Коли говорити «так», як сказати «ні», щоб контролювати своє життя!
Він безвідповідальний і щасливий, а ви відповідальна й нещасна.
Межі визначають вашу душу і допомагають вам її стерегти і підтримувати.
Проблеми виникають тоді, коли люди діють так, ніби їхні вантажі – це просто щоденна ноша, і відмовляються від допомоги, або так ніби їхні щоденні справи – це надважкі вантажі, які вони не повинні нести самі.
Межі допомагають нам тримати хороше всередині, а погане ззовні. Вони стережуть наші скарби, щоб люди їх не вкрали. Вони тримають перли всередині, а свиней зовні.
Інколи хтось тисне на вас, щоб ви щось зробили, інколи джерелом тиску є ваше власне відчуття, що ви повинні це зробити. Якщо ви не можете відмовити зовнішньому чи внутрішньому тиску, то ви втратили контроль над своєю власністю і не насолоджуєтеся плодом самоконтролю.
А ще ви можете втекти, щоб уникнути небезпеки та обмежити зло. Біблія вчить нас відмежовуватися від тих, хто продовжує нас ображати, і створити для себе безпечне місце.
Нами може керувати співчуття, щоб допомогти комусь нужденному, а потім ця людина починає маніпулювати нами, щоб ми віддали їй більше, ніж ми хочемо.
Нам потрібно усвідомити, що ми керуємо власним вибором, що б ми не відчували.
Якщо ти вибрав бути таким – будь, але ти можеш увійти в Мій дім.
Він отримав догану не за свій страх; всі ми лякаємося, коли пробуємо щось нове і складне. Його було покарано за те, що він не опирався своєму страху і не намагався зробити все, що міг. Коли ми не боремося зі своїм страхом, то відкидаємо Боже милосердя і виявляємо зневагу як до даних нам Ним дарів, так і до Його милосердя, що підтримує нас, коли ми вчимося.
Ми маємо власні думки, і якщо хочемо, щоб інші їх знали, то повинні сказати їм про те.
Бог хоче, щоб ми були поступливі в напрямку з середини назовні (милостивими), а не поступливими ззовні та обуреними всередині (саможертовними).
Ми не можемо принести мир тому, хто не приймає його.
Гнів – це друг. Він був навмисне створений Богом, щоб показати нам, що є проблема, яку потрібно вирішити.
Дисципліна – це мистецтво навчання дитини стриманості із застосуванням наслідків.
Однак інколи люди не жнуть те, що посіяли, тому що втручається хтось інший і пожинає наслідки замість них.
Ви не можете змінити інших, але ви можете впливати на інших. Якщо ви не можете змусити їх змінитися, то повинні змінитися самі.
Якщо ваші пожертви не ведуть до радості, то треба переглянути Закон мотивацій. А він каже наступне: свобода на першому місці, служіння – на другому.
Божа милість покриває невдачу, але вона не може надолужити пасивність. Свої справи маємо зробити ми самі.
Гріх, який засуджує Бог, це не спроба і невдача, а небажання спробувати. Пробувати, терпіти невдачу і пробувати знову – це зветься навчанням.
Закон експозиції каже, що ваші межі повинні бути видимі для інших, і ви повинні повідомляти їх іншим у стосунках.
Якщо ми не сповіщаємо і не демонструємо наші межі безпосередньо і прямо, про них буде сповіщено опосередковано або через маніпулювання.
Внутрішнє «ні» зводить нанівець зовнішнє «так». Бог більше цікавиться нашим серцем, ніж нашою зовнішньою поступливістю.
Ті люди в нашому житті, які можуть поважати наші межі, полюблять і нашу волю, наші думки, нашу відмежованість. Ті, хто не може поважати наші межі, кажуть нам, що їм не подобається наше «ні». Їм подобається тільки наше «так», наша поступливість.
Чи будуть люди кидати нас або нападати на нас за те, що ми маємо певні межі? Так. Тому краще дізнатися про їхній характер і вдатися до кроків, які можуть вирішити проблему, ніж ніколи про це й не знати.
Гнів каже нам, що наші межі порушено. Це дуже схоже на радарну систему.
Люди зі зрілими межами – це люди, що найменше у світі сердяться.
Коли конфлікт із дорогою для нас людиною може довести нас до відчаю, цілком можливо, що ми садимо цю людину на свій трон, який має право займати лише Бог.
Дуже важливо зрозуміти, що ваше «ні» – це тільки ваша справа.
Пропонуємо підписатись на розсилку духовних матеріалів від о. Антонія, ЧНІ.
