У церкві довго плакала, молила,
Щоб ту людину, що таке зробила
Лихая доля у годину добрую побила…
Сказала так, перехрестилась і зомліла,
Відчула слабкість у руках, ногах,
Аж бачить – Божа Мати в головах…
І, наче, Богородиця ще й щось казала,
Але дівчина не розчула, не перепитала,
Бо зрозуміла: про таке просить у храмі – гріх,
Життя і доля та Господь роз…
У церкві довго плакала, молила,
Щоб ту людину, що таке зробила
Лихая доля у годину добрую побила…
Сказала так, перехрестилась і зомліла,
Відчула слабкість у руках, ногах,
Аж бачить – Божа Мати в головах…
І, наче, Богородиця ще й щось казала,
Але дівчина не розчула, не перепитала,
Бо зрозуміла: про таке просить у храмі – гріх,
Життя і доля та Господь розсудить всіх…
Чимало часу з того часу упливло,
Але видіння те допомогло:
Усе те стало в коло, ще й своє;
Тож вірте, люди, у Господнє, у святе.
Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/poetry/2973-grih.html
