Дорогі браття і сестри у Христі, у третю неділю Святого і Великого посту свята Церква закликає звернути нашу увагу на святий хрест. Хрест, як місце терпінь проклятої людини, тепер отримує титул святий і стає знаком Божої Любові до Людства. Хіба – це не Боже чудо?
Люди видумали те, що приностить смерть, а Бог перемінює на те, що приносить життя. Тільки один Бог, повнота Любові, здатний творити такі переміни: грішника на святого, проклятого і на благословенного, смертного на того, що котрий матиме життя вічне.
Ми, коли стаємо учасниками цієї Любові, отримуємо здатність бачити, так як бачить Бог, ділати так, як Він творить діла, бо стаємо продовженням Його Сили і Слави.
Піст – це особлива пора, коли ми допомагаємо один одному перебувати у Божій Любові.
Піст – це особлива пора, коли ми маємо відвернути погляд від гріхів ближнього і поглянути на хрест Господній, щоб там побачити наші гріхи розіп’яті.
Піст – це пора, щоб ми разом наблизились до Спасителя і відчули всю повноту жертвенної любові, яка перемінює всяке зло.
Зло, котре є носієм смерті людських відносин, нищівних планів, можна перемінити лише любов’ю. Прикладом цього є Спасительний хрест.
Ми віримо у таке спасіння?
На фоні того, що нас закликають до різних методів до досягнення якогось там щастя через знищення інших, чи ми зуміємо нагадати один одному та іншим про метод жертвенної Любові? Знищити себе, щоб зло не мало більше сили… Дивлячись на розп’ятого Спасителя, ми можемо дати Йому багато запитань і відповідь буде лише одна: це все задля любові!
Тому, кожен християнин має частіше дивитися на хрест і пам’ятати про “розп’яту любов”, має виявляти знаки пошани і не соромитися перед іншими, навпаки, закликати звернути увагу на того, хто будучи чистим від гріхів, святим, знищуючи себе, знищив і продовжує знищувати гріх, перемінюючи грішника на святого, а смерть на вічне життя.
fides sine caritate mortua est