Частина перша: =1=
Слова Мої будуть як наука в школі – від найпростіших до щораз складніших вказівок, потрібних кожному для самостійної науки під Моїм керівництвом. Адже знаєш, усі ви різні, а добрий учитель спирається на здібності учня, аби навчити його якнайбільше. Однак дорога до Мене – одна.
Про кожного з вас турбуюся, кожному допомагаю, кожного зі злої дороги сотні разів завертаю. І кожен з вас Мені дорогий однаково. Вказівки Мої будуть зрозумілими і простими, бо даю їх не для теологів, а для тих, котрі шукають Мене в щоденних трудах, стомлені і пригнічені тягарями, які на їхні рамена звалюють облудність, несправедливість і злість світу.
Мені так жаль вас! Я так хочу вам допомогти. Познімаю з вас тягарі, залишивши тільки те, що доконче потрібно. Хочу аби дорога до Мене була дорогою радості, а не смутку.
Мій Хрест на її початку – не ваш.
Моя Любов відчиняє вам браму Царства Небесного.
Моя Жертва офірує вам Синівство Боже.
Я, завжди тільки Я, Боголюдина, Син Божий і Син Людський, залишаюся вашим Відкупителем, Спасителем, Посередником і Вчителем.
Я – БРАМА і ДОРОГА, СВІТЛО, що вас осяває, і Любов, що дається вам для вашого життя.
Я завжди даю, ви ж заледве приймаєте.
Моїм є діяння у вас, вашим – приймання.
Можете прийняти Мене, а в Мені – усе, що існує, і зі Мною жити.
Можете відкинути Мою Любов, Мою жертву за вас, яка вас безнастанно і завжди очищає перед Отцем, повертаючи до життя, – і піти до власних божків.
Свобода вашого вибору – це ваше право, дане вам від сотворіння світу раз і назавжди.
Ваша зустріч зі Мною – то зустріч творіння з Творцем, дітей віднайдених, але марнотратних, з Отцем Милосердним, і ця зустріч людини з Богом відбуватиметься за умови свободи вибору, і не інакше.
Я – Свобода. Хто до Мене приходить, стає справді вільним.
Звільняю вас від усіх умовностей світу.
В усіх життєвих ситуаціях зі Мною стаєте вільними у виборі вашому, бо Я – ваше Світло, ваша Дорога і ваша Правда. Я скріплюю вас у виборах вашого розуму і волі, обдаровую вас мужністю і витривалістю.
Живу у вас і змагаюся за вас. Коли чуєте Мій голос в сумлінні вашому, стаєте нездоланними, ніщо на світі вас перемогти не може. В Мені – свобода ваша, незалежність ваша.
Частина перша: =2=
Не йдете до Мене, але йдіть зі Мною, вашим Провідником і Вчителем, – до Отця, котрий чекає на вас в одвічній вітчизні, що створена для вас і належить вам, де серце людини нарешті віднаходить мир і спокій, радість і задоволення усіх прагнень, смутків, пошуків і голодів.
Я, ваш Спаситель і Провідник, віддаю вам Самого Себе, поспішаю, аби вже тут, на землі, могли віднайти себе такими, якими ви є, зодягнувши урочисті, білі, як сніг, шати Дітей Божих.
Спочатку була, є і буде ЛЮБОВ БОГА.
Вас люблять безумовно. Любов Божа запрагла вас – і ви є. Живете, огорнуті незмінною і незнищенною Любов’ю. Вона виправляє ваші помилки, допомагає вам, зцілює і рятує. Жодна людина – допоки живе на землі – ніколи не була і не буде поза середовищем Божим, яким є Любов.
Можете вибирати, бо маєте повну свободу вибору. Для вибору маєте життя. Тобто час життя є часом вашого вибору, що врешті-решт вирішує все.
Частина перша: =3=
Не диктую тобі розділи підручника, а розповідаю тобі й іншим про дорогу до Царства Небесного, вашої справжньої і вічної вітчизни, того Вічного Дому, який для вас приготував, залишивши двері навстіж, аби поверталися до Мене – Отця Вашого; саме тому хочу усунути з дороги вашої справжні й уявні перешкоди.
Дорогі Мені ваша безпосередність, щирість і простота. Мову теологів залишу теологам. Улюблені Мною люди усіх професій, шукаючи Мене Самого, наштовхуються на мури учених книг, які відділяють їх від Мене, заступаючи Мою доступність і Любов, що прагне звичайної людської взаємності від кожного з вас.
Адже кожен “покликаний” уже тому, що Я покликав його до існування. Ніхто не народжується для нещастя. Усі приходять на світ, аби бути щасливими, але якщо цього не прагнуть – а Я обдарував вас свободою вибору – то це вибір кожного з вас.
Життя – це вибір, нескінченна череда виборів, які підводять до визначального, одного – бути зі Мною у вічності або зостатися супроти Мене на самоті. Я охороняю вас, рятую ваше життя чи здоров’я, веду вас, утверджую, заохочую і допомагаю тим, котрі Мені довіряють.
Саме тому довіра людини – єдино можлива для вас відповідь на Нескінченну і Незмінну Любов Бога.
Тож поговорімо про довіру – ваш дар Мені, вашу відповідь.
Частина перша: =4=
Запитала Господа, чи хоче, аби я вивчила теологію? Не заперечував, сказав: “Слова Мої збагнеш краще, отримавши усі необхідні пояснення. Адже окремі люди присвячують себе пізнаванню того, що їх приваблює найбільше, аби передати свої знання іншим, тим, котрі спраглі цих знань. Черпай з них, але не занурюйся надто глибоко. Від знання про Мене важливішим є пізнання Мене. Зрештою, Сам тлумачитиму тобі те, що здаватиметься складним чи незрозумілим.
В твоїх розмовах зі Мною знання ці тобі не будуть потрібні, адже, звертаючись до всіх, говоритиму мовою простою, зрозумілою і ясною для кожного. Так говорив Ісус і такими є Божі методи навчання, адже Бог хоче бути доступним для кожної людини.
Отож нехай твоя наука допоможе тобі краще пізнати Слово Моє, а через Нього – Сина Мого і Плани Його Спасіння, в яких і ти братимеш участь.
Наука розвиває розум, але не розвине життя твоєї душі, якщо з усіх сил не запрагнеш, аби служила вона поглибленню твоєї любові до Мене.
Якщо пізнаватимеш її для того, аби побачити Мене, Котрий живе у вічності й посеред вас і робить все для вашого щастя, об’явиться тобі Любов Моя. Повніше і швидше пізнаєш Мене, адже Я завжди допомагаю людині, котра Мене шукає.
Роби усе так, начеб мала багато часу. Що людина докінчить, а що ні – про те Я подбаю.
– Отож, бувай тільки там, де твоя присутність доконче потрібна, і всюди, де б не була, – май Сина Мого за приятеля. Він хоче бути з тобою.
– Навіщо?
– Та тому, дитино, що через твою слабкість без Нього всихаєш. А Він прагне твого зростання, розвитку і здоров’я. Йому боляче, що тобі бракує довіри і любові.
– Не маю її.
– Знаю. Але отримати її можеш тільки від Мене. А щоб отримати – треба просити і прагнути. Та хіба такий безцінний дар не вартує твоїх зусиль?
– Це правда, Отче.
Частина перша: =5=
Ви покликані до нескінченного щастя уже тому, що ви є. Я так щедро вас обдарував.
Пробачав і пробачаю вам завжди, коли просите. Син Мій пожертвував Себе на викуп справедливості Моєї і Своєю Кров’ю стер ваші провини.
Володієте вільною волею, здатною вибирати розумно в світлі сумління. Душі ваші завжди Мене шукають, як квіти – Сонця. Я необхідний вам для існування і росту, як тілам вашим необхідне світло і повітря.
До кожного з вас звертаюся на ім’я, аби укласти Угоду Любові і Дружби.
Хто з вас шукає Мене – той знаходить, а хто, віднайшовши, хоче йти зі Мною, біля того Я стою, як мур фортечний, як Отець, Учитель і Товариш, опікою Своєю огортаю його і Любов’ю годую.
Хто біля Мене – той в безпеці, і ніщо на світі йому не загрожує.
Хто кличе Мене – до того озиваюся, а хто сам іти до Мене не може через слабкість свою – до того Я виходжу назустріч і Сам піднімаю його.
Люблю вас. Існування Бога – це Любов. Любов моя живить вас й оберігає. Підтримує існування ваше, насичує вас і збагачує. Це передумова вашого росту і розквіту. З Нею живете і в Ній перебуваєте.
Якщо хтось з вас збагне цю істину і запрагне Мене в своєму серці, як своє прагнення висловити може? Словами? Та ні! Самі по собі слова нічого не важать, але спрямовані волею, дають чин, а чин якраз і є доказом любові.
Таким доказом була Авраамова жертва. Відповідь вичерпна, гідна людини, що викликала у Бога безмежне Милосердя і Щедрість. Відповідь людини: “Усе я отримав від Тебе, Ти гідний найбільшої жертви”.
Але хіба Бог забрав у Авраама його єдину дитину, яку Сам дав? Хіба Бог дає Любов для того, аби забирати? Ні, але Бог хоче почути відповідь дитини. Не як на річ дивиться Бог на людину, а як на партнера. Поважає свою малу дитину і хоче з нею розмовляти за умови, що і людина захоче. На її власну волю полишає її. Вибір людини – це її власність.
Частина перша: =6=
Коли людина розумом і волею вибирає Мене як Найбільше Добро, здатна від усього відмовитись і для Мене в серці своєму звільнити чільне місце, їй здається, що вибір вона вже зробила. Але це вибір лише якоїсь конкретної миті, а людина живе у часі. Саме тому стільки людей, вибравши Мене і навіть служачи Мені ревно протягом багатьох літ, врешті-решт змінювали свої переконання і йшли до божків, які розкладали вогнище пожадання в їхніх серцях.
Людина ненадійна, непостійна і схильна до зради. Кожен з вас через тисячі зрад проходить, йдучи до Мене. Знаю про це, тому виявляю розуміння і терпеливість. Люблю вас такими, якими ви є, але як Моя Любов відрізняється від вашої!
Я люблю завжди, незмінно й однаково сильно кожного з вас – незалежно від того, чи є він добрим сином чи блудним, чи в дружбі зі Мною живе чи, оскаржуючи Мене, сіє ненависть.
Хочу, аби Моя непорушна Любов була для вас підґрунтям, опорою і надією.
Нехай світить вам як маяк в житейському морі, аби бачили куди стернувати.
Моя Любов – це фундамент стосунків між людиною і Богом.
Людина завжди приходить і відходить. Недовірлива і підозріла, не розуміє Любові, яка може усе знести і пояснити, яка любить не задля себе, а для людини.
Як вогонь, що горить не для того, аби зігрівати себе, а для того, аби обдарувати теплом і світлом інших, так і Бог є полум’ям і сяйвом. Бог – це Любов. Не потребує її, бо Сам є Любов’ю.
Парадоксально, що Бог прагне любові людини! Прагне лише для того аби її спасти. Йому Самому необхідна взаємність любові, бо Небо – це життя в безперервному обміні Любов’ю між Творцем і творінням. Отцем і дітьми.
Саме тому Син Божий говорив: “Царство Небесне – посеред вас”. Тільки від людини залежить, чи захоче вона жити в Любові зі Мною. Хто жертвує їй себе, той якщо лиш запрагне Мене прийняти, то вже на землі жити зможе зі Мною, Богом і Отцем Своїм.
До такого життя у взаємній любові запрошую кожного з вас.
І немає значення, скільки років людина ненавиділа Мене, існувала без Мене, нехтувала Мною, намагалася знищити Мою справу чи Моїх дітей. І навіть якщо до останнього дня, до останньої години відкидала Мене, але врешті-решт побачила, запрагнула і прийняла – нехай і останнім криком, думкою, подихом – Я щасливий, бо ця дитина Моя врятована і жити буде.
Зла на вас не тримаю, пробачаю провини. Помилки ваші стираю і кидаю в небуття. Мети досягнуто – людина буде щасливою. Успадкує дім, куди мала увійти, покликана до існування.
Для мене не мають ваги ваші провини і помилки, бо мусите помилятися, поки в пошуках і мозолях, помилках і стражданнях знайдете Мене.
Важливим є те, що знаходите Отця, Який чекає на вас, осяяний Любов’ю, квапиться вам назустріч, підносить вас і пригортає до серця.
Аби йшлося вам легше, аби ви якнайшвидше віднайшли Мене, втішалися Моєю дружбою і жили щасливо, промовляю до вас через віки і знову вас кличу, заохочую, допомагаю.
Частина перша: =7=
Не бійтеся Мене. Адже Серцем Моїм володієте. Я вас покликав до життя. Ви – діти Мої. Син Мій вас відкупив і завжди можете очиститись Його Кров’ю – аби тільки захотіли.
Звертайтесь до Мене без страху. Будьте як діти: довірливі і безпосередні, впевнені в тому, що Отець любить вас.
Коли людина впевнена, що її люблять, вона стає собою, відкинувши те, що є в ній тваринного: страх перед небезпекою, напруження, недовіру і підозріння. Усі ці риси виробило в ній суспільство. Тисячоліття небезпек пробудили в людині тваринний інстинкт, який проникає в глибину душі, отруюючи її страхом.
І ось людина цей тваринний страх переносить на Бога, оскаржуючи Його за все зло світу, яке чинить сама.
Рід людський поринає в ненависть, відкинувши Мій Закон: “ЛЮБИ СВОГО БЛИЖНЬОГО ЯК САМОГО СЕБЕ”. Народи погрожують одні одним, воюють між собою; уряди визискують своїх громадян, нападають на сусідні держави, погрожують смертю, створюючи все жахливішу смертоносну зброю.
Щораз більший страх огортає людину. І цей тотальний страх переноситься на Бога.
Частина перша: =8=
Чим, як не Любов’ю, можу звільнити вас з блудної атмосфери страху?
Але не застосовую силу. Любов запрошує, кличе: “Прийдіть до Мене усі струджені і обтяжені…”, і завжди чекає.
Ті, котрі довіряють Любові Бога, звільняються від умовностей свого оточення, звільняються від страху і замість того, аби оборонятися від світу – виходять, озброєні Любов’ю, скріплені Богом – супроти світу, аби зцілювати і спасати братів своїх.
Так починається зцілення світу. Співпрацюючи з Богом, Отцем своїм, людина вносить Любов у світ, позбавлений любові.
Добровільна праця вільної від страху людини – це найбільша слава, якої можете сягнути на землі.
А Я славою цією прагну обдарувати кожного з вас.
Частина перша: =9=
Знаючи, що повернетесь до Мене, від початку вашого існування, Я обдарував вас незліченними Дарами, аби мали чим служити, а відтак і обдаровувати інших. В Дарах цих знайти можете Мою довіру до вас і надію, що як діти Мої обдаровуватимете ними інших, а не обернете їх лише на користь собі.
Та навіть коли бачу, що так робите, не відбираю Дарів Своїх, чекаю, що спам’ятаєтесь, повернетесь до Мене, а тоді ми разом слугуватимемо тим, хто потребує нашої допомоги.
Чи розумієте, якою великою є Моя довіра до вас? Здається неможливим, аби Я, знаючи вас і проникаючи в думки ваші, все одно довіряв вам… Хіба не так? Але ж мільйони людей відповідали на Мою Любов і Довіру, обдаровуючи Мене своєю довірою, і тоді зникав страх – мур поміж Мною і вами, і життя ваше ставало вільним і радісним, хоч нерідко важким, аж до часу зустрічі зі Мною в Святості Моїй, в Домі Моїм.
Я виховую вас як матір – терпляче, неквапливо, на власному прикладі. Добра мати усе, що дитині потрібне, спочатку робить сама, відтак допомагає і заохочує, аби дитина навчилася говорити, ходити, або поступово ставала самостійною людиною. І вчить її не для своєї користі, а для блага дитини, бо зичить своїй дитині щастя, хоче, аби вона виросла і розвинула усі свої здібності.
З якою тоді силою Я, ваш справжній і досконалий Отець, прагну для вас щастя, адже для щастя створив Я вас.
Частина перша: =10=
Отче! Поясни нам те, що турбує Н.К., адже Ти знаєш стан здоров’я її матері. І ще одне: чи треба сповідатися з легкого гріха, коли розуміємо свої помилки і в міру своїх можливостей намагаємося їх виправити?
– Так, Доню, Я хочу, аби ви до Мене зверталися і сповідалися не тільки в гріхах, які Я – якщо людина шкодує, що згрішила, – пробачаю відразу. А надолужувати за гріхи, якщо є така можливість, треба, бо цього вимагає ваше сумління, аби повернути вам спокій. І коли людина дає собі слово виправитися, Я кажу: “Іди і не гріши більше”. Моя сила скріплює вас і допомагає вам не повертатися до своїх помилок. До чину сповіді додаю силу Мою, що міститься в Найсвятіших Тайнах, аби вас зміцнювала, спасала і супроводжувала скрізь. Цю Мою велику допомогу ви повинні приймати, аби відновлювала вас Ласка і сила Моя.
– За здоров’я матері просить кожна дитина. Так і повинно бути. За кожного, хто в потребі, просити маєте наполегливо, як хананеянка за здоров’я своєї доньки. Якщо даю саме таку дорогу життя, це означає, що ця дорога найкраща для цієї людини і, прийнявши її, людина швидше прийде до досконалості. Ви ж повинні бути поруч з тими, хто страждає. Підтримувати їх вашою терпеливістю, лагідністю, уважністю, чуйністю, бо співстраждання з ближнім часто і є вашим найважливішим завданням і вашою дорогою до Мене. Коли сильно і наполегливо просите, даю вам те, про що просите зміцнюючи життя ваше і життя того, за кого просите. Завжди задовольняю ваші прохання, коли вони стосуються вашої любові і довіри, але не завжди так, як ви того хочете, а як Я вважаю за краще. Зовнішні прояви хвороби не такі важливі, як стан душі, і тут Я вислуховую вас уважно, бо йдеться (і Мені, і вам) про найважливіше – життя вічне в щасті Моєї Присутності. Отож, приймаючи те, що даю, треба просити допомоги, сили, полегші, але завжди покладатися на волю Мою.
Звертайтеся до Милосердя Мого, ввіряючи Мені ваших ближніх, але вибір залишайте за Мною, адже вирішувати Мені. Просіть також заступництва у Матері Моєї, під Її покров прибігайте і благайте Її невтомно.
Частина перша: =11=
Хочеш, аби пояснив тобі таємницю вашої свободи і вашої відданості Мені?
– Я вже казав, наскільки Моя довіра до вас випереджає вашу. І в цьому виходжу вам назустріч і навчаю вас.
Творець запрагнув укласти угоду зі створіннями Своїми і тому обдаровував його свободою. Бо угода можлива тільки там, де є свобода.
Я – Свобода, тому хочу, аби ви були вільними. В свободі вашій розмовляю кожним із вас. Не зваблюю вас, не обіцяю, не змушую. Я тільки люблю.
Спраглі Любові знайдуть її у Мені.
Тож хто з вас запрагне Мене – матиме Мене, адже це Я чекаю на вас. Я люблю, Я хочу, аби ви були щасливі.
На вільний поклик ваш з’являюся відразу. Закоханий хоче бути біля коханої, мати – біля дитини, друг – біля друга.
Але тільки Я незмінний в почуттях Своїх. Ви – непостійні і невірні. Хіба можу повірити вашій любові? Цієї миті ви кличете Мене, а наступної відштовхуєте, втікаєте від Мене, нарікаєте…
Частина перша: =12=
– Що ж є мірою вашої справжньої любові?
Час, коли ви є зі Мною. А що є вашим існуванням? ДОВІРА МЕНІ. Не час, який ви викроюєте для молитви з доби вашого життя, а молитва життя зі Мною.
Хіба це не просто?
Те, що Я вам даю, може отримати кожен, але насамперед – справедливі і покірні.
Хто знає, що в очах Моїх він малий і грішний, слабкий і не витривалий, більше розраховує на Мою Силу, Святість і вірну Любов, аніж той, хто вважає себе великим, розумним і сильним.
Лише той, хто збагнув усю глибину своєї слабкості, покладається на повну Милосердя Силу, яку даю вам завжди і без обмежень. Саме тому не забираю у вас слабкості вашої, аби на ній будувати Мою Славу у вас. Отож, чим менше покладаються на власні можливості ті, котрі люблять Мене, шукають і прагнуть дружби Моєї, тим більше довіряють Мені. Та й до кого, як не до вас, звертаюся? Кому допомагаю? Адже немає серед вас “добрих” і “святих”. Існують ті, котрі бачать слабкість свою, і люди сліпі, що вірять у свою силу. Тільки той може жити в світлі, хто має здорові очі. Якщо очі вашої душі бачать гріх, такий розповсюджений у вашому світі, спільноті людської слабкості, розділеної на всіх, – бачать і безконечну Любов Мою, яка підтримує цей світ і любить вас, незважаючи ні на що. Тому ви повинні бути вдячні за Дар Любові Моєї, яку об’явив вам Ісус Христос, Слово Моє, жертвуване вам і за вас, а не – тривога, сором і бунт.
Частина перша: =13=
– Чи ж така Любов не заслуговує довіри? Що ж заважає вам довіряти Мені?
– Сказала те, що побачила в душі.
– Маєш рацію, ви як застояна і затхла вода, повна намулу і загниваючих рослин. Не пропливає крізь вас той бурхливий потік Любові, який би очистив цю багнисту і загниваючу воду. Немає у вас життя, поки покладаєтесь на самих себе. Бо життя – то Любов. Вона може очистити багнисте дно ставків, пробитися до Моєї нуртуючої ріки, вимити увесь бруд і жити зі Мною в Моєму Океані Любові.
Запитуєш: “Як цього досягну, коли любові не маю?”
Але ж Я – твоя Сила і Спасіння. Я зроблю усе Сам – в кожній душі, яка скаже: “Прийди і живи зі Мною”.
Не маєте іншої сили, лише аби сказати: “Хочу”. Маєте свободу. Якщо вільні – кличете Мене, бо прагнете Мене. Я приходжу і дію з властивою Мені Силою.
Я вас повертаю до життя, очищаю і освячую – якщо хочете.
Частина перша: =14=
Так погано мені було, що поскаржилася Отцеві (адже Бог, Господь наш, хоче, аби ми зверталися до Нього в потребі).
– Отче, серед дітей Твоїх, мабуть, я найслабша… Але така, як є, з усією моєю слабкістю, ховаюся під Твої Крила і, грішна, роблю тільки те, на що здатна, – пишу, Отче, те, що диктуєш мені, – на більше не маю сили.
Пробач.
Господь відповів на подив лагідно: “Донечко Моя! Але ж так і треба. Прибігай до Мене, а турботу про себе залиши Мені. Служи Мені – собою – наскільки можеш – і не більше. Я знаю, яка ти слабка. І коли ти, незважаючи на це, хочеш розмовляти зі Мною, записувати Мої поради, знаю, що робиш це з любові до Мене і до тих, кому слова Мої стануть поживою. Тішуся наполегливістю твоїх зусиль. Вони дорожчі для Мене за старання сильних, здорових і витривалих. Ти віддаєш Мені, дитино, свої слабкі сили, майже не маючи їх. Це для Мене великий дар – ти робиш щасливим свого Отця…”
Я була зворушена і сказала: “Отче, Ти занадто добрий до мене”.
– Не можу бути “занадто добрим” для вас. Адже Я створив вас для життя зі Мною, безмежною Любов’ю; наділив вас даром перебувати в Ній. Ніщо обмежене, мале і непевне не задовольнить вас. Залишаєтеся голодними і спраглими. Тож даю вам життєдайний дощ Моїх Ласк. Тим, котрі за Моєю Волею ростуть, як і ти, в пустелі, він вкрай необхідний. Тому й обдаровую вас й обдаровуватиму в міру вашого росту все щедріше. Адже не знаєте: хто пізнав Моєї Любові краплину, буде прагнути її і цю спрагу погамує лише дійшовши до джерела Життя, до Мене Самого, і зануриться в Життя Боже, в Любов.
Частина перша: =15=
Говорив про свободу, особливий Мій дар для вас, за який вам заздрять ангели.
Лише вільний вибирати може. Яку необмежену свободу Я дав вам! Адже вибирати можете поміж вічним щастям і вічною агонією. Поміж життям у непорушній злуці зі своїм Творцем та Отцем й існуванням в темряві ненависті, бунту і заперечення правди вашого життя.
Від вас самих залежить, що виберете: життя вічне чи смерть?
Відповіддю вашою є час життя на землі.
Ви кажете: “хочу” або “ні”, “Ти мені не потрібен”, “погорджую жертвою Ісуса”, “відмовляюся від Твоєї Любові”, “не визнаю своєї залежності”… Знаю вас, діти Мої, знаю глибину ваших сердець, вашу пиху. Слова для Мене нічого не означають, якщо серце ваше говорить інакше. Час – тривалістю у життя ваше – дає Мені відповідь на питання, чи ви зі Мною, чи повертаєтесь до Мене, чи відходите все далі. Але послухайте Мене, діти Мої: Я – Отець ваш, не дивлюся на вас, як на об’єкт для експерименту, з холодною байдужістю, як навіює вам батько брехні, ворог ваш.
Я з вами співпрацюю – Своїми засобами, Своєю силою; Я хочу допомагати вам, нести світло, давати сили, підтримувати і спасати.
І чим слабшими ви є, тим більше вам допомагаю. Навіть найнікчемніша людина з Моєю допомогою може сягнути Неба.
У багатьох притчах Син Мій говорив вам про це, а життям Своїм доповнив. Розп’ятий поруч з Ним розбійник в останню хвилину свого життя промовив “хочу” й увійшов до Царства Небесного, а за ним йому подібні протягом століть повертаються до Отця свого, бо правом людини є вибір. Решта є Моїм даром в міру Моєї до вас Любові, в міру обдаровуючого безмежжя, Мене Самого.
Частина перша: =16=
Запитуєш Мене, що означає для Мене “угода”? Оскільки зараз хочу укласти угоду з народом твоїм, як колись уклав з Авраамом, з Ізраїлем, а Син Мій на Хресті проголосив її усьому родові людському – поясню тобі, чим вона є.
Укласти угоду може тільки вільний, тому свободу вибору подарував вам. І ось Я, Господь Нескінченності, одвічно незмінний в Любові Своїй, даю вам, покликаним через Мене до існування, повністю від Мене залежним – даю вам свободу, щоб ви могли стати Моїми спільниками. Аби в повноті свободи могли укласти – якщо захочете – угоду зі Мною. Вільні з Вільним – згідно волі вашої.
Син Мій прийшов, аби Своєю Кров’ю очистити вас в очах Моїх, просвітити вас, навчити, пристосувати, і робить це безперервно. І в кожному поколінні знаходяться люди, діти Мої, котрі кажуть “хочу”, “прагну жити з Тобою, Отче, в дружбі і мирі”.
Угода – це дружба, це спільна праця у взаєморозумінні і взаємопошані, в довірі та любові.
Дві тисячі літ, що проминули від проголошення Ісусом заклику до любові, називаєте періодом Нового Завіту, Нової Угоди. Але щоб укласти угоду, потрібна воля обох сторін. Я незмінний у Волі Своїй. Що вирішив – від того не відступлюся.
Але ви? Ви приходите до Мене поодинці, громадами, адже ж людство – це мільярди вільних істот, і кожен покликаний, кожного Я люблю і з нетерпінням чекаю. Коли вже на Мій поклик відповідатимуть цілі народи?
Я подумала, що кожна угода укладається так, аби були задоволені обидва партнери, адже у випадку укладання угоди Бога з людьми – користь мають тільки люди. Богові угода з нами не потрібна.
– Забуваєш, – почула у відповідь. – що це не просто угода між Творцем і створінням, це угода між Отцем і дітьми Його!
Частина перша: =17=
Отець любить Своїх дітей, тому вони Йому потрібні. Ви потрібні Мені, діти Мої. Я хочу, аби ви були щасливі. Я дав вам у спадок землю Свою. Дав свободу, аби ви все робили на власний розсуд. Я довіряв вам.
Але прийшов ворог і посіяв кукіль. Ворог ваш сильніший і винахідливіший. Убиває ваше сумління, підриває довіру, поневолює розум. І самотужки не переможете, бо не знаєте його і не бачите.
Тому Отець ваш захищає вас. Він, непереможний, пропонує вам укласти угоду проти ворога вашого.
Бог вічний – тож угода з Ним триває віки.
Бог незмінний – тож укладеної з вами угоди не розірве.
Бог переможний – хто укладе з Ним угоду, стане переможцем.
Бог – це Любов – хто прийде до Нього, того Він огорне Любов’ю.
Бог – це щедроти ласк, тож обдарує ними кожного, хто буде з Ним, задля спільного добра вашого.
Я вірний, тож ділюся безмірними скарбами з друзями Моїми і тут, й у вічності, в Царстві Моєму. Серце Моє їм відкриваю, аби брали усе, чого потребують; вислуховую їхні прохання, захищаю й оберігаю від пасток неприятеля. Живу серед них.
Укладаю угоду з вами – Я, Вільний, – з обдарованими волею істотами. Як рівний з рівними розмовляю з вами. Але пам’ятайте:
Я – Отець, ви – діти Мої.
Я – усім володію і даю, ви – приймаєте.
Я – хочу служити вам Силою Моєю, ви погоджуєтесь приймати допомогу Мою.
Діяти для Мене означає – ЛЮБИТИ, тож і ви, укладаючи угоду зі Мною, повинні любити, пробачати, обдаровувати. Решту довершу Я.
Угода зі Мною проста, адже ви знаєте Природу Мою, знаєте, як поводжуся з вами. Якщо зважитеся наслідувати Мене і йти зі Мною крізь світ, укладу з вами угоду, збудую Царство Своє всередині вас, і “брами пекельні не переможуть його”.
Отож чекаю на відповідь вашу – Я, Отець, котрий піклується про щастя дітей Своїх.
Частина перша: =18=
А зараз Я запитаю тебе, дитино, чи можлива дружба без довіри?
Неможлива, правда ж? Другові довіряють, покладаються на нього як на себе самого, діляться з ним мріями, намірами і співпрацюють, аби втілити їх у життя.
Таким другом і є Бог для кожного, хто Його вибирає і хоче з Ним іти.
Чи Бог обмежує вашу свободу? Чи нав’язує вам Свою дружбу?
Чи тяжіє над вами? Насильно здійснює Свої плани?
Я подумала, як бракує любові і доброти в Церкві, і як багато в ній помилок. Господь перервав мої роздуми:
– Думай про Ісуса Христа, Господа твого, Спасителя і Приятеля, не про Церкву Його, яка й досі будується, і будують її люди – такі, як ти. Чи ж ніколи не зранила чиєїсь гордості, чийогось серця? Чи ж не помиляєшся? Чи завжди повертаєшся до людей обличчям любові і милосердя? Чи ж завжди однаково ревна, радісна і щаслива? Але ж тобі нічого не бракує, позаяк маєш любов Мою. Отож, якщо не знаєш за собою провини, кинь каменем у спільну справу вашу.
Син Божий – то наріжний камінь Церкви, який виник з Його Жертви; і жертвує Себе протягом століть. Ісус Христос підтримує Церкву Свою, спасає, очищає і виправляє. Не дає їй загинути і в кожному поколінні заохочує людей доброї волі, щоб працювали з Ним.
Тому Церква Божа стоїть і ніколи не загине. А її недосконалості і помилки якнайкраще свідчать про необмежену свободу ваших дій, аж до злочинів. Але Бог приймає вас такими, якими ви є, живучи в спільноті гріха. Лише з Його допомогою можете підвестися і стати справді вільними. Але не відразу, а через багато років праці і помилок.
Однак Ісус довіряє вам, бо за Його образом і подобою ви створені, бо в Його любові народжені, аби жити. Усі ви походите від Нього.
Цим пояснюється Його терпіння. Він і досі очікує вас, а тим, хто Його шукає, простягає руку, але нічого не нав’язує, не наказує, не вимагає.
Бог любить вас.
А Любов творить.
Частина перша: =19=
Ваша подібність до Отця проявляється у творчості. Ви любите порядкувати, покращувати, ошляхетнювати ваше оточення – світ, у якому життя проявляється в кожному з вас згідно його вияву любові.
Рід людський отримав в оренду цю прекрасну, багату планету, і з цієї оренди в останні часи маєте сплатити рахунок. Кожна любляча людина долучається до великої справи відбудови ладу і гармонії на землі і в міру того, наскільки почуває себе дитиною Божою, живучи з Отцем у мирі, щирості і любові, – настільки поновлює угоду між людством і Богом.
– З кожним з вас особисто нав’язую дружбу.
Кожен з вас, улюблені діти Мої, спричинитися може до освячення світу.
І хто більше покладається на Мене, для того доступніші незліченні скарби Мої. А скарбниця Моя для вас відкрита.
Беріть і роздавайте. Хочу, аби скарби Мої поширювалися серед вас. Хочу вас обдаровувати й обдаровую в кожну секунду вашого життя – для цього й живете. Але хочу, щоб ми діяли разом.
Пропоную вам партнерство – дружбу і співпрацю.
Не матиму з цього ніякого зиску, роблю це для вас, для примноження вашого щастя. Знаю вас такими, якими є і якими будете в Царстві Моїм.
Бажаю вам вічної слави – шляхетної гордості з гідністю Дітей Божих. А діти наслідують Отця, адже подібні до Нього.
Ви подібні прагненням обдаровувати, але сили ваші такі малі, а зло так вкоренилося і зміцніло, що захопило багато місця на землі. Як же подолаєте його, коли заледве розпізнаєте його прояви?
Тому Я – Господь Всесильний кожної істоти – приходжу до вас в одязі жебрака і прошу:
– Дозвольте вам допомогти.
А ви з огляду на волю вашу можете відповісти “так” або “ні”.
Але навіть коли відвертаєтесь від Мене, не покидаю вас, бо що ж би тоді з вами сталося, діти Мої? Чекаю. Під дверима вашого серця чекаю, поки запросите, стукаю несміливо і прошуся в надії, що може, нарешті, змінитесь і запросите мене сьогодні чи завтра, чи в останню годину вашого життя…
Якщо веселощі в домі вашому заглушать Мій стукіт – чекаю, коли стихнуть. Можливо тоді, коли мине радість, в терпіннях, гризоті, злиднях, хворобі чи самотності запрагнете Мене – аби вас потішив, нагодував, прихистив, оздоровив… Під стількома дверима стою як жебрак зі Своїм неперебраним, незнищенним скарбом, який приношу вам.
І досі чекають допомоги бідні брати ваші, які через ваше “ні” не отримують те що їм належить – Мій Хліб і Воду живу – Мою Воду, і Любов – Мою і вашу, яку наші руки могли б – якби захотіли – роздавати голодним і спраглим.
Але свободу вибору дав вам і цього дару не відберу; тому чекаю. Якщо якогось дня відчуваєте, що вам не вистачає любові, дружби, мети і сенсу життя, якщо серце ваше покличе Мене, прийду не гаючись. І коли почую слова “хочу”, “хочу бути з Тобою”, “так” – віднайду сина!
Блудний син повертається не до маєтків отця, а до його Любові. До його справедливості і доброти. Кажучи “хочу бути з Тобою”, повертаєтесь до Мене від зла, несправедливості і злочинності світу, і Я вас захищаю. Хто покладається на Мене – дім свій будує на скелі.
Частина перша: =20=
Для Мене не має значення, коли поверну сина, аби лише врятувати його від смерті, аби жив. І кожного, хто повертається до Мене, приймаю з безмежною радістю, і кожен дорогий Мені, і кожного з нетерпінням чекаю, і кожного однаково люблю. Бо Я – Любов, і не вмію любити мало.
Але для вас, діти, важливо, коли почнеться той час спільної дороги, час угоди.
Руки ваші створив Я для обдарування, а не для загарбування, а серця ваші – для любові, а не для ненависті.
Коли йдемо разом, Я, ваш Провідник, ваш Товариш, не дам вам заблукати. Дорога ваша буде проста.
Засвічу вам світло Мудрості Моєї. В ньому легко зможете відрізнити добро від зла.
Я Правда; хто поруч зі Мною іде, швидко і непомильно дійде до мети. Сам заведу його до Свого дому.
Частина перша: =21=
Але ж ви самі на цьому світі. Світ довкола вас стогне і плаче, корчиться з болю, однак в сліпоті своїй не знаходить виходу. Як же він потребує допомоги!.. Сліпий сліпому не допоможе, лише той, хто бачить, може вивести з небезпеки тисячі сліпих.
Я – Світло світу; хто зі Мною іде, бачить не тільки заблуканих, нещасливих і сліпих – бачить також, як їх спасти, бо Я його вчу.
Я Сам працюю з друзями Моїми, і праця Моя приносить плоди, дає добро і радість; адже Я будую – не руйную. Хто зі Мною іде, несе світові допомогу справді корисну. Ошляхетнює матерію світу і повертає йому первісну красу, гармонію і спокій.
Мої справи – то дари Любові. Не заплямовує їх насилля і кров. Друзі Мої добровільно працюють зі Мною, з розумінням Моїх прагнень і Моєї турботи про нещасний, стражденний світ.
Так, Я розумію їх, вони розуміють біль Мого Серця і прагнуть Мене розрадити і виявити Мені свою любов.
Творення добра є свідченням Моєї Любові і доказом любові вашої до Мене, Котрий живе в ближніх ваших, в усьому, що потребує захисту, опіки і допомоги. А нині уся ваша планета в небезпеці.
Як можете виявити Мені любов свою? Позаяк Я Володар усього, нічого Мені не потрібно – нічого, окрім розуміння вашого, довіри вашої, співпраці вашої зі Мною…
Частина перша: =22=
Погляньте, діти, в історії вашій стільки крові, ненависті, сліз і стільки змарнованих сил, безрезультатних намірів, марних надій, стільки терпіння, втрат і помилок… Але ж життя ваше може бути щасливим!
Коли кажете: “Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”, “нехай прийде Царство Твоє” – як Ісус вас навчив – визнаєте, що хочете повернутися до Мого Закону. Хіба за словом не повинен іти чин?
Частина перша: =23=
Царство Моє може бути і на землі. Син Мій сказав вам, що маєте право просити про це і чекати на сповнення обітниці.
Царство Моє постане там, де буде реалізована і шанована Воля Моя так, як свята вона на Небі. Волю Мою знаєте.
Ісус підтвердив її Своїм життям, словом і чином, аж до жертовної смерті за вас. Любив вас аж до смерті Хресної.
А ви, діти, чи любите? Чи те, що робите, говорите, думаєте, випливає з любові?
Хочу, аби любили один одного так, як Я люблю вас.
Ви вільні приймати або відкинути Волю Мою.
Скажете, що це важко, що у ваші часи неможливо… Що хотіли б любити ближніх ваших, але їх важко любити. Це правда, самим вам важко, але Я стою біля вас і Своєю безмежною Любов’ю прагну вас обдарувати, бо з’явилися ви на світ з любові і до життя в любові покликані.
Любов Моя є спадком вашим. Тільки прийміть її і користуйтеся нею.
Любов Моя – це не емоції, і тим більше не пожадання – це бажання обдаровувати добром.
Я наділяю, обдаровую, люблю.
І ви можете збудити в собі – якщо хочете – прагнення обдаровувати ближніх ваших.
В цьому прагненні ви єднаєтесь зі Мною, з Природою Моєю – так Я наділяю вас Любов’ю.
Частина перша: =24=
Казав вам, діти, про Моє ставлення до вас, про Мою Любов до вас і вашу відповідь на неї. Що відбувається, коли кажете Мені: “так”, “Отче, ось я”, “хочу слухати Тебе і виконувати Твою волю” ?..
Тоді огортаю вас Моїм особливим піклуванням і починаю вчити вас так, як мати вчить улюблену свою дитину. Бо кожен з вас на початку нашої спільної дороги є немовлям на руках Моїх, хоч би у світі користувався увагою і пошаною.
Бо Я, діти, готую вас до життя в Моєму Духовному Царстві, що перебуває в Любові так, як ви перебуваєте в марноті. Той, хто не знає Любові, не може жити в цьому Царстві – так як ви загинули би без повітря.
Воля ваша говорить Мені “так”, бо розумом ви збагнули, що Я – Найбільше добро Світу, але ще мало Мене знаєте. Вам здається, що Я далекий, суворий, вимогливий. Боїтеся Мого гніву і Моєї кари. У кривдах, несправедливості, хворобах, терпіннях і смерті звинувачуєте Мене, а відтак довіряти Мені не наважуєтесь.
Я розумію, що світ вас зробив такими, і тому такий до вас безмежно терпеливий. Терплю ваші зради (а кожен гріх віддає вас на службу ворогові нашому, який може послуговуватись вами на шкоду вам і братам вашим).
Знаю, що не раз відійдете від Мене – якщо не дією, то словом чи пожаданням. Відомо, що немовлята часто забруднюються, але хіба мати дорікатиме їм за це?
Моя наука лагідна і делікатна; хочу, аби ви збагнули, що ви Мені дорогі, що Я турбуюся про вас, допомагаю вам, стою на сторожі вашої свободи.
В цьому першому періоді науки прагну лише одного – щоб ви полюбили Мене, як дитина любить матір свою, від якої залежить.
Дитина не розуміє, а тим більше не сумнівається, що отримає все необхідне для життя в певний час. Перш ніж дитина усвідомить, що любить батька і матір своїх, знає, що її люблять. Так сильно люблять, що навіть за пустощі і збитки не карають. Любов батьків така сильна, що не дозволяє їм карати дитину, навіть якщо вона на це заслуговує.
Я – і Отець, і Мати ваша.
Не караю вас, а чекаю терпляче, бо розумію, що є добром, а що злом. Допускаю, аби ваші помилки й огріхи самі вас карали. Аби могли переконатися, через кривду і біль, що хіть, пожадання очей і тіла, пихате вивищування над іншими – облудна дорога. Але не мовчу. Минають віки, але Слово Моє зберігає Силу свою. Мати не спостерігає мовчки за помилками дитини – застерігає, ганить, пояснює, що є добром, а що злом.
Я дав Слово Правди для світу, аби вивело його з темряви на волю. Тому звертаюся до вас в Слові Своїм, в повчаннях Моєї Церкви, через людей, події й усе, що ви сприймаєте помислами, розумом, волею.
Кожної хвилини вас навчаю, але ви не відразу зауважуєте це. Та надійде час, і ви побачите Мене, сущого в усьому і завжди, присутнього в Моїй батьківській Любові.
Частина перша: =25=
На початку навчання Мого хочу, аби збагнули, що ви не сироти, що маєте Отця, Який любить вас.
Дитина потребує любові, і Я вам її даю. Хочу, аби ви не сумнівалися, що люблю вас завжди незмінно, безмежно і незалежно від того, що робите, в яке зло поринаєте. Тоді навіть турбуюся про вас, бо знаю, що ви хворі і більшої допомоги потребуєте.
Відкрийте очі і вуха на діяння Мої. Не Я подібний до вас, а ви – до Мене, Котрий є Любов’ю. Ви ж уподібнюєте Мене до себе, замість того, аби віднайти в собі і відкрити світові сяйво прихованої у вас спорідненості зі Мною – здатності любити.
Частина перша: =26=
Та ви продовжуєте міряти Мене своєю міркою. Хочете уявити Мене собі і робите помилку, яка утруднює вам дорогу до Мене або перегороджує її.
Хіба склянка води може уявити собі океан? Чи 10 склянок? Тисячу? Десять тисяч ?..
Я не такий, як ви. Ні “більший”, ні “кращий”, ні “розумніший”. Я – нескінченність Любові, безмір добра, краса в красі.
Я – необмежене, одвічно обдаровуюче Милосердя.
Я Той, Хто є. Все, що не є Мною, існує від Мене, через Мене, походить з Моєї Любові, яка дає життя і підтримує його.
Задуми Мої незмінні. Любов Моя покликала до існування людський рід, і життя Я дав вам для щастя. Тому дбаю, аби ви були щасливі.
Обдарував вас високою гідністю – правом на життя у вічній любові зі Мною, Творцем вашим. Відповідно до гідності цієї дав вам право вибору, адже Я Бог вільних створінь, а не невільників, а ви, добровільно прийнявши гріх, затьмарили світло вашої душі і вже не бачите Мене ясно.
Життя ваше стало пошуком у темряві. Ви й досі тужите за Мною, бо лише в Мені можете віднайти повноту щастя й спочинку в Любові Моїй.
Блукаєте в пошуках щастя, бо те, що вважаєте щастям, за чим полюєте, витрачаючи сили, а часто й гідність вашу, – витікає крізь пальці, проминає, і знову почуваєтесь порожніми і голодними.
Тому навчив вас і вів, а Слово Моє оселилося поміж вас, Милосердя Моє відкупило вас. Син Мій став людиною, посередником поміж Мною і вами, братом вашим, і Його Кров змиває з вас сліпоту гріха – якщо прагнете цього…
На допомогу вам заклав будівлю Нового Завіту, і вона продовжує зростання; росте в кожному з вас. Я слугую вам в Церкві Моїй, даю вам незліченні докази Своєї Любові і, щоб ви не зробили, пробачаю вам і запевняю вас – Любов Моя ніколи не проминає.
Розважте про Мою Любов, в якій живете, не зважаючи на те, що дуже часто боретеся з Нею і ненавидите її.
Погорджуєте Нею і прагнете обійтися без Неї, проте Вона є природнім середовищем ваших душ. Існуєте задля того, що постійно люблю вас і запевняю вас – Любов Моя ніколи не перерветься.
Хіба немає сонця, якщо сліпий його не бачить? Але і воно промине. Мільйони сонць запалюються, гаснуть і проминають, і тільки Любов Моя ніколи не промине.
Який гріх, який злочин людський міг би зменшити Мою Любов?
Частина перша: =27=
Повірте Мені, діти, даю вам єдину певність світу вашого й усіх Моїх світів. Певність, що вас ЛЮБЛЯТЬ.
На неї спирайтеся, на ній будуйте, їй довіряйте, бо Любов Моя вас не скривдить.
Я не такий, як ви. Вашої довіри не підведу. Свободи не обмежу, відданості вашої не відкину, дружби не зраджу, бо Я дбаю про ваше добро, діти Мої бідні, слабкі і хворобливі.
Частина перша: =28=
Діти, сказати вам хочу, що будете зі Мною. Не для вашої вроди, ясності, вартості ваших справ, ваших вчинків і ваших чеснот, але тому, що Я так хочу! Створив вас для щастя і зроблю усе, аби ви були щасливі – якщо погодитесь на це.
Немає злочину, який би Я не хотів вам пробачити, бо злочини ваші шкодять насамперед вам, вас самих знищують і роблять гіршими, вони найбільші з ваших нещасть. Блудний син сам вибрав свою долю, і врешті змушений був їсти разом із зневаженими тваринами. Той, хто грішить, принижує гідність свою, безмежну гідність Дитини Божої. Чи ж може бути більшою ганьба і більшим сором? Ваша трагедія – це гріх.
Коли грішите, сприймаю вас як дітей хворих, напівживих. Хто чинить зло, не шкодуючи про це, а навіть маючи з того користь, в очах Моїх спить летаргійним сном, помираючи для Дому Мого. І лише Я можу його воскресити.
Але ж дар воскресіння з мертвих також залишив вам, віддав його в руки священнослужителів Моєї Церкви. Священний дар воскресіння душ служить вам, бо коли грішник каже: “Шкодую, хочу полишити зло, завинив в очах Твоїх, Отче”. Серце Моє тоді запалюється і через слугу Мого прощаю провину і підношу до Себе того, хто покаявся, а радість Моя наповнює Його і допомагає Йому.
Даю вам Дар повернення до Мене навіть з дна ваших найнікчемніших вчинків – завжди, коли захочете.
Ваших падінь не рахую. Навіть допускаю, аби ви, наївшись гидоти зла, зазнавши гіркоти і сорому нікчемності вашої, позбулися пихи і зуміли побачити, в якому стані опинилися.
А стан людський – то суцільна слабкість, малість добрих намірів і постійна готовність до гріха: сліпота очей, глухота вух, заздрісність серця, повного злоби і злих намірів, ліниві в служінні ноги, простягнені до чужого руки, аби хапати і загарбувати, черево ненаситне і думки пожадань повні. Ось сутність людини…
Не такі ви Мені потрібні, та дану вам волю ви перетворили на сваволю. І підтримав вас в цьому батько брехні – сильніший від вас ворог ваш – для власної користі. Отож, вважаючи себе вільними, – стали невільниками жорстокого духа.
Але Я звільнив вас і дав вам Дар незліченних повернень до Мене.
Подумайте, діти, хіба не безмежно вас люблю ?..
Частина перша: =29=
Не ділю вас на добрих і злих, віруючих і невіруючих, католиків і буддистів, “чорних”, “жовтих” чи “білих”. Усім вам бажаю щастя, усіх хочу бачити в Домі Своєму.
І той найближчий Мені, хто в кожній людині (незалежно від різниці) бачить брата, бо призначив вас бути братами. Тому не той, хто мовить “Господи, Господи”, а людей кривдить, принижує, використовує й обмовляє, а той, хто любить їх, хоч би ніколи про Мене не чув, є справжнім Сином Моїм. Його визнаю, а від облудних відвернуся.
Бо любов ваша виявляється в доброчинності – згідно ваших можливостей — тим, кому зробити добро можете: вашій родині, оточенню, друзям, колегам по роботі, підданцям, учням, помічникам. Але це ще не все. Кожен з вас уміє відповідати любов’ю на любов, бо радіє з того, що його люблять. І це лише початок науки любові.
Учні Мої повинні серця свої рятувати на взірець Серця Мого, інакше не зрозуміють Мене і приятелювати зі Мною не зможуть.
Казав вам, якою є Моя Любов. Говорив вам також, якими ви є. За що в такому разі люблю вас Я, Господь Слави, Величі і Сяйва, Чистота досконала, Мудрість Предвічна, Справедливість справжня ?..
Любов не любить “за щось”, бо не для власної користі любить.
Справжня Любов прагне обдаровувати, ощасливлювати, віддавати себе.
Природа Любові – це безкорисливе обдаровування з власної повноти.
Я – Повнота Нескінченності – Любов Моя безмежна, вона існує у вічності поза всілякими обмеженнями, вона незмінна.
Ви, люди, відійшли від Мене до власного розуміння щастя. І чимдалі відходите, тим більша пустка вас оточує. Самотність ваша зростає і серед кількох мільярдів подібних вам істот, кожен з вас залишається самотнім і страждає. Ви збудували світ страждань і сліз, світ без любові.
Але Я – Любов – завжди з вами, розумію вас, співчуваю вам.
Кожен з вас може покликати Мене, і Я прийду не вагаючись, аби теплом Своїм огорнути його. Хочу наповнити порожнечу вашого світу матерією Моєї Присутності, яка є енергією Любові. Наситити вас.
Саме тому, що ви такі слабкі, грішні, безборонні, хворі і стражденні, Любов Моя квапиться вам допомогти.
Слабких зміцнюю Силою Моєю.
Грішних очищаю Чистотою Моєю.
Безборонних захищаю і рятую.
Хворих зцілюю.
Стражденним даю Себе Самого і залишаю їх в Серці Моєму.
– Чи збагнули, діти, що таке Любов Бога, Отця вашого?
– Чи прагнете співпрацювати зі Мною, Моєю Любов’ю ділитися з братами вашими, адже їм її так не вистачає! ..
– Чи схочете обдаровувати безкорисливо, щиро і постійно? .. Лише за цих умов станете учнями Моїми, друзями Моїми.
Частина перша: =30=
З вибраними Моїми товаришую найближче. Дозволяю їм брати участь у здійсненні Мого плану спасіння роду людського, без огляду на їхні здібності і сфери діяльності. У Моїх справах може брати участь кожен з вас, якщо захоче. Я Сам вчу вас, допомагаю вам, додаю сили, підтримую в години випробувань. Не має такої слабкості, на якій Я не міг би збудувати найбільшої зі Своїх справ – якщо людина довіриться Мені.
Найбільшу частку в справу Спасіння внесли люди хворі, старі, слабкі, неосвічені, яких суспільство не цінувало, відкидало, вважало ”грішними”.
І на це є дві причини: Милосердя Моє завжди звернене до убогих і бідних, і відповідь людині: той, хто, на перший погляд мало від Мене отримав, навіть не знає, що отримав скарб найбільший – смирення, яке є усвідомленням нікчемності людини – порівняно зі Мною. Такій людині легше визнати Мене Отцем своїм, Спасителем і Другом найближчим. Бідному і слабкому покликати Мене на допомогу просто. Усвідомлення своєї грішності і визнання її переді Мною дозволяє діяти Моїй Любові і бажанню пробачити вам, піднести вас і наблизити до Себе.
З обдарованими складніше. Вони переконані, що всього досягають самі, і, порівнюючи себе з біднішими, зневажають їх та використовують їхні слабші можливості для власної користі.
Пихаті і зарозумілі спинаються на найвищі щаблі, і немає їм діла до Мене. Навіщо Я їм? Здібним і щедро обдарованим завжди загрожує пиха. Тільки вірне і наполегливе звернення до Мене може утвердити їх в Правді Моїй.
Найбагатші сини Мої допомагали Мені найменше; найбільше ті, кому дав менше, але завжди були й такі, які хотіли віддати Мені життя.
Якщо хтось з вас віддає Мені свою долю з найбільшою довірою і не забирає її назад в години труднощів і випробувань, роблячи це свідомо і щиро, – тоді Я беру таке життя в Свої Долоні і роблю його незмірно багатим, плідним на багато поколінь.
Бо Я не забираю нічого. Я тільки вирівнюю, лікую, збагачую і освячую вас. Коли живете зі Мною в присутності Моєї Любові, Вона пронизує вас й уподібнює до Мене. І це ще не все. Ваше життя, вашу долю, яку ви віддаєте під владу Любові, повертаю вам, зодягнену в Сяйво Слави Моєї – прославляю, перетворюю на потрібне людям Добро.
Хто живе зі Мною, буде преображеним. Моя терпелива Любов, Моя Святість насичує його й очищає, бо дружба Моя не дозволяє, аби приятелів Моїх роз’їдали хвороби душі і тіла, позаяк болем і терпінням жертвує, коли прагнуть участі в Моїй Спасенній Муці.
Отож, кого можна вважати вибраним Моїм? Другом Моїм?
Того з вас, хто каже Мені “хочу” і підтверджує це своїм життям.
Кожен з вас, діти, може стати Приятелем Моїм – якщо захочете.
Частина перша: =31=
– Але ж Ти сказав, Господи: “Багато покликаних, а вибраних мало?”
– Сказав також: “Прийдіть до Мене усі обтяжені”, а хіба інші є? Кров Свою пролив за усіх, ніким не знехтував. Для кожного – Милосердя. Усі ви через Мене покликані наблизитися до Мене, бути Моїми друзями. А вибраними стають ті, хто не зраджує в дружбі, хто життям своїм підтверджує сказане “так”. Колись Я вибрав один малий народ. Але чи всі відповіли Мені “так”? Це Я залишався вірним – Собі – але не вони. Я кличу до Любові і увесь Народ Божий, і хотів би, аби став ним увесь рід людський.
Кожного з вас кличу до особистої дружби зі Мною, і ця дружба щоразу інша, бо кожен з вас потребує особливого піклування і навчання. Різноманітні також приготував для вас служби – згідно дарів Моїх, які живуть у вас непоміченими і які визволяє Любов. Хто піде на Мій поклик, хто покине свої плани задля Моїх, хто житиме зі Мною – той стане вибраним на віки.
Зрозумій, дитино, вибрані – не ті, котрі великі справи вершать, а ті, котрі приймають і зберігають в серці Слова Мої: “Нехай буде воля Твоя”, бо вони засновують Царство Боже на землі.
Не потрібно для цього особливих старань і здібностей. Якщо Я кличу вас, дбаю про те, аби голос Мій почула навіть найменша і найслабша Моя дитина. Ти назвала Слова Мої “універсальними для всіх віків, рас, культур і рівнів інтелігентності”. Так, хіба міг би Я забути бодай одну людину? .. Особливо про найслабших, найбідніших, про тих, котрі найбільше Мене потребують?
Чи ж не Я послав до тих, котрі гинуть з голоду, доню Мою найдорожчу, Терезу, яку називаєте “Матір’ю”, і слушно, бо почула Мій поклик, відчула Мій біль через байдужість світу до бездомних і тих, хто опинився на дні життя, і стала для них Матір’ю – Мною в Моїй, повній Любові, турботі… Я Сам наповнював її долоні, і знаєш, як щедро.
І роблю так завжди, коли дивитесь на долю свою, як на Мою Волю, і з синівською довірою ставитесь до Мене.
У Царстві Моєму не за досягнення ваші нагороджую вас (бо успіхом ваших починань завдячуєте Мені), а за вашу довіру і вірність. Вірність ваша – це постійне перебування зі Мною – попри усе.
Що означає “усе”? Не тільки зло світу, переслідування, каліцтва, хвороби, терпіння, нещастя, словом – усе те, що вас пригнічує – але і слабкість ваша, і ви самі, коли піднімаєтесь з падінь, це прагнення служити Мені попри усвідомлення своїх провин, гріхів, недоліків, занедбань, словом – усієї вашої нікчемності, яку щораз краще розумієте.
Кажу тобі це, доню, аби краще збагнула Мене, Котрого більше зворушує найменше зусилля слабкої, стомленої, пригніченої або хворої людини, аніж велика праця здорових і сильних.
Чи, нарешті, розумієш, як Я тебе люблю?
Частина перша: =32=
Тебе дивує, що існують люди, які обходяться в житті без Мене, а поза тим їм нічого не бракує, вони служать людству мистецтвом, наукою, допомагають.
Кожного з вас Я чимось обдарував і дарів Своїх не забираю, навіть якби ви не тільки використовували їх для власної користі, але й змагалися зі Мною. Життя – це час вашого вибору – ви маєте право на пошуки, помилки, огріхи – Я ж чекаю терпляче. Кожен з вас подібний до Мене прагненням обдаровувати, а ваші пошуки щастя – це приховане прагнення любити і бути любленими.
Якщо дослухаєтесь до порад Ісуса Христа, вибираєте швидко, правильно і просто. Слово Моє відкриває ваші серця, готує вас до співпраці зі Мною – до обдарування. Чим міцніше ми з’єднані, тим менше бажання брати і тим більше – давати. А те, що роздаровуєте, берете у Мене.
Тобі прикро, що ти бідна і так мало можеш дати – але ж сама зараз готуєш страву з Моїх запасів, до яких відкрив тобі доступ. І те, що кажу тобі, допоможе багатьом. Цього хочу і в ньому ти допомагаєш Мені. І страва ця корисна, бо тамує голод душі.
Блудний син також взяв із собою частину маєтку Отця, завдяки чому жив багато і був шанований, поки все не змарнував. Голод застав його в чужій країні і не з волі отця. Знаючи про це, батько все одно чекав сина, бо любив його.
І Я чекаю, а позаяк не хочу соромитись за дітей Моїх у вічності, непомітно допомагаю їм роздавати Мої, дані їм скарби, коли цього хочуть. Допомагаю завжди кожній дитині Моїй, в усьому, що робить не для себе. Підлаштовую умови й обставини так, аби добро в них могло розвинутися. Хочу пробудити в них радість давати, допомагати, вчу їх відгукуватися на кривду, заохочую до співчуття, бо краще для них, аби загинули в боротьбі за добро людства, навіть якщо переконані, що змагаються зі Мною, аніж би померли від ожиріння серця, сліпими і глухими до потреб ближніх.
Той, хто ризикує життям і віддає його за друзів своїх, віддає його за Мене Самого, Котрий живе в них. Хто служить ближньому своєму від щирого серця, Мені служить, хоч і не знає про це; тож зустріну його з радістю і не відвернуся від нього.
Тішить Мене кожна ваша добра справа, кожен жест, кожне щире слово. Хто працює для добра братів своїх, прилучається до Мене. Навіть якщо ненавидить, не знаючи Мене, – Я до Нього поблажливіший, ніж до тих, котрі кажуть, що служать Мені в Церкві Моїй, але служать собі і на власну славу працюють.
Я – Господь вашого сумління. Знаю вас, проникаю в думки ваші. Коли закінчується час вашого вибору, опиняєтесь згідно Правди про себе в Світлі Моєму. Засуджує вас усе ваше життя згідно сумління вашого, і кожна добра справа, яку ви зробили для ближнього свого, обстає за вами. Кожне добре прагнення вашого серця заступається за вас.
І якщо ви – такі слабкі, такі малосильні – чинили добро іншим, як же Я – Доброта Безмежна – зможу засудити вас?
Серце Моє відкрите для кожного, хто служить Мені, обдаровуючи добром і красою, несучи у світ братню любов.
Частина перша: =33=
Ті з вас, котрі задовольняються малим: дотримуються заповідей Моїх, слухають науку Церкви, зачиняють серце на потреби світу і відчиняють його тільки для родини, друзів, найближчого оточення, – ті з вас підтримують тільки маленьке полум’я любові; тепла від нього для вас може і вистачить, але ніхто більше біля нього зігрітися не зможе. Якщо хочете жити саме так, що ж – не забороняю. Залишайтесь в зачиненому малому домі вашому і спіть.
Частина перша: =34=
Кличу усіх: прийдіть до Мене, будемо разом рятувати світ, який без вашої Любові загине!
У кого серце жертовне, в кому палає вогонь любові, той Мене почує, зрозуміє турботу Мою. Поспішають до Мене друзі Мої з усіх кінців землі.
Віками кличу вас!
І з кожного покоління приходять ті, кому страх за добро ближнього не дозволяє спати спокійно. Стають біля Мене і під Моєю орудою працюють. Разом рятуємо світ.
Зараз ви чуєте поклик Мій. Кличу вас!
Світ потрібно рятувати. Більш, ніж коли нищить його зло. Множаться злочини, що несуть смерть, голод, страх, неволю і сльози. І з вами може статися нещастя. Але поки не сталося, поспішайте до Мене. Хто поділяє Любов Мою і прагнення Мої – поспішайте. Чекаю на вас. Серце Моє відкриваю вам!
