Головна / Історії, притчі / Вдячна пташка

Вдячна пташка

Зима. Усе вкрите снігом: дерева, які ще недавно красувалися  жовтогарячими листочками; поля, на яких колосилася пшениця. Тільки вічнозелені красуні показують зелені голочки з-під снігу. Природа спить. Вона відпочиває.

Дрібний сніг сиплеться з сірого, як туман, неба.

Сад, а в ньому – хатина. Там живе  п’ятирічний хлопчик Микола,  дворічна дівчинка Анастасія, мама Надія і тато Іван.

Маленький Микола дивиться у вікно і з цікавістю тихо запитує:

– Мамо, а що то за пташка така красива літає у нашому саду?

– Це синичка,- відповіла, усміхаючись, мама.

– Вона така красива, – замріяно каже хлопчик. – А що вона робить?

– Мабуть, шукає їсти.

– Як зараз важко таким маленьким пташечкам знайти поживу, – спросоння

каже Анастасія.

Мама усміхнулася, підійшла до Анастасійки й поцілувала її біляві кучері.

– Доброго ранку, красуне!

– Мамо, мені шкода ту синичку. Вона така беззахисна!

– Ми можемо її нагодувати? – запитав Микола.

– Думаю, так, – відповіла мама.- Але спершу ви застелите ліжечка, почистите зубки, поснідаєте, а тоді подбаємо про пташечок, особливо про нашу синичку.

– Добре, мамусю,- зраділи дітки…

Через деякий час, виконавши все, що мама сказала, діти одягнулися і пішли надвір годувати синичку.

Непомітно настав вечір. Прийшов тато з роботи і приніс пакет.

– Як ви думаєте, що в цьому пакеті?

– Мені цукерки, – сказала Анастасійка, – а  для братика, мабуть, мандаринки.

– Неправильно, – сказав татусь. – Миколо, а ти як думаєш, що там?

– Нові іграшки?

– Не вгадав, – сказав татусь. – Мені зателефонувала мама і розказала, як ви дбаєте про пташенят. Після цього в мене з’явилася ідея: ми разом зробимо годівнички і порозвішуємо в нашому саду. У цьому пакеті- усе необхідне.

– Тату, дуже гарна ідея! – вигукнули разом діти.

– А тепер будемо вечеряти, – втрутилася у розмову мама.

Після вечері сім’я разом взялася за виготовлення годівничок.  Наступного ранку всі разом порозвішували їх у саду, а потім щодня  годували не тільки синичку, а й інших небесних птахів. Але тільки синичка щоранку підлітала до вікон дитячої кімнати, немовби дякуючи за смачну їжу.

Християнський портал КІРІОС за матеріалами ecoburougccorgua.

Download PDF

Послання Богородиці, Цариці Миру візіонерці Мір’яні Драгічевіч-Солдо, 2 травня 2014 р.


“Дорогі діти, я ваша мати, я з вами заради вашого блага, заради ваших потреб і заради вашого особистого пізнання. Небесний Отець дав вам свободу, щоб самі вирішили і самі пізнали. Я хочу вам допомогти. Хочу бути вам матір’ю, вчителькою істини, щоб простотою відкритого серця ви пізнали незмірну чистоту і світло, яке з неї виходить і розбиває темряву, світло, яке приносить надію. Я, діти мої, розумію ваші болі і страждання. Хто вас краще матері зрозуміє? А ви діти мої? Мала кількість тих, які мене розуміють і слідують за Мною. Велика кількість тих, які заблудилися, тих, які ще не пізнали істину в Моєму Синові. Тому, апостоли Мої, моліться і дійте. Доносіть світло і не втрачайте надію. Я з вами. В особливий спросіб Я з вашими пастирями. Материнським серцем люблю їх і захищаю, бо вони ведуть вас до раю, який обіцяв вам Мій Син. Дякую вам! “  
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Ветеран АТО: “Коли я повернувся з прощі до Люрду, мені наснився чернець і хвороба минула”

В спецпроекті “Гордість нації”  програми “Захристія” гостили Олександра Швецова – командира відділення 30-ї окремої Новоград-Волинської Рівненської …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *