Якщо не втратиш глузд, як всі без міри
Втрачають свій і бруд на тебе ллють,
Повіриш в себе попри недовіру
І стримаєш на недовіру лють;
Не втомишся від вічного чекання
Не збрешеш, як про тебе брешуть всі,
Не маючи ненависті бажання
Знай міру красномовству і красі;
Як мрії не панують над тобою
І думку не поставиш за мету,
Якщо готовий нар…
Якщо не втратиш глузд, як всі без міри
Втрачають свій і бруд на тебе ллють,
Повіриш в себе попри недовіру
І стримаєш на недовіру лють;
Не втомишся від вічного чекання
Не збрешеш, як про тебе брешуть всі,
Не маючи ненависті бажання
Знай міру красномовству і красі;
Як мрії не панують над тобою
І думку не поставиш за мету,
Якщо готовий нарівно й без бою
Сприйняти Перемогу і Біду;
Як стерпиш ти, коли з твоєї правди
Дурисвіт робить пастку простакам,
В руїнах вздриш усе, що збудував ти,
І зможеш знов життя збудити там;
Якщо збереш докупи власні статки
І їх на кін поставиш без жалю,
Програєш, і, почавши все спочатку,
Промовчиш ти про втрату цю свою;
Якщо примусиш серце, нерви й жили
Тобі служити ще й тоді, коли
В тобі усе згниє – додасть лиш сили
Бажання, що кричатиме: “Живи!”
Як зможеш з людом розмовляти гоже,
І з Королем не втратиш простоти,
Якщо завадити тобі не зможе
Ні друг ні ворог досягти мети;
Якщо хвилину, що біжить невпинно
Ти сповниш змістом, ось тоді радій,
Земля в твоє перейде володіння
Й людиною ти станеш, сину мій!
Р. Кіплінг
Життя – це тріумф і поразка, злети і падіння, віра і недовірство, любов та розчарування, сльози і сміх! Однак, ми повинні пам’ятати про те, ким ми є! Людьми! Людьми і повинні залишатись впродовж всього цього складного життя, яке є не просто дикими джунглями, а ще й спокійним узліссям.
І нехай багато голосів буде кричати – “Ти не потрібний, не вартий – забудь”-, багато рук буде тягти тебе у бездну, хапаючи і ломлячи, як билинку – ЖИВИ! Ти Комусь потрібен! Я думаю, друже, що знаєш Кому! =))
Ось так і в цьому вірші, попри все – сила, віра і бажання!
Тому всім бажаю витривалості і кріпості у всіх пориваннях!
Анастасія Колосовська
P.S. Цей вірш, в десятому класі, я вчила англійською мовою… І от тепер, за стільки років я його згадала…=)) Я дякую своїй вчительці, що вона мене заохотила до вивчення цього вірша і до його розуміння!
Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/poetry/1709-jakscho-povirish-ti-u-sebe.html