Дорогі діти!
13травня 1967 року я супроводжував Папу Павла VI у Фатіму з нагоди пятидесятих роковин появ там Богоматері трьом пастушкам.
Ми пішли помолитися на могилі Жасінти в бічній каплиці базіліки, і там сестра Лусія розридалася.
Єпископ Фатімський обернувся до мене і сказав:
«Знаєшь, чому сестра Лусія плаче?
Тому що вона думає, що виконала не все те про що просила її Богородиця. Вона боїться, що їй не вдалося виконати своє завдання. Вона ж не забула, як Жасінта перед смертю нагадала їй слова Богородиці: «Лусія повинна довго залишатися в цьому світі єдино для того, щоб встановити на землі поклоніння Непорочному Серцю Марії – тоді добро восторжествує над злом»...
Сестра Емануель – Діти, допоможіть Моєму Серцю перемогти! Фатіма продовжується! – 2008.pdf
Сестра Эммануэль – Дети, помогите Моему Сердцу победить! Фатима продолжается! – 2008.pdf
