Упродовж усієї історії людства жінки боролися з тими самими проблемами, прагнучи любові, народжуючи дітей, шукаючи відповіді на важливі запитання, намагаючись впоратися з викликами, зі заздрістю й розчаруваннями. «Духовність» вирушає у мандрівку до жінок Старого й Нового Завітів, щоб пізнати їхні життєві історії і побачити в них себе, сучасних жінок. Адже всі ці жінки мають мудрість, яка нам так необхідна. Упродовж року описуватимемо й аналізуватимемо вчинки і характери біблійних жінок, щоб розуміти їхню роль в історії спасіння.
Зазвичай, коли думаємо про спасіння, то бачимо перед собою чоловіків. Однак, не помічаємо великого значення жінок та тієї ролі, яку вони відіграли у Божому плані. Тому Біблія повна розповідей про жінок, завдяки яким Божий вибраний народ отримав повне життя, спасіння.
Що це означає – стати Матір’ю Спасителя?
Усі жіночі постаті в Біблії мають своє остаточне доповнення в одній жінці. Тому Святий Йоан Богослов в Одкровенні згадує про жінку. В Євангелії йдеться про Марію, Мати Ісуса. Євангелист Іван називає її «Матір’ю Ісуса», не каже «Марія». А Ісус звертається до неї тільки: «Жінко». Дивно, правда? Чому ні євангелист, ні Ісус в Євангелії не дають Марії власного імені «Марія»? Тому що ця жіноча постать втілює в собі, реалізує, сповнює всю роль, яку різні жінки остаточно мають до сповнення в Божому плані. Усе зібралося в одній постаті – Матері Ісуса.
Щоправда, ім’я Марія в єврейській версії означає «гіркота» або «переживання та смуток». Ангел заохочує Марію тішитися: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою!» (Лк. 1 ,30). Марію обрав Бог, вона «знайшла ласку». Через неї Господь дав усьому людству дар, Бог з’єднався з людиною та став у Марії тілом. Що це означає – стати Матір’ю Спасителя? Довідуємося, що Марія, дізнавшись про це, відчула збентеження. Але Архангел Гавриїл заохотив Марію довіритися Богові та нагадав їй про Божу всесильність: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить» (Лк. 1, 34–35). Марія покірно прийняла звістку, яку приніс їй ангел, і відповіла дуже мудро: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38). Хтось колись сказав, що ці слова були вбивчими для диявола.
Вона діє як мати народу
Ми знаємо, що в Євангелії від Івана маємо два моменти, в яких Ісус звертається до своєї Матері: «Жінко». Це на початку земної діяльності, коли Ісус ще не починає діяти. У Кані Галилейській Мати Ісуса звертається до Нього: «Не мають вина!» (Ів. 2, 3). Біблеїст отець Петро Октаба пояснює, що вино – це символ радості, яку розділяємо за спільним столом, це радість перебування разом. У Біблії це також символ перебування Бога з людьми, символ бенкету, на який Бог запрошує людей. Тому «немає вина» – це глибше твердження, ніж те, що в Кані Галилейській забракло вина. Мати каже: «Нема вина», вона бачить далі, вона розпізнає через свою мудрість правду. Вина немає, бо не діє ще Той, який прийшов як Месія, щоби вести вибраний народ на весілля, яке Бог приготував. Мати Ісуса в Кані Галилейській переживає, як мати народу, в якого немає вина, немає месіанської радості. Вона діє в ім’я народу. Мати Ісуса має тут жіночу вразливість і мудрість. Бо жінка завжди добирає ті слова, які потрібні для відповідної ситуації. Мати Ісуса допомагає Синові починати діяти, до чого Його покликав Отець Небесний. Ісус наголошує на тому факті: «Що тобі, жінко, до Мене, не прийшла ще година моя». Мати допомагає, щоб Його година прийшла, кажучи до слуг: «Зробіть усе те, що Він вам скаже» (Ів. 2, 5). Знаємо, що мати має владу вдома, над слугами. Коли Марія говорить до слуг – Вона є матір’ю цього дому. Звісно, це не її дім фізично, але Вона діє як мати народу. Вона вводить нові часи, коли люди починають слухати слова Сина. Так починається година Ісуса. Люди починають діяти, згідно з волею, об’явленою Отцем Небесним через Сина. Тому слуги, до яких звертається Марія в Кані Галилейській, це весь відновлений народ Ізраїлю, який слухає Слово Боже і виконує його. Мати Ісуса діє як Мати Ізраїлю, вибраного народу.
Отже, можемо твердити, що годину спасіння розпочинає жінка – Мати Ісуса. Тут розуміємо, чому Ісус каже: «Жінко», бо Мати Ісуса діє не просто, як звичайна єврейська жінка, а як жінка, яка сповнює в собі волю Бога у вибраному народі.
Марія як Мати Церкви
Так само буде і під Хрестом. Це другий раз, коли Мати Ісуса є поруч з Сином, і заново Христос каже з хреста: «Жінко, це твій син… Сину, це твоя Мати» (Ів. 19, 26–27). Бачимо, що попри нестерпні муки, навіть тоді, коли смерть була вже близько, Ісус не забув про Матір. Він попросив Івана, свого улюбленого учня, щоб той заопікувався Марією. Так скріплюється те, що почалося в Кані Галилейській. О. Петро Октаба зазначає, що під хрестом ми безпосередньо отримуємо Марію як Матір Церкви, Матір нас усіх. Ця жінка збирає в собі все, увесь народ. Бо коли ми говоримо про Церкву, то насамперед розуміємо Ісуса Христа і Його Тіло, бо всі охрещені є тим Тілом. Тому Марія – Мати всіх охрещених, яку нам залишив Христос.
Праведний і побожний Симеон сказав був Марії: «…І тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!» (Лк. 2, 35). А й справді, страждання, які пережила Мати, коли Сина катували і принижували, перевищували її сили. Можемо собі тільки уявити, яким страшним був шлях на Голгофу для Матері.
Марія є сповненням Старого Завіту і відкриттям Нового Завіту
У Книзі Одкровення Йоан Богослов каже про велике знамення на небі: «З’явилась на небі велика ознака – жінка, зодягнена в сонце, під ногами її місяць, а на голові вінок із дванадцяти зірок. І вона мала в утробі і кричала від болю та муки – терпіла від пологів» (Од. 12, 1–2). Ця глава далі розвиває символічний апокаліптичний опис і збирає в одних символах усю історію. Біблеїст о. Петро Октаба вважає, що також у цій жінці є образ вибраного народу Старого і Нового Завітів, того народу, який підготував шлях Месії, з котрого народився Ісус Христос. «Він передає світові й Церкві нас, яка далі через Хрещення породжує нових синів, продовжує народження Ісуса для нас, щоби ми стали синами Божими через Сина Божого. Ключову функцію у вибраному народі Старого і Нового Завітів виконує Марія. Марія є сповненням Старого Завіту і відкриттям, початком Нового Завіту, єднає їх так, щоби ми бачили і зв’язок, і перевищення», – зазначив о. Петро Октаба.
Марія втілює, реалізує всю роль, яку різні жінки остаточно мають до сповнення в Божому плані. Знайшовши ласку в Господа, вона допомагає Синові діяти, наближає годину спасіння. Ця жінка сповнює волю Бога у вибраному народі, стаючи Матір’ю Церкви. Пам’ятаймо про Марію, Матір Ісуса, яка носила в собі Слово. Бо Марія вповні виконує роль матері і є тією особою, яка серед мороку ночі приносить надію.
Читаємо про Марію: Мт. 1; 2; 12, 46; Лк. 1; 2; Ів. 2, 1–12; 19, 25–27; Ді. 1, 14.
Марта Більська
