Дорогі Браття і сестри у Христі, у торжестві Зіслання Святого Духа на Святих Апостолів ми можемо бути об’єднані всі разом у цьому Торжестві, адже кожен із нас отримав дар Духа Святого ще при хрещенні.
Кожен із нас може цей дар використати і бути веденим Духом Святим. Тоді наше життя стане життям в Бозі, тоді наші діла стануть ділами Божими, тоді наше все життя, як ми кажемо в Літургії: буде віддане Богові, Йому на служіння.
Цей дар також може бути не використаним, подібно до всіх дарів/подарунків, які ми маємо. Ось зробили нам дарунок і він лежить у нас невикористаним. Можемо дивитися на нього і при першій нагоді його використати, а можемо його відкласти десь і взагалі забути про нього.
Трохи дивно звучить: забути за дар Святого Духа. Бо чи може віруюча людина забути за дари Святого Духа? Багато людей ходить до храму, а скільки з нас ділиться із Божими дарами із братами і сестрами?
Гадаю більша трудність тут є розпізнати дар та виявити його на служіння Церковній спільноті. Кожен має дар, інколи навіть не здогадується, що його ще від народження має. Буває так, що настануть сприятливі умови і цей дар немов зерно проростає. Тоді настає велика радість для всіх.
Сьогодні чуємо слова Ісуса: “Хто вірує в мене, як каже Писання: ріки води живої потечуть із нутра його.”
Ось, оці ріки дару – є діянням Духа Святого. Бог через нас хоче і може багато зробити. Він хоче, щоб ми були ведені Ним, були Його руками, ногами, устами, щоб ми були Його продовженням, щоб інші люди відчули Його присутність через нас.
Тому християнин не може від себе самого діяти, від свого “Я”. Він вірить, що це Бог діє в ньому і через нього.
Дозвольмо Богові діяти через Його дари, дозвольмо Богові перемінити цей світ, щоб ньому було більше Бога, а отже Любові.
