуєш, доню, чи наша розмова підходить до кінця. Так, Я закінчив Своє послання до вас. Послання, що закликає спільно любити світ, який гине без Любові і таки загине, якщо ви, діти Мої, не переможете Любов’ю зло. Знаю, що моє завдання героїчне, понад можливості слабкої людської природи, однак нині воно необхідне. Тому приходжу до вас Сам, пропонуючи вам Свою Дружбу. Віддаю вам Мою невичерпну силу і хочу бути другом кожного з вас, щоб ніхто не почувався зайвим в спільноті дружби.
Так, ви не вартуєте Моєї Любові, але це не має значення, бо Я люблю вас.
Виходжу супроти ворога, який загрожує вам і лякає вас, захищаю вас від нього. За усіх вас дорого заплачено Моєю Кров’ю, бо Я люблю вас і ви маєте право звертатися до Мене і розраховувати на Мою допомогу. Ніщо Мене так не тішить, як ваше звернення до Мене. Решту можете залишити Мені, адже Я вірний Собі і незмінний.
Бачиш, дитино, у часи, коли усі вміють читати, диктую тобі ці слова, бо так можу вам допомогти, бо багато буде таких, що навернуться до Мене, відчуваючи спрагу Моєї Дружби і Любові.
Замало вам Синів Моїх для допомоги. Тому хочу бути з кожним з вас як його найближчий Товариш, Опікун і Вчитель, в кожній частині світу, з кожним, – найбільше з тими, хто Мене знає мало, кому про Мене нічого доброго не говорили. Хто не має відваги до Мене підійти.
Хочу, аби ви знали, що Я завжди біля вас. З вами Моя Любов і Моє непогамовне прагнення зробити вас щасливими, захистити, зцілити, звільнити від страждань, наповнити радістю, спокоєм і безпекою Моєї Опіки.
Хочу, щоб приходили до Мене з довірою, як до доброго Отця звертаються діти за порадою, допомогою, розрадою – впевнені, що отримають все.
Хочу, аби ви були відважними, безпосередніми, щирими, розмовляючи зі Мною. Не бійтеся, не судіть хибно і не думайте, що Я дуже далеко, віддалі між Мною і вами не існує. Я – Ісус, Спаситель ваш – кожного з вас люблю Любов’ю Бога, і ця Любов безмірна, а тому кожен з вас для Мене улюблена дитина, неповторна, ні на кого іншого не подібна, що потребує Мене так, як Я потребую вашої довіри, аби мати можливість служити вам Силою Моєю.
Ніхто з вас не зможе збагнути цільності Моєї Природи, уявити хто Я насправді у Своєму Безмежжі, але може прийняти Мою Любов до себе, і тоді життя його стане іншим.
Вже ніколи не почуватиметься самотнім. Матиме мету, сенс і світло життя, а ближніх своїх побачить Моїми Очима – зодягнених в Мою Любов і Турботу.
Так хочу повернути бідним дітям Моїм їхню справжню велич Дітей Божих, які прагнуть прийняти в усій повноті Подобу Божу, Любов і Славу Мою.
Дозвольте огорнути вас Любов’ю.
Мукачево. “ДКЗ”, 2006 р.
Анна
Із дозволом церковної влади
переклад із польської Неоніли Стефурак , 2002р.
