Дорогі браття і сестри у Христі, читання Євангеліє від Луки нам відкриває випадок жінки, яка хворіла 12 років на кровотечу. Згідно звичаїв того часу це означало, що 12 років жінка мала бути приречена на самотність і одинокість. Вона не могла з’являтися в публічних місцях через свою хворобу, бо могла бути покараною через каменування. Саме це пояснює чому вона боялася признатися і засвідчити своє зцілення у натовпі людей. І попри всі труднощі вона підійшла до Спасителя із великою вірою на зцілення.
Бога треба слухатися більше, ніж людей
На прикладі цієї жінки ми можемо ще раз і ще раз усвідомити важливість слів апостолів, які нам нагадують, що Бога треба слухатися більше ніж людей.(Ді. 5,29)
Як це важливо знати, що Бог тебе завжди чекає і Його промовлене колись слово “прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені” є актуальним завжди!
Тому наша молитва, наш пошук зустрічі із Богом не може бути обмежена ніким і самим нам потрібно пам’ятати, що Бог нас завжди чекає.
А що скажуть люди?
Так і є, саме через прив’язання до думки людей ми часто псуємо свої стосунки із Богом, бо не дивимось на щирість свого серця, а звертаємо увагу на погляд людей, а ці люди, як показує досвід, не завжди є праведними і не завжди впливають позитивно на нас.
Це не означає, що нам слід бути байдужими до інших і робити, що нам заманеться, незважаючи на інших та на встановлені традиції щодо місця і часу, але слід бути ясними згідно запитання Ісуса: закон для людини, чи людина для закону?
Якщо закон для людини, тоді кожна людина має відчувати користь з нього, а не приниження чи знищення свободи, а інколи шкода здоров’ю чи загроза життя. Цей критерій можемо вжити і також для нашого молитовного життя: є правила поведінки в храмі і на спільних Богослуженнях, є церковні вказівки і наміть закони та все це встановлено для порядку і спільного добра всіх, але якщо ці правила у певних умовах стають проти самої людини, тоді для чого вони існують? Коли людина не в змозі їх виконати з причини хвороби, чи немочі, або склались такі обставини?
Ось тому, дорогі браття і сестри, подивімось довкола нас чи є часом серед нас такі, які потребують особливої зустрічі з Богом в особливих обставинах, і щоб часом ми не стали їм не перешкоді, щоб ми не пошкодили їхній вірі, щоб ми не відкинули їх від можливості отримати Спасіння.
Кожен, хто приходить до Бога, має право на зустріч із Ним, а ми маємо бути лише йому до помочі.