Піст – це пора благодаті для кожного, хто входить у цю пору особливого духовного очищення. Наше серце потребує чистоти для творення молитви. Адже це Дух Святий, котрий має молитися в нас, ми Йому маємо дати можливість і місце, звільнившись від гріховного “бруду”.
Упередженість – це той бар’єр, який миттєво творить перешкоду між особою і прийняттям іншого. Інколи він допомагає захистом, але часто він лише створює великі мури неприступності. Ось так в такому мурі упередженості ми, немов захищаючи себе, насправді творимо собі в’язницю нашої одинокості.
Це саме відчував Натанаїл, коли йому сказали про те, що найшли Месію: Натанаїл сказав йому: “– Що доброго може бути з Назарету? Мовив до нього Филип: – Прийди й подивися.” Але, щоб прийти і подивитися, потрібно вийти із свого “муру”, який можливо будувався віками і будувався можливо ще іншими.
Тому вийти назустріч Богові – це важливий крок до очищення серця, щоб воно не наповнювалось фальшивими міфами та неправдивими уявленнями.
Бог зробився видимим для нас і ми побачили Його славу
Яка велика Любов Божа, що Він тільки не зробив для нас, щоб бути з нами, щоб бути в нас, повертаючи нам втрачене Небо.
Хтось колись, а може і тепер, вважає ікони небезпекою віри… знищуючи при цьому ознаки віри, йдучи наперекір пізнанню поклоніння в Дусі і Правди, цитуючи при цьому Святі Слова, використовуючи їх, щоб зробити напад на тих, котрі у Дусі і Правді творять видимі знаки поклоніння. А де любов? а де є видимі ознаки Любові? Твоя “істина віра” має починатися із заперечення? Хіба не з особистої зустрічі з Христом, з пізнання Його?
Ікона – стане ідолом тільки для тих, хто не пізнав живого-воскреслого Христа, хто не пережив Його дійсної присутності у житті, хто не відчуває Його близькості у серці, хто боїться визнати Бога воплоченого, видимого, що принизив себе прийнявши людськість, щоб дарувати нам Божественність.
У Новому Заповіті, укладеному через Сина Божого, віра в Христа не дозволить нам відкинути почитання у Дусі і Правді те, що нас наближує до Бога, пригадує про Нього, дозволяє виявити ознаки віри через видимі знаки почитання.
Ті, хто хоче знищити знаки християнської віри, хто заперечує почитання ікон, той з часом буде нищити Боже слово “записане, видиме і торкане, більше того, часто використане, щоб хтось глумився над ним, використовуючи його для пустих суперечок, де нема любові “, бо ціль одна – стерти з життя людини пам’ять про присутність Бога.
Ми входимо у піст, дивлячись і почитаючи ікони, поклоняючись у Дусі і Правді, Ми запрошуємо інших, щоб прийшли і подивились, щоб пізнали правдиве почитання, і люблячи один одного, щоб однодумно визнавати Отця, Сина і Святого Духа. Амінь
