Частина четверта: =1=
А зараз, доню, промовлятиму до тебе і тих. що як і ти, хочуть бути зі Мною, хоч важко їм і здається, що життя зі Мною неможливе.
Отож, улюблені діти Мої, труднощі на вашій дорозі неминучі, але перехідні і не завжди буде вам сумно. Біль ваших душ випливає з того, що ви розумієте, яка велика прірва між Мною, Богом безмежжя, Самою Святістю і Чистотою, і вами – такими, якими ви є зараз: слабкими, непостійними, самозакоханими. І хоч ви самі Мене своїм Господом назвали і служити Мені запрагли, любите більше себе, ніж Мене.
Відчуваєте свою провину переді Мною, бо не виконуєте того, що мали би виконувати, а втікаєте у світ захоплень і розваг. І тоді сумління каже вам, що служба ваша лінива і Мене недостойна. Тому не можете знайти спокою і даремно від Мене втікаєте. Невдоволеність собою з’їдає вас. Тому так мало маєте радості і спокою сумління не маєте.
А Я радію за вас. Хто святий, той знає, що біля Мене триває і, що Я є його Святістю. Мій безмежно багатий світ істот Духовних любить Мене, з вдячністю і щастям приймає Присутність Мою. Ви ж живете в сутінках віри, та, незважаючи на всі недоліки нікчемної природи вашої, без винагородження і віддяки хочете бути зі Мною.
Хіба не маю приводу радіти за вас?..
Діти Мої, ще не дорослі, недозрілі, прийміть цю правду про себе, бо Я безмежно терпеливий і знаю, що недостиглий плід гіркий на смак і мало з нього користі.
Будьте терпеливі до себе, бо Я дбаю про ріст ваш й обіцяю вам, що в саду Моєму дозріваєте. Діти Мої, ви живете в часі, у трьохвимірному світі, який має свої закони. Ви залежите від обставин, які стали вашою долею незалежно від вашої волі. Часто навіть вони суперечать тому, що сумління ваше вважає справедливим. А самі ви нічого змінити не можете. Тому болить вам світ, який вас оточує – тим більше болить, чим більше кривди і несправедливості довкола себе бачите, а Я ваш кругозір розширюю і роблю співчутливими ваші серця.
Бо готую вас до співпраці зі Мною. Хочу, аби почуття ваші стали шляхетними, серця – вразливими, а очі розпізнавали зло, облуду, кривду, фальш і все, що завдає болю. Хочу, аби ділилися зі Мною співчуттям і прагненням запобігати злу, яке загрожує братам вашим. Коли звикнете приятелювати зі Мною, тоді скажу вам, чого чекаю від вас. Декого з вас призначаю для виконання саме цього завдання ще від народження і тоді нічого іншого не прагну, аби лише жили зі Мною і свідчили про Мене собою у каліцтві чи хворобі.
Часто відкриваю вам завдання вашого життя, перш ніж пізнаєте Мене, і тоді не відвертаю вас від ваших обов’язків, лише наповнюю Собою і освячую, коли визнаєте Мене за друга свого.
Частина четверта: =2=
Продовжуймо писати, доню!
Щойно покликавши вас до існування, даю вам місця вибраних.
Прищеплюю вам Свій намір, і він поволі приймається у вас як ваш власний – якщо супроводжуватиме вас в житті прагнення пізнати Правду і їй служити. Ваша добра воля прийняти те, що найвище, найцінніше, найдосконаліше, найкраще у ваших очах – хоч би було це нелегко – ось ключ, який відчинить вам браму вашого власного покликання.
Необхідна для вас безкорисливість і добра воля служити Мені, саме в такий спосіб, який Я для вас вибрав. Бо Я той, Хто все передбачив і стосовно ваших майбутніх завдань збагатив вас.
Якби ваша воля була чиста і вільна від власних прив’язань, ви легко почули б і відповіли повною готовністю на покликання Моє.
Але ви живете у світі, який послуговується власними законами як тільки може, спокушає він вас, вчить використовувати власні здібності, можливості, переваги, аби “щось” означати, “кимось” стати, здобути “якнайбільше”, і все, що доступне вам, обернути на власну користь.
Світ на незліченних прикладах вчить вас наукою ворога душ ваших що найважливішим є успіх, задоволення, слава, багатство, влада і свобода чинити згідно власної волі. Ворог ваш завжди говорить вам одне і те ж: “Ви вільні, вашим правом є користь і задоволення власне. Ніхто вам наказувати не повинен. Ви не слуги, а господарі власної долі!” і радить вам жити на всю потужність ваших сил.
Він бреше вам, але бреше майстерно, а більшість з вас приймає цю привабливу на перший погляд брехню і згідно неї живе. Життя таких людей стає прикладом для інших, котрі заздрять їхньому успіхові і намагаються їх наслідувати. Але ще гірше, коли батьки так виховують своїх дітей.
Хто розбещує і деморалізує дітей Моїх – особливо тих, котрі власних суджень ще не мають – зустрінеться зі Справедливістю Моєю і горе йому, якщо виправдання собі не знайде. Але горе і тим, котрі своїм життям заперечують Мої закони, на словах проголошуючи їх.
Саме тому, діти Мої, не даю вам успіху, багатства, шани до тих пір, поки зашкодити вам можуть. Бо на дорозі Дружби зі Мною кроки ваші ще непевні: й надалі частіше вибираєте себе, рідше – Мене. Світ доступний усім вашим почуттям, а Я – ні. Мені довіряти потрібно…
Частина четверта: =3=
Мене бачите тільки “вірою”. Без віри життя Моє з вами і навчання Моє оцінюєте лише розумом і сумлінням. Розум говорить, що життя Моє було прекрасним і жертовним, а наука Моя “мудра”, але в житті нею послуговуватись важко. Сумління підтверджує, що треба жити так, як Я вас навчав, і якщо хтось має щастя народитися серед вірних Мені людей, без супротиву приймає правди Моєї віри і нічого у вашому житті не змінюється!
Залишаєтесь літеплими, служачи двом господарям одночасно: собі і Мені.
Собі служите з великою любов’ю, з усіх сил вашого розуму і волі вашої, Мені – з примусу, виконуючи обов’язки, пов’язані з приналежністю до тієї чи іншої релігійної спільноти. Якщо додасте ще щось для ближніх ваших – від щирого серця, тоді потреби вашого самолюбства задоволені і ваше сумління вас не турбує.
Ось портрет народу Божого, глибоко вкоріненого у світ.
І з цієї землі облуди, фальші, засліплення хоче вирвати вас Любов Моя! Вона використовує для цього різноманітні засоби, пам’ятаючи, однак, про вашу слабкість, крихкість, самолюбство, і, звичайно ж, про вашу свободу вибору. Тому так ненав’язливо, обережно і поступово відкриваю вам Правду про Себе. І на кожному рівні залишаються ті, котрі більше прийняти не хочуть, бо наступний крок перекреслює їхні плани, не узгоджується з їхнім розумінням власного щастя, вимагає відходу від уподобань і навиків, а нерідко і зміни усього життя. На кожному рівні науки Моєї покидають Мене Мої улюблені. Серед них і ті, котрі обіцяли віддати усе своє життя Мені на служіння. І робили це щиро. Але коли життя почало ставити свої перешкоди, не схотіли їх подолати. Не схотіли, бо могли, якби лише покликали Мене на допомогу і захотіли тягар свого дня поділити зі Мною, адже Я міг допомогти.
Не хотіли, бо ніколи не знали близької і щирої дружби зі Мною – живим, сущим, спраглим довіри.
Не знали, де шукати опори, а коли був на те час – не схотіли, бо по-справжньому не хотіли пізнати Мене Самого, Живого, про Якого забули, Яким злегковажили, щойно познайомившись. Отож часто, знаючи про Мене все з “наукової точки зору”, не бачать Мене, хоч я стою перед ними. Для розуму відмовились від віри і не мають чим освітити темряву світу. Бачать в ньому пустку і нікчемність – не Мене. Я ж відчуваю все більшу покинутість і самотність…
Частина четверта: =4=
Ви відкинули Мене лише тому, що не даю вам те, чого хочете, не виконую вашої волі. Навпаки, вимогами Своїми змушую вас рости, тоді як ви хочете назавжди залишатись дітьми в світі іграшок і казок. Хочете, аби інші турбувалися про вас, на вас працювали, вас обдаровували і захоплювалися вами. Боїтеся брати на себе відповідальність за себе, за родину, за ближніх ваших, за світ. Боїтеся зречень, зусиль, праці, втоми, а підпорядкування іншим, втрату часу, який вважаєте своєю власністю, зазіхання на ваше право вибору трактуєте як кривду, як обмеження вашої свободи.
Наполегливо втілюєте власні задуми в світі, де кожен прагне вигоди для себе, де всі змагаються між собою. Підступом, законно і незаконно здобуваєте те, чого прагнете, бо переконані, що воно вам повинно належати.
Я дав вам свободу, а ви нівечите світ і ведете його до загибелі.
Ваша ситуація трагічна, бо ваші уряди і цілі народи служать своїм корисливим цілям, знищуючи інших зброєю і голодом, обкрадаючи мільйони беезахисних людей. Сталося так, що ви втратили віру швидко і повсюдно дозволили себе ошукати, прийнявши пропозиції батька брехні, який вчить вас порядкувати в житті з користю для себе. І хто хоч раз потрапить в атмосферу користолюбства, не може вийти з неї без Моєї допомоги. Але Моєї допомоги не приймає. Ви обеззаконили Мою землю. Мій дар, який дав вам з Любові, отруїли ненавистю, скалічили, зробили непотрібним.
Якщо зрозуміли нарешті, що усі ви відповідаєте за те, що сталося з вами, і за те, що кожної миті може статися з людством, – без Мого втручання у ваші долі – повинні зрозуміти і те, що тільки ви можете врятувати землю, благаючи у Мене спасіння. Допомога повинна пройти через ваші “фізичні” руки, які спричинилися до зла і скеровують його.
Ваша співпраця зі Мною – вірна і постійна – підтверджує вибір вашої волі, ваше розуміння, вашу відповідальність і вашу любов до молодших і недосвідчених братів ваших, даючи Мені право втрутитися у ваше життя Силою Моєю, бо власною волею кличете Мене на допомогу.
Частина четверта: =5=
Живете, діти, згідно законів вашого світу. Одним з них є народження, ріст, дозрівання, принесення плодів і смерть. Ніхто з вас не сумнівається, що колись помре і ніхто не може затримати свого дитинства, погамувати росту, змінити закони вашої фізичної природи.
А що робиться з вашою природою духовною? Я дав вам свободу вибору – і що ви вибрали? Бунтуєте проти законів Моїх.
Подумайте самі, адже добре знаєте, що життя людське коротке, що йому загрожують хвороби, каліцтва, раптова смерть. Знаєте, що разом з розвитком фізичним розвивається ваш розум. Розумієте, що мусите вчитися, що в цьому ваша перевага, і воля ваша тут допомагає вам. Дбаєте про розвиток свого інтелекту і своїх здібностей.
Як же так сталося, що серце вашого життя – душа ваша – залишається поза увагою?.. Але ж вона також повинна рости. Вона має право розвиватися, вдосконалюватися в межах можливостей ваших. Душа людська має право жити вічно, бо вічний Я, що створив вас на подобу Свою, правом вашим є зростання і розквіт Моєї подоби у вас.
Коли дозріває вона – стає вашим Даром для світу, що має силу не проминати і не помирати, бо черпає з Природи Моєї.
Любов Моя так обдарувала вас.
Бачите і цінуєте в собі те, що минає, змінюється, підлягає смерті і розкладові, не розуміючи, хто ви насправді; бо те, що у вас Моє, що має природу духовну, невидиме, незбагненне для помислів ваших, як і Я, Отець ваш.
Але коли кличу вас – на землі залишається порожня оболонка, яку ховаєте. Де ж тоді ваш витончений інтелект? Ваша спритність і вміння пристосовуватися? І вже ані воля ваша, хоч би й найсильніша, ані талант, ані міхи золота, відзнаки, авторитет – ніщо вам не потрібне. Прийшли голими на світ, і голими його покидаєте, бо те, що у ваших очах мало ціну, стало для вас порохом земним. Ненадовго Я позичив усе це вам з Любові Моєї.
І ось ви, істоти духовні, безсмертні, повертаєтесь до Мене, аби вже назавжди належали Богові Своєму в щасті Взаємної Любові.
І щастя це залежить тільки від вас.
Частина четверта: =6=
Людина цільна, діти Мої. Але хіба не справедливо було б, якби те, що в ній тимчасове, змінне, смертне, служило тому, що містить в собі подобу Мою? Ваша природа тілесна завжди буде шукати в першу чергу задоволення власного, але людина духовна у вас росте, розвивається, дозріває і любов огортає її щораз більше, а що полюбить, пізнати прагне і пригорнути до серця. І чим глибше пізнає, тим сильніше і мудріше любить, і сильніше прагне з’єднатися з тим, що визнає гідним любові. Бо в кожній вашій любові Я присутній.
В добрі, якого прагне тілесна природа людини, якщо це добро випливає з дарів Моїх, також Мене можна знайти, і жити зі Мною, дякуючи і втішаючись. Усе добро на землі – Моє. І в кожному з різновидів добра впізнати можете Мене, обдаровуючого. Але не можна цією дорогою дійти до дружби зі Мною, бо хоч усе Моїм є – не все є Мною. Я – Особа.
Я – Той, з волі якого усе виникає: що було, і є, і буде. З любові дав вам життя, аби жили зі Мною, Отцем своїм, в безмежному щасті взаємної любові. А любов прагне пізнання, спорідненості і розуміння. Але як істота тілесна може наблизитися до Нескінченного і Необмеженого? Обмежена, та. що заблукала в темряві, крихка і слабка в усьому, як же може вона розпочати розмову з Незбагненним і Всемогутнім?..
Але ж Я дав вам таку можливість. В Ісусі Христі, Богові, Котрий прийняв навіки природу людини, можете зустрітися зі Мною Самим в Повноті Моїй, Нескінченній Силі Моїй і Необмеженому нічим Милосерді. Однак зустріч наша відбувається в Дусі. Тілесна природа людини не здатна збагнути те, що духовне. Бракує їй знарядь для пізнання. Тому мусить прийняти в покорі свою неспроможність і зберігати спокій усіх почуттів своїх. Їх не можна вважати непотрібними і зневажати. Адже за їхньою допомогою людина духовна в єдності зі Мною виконує для світу службу свою. Отож для реалізації вашого завдання – вашого дару для світу – служитимуть вам усі сили ваші, але у зустрічі Моїй з людиною лише те, що духовне, може брати участь.
Запитала, кого можна вважати людиною духовною?
Господь пояснив:
– Людиною духовною можна вважати того з вас, в кому природа тілесна підпорядкована і служить силам душі, визнає їхнє керівництво і вищість. Син Мій, Павло, говорить про це детально. Читайте книги Мої, бо на незліченних прикладах показую вам в них дороги людини – прямі і облудні. Вчіться, адже можете уникнути падінь, якщо знатимете, що інших до них привело.
Частина четверта: =7=
А зараз скажу вам, безмежно кохані, діти Мої, що людиною Духовною кожен з вас може СТАТИ, якщо дуже захоче. І не тоді, коли дозріє, а навпаки!
Бо ніколи не дозріє без Моєї допомоги. Сам Я в кожному, хто Мені довіряє, хто біля Мене перебуває, дію так, що оздоровлюється його людська, зіпсута спільним гріхом природа, впорядковуються, зміцнюються усі її сили. Друг ваш робить це для друзів Своїх, аби в усьому були до Нього подібні. Як же міг би Я – Сама Любов – не вилікувати і не збагатити того, хто Мене обирає і зі Мною прагне іти?..
Усі ви уподібнюєтесь до Мене – кожен на свій лад – в часі і згідно вашої довіри, ваших зусиль і розуміння науки Моєї, якою кожного з вас веду згідно вашої жертовності, витривалості, щирості почуттів і прагнення серця.
Хто сильно тужить за Мною, той швидко іде. Хто прагне Любові Моєї понад усе і завжди, той біжить, а Я – з ним. А хто багато захоплень має, той біля кожного зупинятися буде і на царську гостину не встигне.
Від вас залежить, діти Мої, якою стане дружба наша.
Частина четверта: =8=
Оцінюй, дитино, те, що пишеш, не згідно твоєї слабкості і недостойності, а згідно огрому Моєї Любові, Великодушності і Милосердя. Ніхто і ніколи в історії людства не розмовляв зі Мною тому, що був гідний Мене, бо не існує таких.
Розмовляю з вами, бо люблю вас і спасати хочу. Вибираю серед вас того, кого Сам хочу, бо, щойно покликавши до існування, призначив саме його для такої співпраці зі Мною. Я Сам про нього дбаю і підношу щоразу, коли він упаде, а коли спертись захоче на плече Моє, отримає Силу Мою. Вилікую його і зроблю корисним для світу, оскільки волі Своєї не міняю. А якщо ти – незважаючи на нікчемність свою – прагнеш служити Мені собою, хоч і знаєш увесь неспокій і усю малість свою, Я, безперечно, не зачиню перед тобою браму Милосердя Свого.
Ніхто з вас нічого свого немає, хоч думає інакше. Усі дари розуму і таланти – Мої, а те, що багато з вас використовує їх тільки для свого збагачення, влади і слави – свідчить лише про вашу дитячу зарозумілість і несвідомість. Ти, доню, завжди хотіла служити Вітчизні своїй і робила це від щирого серця, а Я був біля тебе. Тому дав тобі дар розуміння слів і намірів Моїх, і брати в них участь дозволяю.
Хочу, аби Польща стала вісником, свідком Моїм для світу. Те, що з’явиться в ній, покличе до життя зі Мною інші народи. Покажу тобі, що реально веде до освячення життя суспільного, до розквіту цілого народу. Зроблю його щасливим, дам йому силу і ріст в усьому, що в Батьківщині твоїй зберегли з Дарів Моїх, вам даних. Марія, ваша справжня Цариця, приведе вас до Мене. Ти, доню, служачи Мені тут і сьогодні, також береш участь у Справі Моїй. Те, що пишемо – спільно – для вас, стане поживою для всіх людей, які шукають дружби зі Мною на землі.
Знай, чистих на землі немає. Я послуговуюсь вами, якщо прагнете служити Мені, і ваша вірна служба в Моїй Присутності очищається і освячується. Не занедбуй, дитино, праці Нашої, а провини твої поступово зменшуватись будуть, бо збільшуватиметься подоба до Мене, Приятеля твого. І про це подбаю Я. Вір Любові Моїй. Знаю, чого тобі бракує, коли занепадаєш, де причини слабкості твоєї. Я знаю про все, що тебе стосується. Не сумнівайся, що Я піклуюся про тебе й охороняю тебе. Отож, дякуй Мені і слухай Мене, коли говорити хочу, бо великою є Ласка Моя для тебе.
Доню Моя! Якщо відчуваєш, що воля твоя слабка, віддавай її щодня під Мою опіку. Так роби в кожному випадку, коли бачиш причини своїх вад, а коли не бачиш, проси Мене, аби дав тобі світло і пораду, і Я дам. Бачиш, доню, співпрацюючи зі Мною, ви мусите самі брати участь у власному спасінні . Я даю Силу, яка вас зцілює, але від вас залежить, чи зцілення захочете.
Я – Цілитель ваших душ. Малі діти повністю покладаються на лікаря, а люди дорослі самі визначають прояви захворювань, які їм докучають.
Я прагну вашої співпраці, вашої свідомої надійної дружби. Ваша щирість і довіра не менш важливі для Мене, аніж ваша віра у Моє бажання і вміння допомогти вам. Тому Я завжди чекаю на вашу щиру відверту розмову про все, що вас турбує. Ділитеся вашими турботами з людьми, а зі Мною не хочете…
Частина четверта: =9=
Хотів би, аби ви повірили, що Я безмежно терпеливий до вас. Ви часто падаєте, втікаєте від Мене, зраджуєте Мені, але Я пробачаю вам, бо робите так здебільшого з вашої недосконалості, аніж свідомо протиставляючи себе Мені – з ненависті чи блюзнірства. Але навіть тоді можете повернутися до Мене, якщо вирветеся з-під влади ворога вашого. Тоді потрібна вам допомога з боку інших людей, і якби ваша релігійність була справжньою і зміцненою в Мені – ніхто не помер би без поєднання зі Мною.
Хто живе в ненависті і зневазі з ближніми, хто свідомо шкодить їм або не відгукується на їхні потреби, хоч допомогти може – а це і є один з ваших тяжких, найпоширеніших гріхів – той винен в очах Моїх. Бо перекреслює найсвятіший закон Мій – обов’язок любові взаємної.
Такий зустрінеться зі справедливістю Моєю і суворішим до нього буду, аніж до тих, котрі Мене Самого переслідували. І це тому, що знаю: оточення і виховання може показати вам ворога вашого і назвати його – Мною. Та й знаю народ Мій, літеплий, що мало свідчить про Мене, а якщо й свідчить – то в спосіб облудний.
Бо хто не свідчить про Мене – собою, такого, яким є насправді – той ганьбить Мене і спотворює Обличчя Моє. Усі ви належите до фарисеїв, і облуда приросла до вас. Кажу вам це, аби зрозуміли свій власний вклад у гріховність людства і ніколи не вважали себе кращими за грішників, які своє зло бачать.
Якщо одразу змінитися не зможете – бо процес переміни тривалий – то підніміть відважно своє братерство з гріха світу і допомагайте ближнім вашим, таким самим хворим, як і ви – як можете – словом, чином заохочення.
Це виправдовує вас самих в Очах Моїх.
Частина четверта: =10=
Отче,хто з нас залишиться з Тобою? Адже всі ми не так, як треба, свідчимо про Тебе! Немає людей, які завжди і скрізь свідчать про Тебе собою правдиво. Принаймні, я таких не знаю. Хоч дуже хотіла б побачити досконалий взірець. Але як важко кожному з нас усе починати спочатку – без прикладу, допомоги, наставництва.
– Саме про це Я і говорив вам, діти Мої. Кожен з вас, хто не свідчить про Мене правдиво, затримує наближення до Мене усього народу Божого.
Але Я не казав, що вимагаю від вас стати правдивими свідками відразу. Я взагалі нічого не вимагаю. Той, хто Мене полюбить, сам піде за Мною, і його перші кроки не будуть легкими. Я казав вам, що Я з вами, але приймати чи ні Мою науку – це вже воля ваша.
Не знаю, як просити Тебе, Господи, за моїх знайомих дівчат, котрі не знають, що їм робити в житті.
– вертайся до Мого Милосердного Серця, коли бачиш, що хтось не може збагнути Волю Мою. А Я не залишу в невідомості нікого, хто терпляче чекає і хоче рахуватися зі Мною.
Частина четверта: =11=
Усім вам важко відкинути те, що не є у вас Моїм. Здається вам, що від Мене у вас так мало і що все інше повинні в собі відкинути, знищити, потоптати – і що ж тоді від вас зостанеться? Вам здається, що зробити це неможливо, бо в такий спосіб зникне ваша особистість. Хіба не так?..
Але якби так мало статися, було би це з Мого боку вашим знищенням. Я ж не знищую нічого, тим більше жодному з дітей Моїх не заподію шкоди. Я, Котрий надломленої тростини не доламаю, лише допомагаю вам рости. Розвиток духовний – це ваше право і ваше найбільше щастя; повнота цього розвитку повинна бути метою вашого життя.
Процес росту духовного можна порівняти до періоду вашого фізичного розвитку і дозрівання. Немовлятко п’є молоко матері і смокче пипку. Чи тужите згодом за цим? Чи бракує вам брязкальця, візочка, колиски? Чи хочете, аби вас вповивали і годували з ложечки? Чи вам і досі потрібні повзунки і слинявчики? Чи треба вам допомагати вдягатися? Чи навпаки – щораз більше усвідомлюєте себе?..
Ніхто вас не змушував припиняти дитячі забави, але ви вже не ліпите замки з піску, не лазите по деревах, не граєтесь в лапанки. І через це не втратили нічого “особистого”, не зменшились?..
А роки вашого навчання? Вони обмежили вашу свободу, нав’язали вам дисципліну, але ж стільки дали в замін! Коли ви більше були собою: коли вам було шість років, чи коли стали студентами? А коли вивчилися, розширилися обрії знань, чи не стали ще більше собою? Життя ваше стало цікавішим і навіть приємнішим.
Людина примітивна примітивно живе і розважається. Для людини освіченої відкриті усі галузі знань, їй доступні усі види мистецтва, вона пізнає світ в усій красі природи, вивчений і збагачений її попередниками. Може і сама брати участь, якщо захоче, в справах Моїх для добра власного і всього людства. Але це не дитяча розвага, а справжнє щастя для людини зрілої. Знаю, що існують люди, які ніколи не виростають з дитячих захоплень і розваг. І ними доводиться опікуватися до кінця їхнього життя. Люди відповідальні і освічені турбуються про них і ті живуть без проблем, ні з чим не змагаються, нічим не клопочуться, але чи хто з вас хотів би помінятись місцями з цими неповноцінними, упослідженими людьми? Хоч їхнє життя легше за ваше?.. Не відповідають ні за що, навіть за себе. Усе необхідне отримують, не працюють, нічим не ризикують, не вибирають, ні на що не зважуються. То чому тоді ви не хочете бути на їхньому місці?
Та тому, що розвиток їхній обмежений, а ваш – ні. Вони не відповідають за себе, а отже не мають справжньої свободи – права вибору. Все вони отримують від світу, а дати світові так мало можуть. Ви ж можете світ обдаровувати добром – якщо тільки захочете. І Я Сам виступаю гарантом ваших необмежених можливостей. Даю вам Силу Мою, коли виконуєте Мою волю, любите ближніх ваших і служите їм.
То чому, діти Мої, стримуєте свій духовний ріст?
Чому не хочете пізнати закони вашого справжнього розвитку? Чому вибираєте долю людей обмежених, упосліджених, залежних від оточення, звичаїв, переконань і думок інших людей, які вашими ніколи не будуть? Чому задовільняєтеся малим, тоді як відкриваю перед вами необмежені можливості?
Скажіть Мені, діти, чому так мало прагнете?..
Частина четверта: =12=
Якби це стосувалося мрій про велику кар’єру у світі, тоді мали би підстави лякатися, адже знаєте свої здібності, здоров’я, сили, освіту, енергійність, витривалість, працьовитість, силу волі. Але від таких мрій не відмовляєтесь, навіть коли для їхнього втілення немає відповідних умов, бо оцінку собі завжди завищуєте, а труднощами легковажите. На кінцевий результат дивитесь не з позиції збільшення Добра, Краси, Правди на землі – а саме такою повинна бути позиція Божої дитини, – а прагнучи користі для себе: слави, грошей, успіху, влади. Усім цим втішається ваша нікчемність і пожадливість, використовуючи Мої Дари, які ви отримали задарма. Тому кажу вам, що собі служите з великою любов’ю, використовуючи усі свої сили і все те, чим вас обдарував, хоч не для цього обдарував.
Запитаєте, чому даю стільки скарбів Своїх тим, котрі їх не вартують? Адже Я знаю, що з ними зробите і як змарнуєте…
Там, де існує Любов, завжди готова пробачити і допомагати, розрахунку існувати не може. Бо Любов Моя обіймає усе людство як одну родину.
Коли в родині панує взаєморозуміння, чуйність, піклування – навіть наймолодші, найслабші, найменш здібні можуть сягнути повноти свого розвитку, бо дорослі і досвідчені огортають їх своєю опікою. Спрямовують їх, створюють їм відповідні умови і самі поруч ідуть, застерігаючи, навчаючи і подаючи приклад в кожній життєвій ситуації.
Частина четверта: =13=
В дорозі до Мене мудрим є той, хто Мене вважає другом своїм, бо усе знаходить в Мені. І Я завжди, в кожному місці і в кожній ситуації, в гризотах і непевності – завжди з ним. Він не тільки ніколи не буває самотнім, але Я працюю за нього. Якщо мудрий провідник вас веде, не загинете ніколи. Але приходять нові покоління, і треба, аби ті, кого веду, самі ставали провідниками. Ті, кого Я кличу, знати повинні, що кличу їх до відповідальності за світ.
Прийшов до грішних, калік і хворих. Турбуватися найбільше потрібно за тих, котрі часто оступаються і майбутнє життя яких в небезпеці. Мої друзі розуміють Мене і хочуть діяти так, аби не загинув жоден з них. Найнікчемніший і найсвавільніший з синів Моїх зможе повернутися до Мене, якщо стануть біля нього і допоможуть йому, піднесуть його, заопікуються ним і проситимуть за нього наймудріші і найдосвідченіші серед вас. Якщо ж не знайдеться серед вас жодного співчутливого, готового схилитися над нещастям людським – той, хто упав, загине, а Я вас, діти Мої, звинувачу в смерті його, якщо милосердя і доброти у вас не побачу.
Бо ніхто вас не створював і не призначив для терпіння вічного; в усьому винна ваша величезна байдужість. Звертаюся насамперед до тих, котрі Мене знають, проповідують, цитують, але не наслідують Мене, хоч з Моїми знаками з’являються на велелюдді.
Фарисеї ви, хоч митареву молитву промовляєте. А Я, розп’ятий між злочинцями, навіть тоді одного з них навернув…
Кожну людину спасти можна, якщо любов ваша захоче зробити це.
Частина четверта: =14=
А Я обдаровую кожну дитину Мою, бо – Отець. Отож хто слабкий і недосвідчений, отримає більше дарів Моїх, бо вони йому більше потрібні. Хто справді мудрий і Мене розуміє, той вибере одну, найкоштовнішу перлину – за усе інше – і спродасть усе, що має, роздасть або полишить, аби іти за Мною.
Хто багато скарбів несе, стомлюється і врешті осідає на них – там, де зупинився. Хто нічого не несе – легко іде, далеко дійти може, а коли й руки вільні має, іншим допоможе нести їхні тягарі, а Я підтримаю його і пліч-о-пліч крокуватимемо. Те, що ви вважаєте набутком вашим – в Моїх очах ваш тягар. Усе, чим володієте і в чому заздрите іншим, може стати наживкою для зла, і лише тоді ворог ваш безсилий, коли зустрічає убогого духом. Справжня убогість – це уміння дякувати за те, що є, і не прагнути нічого, окрім того, що даю Я. Така убогість обеззброює ворога вашого, якщо вона не формальна. Бо серце найубогішої черниці може бути повне бажань, тоді як людина маєтна може втішатися свободою і жити вільно.
Подумайте, діти, скільки зла може принести вам кожен дар Мій, якщо нерозсудливо ним користуватися…
– Врода – може полегшити вам життя, бо гарним багато пробачають, але вчить вас тоді ворог ваш, що ви маєте право на все найкраще, бо ви того варті. І ви пишаєтеся тим, що таке короткочасне, забуваючи про справжню цінність вашу, гендлюєте своєю вродою; крутяться біля вас люди, яких цікавить ваш вигляд, а не ви самі.
Здоров’я – буває причиною зловживань, бо дозволяє вам розважатися. І потонути в тих розвагах можете. Плекаєте також з любов’ю тіло своє, підносячи його понад духом вашим, а що вам зостанеться, коли надійде старість?
– Інтелігентність – вчить вас пихи. Якщо вам легко дається наука, ви зневажаєте тих, хто не такий здібний, як ви, і використовуєте їх в своїх цілях. Легковажите тим, що досягається легко, а метою вашого життя стає не пізнання галузей науки і не служіння своїми знаннями іншим, а кар’єра, яка полегшує вам життя і дозволяє користати з нього краще за інших.
– Таланти, якими вас обдарував, також часто стають предметом спекуляції. Ви продаєте те, що отримали задарма, за найвищими цінами і використовуєте для себе. А коли надійде година розплати, що скажете на своє оправдання? Від вас самих залежить, як використаєте Дари Мої, оскільки кожен Дар отримали для збагачення служіння вашого.
Але з вами відбувається щось дивне: чим більше ви обдаровані, тим більше вимагаєте від світу, значно більше, аніж можете дати. Найщедріше обдаровані ті, котрі не знають голоду, страху, бездомності, небезпек, – ні працювати, ні обдаровувати інших не хочуть. Вони егоїстичніші за тварин, які дбають про свій приплід і навіть здатні задля нього пожертвувати життям. Навіть тварини оскаржувати вас будуть за вашу нікчемність, жорстокість і захланність, що зневажають доброчинність Мою і деморалізують менш обдарованих, які від вас вчаться зловживати життям, відмовляючись від шанобливості і простоти. Люди маєтні часто провокують бідніших до бунту і ненависті і стають знаряддям ворога, яким він знищує ваше сумління і робить вас нечутливими до проявів суспільного зла.
Частина четверта: =15=
Усі дари, які дав вам з Любові і на все життя ваше, можуть стати перешкодами на шляху до Мене, якщо не зрозумієте намірів Моїх.
Усі ви – одна родина, спільнота людська, що з’явилася з нічого завдяки Любові Моїй. З Неї і в Ній живете.
Важко, в смутку і терпіннях повертаєтесь до життя згідно Законів Моїх, які відкинули задля того, аби здобути, як сподівалися, свободу і незалежність собі. Ця помилка розуму людського надщербила кожного з вас. І кожен з вас сам повинен виправити помилку цю свідомим, добровільним, наполегливим пошуком правди і підтвердженням її своїм життям.
Я настільки поважаю особисту гідність вашу, що від кожної людини чекаю її вільного вибору. Життя ваше – це і є ваша відповідь Мені.
А тепер подумайте: якою великою є допомога Моя. Я вів вас і готував протягом століть – об’являючи вам Себе – до зустрічі з Богом живим, Який прийняв природу людини, аби знищити прірву поміж Творцем і Його творінням. Він засвідчив вам Собою, що Бог – це Любов. Любов принесла Себе в Жертву, аби звільнити вас, і ось уже дві тисячі років кожен, хто приймає Слово Моє, – вільним стає.
Чому ж продовжуєте блукати в темряві гріха? І якою глибокою є ваша гріховність, якщо кожен з вас, аби до Мене дійти, повинен повстати супроти світу? Вибравши Мене, він мусить іти дорогою страждання і самотності, бо так мало в серцях ваших бажання допомогти, підтримати, поспівчувати… Не такого шляху Я вам бажав, адже дав вам слова надії, спокою, радості. Ісус Христос, Богочоловік, і досі з вами, Він пропонує вам Свою Дружбу і Любов, жертвує безперервно Себе кожному з вас. І хіба усі ви, поєднані з Ісусом, не стаєте спільнотою одною? І хіба ця чудова, основана на постійності, силі і любові Бога спільнота, не повинна розростатися?
Адже Бог прагне обдаровувати, пригортати, ощасливлювати, кликати до Себе. Отже не в Ньому причина малоефективної діяльності вашої спільноти.
Подумайте над цим, діти…
Коли ви приятелюєте з Ісусом, Він живе у всій Повноті Божества і любить, освячує, обдаровує згідно Свого Безмежжя Добра.
Отож хто не дає Йому діяти, як не ви самі?!
Чому ви противитесь волі Бога, Який безнастанно жертвує Себе вам, прагне допомагати в житті? Ви ж заприятелювали з Богом. Довірили себе Йому, бо знаєте, що він вас любить безвідмовно і завжди. Ви знайшли спокій, вже не шукаєте правду наосліп, не боїтеся небезпек світу, довіряєте Господу Своєму, позбулися жалю, заздрості, нарікань на власну долю. Ви позбулися прагнень світу, вже не приваблюють вас ні багатство, ні слава, ні влада. Ви зійшли з арени світу у поміркованість, внутрішній спокій, смирення перед Господом. А світ? Хіба не турбує вас океан ненависті навколо вас? Чому не допомагаєте йому скарбами, якими Я вас обдарував? Використовуєте їх тільки для себе. Але хіба для цього Я їх вам дав?
Використовуєте свої знання, становище, владу, таланти, організаційні здібності, маєтності, відзнаки – але Я хочу, аби все, що ви отримали від Мене задарма, віддавали задарма іншим, коли треба і скільки треба. Ви на посаді? То повинні служити суспільству. І чим вище становище обіймаєте, тим краще служити повинні. Влада дається для того, аби дбати про добробут інших, аби бути для них прикладом, допомагати, захищати. Здібності ваші потрібні тим, хто сам їх має менше. Багатством ви повинні ділитися з біднішими. Таланти повинні нести радість, світло і правду – згідно здібностей ваших. Практичні навики – поліпшувати життя, і все, чим ви так пишаєтесь, віддавати ближнім своїм з такою любов’ю, яку Я до них відчуваю і якою вас усіх обдарував, довіряючи вам.
І досі вчу вас, діти, відповідальності за світ; навчаю вас відповідальності перед очима світу за те, ким стали ви – чи друзями Моїми, що живуть у спільноті зі Мною, тим, Котрий є Любов?
Частина четверта: =16=
Чекаю від вас взаємності – на міру гідності, якою обдарував вас.
Взаємності Моїх синів і дочок, які добровільно погоджуються будувати зі Мною Царство Моє. Кого огорнете своєю увагою, турботою і любов’ю, можете порятувати його від безладу, байдужості і ненависті світу, якщо спільно зі Мною діятимете. Бо Я можу стати для вас простором братньої любові, спокою і радості. Там, куди ви Мене запросите, Я можу закладати підвалини Царства Мого на землі.
Якщо ви з власної волі відмовитесь від самолюбства, розтрощите шкарлупу егоїзму – мур, який відділяє вас від вашої людської родини, – зможете розділити життя своє з нею: і в горі, і в радості. Тоді як самолюбство дедалі щільніше зачиняє вас від усього, що не приносить вам вигоди, вчить вас охороняти “своє” від небезпеки втрати, хоч це Я дозволив вам його придбати, позичивши на короткий час життя, здібності і таланти.
Самолюбство ненаситне. Якщо його не обмежувати, не тамувати, воно пускає в душі метастази, як рак, і приходить час, коли уже нічого вдіяти не можна. Тоді ви починаєте відчувати любов і до хвороби, бо вона “ваша”, втрачаючи шанс на вічне життя, бо неспроможні нікого, крім себе, любити.
Тоді станете хворою клітиною в здоровому організмі людства, отруюючи його своїми токсинами: байдужістю, безжальністю і цинізмом.
Тоді той, хто не з вами – ніхто, а якщо ще стоїть на дорозі до вимріяних вами скарбів – буде знищений, в кращому випадку – ошуканий, обкрадений, виштовханий. Через таких, як ви, світ поділений на вовків і овець. Але вовки так розплодилися, що їм уже на світі тісно і невдовзі вони почнуть пожирати одні одних.
Ви допустили, аби самолюбство охопило цілі народи. І хоч кожен з цих народів зазнає кривди, злиднів, голоду і неволі, ніхто змагатися з ними не хоче, бо кожен гребе під себе – скільки може зі спільного добра, яким Я вас обдарував.
Зараз оті найспритніші, найзахланіші, найцинічнніші (бо таким є вінець самолюбства: пиха, захланність і цинізм) нападатимуть на собі подібних, аби загарбати світ і запанувати над ним. А ворог ваш, як завжди, скористається з помилок ваших… Тому так прошу вас, аби ви полишили все, що недостойне дітей Моїх і поєдналися з ближніми вашими. Аби поставили знак рівності між любов’ю до себе самих і любов’ю до ближніх ваших, щоб любити спільно.
Це і є початок Моєї дороги. З пункту “Люби свого ближнього як самого себе” розпочинається повернення усього людства до Отця.
І цього навчатиму вас тепер, діти Мої.
Частина четверта: =17=
Казав вам, діти, що ваше самолюбство останнім складає зброю. І це тому, що й надалі не довіряєте Мені, не вірите в те, що дбаю про вас і піклуюся. Що знаю кожну думку вашу, те, чого боїтеся і в чому сумніваєтеся, і що Сам усе впорядкую.
Але ви й надалі покладаєтесь тільки на себе. Чим більше прагнень і пожадань керує вами, тим більше турбуєтеся про власне добро. Але якби це було справжнє добро! Навпаки – час, що йде на задоволення ваших забаганок, на ваші насолоди і розваги – украдений у ближніх ваших. Для Мене також не маєте часу. Вважаєте, що не кривдите нікого, дбаючи про власні потреби, не зауважуючи, як вони зростають. Бо батькові брехні залежить на тому, аби заступити собою усе, що є для вас корисним, приємним. Чи ж не прикрашає вас у власних очах? І чи ж не робить так щоб ніколи не знайшли часу на служіння інше, аніж догождання самим собі.
Кажу тобі, дитино. Незважаючи на нікчемність твою, не покину тебе, навпаки – допоможу. Адже Я Отець твій і ти мені не байдужа. Переконаний, що не змінюєшся і не зауважуєш, як підростаєш.
Я дивлюся на вас інакше, аніж ви – самі на себе і на братів ваших. Ви вважаєте, що доказом вашої зрілості є ваша щораз більша досконалість. І прикро вам, її в собі не помічати. А Я кажу тобі, що якби ти була переконана, що служиш мені бездоганно, усі Мої старання були би марними. Бо немає бездоганних серед вас – слуг Моїх, і ті, хто до Мене найближче, найкраще розуміють нікчемність свою, непотрібність і слабкість. Знають також, що коли на щось добре спроможуться, то лише завдяки Мені, Милосердю Моєму відносно їхньої злиденності.
А Я роблю це тому, що вони покладаються на Мене і від Мене сподіваються усього, збагнувши, що самі по собі – недосконалі і лихі.
Отож до співпраці зі Мною готові ті, котрі не покладаються на можливості власні, зрозумівши, як мало вони важать, а довіряються Любові Моїй і в усьому на Мене покладаються.
Справді, навіть якби не любив їх, через їхню довіру до Мене не відмовився б їм допомогти.
Частина четверта: =18=
Але Я люблю вас безмежно і кожен вами прожитий день повен ласки Моєї, лише ви відвертаєтеся від неї і допомоги Моєї не потребуєте. Втікаєте від порад Моїх, затуляєте вуха, аби їх не чути, і відвертаєтеся, аби Мене не бачити. І робите так для того, аби зі спокійною совістю здійснювати плани свої; аби не пізнати, не зрозуміти і не прийняти нічого з того, що Я вам запропонувати хочу, а задовільняти свої забаганки, дбаючи про власну користь і насолоду.
Вашими вадами можуть бути зручності, пошана, багатство, приємне товариство, дім ваш, який ви прикрашаєте щораз пишніше, та й самі зодягаєтеся так, що інші не можуть відвести погляду від імпозантності вашої.
Не обманюйте себе. Це про вас Я кажу – про тих. котрі віддали Мені своє життя і Мене визнали паном своїм. А ви думали, що згадую про “митників”‘ і “поган”, а не про вас – слуг Моїх…
Ніколи ворог не мав слуг охочіших, ревніших і глухіших на Правду Мою, аніж священики Мої, оті вчені фарисеї.
Ті. котрі найближче до Святині жили і були Мені найвірніші -так вони вважали – ті пішли навіть на злочин, аби світло Моє і Правду Мою загасити.
Ваше самолюбство – ось, що робить вас сліпими на Правду Мою, зодягає вас в глупоту пихи і високої думки про себе.
Коли присвячуєте себе служінню Богові своєму, а самолюбства не подолаєте, воно зростає, обплутує вас тенетами і поневолює.
Чесніше було б повестися інакше в такому випадку. Сказати: “Повертаюся до власних справ, бо зараз здаються вони мені важливішими за службу Тобі”. І Я би вас зрозумів. Але ви надто глибоко проникли в життя Моєї Церкви, і багато скористали. Тому не хочете починати життя спочатку, – в убогості. Хочете усе здобути для себе, користаючи з Мого багатства. Отож змушені бути прикладом, вдавати. І так зростають у вас брехня, облуда і фальш, пожираючи вас. І стаєте, як гробівці, зовні побілені, а зсередини повні хробачні.
Самолюбство, діти, для тих, котрі Мені хочуть служити, є ворогом смертельним. Вбиває ваші душі облуда.
Спочатку можете не розрізняти, що вами керує – любов до Мене чи до себе самих. Шукаєте пояснень. Виправдовуєте себе і завжди розв’язуєте сумніви на власну користь. І милосердя, і доброта, і товариськість, і співчуття – усе у вас напоказ. Демонструєте свою освіченість, толерантність, сучасність, бо хочете, аби вас любили, вихваляли, запрошували, шанували. Віддаєте перевагу товариству тих, котрі цінують вас, і кожному показуєте прикраси ваші – Дари Мої – аби вами захоплювалися. Позаяк Мені служите, на Мені розквітає хвала ваша. Я стаю запорукою вашого успіху. Світ захоплюється вашою красномовністю, вашою інтелігентністю, вашою доброчинністю і відданістю, вашими науковими ступенями і знаннями про Мене. Дари Мої дозволяють вам вирізнятися в своєму середовищі. Допомагають здобути кар’єру, здобути визнання в суспільстві, і ви щораз частіше користаєте з них. Зростає ваше самолюбство, а з ним і вимоги. Ви вважаєте, що вам належить усе. Але за які заслуги? За Дари Мої, які ви отримали задарма? За любов Мою і опіку? За те, що більше вам дав, ніж іншим дітям Моїм?… О, які ви захланні, які негідні! Чим Я Сам став для вас? Знаряддям вашої слави!
Частина четверта: =19=
Скільки метушні здіймаєте навколо себе! Скрізь звертаєте на себе уваги, скрізь намагаєтеся вирізнитися, мати якусь вагу, бути першим. І все це робите начеб те для Мене, хоч насправді – для задоволення власних потреб. І як вам боляче, коли вас не визнають, коли з байдужістю до вас ставляться.
Для вас так багато важить думка інших людей про вас; з огляду на це працюєте – інколи наполегливо і жертовно. Для задоволення власного самолюбства можете знести багато, працювати самовіддано, бо самолюбство – це вівтар вашого життя. Любите самих себе і заохочуєте до такої любові інших. А інші також люблять лише себе і нездатні покинути власних божків задля інших.
Саме тому люди змагаються за такі місця на землі, де кожного з них видно здалеку. Навіть на щаблі Церкви Моєї проник цей гармидер, і вже не видно тих, хто служить Мені правдиво. Бо хоч багато добрих справ могли б зробити зі Мною, заглушають таких і заштовхують в закутки галасливі речники власної слави.
А Я продовжую вас кликати, діти Мої, до миру, смирення і мовчання. Не беріться за ту саму зброю, що світ, бо він змагається за власну справу, а ви Моїй служите.
Отож Я – Володар над володарями. Цар царів, Предвічний і Безмежний – не потребую бубоніння бубнів і вигуків натовпу. Потребую вас самих. Любові вашої потребую і на неї чекаю.
Але як любити Мене – понад усе – можуть ті, котрі такою любов’ю люблять себе самих?
Ніхто з вас двом господарям служити не може… Тому, якщо справжньою є любов ваша, то сильніше вас тягнутиме до Мене, а про себе дбатимете все менше.
Частина четверта: =20=
Зрозумійте Мене добре, діти Мої.
Ваш суспільний стан відповідає служінню вашому, і обов’язки свої ви повинні виконувати в повноті ЛЮДЯНОСТІ ВАШОЇ, а не так, як робите – не на повну силу використовуючи ваші здібності, освіченість і можливості. Там, де перебуваєте – зараз, цього дня і цієї години – служіть усією своєю істотою – бо інакше чим ви про себе засвідчите? В одному місці будете добрими, а в іншому – злими? Для одних братів ваших будете щирими, сердечними, послужливими, а для інших – ні? В молитві спільній благатимете допомоги Моєї чи здоров’я для інших, але самі тих, за кого просите, не відвідаєте, хоч про потреби їхні знаєте. Та й самі користуєтеся допомогою інших, вважаючи таку допомогу справедливою.
Як же часто від своїх щоденних обов’язків і зобов’язань втікаєте до того, що вам приємне. Приємне не вам самим, а вашій природі тілесній, захланність і ненаситність якої змушує вас гамувати її пожадання. Але роблячи це, ви себе заспокоюєте, виправдовуючись тим, що інші ще захланніші за вас.
А хто вони, ці інші? Може ті, що життя Мені посвятили? Бо якщо ні, хай живуть собі, як хочуть, згідно своїх планів. Що Мені до них? Відштовхують Мене і самі відповідають за свої вчинки. А коли приходять хвороба, каліцтво, самотність, безпорадність і страх смерті – як важко тоді їм віднайти Мене! Бо, може, усе своє життя змарнували… Якщо добра не чинять і милосердя не виявляють, чим віддячать Мені за дар життя, чим виправдають себе переді Мною? Якщо ж посилаються на Мене і кажуть, що Мені служать, живучи тілесно так, як живе світ, – обманюють вас, бо слуг зрадливих і облудних Я не визнаю. І в дім Мій вони не увійдуть, тож не наслідуйте їх, не легковажте Справедливістю Моєю.
Хто бреше Мені, намагається ошукати Мене так, як ошукує вас, той зустрінеться зі Мною, а Я знаю сумління ваше і справедливо виявлю облудних слуг.
Частина четверта: =21=
Отож пам’ятайте, що в Мене на очах живете і затаєні прагнення ваших сердець волають до Мене. Але ж ви добровільно вибрали Мене. Тому коли не можете погамувати прагнення душі вашої, кличте мене на допомогу, і Я прийду не гаючись.
Якщо ж хочете повернутися у світ, бо він вабить вас більше, ніж Я, ваш Спаситель, скажіть Мені про це щиро. Силою Я нікого до Себе не привертаю, бо лише справжньої любові прагну, а любов випливає з серця і нікого присилувати до любові не можна.
Коли в простоті серця свого постанете переді Мною, зрозумію вас і не відкину, допомагатиму вам і надалі, аби світ не запропастив вас. І ТЕ, ЧИМ ОБДАРУВАВ ВАС, не відберу. Отож спроможіться на відвагу та правду і стосовно Мене, і стосовно світу, який вас оцінює. Краще буде для вас вчинити саме так і двом господарям не служити, бо облуда робить вас гіршими, а відповідати за фальшиве свідчення і згіршення людське доведеться.
Хто Мене вибирає, мусить зважитися на боротьбу зі світом. Хто Мене вважає найбільшою вартістю, усією силою своєю повинен прихилитися до неї. Бо немає двох сонць – є Одне і Світлом своїм усі інші гасить. І з жодним іншим порівняти Його не можна.
Хто до Сонця звертається, в світлі живе, зростає і достиглі плоди дає. Хто ж вибирає темряву, той сонячного сяйва витримати не зможе і мусить відійти, аби сховатися в морок. Я – Світло для світу. Хто Мене вибирає, вибір свій робить навіки.
Ти скаржилася доню, що не бачиш навколо себе людей, які по-справжньому і глибоко живуть зі МНОІО і свідчать про єдність. Нелегко їх побачити. Золото важке і в глибинах рік спочиває, а на поверхні лише піна хвилі існувати може. У збуреній воді піну видно здалеку. А ви зараз живете серед ураганів, хоч не здогадуєтесь наскільки вони страшні і нищівні. Уся поверхня житейського моря вашого біла від піни. Тому закликаю вас опуститися в глибини власної душі. Бурхливі, потужні хвилі вирують, розтрощуючи усе, що опинилося на шляху й уламки з собою відносять. Але в глибинах, вода спокійна і тиха. Сюди не долинає гомін бурі і змагатися з нею не треба, ані боятися її.
Але не на дні морському, а в глибинах душі вашої перебуваю і розмовляю з вами. Бо обмін думками вимагає тиші. Для розмови з Другом потрібен час і спокій, а також бажання зустрітися. Справжній друг чекає на зустріч з тим, кого прагне його серце, і ніщо не може завадити їхній розмові, коли вони зустрінуться. Та як ви можете сподіватися на зустріч зі Мною, коли дозволяєте захопити себе збуреним хвилям, думаючи лише про одне: якби утримати на поверхні ваш човен з усім, що надбали і що вам таке дороге?
Адже Я – не частка добра вашого, не один з вантажів. Я – Єдине Добро. Єдина Вартість, яка варта зусиль. Хто Мене вибирає, володіє скарбом світу, з яким ніщо зрівнятися не може.
Тож чому продовжує шукати?
Бо не певен, що Мене йому достатньо. Бо не розуміє, що здобув. Бо не доклав праці, аби Мене здобути, адже Я Сам віддав Себе його незнайомості і недосвідченості. Поквапився це зробити з любові. Хто з вас міг би Мене надбати, якби Я чекав на зрілість людини?
Пригадуєте притчу про захований у полі скарб і перлину? Ті, котрі знаходять Мене після довгих і наполегливих пошуків, після розчарувань і обманів, нарешті розпізнають Сяйво Моє, коли віднайти їм Себе дозволю.
Та позаяк хочу, аби ви менше страждали від облуди і розчарування, віддаю вам Себе як хліб щоденний, доступний кожному.
І ось ця Ласкавість і Доступність Моя замість того, аби пробуджувати у вас вдячність, викликає звичну буденність. Стаєте байдужими і лінивими. Вам вигідно сприймати Мене як Добро, що вам належить, “Щось”, що можна отримати коли завгодно, мимохіть і легко, без особливих приготувань. Кажу про Тайни Мої, про Мене Самого в Повноті Величі Моєї, Котрий пробачає вам провини й увіходить в серця ваші під виглядом Хліба і Вина.
Як же легковажите Мною, сприймаючи Бога свого як оздоровчий засіб, як мимовільну зустріч, як швидко спожиту поживу.
Де любов ваша, шана, прагнення зустрітися зі Мною, вислухати Мене, збагнути поради Мої?..
Тому закликаю вас до поміркованості, до погамування потреб ваших, до сходження в мовчанні в глибини вашої душі, аби там в спокою, без поспіху, напруження і емоцій відбувалися розмови Наші. А інакше як допомогти можу?
Частина четверта: =22=
Хто з вас може, нехай знайде час тільки для Мене і місце, де можна сховатись від шарварку і турбот світу.
Але пам’ятайте, що Я прагну бути з вами всюди і завжди, і хочу вас навчити жити так само. Отож не зволікайте, коли надходить час науки вашої, а використовуйте з цією метою кожну вільну хвилину. Якщо маєте можливість в тиші дому вашого погомоніти зі Мною – зустрінемось у вас вдома. Якщо хочете завітати до Мене, зустрінемось перед Кивотом зі Святими Тайнами. Моя природа, увесь Мій світ має бути місцем зустрічі Нашої. Коли запрагнете зустрітися зі Мною на велелюдді, і важко вам буде зосередитись, маєте Письмо Моє. Я до вас промовляю через усе, з чим зустрічаєтесь в житті вашому. Майте лише бажання затримати політ думки вашої, устаткувати її в Мені.
Хіба не дію в усьому? Хіба не присутній в усіх подіях, в ближніх ваших, в обов’язках ваших?
Але ж ви не питаєте Мене – чого вас навчаю, що хочу вам сказати, що вам показую, від чого застерігаю, до чого заохочую.
Я вчу вас безперервно, виховую вас, але Моїх засторог ви не хочете зауважувати, а навіть коли й зауважите, не робите належних висновків. Кажете: “Господь мені це дав”, “зіслав”, “показав”.
Не цікавитесь, навіщо Я так вчинив, але ж Я хочу, щоб ви самі виявляли бажання співпрацювати зі Мною.
Я не вибираю серед багатьох – Я даю шанс кожному і для кожного знаходжу працю в Справі Моїй. Але мало хто хоче працювати для Мене без винагороди. Хоч не розуміють інколи, чому відмовляють Мені – але Я знаю чому. Вони розуміють, що не матимуть визнання за цю працю, що ніхто їхніх зусиль не оцінить, не похвалить, не нагородить відзнакою. Так віддаляються від Мене ті, котрі думали, що люблять Мене і служити Мені прагнуть, а не собі. Але тоді, коли працювали в забутті, без визнання – праця та здавалася їм непотрібною, обтяжливою, жодного задоволення не отримувало їхнє самолюбство, що й надалі прагнуло дивувати світ. Чи ж існує інше мірило вашої справжньої любові до Мене?
Як можу розпізнати, що по-справжньому і щиро любите Мене, а не плоди ваших зусиль? Ваші книжки, статті, проповіді і лекції призначені для людей, на їхні оплески ви чекаєте.
Я здійснюю Справу Свою в тиші й найощаднішими засобами. Не потрібно Мені нічого, окрім згоди людини співпрацювати зі Мною, решту зроблю Сам.
Я дію з Любові до вас і для вас розробляю план спасіння. Мені потрібне лише безкорисливе ваше служіння – у спільному розумінні його необхідності для бідних братів ваших, котрі так мало допомоги отримують від Моєї Церкви. Отож звертаюся до вашого співчуття, вашого прагнення служити ближнім, рятувати їх, підтримувати і розраджувати, бо якщо Мене любите, серця ваші б’ються в унісон з Моїм Серцем і того самого прагнуть. Хочу дати вам частку в Моїй Справі обдаровування Добром. На славу і плату людську не чекайте. Це служіння. Це праця у Моєму винограднику, і Я допоможу кожному, хто Мене шукатиме, хто схоче зі Мною працювати. Але Ви допомагайте Мені добровільно, переслідуючи ту саму мету, що і Я.
Частина четверта: =23=
Я вже казав вам, діти, що хочу, аби ви самі прагнули співпрацювати зі Мною, дбаючи про вдосконалення власне. Не згадую тут про науку вашу, бо кожен хоче якнайкраще пізнати об’єкт своєї Любові.
Кажу про Мою науку, вказую вам на вашу недосконалість, на ваші недоліки, а ви визнаєте, що правду кажу про вас. І що відбувається далі? А нічого!
Але ж якщо в побуті зробите щось недбало – доробляєте, якщо зіпсуєте – виправляєте, якщо іспитів не здаєте – мусите їх здавати вдруге.
А в Моїй школі? Не слуханням Слів Моїх вдосконалюєтеся, а застосуванням їх на практиці. Я показую вам ваш бруд і вашу недосконалість, але “митися” мусите самі! І так як миєтесь щодня, щодня маєте звертатись до вчинків, слів, думок шляхетних і чистих в намірах ваших.
Діти Мої, почніть від найпростішого: усміхайтеся, але не за щось, а кожному і щиро.
Світ такий сумний і понурий, але ви – разом зі Мною — можете обдаровувати його усміхом. Отож усміхайтесь. Кілька щирих слів, лагідність і спокій серед хаосу і розпалених пристрастей натовпу. А Я стоятиму за вами і незримо допомагатиму.
Якщо ж до вас ніхто не усміхається, не підтримує вас і вам не допомагає – самі це робіть, бо вже знаєте, що таке самотність і забуття; чиніть так, аби інші не пізнали смаку гіркоти, аби для них не згіркло життя.
У кожному прояві любові, доброзичливості, допомоги Я живу у вас. Тож з’єднуйте своє життя зі Мною щораз більше і щораз частіше.
Ви завжди поспішаєте, але бувають хвилини, коли мусите чекати в крамницях, в урядових кабінетах, в почекальнях лікарів, на чергуваннях, в мандрівках, коли на вулиці дощ чи завірюха. Якщо ви не самі, а поруч з ближніми вашими, не дивіться на них, як на каміння чи колоди, – дивіться так, як дивлюся Я зі співчуттям, турботою, любов’ю, з зацікавленням, з радістю, коли радіють, і з прагненням потішити їх, коли сумують. Не завжди можете допомогти, порозмовляти, але завжди можете попросити Мене заопікуватися ними. Навіть коли вони не просять про це – на ваші прохання допоможу їм.
Частина четверта: =24=
Турбує вас питання покликання вашого. Чимало вас очікують, шукають, запитують і не знаходять однозначної відповіді. Що це означає? А те, що кожного з вас веду іншою дорогою, тією, яку йому найлегше прийняти. Але найчастіше це дорога вибору. Серед багатьох скарбів, якими наповнив землю, можете самі добровільно вибрати такі, до яких схиляється ваше серце. Чим менше захланності світу і пихи є у вас, тим раніше і швидше робите вибір. Однак в міру вашого внутрішнього дозрівання – не ототожнюйте його з віком – обрії ваших зацікавлень розширюються і тоді бачите далі, вище, досконаліше. Те, що вам дороге, можете полишити, аби здобути скарби ще прекрасніші. І робите це самі. Я тільки відкриваю очі ваші – якщо шукаєте наполегливо і не задовольняєтеся тим, що здобули – показуючи вам більше Добро. Як же часто цього Добра бракує в якійсь ділянці життя родинного, і вона волає своєю пусткою, аби її наповнити Добром.
Тож закликаю вас рятувати світ разом зі Мною. Я вас люблю, зцілюю і визволяю з нужденності вашої. Тому друзям Моїм показую рани і виразки світу, що потребують ліку, спасіння, милосердя.
Саме тому найбільшим Добром, достойним праці усього вашого життя, може стати зішестя разом зі Мною в темряву гріха, нещастя людського, спраги фізичної і духовної. Серце Моє поспішає до тих, кому найважче, і руками, що несуть Моє Добро, стають ваші руки. Але Я їх майже не бачу. Бачу багато простягнутих рук, але те, що даю їм, використовують для себе, для своєї слави. Так мало у вас безкорисливої любові!
Душі дитинні, прості, щирі і чисті відчувають покликання Моє швидше, якщо не огортає їх полум’я самолюбства. Якщо не цінують себе так високо, що для себе самих прагнуть усіх скарбів світу. Саме тому щирі серцем і неметушливі посвячуються Мені найщедріше.
Але і вони в міру досягнення успіху часто змінюють свої серця, бо їх вабить марево світу, якого раніше не бачили, і жаль їм втрачених ілюзій, які вони вважали справжнім оазом. Отож зраджують Мені, відходячи до світу.
На кожній дорозі ростуть отруйні квіти і з кожної інші можуть вас від Мене відірвати, одразу або поступово зваблюючи трутизною. Тому для багатьох з вас краще спочатку пізнати примарність світу, аби потім міцно вхопитися за Мою реальність.
Читайте життєписи святих – тих, котрі до кінця життя не зрадили Мені; чи ж не дивує вас розмаїття покликань і засобів Моїх? Подумайте і про те, що не одразу бачили вони усі наміри Мої, і не тому, що Я не хотів їм їх показати. А тому, що будую на вашій вірності і витривалості. Чим більше її виявляєте, незважаючи на перешкоди, самотність, невлаштованість, тим більше можу розраховувати на вас в майбутньому. Отож від вас самих залежить обсяг вашої праці на Моєму Полі. Від вашої безкорисливої любові до ваших ближніх, від вашого прагнення обдарувати їх, допомагати їм, навчати їх прикладом вашим, ділити з ними їхню недолю, – від цього всього залежить ваша співпраця зі Мною в світі.
Затямте добре, діти Мої, що ви самі Мені потрібні. Кожного з вас хочу ввести до Свого Дому. Безкорислива любов до ближнього і праця на благо інших людей, вільна від особистих зацікавлень, – лише це єднає вас зі Мною, лише за цієї умови Я можу зводити Будівлю Свою на вашій жертовності і вашому самозреченні. Якщо ж діяльність ваша у світі грунтується на егоїстичних засадах, якщо на Моєму Полі ви хочете збудувати пам’ятник власної пихи, буду перешкоджати вам в дорозі, і нічого доброго не залишите після себе, окрім мертвої статуї на торжищі світу, якщо дбатимете лише про власне визнання, владу і славу.
Найбільші справи доручаю найскромнішим, наймовчазнішим, досвідченим у випробуваннях і невдачах. Хресною дорогою веду їх, аби поскидали з себе власні переконання і передбачення, а залишили лише Мої, чисті в намірах і жертовні в дії. Інакше знищила б вас активність ваша. Але Я дбаю про справжнє ваше Добро, про майбутнє ваше.
Тому не прагніть, діти, великих справ, не уявляйте себе великими на службі Моїй. Бо не цього від вас Я чекаю. Старайтесь жити зі Мною, як з добрим приятелем, щодня – там, де зараз перебуваєте, намагаючись бути для інших Мною. Як я служив вам: завжди охоче, безкорисливо, жертовно, не дбаючи про власну користь, успіх, визнання – так служіть і ви: щодня обдаровуючи інших краще і більше, допомагаючи, розраджуючи, опікуючись, потішаючи – згідно Дарів Моїх, якими вас обдарував. А Я про вас не забуду, бо ніколи не випускаю з очей Моїх.
-Знаю, Отче, що найкраще було б покладатися тільки на Тебе, але для цього потрібно зрозуміти свою недосконалість і гріховність, а наше самолюбство не хоче погодитися з цим. Вважаємо, що є в нас щось і вартісного. Хіба не так?
– Так, дитино, саме тому Я допомагаю вам прозріти – якщо самі цього прагнете… Тих, котрі опинилися на цій дорозі, веду до пізнання Мене в Моїй Любові до них. Через помилки і розчарування, через неприйняття і невдачі, осуд і переслідування показую їм їхні вади і допускаю, аби їхнє самолюбство страждало невимовно. Але роблю це не для того, аби мучити дітей Моїх, а для того, аби їх лікувати, звільняючи від облуди і вигадок про себе. Хочу, аби побачили, які ви насправді: слабкі, непостійні, пихаті, самолюбні і захланні. Показую вам Себе, не шкодуючи виявів Моєї Любові і Турботи, бо являю вам Себе у Моєму необмеженому Милосерді, хоч знаю усю вашу гріховність і непривабливість. І роблю усе це для того, аби, відвернувшись від себе самої, людина почала шукати опори в Мені і почала будувати свій дім на скелі.
Частина четверта: =25=
Життя ваше – це час вибору, і якщо вибираєте Мене, щастя нескінченне і безмірне, будьте вірні своєму вибору. Хоч це нелегко, бо постійність і безвідносність не властиві природі дитини – вона мусить довго і терпеливо вчитися, аби ці якості здобути. Але як переконатися, чи володіє людина рисами, необхідними для служіння Мені? Для цього Я створюю певні умови, в яких людина сама собі може дати відповідь, чи вірна в служінні Мені, чи незалежно від переконань залишається з Ісусом?..
Знаю, діти, що відповідь наповнить вас смутком, але поступово і щораз частіше ваші дрібні, щоденні вибори будуть свідчити, що хочете, намагаєтесь, робите зусилля, і тоді Я дам вам більшу допомогу, побачивши старання ваші. Отож пам’ятайте, що в кожному дні вашого життя є скарб, але від вас залежить, чи ним скористаєтесь. Для Мене кожен вияв вашої любові до ближнього не менш важливий, аніж кожне ваше звернення до Мене.
Для тих, хто не знає Мене зовсім, це єдина дорога, що веде до Мого Серця. А для вас, котрі вибрали життя зі Мною, це вияв через любов до ближнього – любові до Мене.
Вже казав вам – Я нічого не потребую, ви нічого Мені дати не можете, крім вас самих. Але коли по-справжньому Мене любите – а джерело справжньої любові в Мені – тоді любов ваша огорне весь світ, усе, що потребує допомоги чи спасіння.
Ваше сумління має здатність відрізняти добро від зла, правильне від неправильного, справедливість від несправедливості. Щоправда, сумління ваше може стати і об’єктом маніпуляції або через неправильне виховання отримати облудні норми моралі – але Я все одно судитиму вас згідно сумління вашого; хто Мене обрав, знає, що обрав Любов і в її сяйві будуватиме своє життя.
Якщо життя своє орієнтуватимете на Любов, житимете в течії Моїй і не заблукаєте, як мореплавці, які орієнтуються на полярну зірку, бо цей орієнтир певний. Отож і ви не сумнівайтеся, що, люблячи безкорисливо, з милосердям і співчуттям, – виконуєте волю Мою і Я Сам люблю і живу в вас.
Ніколи не пізнаєте Мене ближче, повніше і палкіше, як через спільноту любові, занурюючись у Мою Божественну Природу.
– Не того люблю, хто каже: “Господи, Господи”, а того, і тільки того, хто виконує волю Мою.
– Отож ідіть, діти Мої, у світ голодний і спраглий Любові Моєї, яку даю вам, аби руки ваші були повні Добра. Роздавайте його, а Я завжди буду з вами.
