Головна / Поради християнам / Святе Письмо – постійна пожива християнина

Святе Письмо – постійна пожива християнина

В творах отців можна знайти символізм духовного корму. Вони говорять про споживання Біблії[1]. Для східних Отців Святе Письмо було щоденною поживою не тільки в той час, коли монахи збиралися на молитву псальмами і читання або слухання Слова Божого, але й в кожний момент їхнього життя. Євагрій Понтійський писав: «Дозволь сонцю, що сходить, застати тебе із Біблією в руках»[2]. Ця фраза Євагрія добре характеризує святоотцівську традицію[3]. Єгипетські монахи були особливо наполегливі в читанні священних текстів. Св. Пахомій вимагав від всіх, хто хотів вступити до спільноти монахів, щоби вони знали напам’ять щонайменше одну книгу Святого Писання[4]. Як можна зауважити з висловлювань Отців пустині, Святе Письмо для них було головним читанням, письменництвом, міцно зв’язаним зі Словом Божим, яке Отці обмірковували і над яким постійно роздумували[5].

Святі Отці порівнювали розважання слів Священних Книг з причастям. Божественний Логос є єдиною цілістю. Його фізичне тіло не може існувати окремо від Його слова. Вони є невіддільні одне від одного у всіх вимірах. Будучи міцно зв’язаними між собою, Слово і Євхаристія мають бути сприйняті як єдність в Святій Літургії, яка повинна продовжуватись в особистому читанні Святого Писання[6].

Символізм духовної їжі, споживання священних слів Біблії є повністю біблійний. Він увійшов у Святе Передання через Орігена[7]. Ніхто як він не був так добре переконаний у тісному зв’язку Слова Божого і Таїнства Причастя[8]. Внутрішню єдність між Святим Писанням і Євхаристією, на якій так міцно наголошував великий олександрієць, можна побачити в цьому уривку: «Ви, які берете участь в Божественних Тайнах, знаєте, що, приймаючи Тіло Христове, стережете Його зі всією турботою і пошаною, щоби навіть найменша частинка не впала, щоби дрібка посвяченої жертви не зазнала шкоди. […] Якщо ж для того, щоби зберегти Його Тіло, ви виявляєте стільки піклування, і слушно його виявляєте, то хіба ви думаєте, що на меншу кару заслуговує нехтування Слова Божого, ніж Його Тіла?»

Для Орігена безсумнівною правдою було те, що Святе Письмо дійсно годує людські душі, як він про це пише в Гоміліях на Книгу Чисел: «Правдивою поживою духовної істоти є Боже Слово»[9]. Великий богослов з Олександрії порівнює вплив Святого Писання на душу чоловіка з дією на людське тіло матеріального хліба, який включається в його субстанцію: «Так як хліб приймається тілом як пожива, творячи його, так також “хліб живий з неба” – Слово Боже – приймається душею, уділяючи свою силу тому, хто його споживає[10]».

Св. Йоан Касіян Римлянин, який чималий час практикував аскезу в монастирях на Сході, свідчить про значну прихильність Отців до скарбниці СП[11]. Він наголошує на повсякчасному заглибленні в божественні тексти, щоби отримати незамінну духовну поживу: «Необхідно тобі всілякими способами намагатися, відкинувши всякий клопіт і земні думки, ретельно і навіть безперестанно займатися читанням СП, поки постійне розважання нагодує твій дух»[12].

Св. Йоан Золотоустий в своєму творі Про статуї каже, що Священні тексти Писання мають здатність годувати душу: «Читання божественних Писань – це не тільки галявина, але й рай, тому що квіти тут мають не тільки звичайний запах, але й плід також, що може наситити душу[13]». В іншому своєму творі Про священні книги великий святитель з Антіохії також пише про читання СП як поживу душі, проводячи аналогію з фізичним підкріпленням за допомогою тілесної їжі: «Залізо гострить залізо, а божественне слово гострить душу. Тіло живиться хлібом, а душа покріпляється божественним словом […]. Слово Боже – пожива душі»[14].

 


[1] Пор. Т. Шпідлік Духовність Сходу, с. 16.

[2] Євагрій Понтійський Сентенції до дів 4.

[3] Пор. П. Євдокімов Етапи духовного життя // www.tuirgin.com/files/texts/orthodoxy/Evdokimov/StruggleWithGod/html/node46.html#tex2html405 (11. груд. 2007).

[4] Пор. Т. Spidlik, I. Gargano Duchowość Ojców greckich, с. 134.

[5] Пор. А. Tomkiel Ojcowie Kościola uczą nas modlitwy. Warszawa 1995, c. 94.

[6] Пор. М. Schneider Ze źródeł pustyni. Znaczenie Ojców Pustyni dla współczesnej duchowośći. Krakow 1994, c. 88.

[7] Пор. Т. Шпідлік Духовність Сходу, с. 16.

[8] Пор. М. Schneider Ze źródeł pustyni, c. 88.

[9] Оріген Гомілії на Книгу Чисел 27, 1.

[10] Оріген Про молитву 27, 9, цит. за: М. Schneider Ze źródeł pustyni, c. 88.

[11] Пор. Т. Spidlik, I. Gargano Duchowość Ojców greckich, с. 134.

[12] Йоан Касіян Конференції з Отцями 14, 10.

[13] Йоан Золотоустий Про статуї, 1.

[14] Йоан Золотоустий Про священні книги, цит. за: Ю. Катрій Перлини Східних Отців / 3-те вид. Львів 2006, с. 207.

Пропонуємо підписатись на розсилку духовних матеріалів від о. Антонія, ЧНІ.

Читайте також

Чудотворний медальйон

Відкрийте для себе дивовижну історію Чудотворного медальйона, також відомого як Медальйон Непорочного Зачаття. Почуйте численні …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *