Частина третя: =1=
Я, Ісус, – єдина справжня Любов, яку можете зустріти на землі. Я – Любов незмінна, непохитна. Кожному, хто Мене запрагне, жертвую Себе щиро і беззастережно. Не ставлю вимог і умов, лише гукаю, кличу, запрошую на гостину царську. Але ви відмовляєтесь Мені вірити, боїтеся Мене, бо скрізь бачите Мій Хрест – як терпіння і смерть – а не Мене Самого, Котрий цей Хрест приймав, аби вас застерегти від смерті і оберігати від страждання.
Любов болю не завдає. Любов бере на себе біль коханого. Я, Бог, став Людиною для того, аби все людство врятувати від загибелі; аби Собою заступити вас від Справедливості Отця. Я не казав вам: “Що хотіли, те й маєте, ось наслідки вашого вибору”, бо не прийшов судити вас, а Жертвою Своєю спасти. Аж до смерті і через смерть свідчив вам Мою нескінченну, безмежну, вічно триваючу Любов.
Так люблю вас, співчуваю вам і допомогти вам прагну, що полишив Славу Свою й оселився в маленькій Часточці хліба, аби кожен з вас міг наблизитися до Мене без страху. Всього Себе віддав вам.
З того чекаю на тебе, людино. Моя нерозділена Любов і досі вірить, що впізнаєш Того, хто тебе любить, і наблизишся до Мене.
І якщо колись, розчарований, стомлений, покинутий усіма, зважишся нарешті підійти і запитати: “Чи ще чекаєш на мене, Господи?”, замість відповіді Своїми пробитими Руками обійму тебе і пригорну до Серця. Огорну тебе Своєю радістю, залікую рани, які завдала тобі жорстокість світу, зцілю, заспокою, витру сльози. Бо справжня любов обдаровує, наповнює і сама себе віддає тому, кого любить.
Любов шукає взаємності, тому вона несмілива і тиха. Не нав’язує себе, не нагадує про себе, не заохочує, бо прагне такої самої щирої взаємності. Любов чекає з надією, що її нарешті побачать. І хоч робить усе для щастя коханого, діє в таємниці, аби до взаємності не змушувати.
Любов прагне любові, тому дає повну свободу вибору тому, кого любить.
Частина третя: =2=
Не маєте такої ціни і вартості, за яку могли би купити Любов Бога. Ви її отримали задарма. З Неї народилися і в Ній живете.
Стосовно Любові усі ви рівні, усі – боржники перед Нею. Користуєтесь скарбами Бога, якими Любов Його вас обдарувала, щоб збудувати ваше щастя – Царство Боже на землі.
Але де його початок? Де народжується? У серці твоєму, людино, коли запрошуєш Бога на престол серця твого.
Кожен з вас, хто схоче приятелювати зі Мною, стане живою цеглиною Моєї будівлі, яку ось уже дві тисячі років будую з народом Моїм. Ті ж, хто відмовляється від Мене, залишаються каменем в пустелі – вільним, але не потрібним нікому. Хто для себе живе, живе за рахунок братів своїх, бо обкрадає їх з любові, дружби, здібності, знань і старань. Загарбує собі те, що вони творили в праці і боротьбі протягом багатьох поколінь.
Я пробачаю кожному, хто прощення просить, але хто обкрадає братів своїх, подібний до боржника пана, якому той пробачив, але коли посвідчили ближні його, що гнобить і переслідує таких самих, як він, боржників, виправдати не схотів.
Отож поміркуй, друже, скільки ти загарбав добра спільного, а скільки від себе дав? …
Мене, Котрий бачить серця ваші, не обдурити виправданнями, що не можете допомогти ближньому своєму, бо нічого не маєте, бо бідні, бо щойно навчаєтесь, бо хворі, слабкі, скалічені, залежні від інших …
Не брешіть Мені і собі!
Не про гроші йдеться. Безперервно використовуєте працю інших і нічого їм дати не можете. Що заплатиш, людино, за музику, яку творив для тебе бідний, хворий композитор, помираючи сто років тому від туберкульозу? Що даси за вірш, яким захоплюєшся, адже той, хто його написав, був убитий ворогами ще до твого народження? Книжку, з якої вчишся, написав учений, який життя своє присвятив, аби здобути потрібні для тебе знання і навіть родини створити не зміг? За життя твоє і життя твоїх батьків заплатили кров’ю твої предки і чимало з них до твого віку не дожили, хоч хотіли. Твій одяг; взуття. їжа, тепло в твоєму домі, різноманітні насолоди – усе це отримав задарма стараннями ближніх твоїх. Якщо навіть платиш – то за продукт, а не за працю, вкладену у його виробництво, за втому, за час і любов, яка триває в усьому, що народилося з любові.
І не кажи Мені, Друже, що не все з того добре, бо сам знаю про це.
Неякісні і нікчемні продукти, речі, почуття, твори науки й мистецтва давали ті, хто хотів якнайбільше користі для себе – багатства, шани, відзнак, влади, зручностей, можливостей вживати і зловживати тим, що було пожаданням їхніх сердець. Вони служать ворогові вашому, хоч переконані, що вибрали себе.
А я думаю про тебе, дитино Моя.
Частина третя: =3=
Я слугую вам Силою Моєю, бо усе, чим ви є і навіть те, що ви є – від Мене, назавжди і задарма отримане з Любові.
Чи ж може приятелювати зі Мною той, хто любить тільки себе? Як порозуміємося з такими? Як житимемо, якщо не разом? Як діяти будемо? Я – люблячий, обдаровуючий, Який підтримує, допомагає і рятує вас, і ти – якщо будеш думати тільки про себе? Чи в такому випадку наша дружба взагалі можлива? Дружба справжня, безкорислива?..
Я прагну дружби твоєї – для твого добра, твого щастя.
Але чи ти можеш її прагнути – для щастя Мого? Адже Сам Я – Добро, і нічого не потребую.
Що ж тоді може нас поєднати? Що для нас спільне?
Тільки те, що в тобі є подібним до Мене, Отця Твого Небесного. Навіть у дуже малій дитині зауважити можна цю подобу. І є вона в кожному з вас.
Тому не від вашого віку залежить дружба зі Мною, а від вашого ставлення до Мене.
Будівничі із цегли згідно власного проекту зводять будівлю. Але навіть якщо той проект геніальний, без цегли вони нічого не збудують. Ви – Цеглини Царства Мого.
Частина третя: =4=
Жертва Моя відкупила для вас Синівство Боже, і вже тут, на землі, можете жити в дружбі зі Мною. Дружба Моя відкриває перед вами необмежені можливості, бо Я володію всім і скріплюю друзів Своїх, бо люблю їх.
Діти Мої! Царство Небесне – це життя у взаємній любові зі Мною, де всі беруть участь у всьому й діляться щастям своїм.
Кожного з вас кличу й запрошую, але мало хто з Ласки Моєї користає. Якби роздавав скарби світу цього, бігли би по них усі, бо миску борщу добре видно, а Слову Бога повірити треба. Борщ можна спожити відразу, а зерно Царства Божого зростає поволі в тиші, терпеливості, у нелегкій науці любові, болісній для ущербної природи людини.
Але після смачного борщу залишається тільки спогад про нього й нове відчуття голоду, нове погамування прагнень тілесної природи.
А зерно Царства Божого, у спеку засіяне, росте, дозріває, урожай вам приносить, бо дбаю про нього Я – Господар Царства.
Отож бачите, діти, на початку дороги вашої стоїть віра, відтак – щораз більша довіра Любові Моїй, що здобувається терпеливою працею, коли ви докладаєте сили, аби знову й знову підніматися з падінь і повертатися до Мене, аби сказати мені “хочу”.
І лише коли ваше “хочу, аби мене любили”, “хочу бути з Тобою” стане “хочу Любити” – першим плодом вашим – прагнення дарувати себе світові розквітне вашою подібністю до Мене. У відповідь Я запропоную тобі Свою дружбу. Скажу: “Ходімо, друже, будемо разом служити світові”.
Частина третя: =5=
Намір завжди випереджає дію. Дух із радістю приступає до служби, але натура тілесна не того прагне. Хоче, аби їй служили і бореться за це затято, уперто, протягом багатьох літ. Чим більше поступаєтесь їй, тим більше вимагає і – знайте про це – вона ненаситна настільки, що може підпорядковувати собі людину повністю, бо підтримує її в цьому ваш ворог смертельний, дух брехні і всілякої несправедливості.
Отож не лише із собою змагаєшся.
– Але я завжди з вами, друзі Мої, і програти боротьбу зі Мною неможливо, якщо кличете Мене на допомогу і довіряєте Любові Моїй. Як же ж потрібна тоді вам довіра!
Той, хто збудував в собі твердиню довіри – має Мене за воєводу цієї твердині. Я його обороняю, стою насторожі, аби він міг відпочити. Але той, хто не вірить в Мою допомогу, покладаючись тільки на власні сили, поранений, в тяжкому бою загинути може. Адже ворог ваш сильний.
Хто з вас не випускає долоню свою з Моєї руки, дозволяє себе вести, в усьому покладаючись на Мене і на Любов Мою до себе в кожній потребі, того Я проведу крізь ворожі війська і без боротьби вільним зроблю. Бо Я хочу вас оберігати, виявляти вам Любов Мою і міць оборони Моєї, якщо цього запрагнете, якщо захочете довірити себе – Мені.
Але як часто забуваєте про Любов Мою до вас. Коли зло вас притисне тоді огортають вас непевність, смуток, неспокій. Тисячі страхів на вас насилає ворог і пропадаєте з страху – хоч Я біля вас.
Спостерігаю, чи дійсно прагнете допомоги Моєї з цілого вашого серця, чи тільки вдаєте. Чим ви слабші, тим більше можете розраховувати на Мене. Але ви слабкості власної не знаєте, тому так часто занепадаєте.
Не відчуваєте також постійної Присутності Моєї, тож важко вам здобутися на щиру безпосередню розмову, до того ж думаєте, що признання в бідах своїх принижує вас переді Мною, Який так добре знає вашу нікчемність. Ще не довіряєте Любові Моїй. Ще тільки вчитеся перебувати зі Мною, дружити і довіряти. А Я терпеливо чекаю.
Частина третя: =6=
Стільки хочу через тебе сказати. Так багато Моїх прагнень хочу показати тобі і поділитися з тобою Моїм невтомним, незгасним прагненням здобути вашу любов, зцілити вас і спасти. Якби бачила, дитино, скільки людей гине щодня попри усі Мої зусилля, для них даремні, бо відкинені їхньою волею.
Рослини дякують, коли дощ їм посилаю, тварини дякують, коли нагодую їх: природа прославляє Мене – кожен її вид по-своєму. Поглянь на небо вічне. Мільярди зір створив Я і дав їм закони, а вони існують за цими законами і тішаться існуванням. Мої духовні світи істот безсмертних люблять Любов Мою і в ній перебувають.
Тільки ви не вірите Мені, і не переконає вже вас ніщо, якщо не переконала смерть Моя і для вас стерте в порох чоловіцтво Моє…
Тому таким почуваюся щасливим, коли хтось з вас приходить до Мене. А коли скаже Мені, що вирішив іти зі Мною до кінця свого життя і вважати Мене своїм найкращим другом, Серце Моє займається любов’ю до нього. Яким же полегшенням є для Мене відчуття, що не Сам Я в болю Моїм, що є ще хтось, хто Мене розуміє, кому можна зізнатися, що непогамовна спрага любові взаємної палить Моє Серце.
Хто любить – прагне взаємності. Хто так, як Я, любить незмінно і безумовно кожну людину на землі, той страждає від вашої самотності, безпорадності, голоду і страху з силою, що дорівнює силі любові. Уявити собі не можете болю Мого.
Тому тих, котрі прагнуть бути справжніми Моїми друзями, не залишу в бездіяльності. Навпаки – покваплюся зробити їх помічниками Моїми. І не маю часу чекати, коли дозрієте для такої праці – тож віддаю дари Мої у ваші недосвідчені руки, аби не гаючись роздавали. Адже стільки голодних і спраглих, а життя людське таке коротке!
Сподіваюся, що Мене самого любите більше, ніж дари Мої. Але часом буває і так, що, обдаровані Мною щедро, повертаються в дім свій і середовище своє, одягають Мої клейноди і не нахваляться ними, кажучи: “Подивіться на вроду мою і багатство моє, ніхто не зрівняється зі Мною! .. “Ніхто зі слуг Моїх не може уникнути небезпеки, в якій ворог ваш сховав пастку для вас. І цією пасткою є пиха, самолюбство і прагнення мати якнайбільшу користь з дарів Моїх. Бо, вже казав тобі, на час життя вашого – на час служіння – обдарував кожного з вас скарбами Моїми, аби мали чим служити, що роздавати, чим ділитися з ближніми. Смерть є жнивним часом ваших старань і оцінкою їх Володарем Неба і Землі.
Частина третя: =7=
Отож, як чинити з тими, котрі Мені довіряють повністю?
Самі себе побачити мусите – такими, якими є насправді. Бо хто зі Мною живе, ходить в Істині.
Аби звільнити вас від облуди і брехні, показую вам усю вашу нікчемність. Але роблю це обережно, поступово, не шкодуючи доказів Моєї Любові, бо не відштовхнути вас хочу, а навчити і очистити від усього, що назбирали на дорогах світу і що не є Моїм. Чистих поміж вас немає, але велика різниця між тими, хто брудний, бо в бруді народився, живе і працює, і тими, хто чисті шати свого дитинства, сполоскані в Крові Моїй, свідомо забруднює, кидає в багно та ще й відчуває задоволення від цього.
Не один з вас живе в переконанні своєї безгрішності, вказуючи братам своїм на їхні гріхи, але не знає, що має гниле нутро, бо рак пихи, егоїзму, байдужості чи погорди до ближніх своїх його роз’їдає.
Видимі плями показую вам за допомогою інших. А що самі любите оскаржувати братів своїх, вони вам тим же відплачувати будуть.
Але якщо осуд їхній справедливий, задумайтесь над ним і просіть Мене, аби допоміг вам викорінити зло, і Я допоможу, бо звільнити вас прагну від тягарів ваших.
Якщо ж несправедливим буде їхній осуд, прийміть його спокійно заради Любові Моєї, і зауважте, яким сильним є ваше обурення коли скривдили ваше самолюбство. Саме воно, улюблені діти Мої, змагається до останку за справи свої, хапаючись за справедливість. Але для друзів Моїх справедливість – Я, і в Мені отримаєте нагороду за все. Тому до Мене звертайтесь і Мені віддавайте усі кривди ваші, а Я Сам захищатиму вас. І хто з вас так робитиме, ніколи не програє.
Самолюбство завжди змагається з любов’ю вашою до Мене і не здається легко. Навпаки – година за годиною, день за днем помирати йому треба, аби Я зростав в серці вашому. Два господарі разом жити не можуть, і хто з них кому поступиться, від вас залежить. Якщо ви розіпнете своє самолюбство, а зробити це повинен кожен з вас власною волею, Я увійду у спустошену душу і станете Одним зі Мною, станете нарешті собою – царевичем, що успадкував Царство.
Показую вам, як звершується Моя праця в кожному з вас.
Преображення ваше на Подобу Мою, щоб ви для ближніх ваших стали Даром Моїм, Полум’ям і Сяйвом.
Самі себе перемінити не можете, але Я хочу Преображення вашого, і воно станеться, бо той, хто любить, захоплює полум’ям того, хто любові прагне: і той, хто дружби прагне, стає подібним до вибраного собі друга.
Діяти буду Я, ви ж повинні дозволити Мені діяти. Тисячі ваших “дозволяю” – це і є ваша досконала служба, яка готує вас до єдності зі Мною.
Частина третя: =8=
Отож, якими будуть початки подальшої Моєї науки?
Насамперед відчуватимете, що все менше задоволені собою. Щораз більше матимете дорікань і повчань, а замість радості з боку ближніх ваших зустрінете нерозуміння, несприйняття, озлобленість, обмови, обмани. Допущу, аби зло світу вас переслідувало, але не покину вас. Навпаки, буду ще ближче, аби розрадити вас, коли прийдете Мені поскаржитись. Бо хочу вам показати, що ні справедливості, ні опори, ні розуміння, ні допомоги чекати від світу не варто. Нічого не варто!
То ви – котрі зі Мною – маєте бути Моєю допомогою і опорою для усіх заблуканих і неприкаяних душ.
Що ж ви можете отримати від них, коли вони бідні і жодного справжнього скарбу не мають? А вам потрібні скарби справжні, Мої: любов, дружба, розуміння, спорідненість душ; треба вам також мужності, сили, радості, спокою. А світ що вам дати може? Тільки те, що сам цінує і нагромаджує. Оплески? Але і шана, і слава проминають. Кар’єра? Із заздрістю та інтригами, облудною прихильністю і порожніми словами похвали? Що ще? Багатство? Але ж ви не ставите собі за мету його мати. А здобуваючи його, можете витратити ваші сили, здоров’я, розсудливість і запропастити Дари Мої. Любов людська і дружба? Але ж вони зрадливі, облудні і шукають користі. Змінні і поверхневі, не діляться з вами, а намагаються вами заволодіти.
Такою є правда, діти Мої, і якщо дозволяю вам її пізнати, не караю вас, а вчу, так як ви вчите – через досвід.
Отож пізнаєте ненадійність скарбів світу і ніщо вас задовольнити не зможе. Нудьга огортає вас, коли бачите те, чого раніше прагли. Ви вже не можете отримувати задоволення від того, що робили і чим розважались. Відчуваєте пустку і спрагу, і це – спрага душі, яку задовольнити не зможе страва і жоден напій, придатний для тіла. І якщо намагаєтеся цей голод задовольнити поживою земною – він лише зростає. Бо це Я пробуджую вашу тугу, аби швидше віднайшли Мене і спрагу погамували. Бо Я знаю, що вам потрібно і вже накрив Свій стіл для вас. Біля нього чекаю на вас.
(Господь приготував для нас стіл, але страви на ньому “Божі”, бо споживати маємо те, що Він споживає. Тому буде розчарований кожен, хто розраховує на земні насолоди).
Частина третя: =9=
Роблю це для друзів Моїх, бо вони вибрали Істину, вибираючи Мене. Але тривалим буде час науки, бо важко вам зрозуміти, що доцільно виконувати волю Мою, а не щоб Я підтримував волю вашу у ваших прагненнях, що вросли у світ.
Тому що дієте в “ім’я Моє”, прагнете, аби благословляв вас в усьому, чого захочете. Даю вам радість робити добро до того часу, коли станете дорослими, бо надалі це вже буде воля ваша, Моєї не питайте. Дозволяю, аби зростали у вас Мої Дари, які даю вам для заохочення; дозволяю, аби Мені служили – згідно ваших бажань – бо вчитеся робити перші кроки в Моїй службі. Вчитеся давати свій час, матеріальну допомогу і доброту. Вчитеся один одному допомагати, один з одним ділитися, один одного заохочувати, підтримувати в дорозі. Словом, намагаєтеся – згідно ваших знань, здібностей і сил – служити Мені і маєте від цього задоволення, усвідомлюючи, яку користь приносите. Скільки ще у вас залишається самолюбства, хоч і споживаєте скарби Мої і на них зростаєте…
Багато з вас до кінця життя свого від цієї дитячої звички відмовитись не може. Тому в світі стільки діячів, які, здавалось би, наполегливо працюють для Мене, але насправді так мало Добра Мого дають світові. Ближніх задовольняють вони собою, але ж ким вони самі є? Нікчемністю, котра ніщо розподіляє? На жаль, справжніх Друзів Я маю так мало. Дуже мало.
Частина третя: =10=
(І пункт відходу від Бога).
На цьому етапі вашого розвитку найчастіше відходите від Мене. Слава світу ще дорога вам і сумління своє заспокоюєте, вмовляючи його, що, шануючи вас, світ вшановує Мене.
Так, наче Я, Господь Нескінченності, потребую вашої слави!
Тому, навантажені Моїми Дарами, відходите щораз далі у світ, беручи з собою і все те, що він дати вам може. Ненаситність вашу годуєте світом, але промовляєте від імені Мого, тому втрачаєте дружбу Мою і, якщо не спам’ятаєтеся, не визнаю вас у День Судний.
Бо Я і світ – несумісні, і хто хоче мати ДРУЖБУ Мою – вибирати повинен.
Той, хто Мене вибирає, стає вибраним Моїм.
Хто хоче іти до Мене, мусить відійти від світу. Полишити любов свою задля Мене – Єдиного Улюбленого, бо і Я віддаю вам Себе повністю.
Але позаяк Я віддав Себе вам повністю, назавжди – той, хто приятелювати зі Мною наважується, повертається зі Мною у світ, аби спасати його, але світ уже влади над ним не має.
Кожен справжній Мій друг повернеться, обдарований безмірно Моїми Скарбами і разом будемо служити, годувати, спасати.
Зараз світ настільки відійшов від Бога, що сам повернутись не зможе; він занадто слабкий і хворий, в гріхах потопає, сліпий і глухий. Більш ніж коли потребує допомоги. І ніхто йому не допоможе, якщо не Я і не ви, друзі Мої. Мої руки, помножені на тисячі інших рук, повні хліба. Мої ноги, помножені на тисячі інших ніг, готові бігти на допомогу, і серця готові віддавати себе тим, хто без любові загине.
Частина третя: =11=
Навчаю вас, хоч наука Моя нелегка і не дуже приємна для природи людської. Але вона справжня і потрібна вам. Не всім даю однакові питання, бо знаю, що кожен з вас уміє, знаю також, на що відповісти Мені може – поки що – і вчу його опановувати те, що легше. Але кожного, хто Мені довіриться, доведу до повноти його можливостей. А вони такі різні. Тому одні сягають вершин геройства, а з інших достатньо, якщо без жалю і нарікань прийматимуть долю свою, оскільки вона нелегка. Я Сам вас знаю найкраще, бо Я обдарував вас життям у визначеному часі, місці, середовищі, сформувавши вас саме для такого завдання, в якому усе, в що вас зодягнув, знадобиться вам і дозволить стати максимально корисним для вашого щастя – якщо прямуєте до Мене. Але якщо вибираєте князя світу цього і йому служити хочете, Дари Мої принесуть вам нещастя і оскаржать вас переді Мною в День Судний – суду вашого особистого, коли кожен з вас постане переді Мною і покаже, ким став завдяки тому, що отримав. І скажу вам, що лише Любов залишається в сяйві Істині і те, що з Любові Моєї взяли, аби чинити добро світові. І оскаржить вас кожен Мій Дар, Добро Моє, привласнене за рахунок ближніх ваших.
Привласненим добром поділитися не можна. Але ж воно призначене було для того, аби обдаровувати ним в кожній миті вашого життя інших. Навіть мала дитина усміхається, простягає рученята, підстрибує з радості; а з віком можливості її зростають. Усміх, доброзичливе слово, допомога іншому в найменших дрібницях, пам’ять про них, розмова, телефонний дзвінок чи лист, найменший доказ, що не забуваєте ближніх ваших, що робите для них усе можливе — так багато важать в очах Моїх.
У житті вашому багато нагод і треба їх використовувати. Хто швидше починає обдаровувати, розвиває вразливість серця і ока й повніше використовує свої можливості, аніж ті, котрі дивляться на світ захланно і гребуть до себе усе, що бачать. Такі життя своє можуть змарнувати і постануть переді Мною, не маючи чим виправдатися.
Тому краще дати трохи з нестатків своїх, аніж щедро давати з багатства; бо багато ще його залишається у власника й оскаржувати його буде. Радію, коли використовуєте те, що маєте, і тільки це важливо.
Скільки хто отримав, знаю Я – той, Хто дає. Скільки роздаєте, також знаю і пам’ятаю. І чим менше говорити про це, тим краще для вас, бо визбирування похвал перекреслює безкорисливість вашого давання і робить вас облудними. Отож життя кожного з вас – це сад, повний квітів, і від вас залежить, скільки їх для Мене зірвете.
Частина третя: =12=
Я хочу допомогти вам зрозуміти дорогу, якою крокуєте, – усім, хто просив Мене, аби Я став володарем вашого життя. Може не зрозуміли і досі, що просили у Мене освячення, а Я прийняв прохання ваші і виконую їх у спосіб для кожного з вас інший – найрезультативніший і найменш болісний. Але ви повинні знати, що поєднати Бога Всемогутнього з божками цієї землі неможливо, а до насилля Я не вдаюся. Тому той, хто від звичок своїх і прихильностей відмовитись не хоче, залишиться “вільний” з ними згідно своєї волі, але ні дружити з ним, ні вести його Я не буду. Відтак життя своє візьме у власні долоні і лише себе звинувачувати може, якщо стане непотрібним воно і порожнім.
Терплю вашу слабкість, падіння і помилки, бо такою є природа людини, але брехні терпіти не можу. Багато поміж вас таких, котрі стверджують, що служать Мені, а насправді служать світові і тому, хто в ньому володарює. Зі Мною по-справжньому і аж до кінця залишається небагато з вас. І на кожному, хто свідчить про Мене, Мені залежить, бо землю спасати треба.
Але нехай вас не лякають труднощі, бо даю вам силу їх подолати, тільки звертаєтесь до неї рідко, бо малою є довіра ваша.
Частина третя: =13=
Даю науку Свою для всіх людей доброї волі, котрі прагнуть наблизитися до Мене, але не знають як. Для всіх Моїх улюблених дітей, котрі прагнуть близькості Моєї і шукають доріг до Мене навпомацки, оскільки не мають часу для них ті, котрих покликав знаннями своїми, які даю їм, аби служити вам. Та й самі вони рідко прагнуть дружби зі Мною; так небагато з них її здобувають, бо бракує їм здібностей і досвіду. Це величезний біль Мій, що ті, котрих кличу, аби були зі Мною Одно, – щоб вам служити – розвивають лише розум, і воліють служити розумові, а не Любові. Щоправда, це не тільки їхня провина. Пиха вкорінилася в Народі Моїм. Світ вабить вас всіма міражами, які вигадав, аби завернути з Моєї Дороги до себе.
Те, що настане, буде вашим постом і покутою. Вам, полякам, живеться нелегко, але так мало з вас звертається до Мене. Інші народи отримають ще болісніші ліки, кожен згідно з своєю потребою. Ті, котрі зажиріли в добробуті своїм і божком своїм визнали ситість, незважаючи на голод і злидні таких самих людей, як вони, та ще й вважають їх гіршими за себе, – матимуть такі самі терпіння, яких завдають ближнім своїм. Аби спасти людство, треба повсюдного нещастя, потрясіння і такої великої загрози, яка би зруйнувала усталений спосіб життя і в горі з’єднала вас страхом, позаяк відкинули єднання в любові.
Дякуй Мені, дитино, що ваші труднощі настали раніше, тож швидше закінчаться. Іншим народам буде значно важче.
Та попри те, що діється з вами, хочу, аби ви, люди усієї землі, продовжували жити і служити Мені в мирі та радості, в дружбі зі Мною і в Моїй Присутності, і різними способами навчаю вас цьому.
Слова, які тобі диктую, допоможуть кожному, хто тужить за Мною і відчуває духовний голод, але читати їх треба уважно і в спокої, навчаючись з них розмовляти зі Мною. Тому даю їм силу проникнення у ваші серця відповідно до чистоти і щирості ваших прагнень.
Тим більшою буде допомога Моя, чим серйозніше до них поставитесь. Ви повинні вчитися з Книг Моїх і просити Духа Святого, аби дав вам дар розуміння, світла і всі ті дари, які так вам потрібні.
Але саме по собі читання нічого не дасть, якщо не усуватимете перешкод в собі самих і не дбатимете про Дружбу Мою згідно Моєї Волі (“люби свого ближнього як самого себе”), і не вибиратимете Мене усією волею своєю, розумом і серцем. Тоді Я справу довершу, бо ці уроки Мої є Моїм зверненням до кожного з вас, покликанням до життя зі Мною, до любові і служіння світові. Прагну і чекаю на кожного з вас.
Частина третя: =14=
– Дякую Тобі, Отче! Ти Сам знаєш, що таке писання вимагає значно більше віри, аніж “звичайне” життя.
– Доню, Ваша співпраця зі Мною на землі спирається тільки на віру. Тілесне не може бачити і торкатися духовного, отож не в думках зустрічаєтеся зі Мною. Єдине, що є у вас “Мого”, кличе Мене, і прагне, і чим більше з вашої людської природи піддається любові, тим глибшою стає прірва, в якій зустрічаєтеся з Любов’ю. І лише коли вся природа ваша буде підпорядкована утвердженій волі життя зі Мною, відбудеться злиття вашої волі з Моєю і Моя Любов уже без перешкод наповнить вашу душу. Моя Воля завжди однакова – прагне огорнути вас Моїм Життям, зробити вас щасливими в межах можливостей ваших душ, даючи вам водночас право бути безмежно щасливими. Щоб ніколи більше не відчували ви ні духовного голоду, ні туги. Аби любов ваша була повною.
– Сказала: “Але ж це повне Преображення!”
– Це, доню, таке Преображення, коли смертне стає безсмертним, матеріальне – духовним, недосконале – досконалим, а те, що скінчилося, продовжує рости і вічно існувати в Моєму Царстві Слави.
Частина третя: =15=
Преображення – це Моя діяльність у кожному з вас. Ніхто сам від себе повторно народитися не може. Такий розумний і вчений чоловік, яким був Никодим, також зрозуміти цього не зміг, бо думав про власну діяльність.
Але ж це Я преображаю вас, звичайно, згідно з вашою волею, на скільки запрагнете. Тобто Преображення ваше залежить від сили вашого прагнення і витривалості волі вашої.
І в цьому вам допомагаю, бо те, що у вас “тілесне”, чинить опір. І так має бути, бо вмерти мусить, оскільки ніщо земне не увійде до Царства Небесного. Опір цей підтримує ворог ваш і захищає “тілесне”, як свою власність. Бреше вам і обдурює вас. Але Я викупив вас Своєю Кров’ю з неволі гріха і ви вільні. Справді вільні і завжди переможці – якщо повірите Мені і довіритесь Любові, Яка за вас була розп’ята.
Довіра є підґрунтям, на якому відбувається переміна ваша. Чим вона більша, безкорисливіша і мужніша, тим скоріше може преобразити вас на Образ і Подобу Мою, наситити Собою.
Тоді вже диявол нічого вам зробити не зможе, бо опиниться поза межами вашої душі, в якій оселюся Я, Непереможний.
Частина третя: =16=
Диявол боїться Мене і втікає, і тільки зовні нападати може. Але без Моєї Оборони перемагає вас легко, бо знає тисячі потаємних входів до твердині вашої душі. Знає значно краще за вас. Тому не варто ховати їх від Мене, Котрий і так їх добре бачить, краще поставити Мене біля кожного входу, щоб допомагав вам. охороняв вас.
Тому той, хто вважає Мене своїм другом, зізнається Мені у страхах своїх і слабкі місця в мурах своєї твердині обороняти Мені доручає.
Усі слабкості ваші, вади ваші, які вам докучають, пристрасті, бажання, не опановані почуття ваші, думки та уявлення, нестримний язик, черстве серце, гострі судження, немилосердні слова і вчинки, байдужість до горя ближніх, нечесні справи і корисливі знайомства – ці і тисячі інших потаємних входів, крізь які проникає ворог ваш – віддавайте Мені і просіть допомоги Моєї. Я хочу охороняти вас. Але ви мусити по-справжньому прагнути охорони Моєї. Адже залишаєте незачиненими усі хвіртки душі вашої, через які самі любите потаємно виходити в “світ”. Бо душно вам в домі душі вашої і сумно лише в Моєму товаристві. Що не знаєте, як зі Мною розмовляти і про що, як жити зі Мною щодня. Хіба не так?
Побачити Мене не можна. У присутність Мою треба вірити. А це вимагає праці і стомлює вас, тому втікаєте від зусиль, а “світ” такий барвистий і повний розваг…
Частина третя: =17=
І не здогадуєтеся, що Я крокую за вами. Роздивляюся, звідки може напасти на вас ворог, заступаю йому дорогу, а вам відчиняю двері для втечі. Дружба Моя зобов’язує Мене охороняти вас.
Але коли йдемо разом, плече в плече, ворог ваш не має відваги на вас нападати, а світ бачиться вам в інших кольорах. Він уже не такий барвистий, а яскраво розмальований, як стара капарниця, що прикриває фарбами і блистками свій жалюгідний вигляд, голод і самотність. Сміх і веселощі світу перекривають стогін, плач і крик агонії. Стоками плине болото, а ріки червоні від крові. Це вже не той світ, якого ви так прагли. Він страшний, жорстокий, повний живих трупів і реготу неприятеля. Він тріумфує, він ласує здобиччю і насміхається з Мене. Бо це ж Мої діти гинуть!
Частина третя: =18=
І ваші брати і сестри. Так само, як ви, створені для щастя, люблені і безмежно дорогі Мені.
Друг, що йде біля Мене, відчуває Мій біль і хоче розділити його зі Мною. Глибоко вражає його те, що й Мене, бо розуміємося з півслова, бо відкрив йому чимало таємниць Моєї Любові. Друг Мій зупиняється разом зі Мною, схиляється над нещастям людським і запитує: як допомогти? Побачивши його співчуття до Мого страждання, Я даю йому вказівки і спільно беремося до справи милосердя. Навіть якщо він ще невправний, слабкий чи скалічений, вже сама його присутність, слова співчуття і розради для тих, хто потребує допомоги, стають в пригоді Мені. Не існує для Мене більшої радості, як бачити, що кільчиться і розвивається зерно Моєї Любові до людей, яке посіяв у вас. Оберігаю його, плекаю і кажу вам: зерно, що зійшло, ніколи не загине, бо під Моєю долонею зростає.
Частина третя: =19=
Ті з вас, котрі самі вирушають у світ, починають відчувати до нього відразу, бо поступово показую його їм таким, яким є насправді.
Дитина бачить на вулиці лише те, що їй миле: крамниці з іграшками, цукерками, продавців морозива, солодощів, надувних кульок.
Деякі з вас хочуть бачити світ таким завжди. Цікавить їх тільки те, що хотіли б мати, – насолоди, які хотіли би спізнати, люди, яких можна використати для своєї мети, речі, якими можна пишатися і захоплюватися.
Але “світом” володіти не можна; це він вами заволодіває і знищить, якщо себе йому віддасте. Під його привабливим фасадом причаївся ворог ваш, який закидає вам наживку, як рибалка, що ловить рибу, аби схопити і з’їсти. Світ повен зойків і передсмертної муки конаючих жертв. І таким його зробили ви…
Відкинули закони Мої – взаємну Любов, справедливість, доброту. Замість них вибрали ненависть, пожадливість, насилля, кривду і брехню, аби у вас царювали. Світ стогне і конає. Мільйони голосів благають рятунку, але не Мене кличуть, бо Мене не знають. Голодні і спраглі, найбідніші і безборонні не знають Мене посправжньому. Не бачать Мене і, визнаючи Мене, не Мене показують світові, а власні обличчя, в яких, як в свічадах, відбивається світ. Я майже не маю свідків.
Ті, котрі говорять про Мене, проповідуючи Мою Любов і Милосердя, і Ласку Мою, – самі любити не вміють, милосердя не мають, а щедрими є тільки для себе – тож нівечать справу Мою. Зраджують Мене, а дітей Моїх видають в лапи неприятеля. І хоч чинять так частіше несвідомо, через те, що ніколи дружби Моєї не прагли, не чують і не розуміють Мене, – все одно шкодять ближнім своїм і віддаляють від них Царство Боже.
Потрібно Мені багато друзів, багато свідків!
Ви кажете, що хочете бути зі Мною. Кажете, що любите Мене, що хочете, аби Я став господарем вашого життя, другом вашим. Але чи надовго, діти Мої? На добрі часи чи й на лихі?
На час вашого успіху? На початок життя? На половину?..
Чи й тоді, коли покажу вам нещастя, коли поставлю вас перед злом і ранами світу? Чи й тоді залишитесь зі Мною?..
А якщо наша спільна праця буде важка, невдячна, нищівна? Чи й тоді Мене не покинете?
Чи наважитесь бути зі мною завжди і до кінця?..
Зважте в серці своїм. Воно Мені відповість…
Частина третя: =20=
(II пункт відходу від Бога)
Запитуєш, навіщо лякаю вас? Я показую вам правду про ваш світ. Берете участь у злі і маєте в ньому частку свою. Не тільки через вчинене зло, але й через занедбане добро. Даю вам тисячі можливостей щодня, але так важко вам самим здобутися на найменший вияв безкорисливої любові.
А треба, діти, спасати світ. Лише любов зможе згасити вогні ненависті, ошуканства, злочинної байдужості, якими оточена земля. Але як ви, заледве здобувшись на кілька крапель теплої і затхлої води вашого співчуття, можете самі погасити пожежу світу?
Саме для цього Я жертвую вам Себе – нуртуюче і невичерпне джерело живої води. Віддаю Себе вам, аби ви могли користати з Сили Моєї, бо тільки вона може спасти вас. Дружба зі Мною дає вам невичерпні можливості, якими володіє Любов Моя, і Сам Я перебуваю з друзями Моїми. Зі Мною не тільки маєте гарантію власного спасіння, але можете приймати Любов Мою кожної миті вашого життя, даючи її ближнім вашим. Я прагну цього, позаяк такою самою безмежною Любов’ю, якою вас огортаю, люблю і хочу рятувати, очищати і освячувати кожного, з ким зустрічаєтеся щодня. Кожну людину на землі. А найбільше турбуюся про тих, кого вважаєте “злими”, бо вони спасіння потребують найбільше.
Чи могли би ви бути щасливими в Царстві Моєму, якби знали, як важко страждають ті, котрі через вас не можуть радіти життю, бо ви не зробили для них того, що було у ваших силах.
Кажеш, доню, що “так і буде”. Переді Мною відповідаєте тільки за те, за що сумління ваше вам дорікає. Але Я хочу зробити ваше сумління ще вразливішим; хочу розширити серця ваші, а ви опираєтесь Мені. Боїтеся надмірної праці, покладаючись лише на свої слабкі сили, забуваючи, що маєте Мої.
Ваше самолюбство боїться обмежень.
Частина третя: =21=
(III пункт відходу від Бога)
Хочу, аби знали, що нічого від вас не вимагаю і ні до чого не змушую. Покладатися можу тільки на тих, котрі життям своїм підтверджують, що вони Мої справжні друзі. Коли стаєте – прагненням серця і зусиллями – другим Мною, Ісусом – для свого часу, лише тоді Я виявляю бажання, аби були такими, як Я, діяли і чинили, як Я. І тоді не Я вас прошу, а ви благаєте Мене, аби дозволив вам жити життям Моїм. І чините так з тієї самої причини, з якої Я зійшов до вас. З Любові.
Керує вами палке прагнення виконувати Волю Улюбленого і робите усе, аби її розпізнати. Я ж показую вам ті рани світу, які вилікувати хочу разом з вами. Спільно засвідчуємо милосердя своє і спільно обдаровуємо Любов’ю, бо спільно живемо. Тому вже немає самотності, немає місця для жалю до себе і для сліз. Зайвою стає будь-яка допомога зі світу. Те, чим Я вас обдаровую, використовуєте з радістю, а Я дозволяю вам (снувати) велетенські плани і здійснюю їх, щасливий, що Любов ваша до інших така сама палка, як Моя, що працюєте зі Мною, поділяєте Моє прагнення обдаровувати, нести спасіння й опіку.
І знову світ змінюється у ваших очах. Уже бачите не блискітки його і не багно, а осіб, які в праці змагаються з собою. І вже немає жодного “поганця” у серці вашому, лише втрачена, нещаслива або поневолена людина. І вже вважаєте, що всі вартують турботи й поваги, бо Я люблю усіх. А ви поділяєте зі Мною цю Любов. Тоді тих жадаєте, котрі найбільше обтяжені гріхами, і серця ваші повертаються до тих, кому найважче, бо то вже Моє Серце живе у вас.
І вже не служите Богові Своєму, а живете з Ним.
Тому щастя ваше триває і випливає з вас ріка Моєї Любові, розливаючись щораз ширше і далі, огортаючи й ощасливлюючи багатьох, бо Я оселився з вами. Адже Я незалежний від обставин і перекриваю усі справи світу.
Я – сповнення і тиша. Світло світу і Життя, Мир і справедливість серця вашого, співчуття і помилування, лагідність і зцілення; Я- Бог ваш, в очищеному домі душі вашої засновую Царство Своє.
Єдність наша така міцна, що через стіни тіла вашого світ може побачити Мене, бо ви – собою – свідчите, яким є Я Сам.
Частина третя: =22=
– Що це зі мною, Отче? Забуваю, що промовляєш і до мене, і моєї відповіді чекаєш. Два дні Ти говорив про Свою любов до тих, найгірших, а я лише вночі зрозуміла, що хочеш, аби з судового процесу над убивцями о. Попелюшки зробила висновки. За одного з убивць я щойно молилася, за того, котрий давав свідчення. Скажи мені, за кого з них маю просити і що робити?
– Доню Моя! Не за одного, а за усіх трьох маєш молитися і просити Небо, а найбільше Матір Мою – Прибіжище грішників – бо може випросити для них навернення. Проси через Кров Мою, за них пролиту, і проси так, наче за власних братів просиш, бо усі вони брати твої у спільному гріхові людства.
***
На цьому не закінчуємо Нашої праці, а лише III частину її. Завтра почнемо IV.
