Головна / Поради християнам / Що означає бути парафіянином?

Що означає бути парафіянином?

1503314080_shcho_oznachaiebuti_parafiyaninom-

Часто в католицьких колах можна почути фразу «хороший парафіянин». Але що ж воно таке? Який парафіянин «хороший», а який «поганий»? І взагалі: хто він такий цей «парафіянин»?
Загалом парафіянин має розділяти обов’язки, які є частиною приналежності до певної парафії. Чому? Тому що модель парафії схожа на модель родини, а не бізнесу. Парафія – це не бізнес, що пропонує святий товар.
Деякі парафіяни, у зв’язку з хворобою чи похилим віком, можуть бути парафіянами у повному сенсі цього слова, хоча їхні фізичні обмеження можуть не дозволяти в повноті жити парафіяльним життям. Дуже важлива молитва цих осіб.  Це – не жертва другого сорту, але їх спосіб приєднатись до життя і місії парафії. Саме тому не все, описане нижче, стосується їх.
Ось що означає бути парафіянином:
1. Брати участь в Літургії в неділю і великі свята (зобов’язуючі)
Участь в Літургії для католика є центром життя. Під фразою «участь в Літургії» не мається на увазі просто  бути присутнім в приміщенні, де відправляється Літургія, але бути задіяним думками, словами та діями в прославі Бога.  Коли католик самовільно відмовляється від участі в Літургії, то відкидає спосіб зростання у вірі.
Церква вважає це настільки важливим, що наказує усім католикам брати участь в Літургії в неділю, а відмова від цього є важким гріхом.
2. Підтримувати парафію і її служіння
Ця підтримка – подвійна. Перш за все, це фінансова підтримка. Підтримка надходить перш за все через подячну пожертву. Саме так правильно називати збірку грошей на літургії. Збірка грошей – це не каса, на якій ми платимо за отримані послуги, але місце, де ми можемо внести частину своєї подячної пожертви Богові.
Саме тому я не є прихильником вести записи зданих коштів. Десятина – це справа між тобою і Богом, і саме перед Богом ти за неї відповідатимеш. Десятина – це твоя подяка Богові за ті благословення, які Він на тебе зіслав. Десятину слід використовувати, як написано в Писанні, на місію Церкви і турботу про бідних. Я вважаю за потрібне говорити про десятину раз на рік, оскільки не хочу використовувати час, виділений на молитву Богові, на розмови про гроші.
Гроші – це лише частина рівняння. Ми також повинні робити свій внесок, присвячуючи свій час і сили, щоб допомагати виконувати обов’язки парафії, пов’язані із волонтерством у різних справах. Я знаю, що усі – зайняті. Це – факт для більшості людей. Але, як каже стара приказка: «Крапля до краплі, і вода камінь сточить».
Незалежно, чи це навчання когось, робота з молоддю, допомога на Літургії, гуртки чи інші різноманітні аспекти парафіяльного життя, – якщо ти приділиш трохи свого часу, це допоможе скріпити парафію і продовжувати її місію.
3. Брати участь в місії Церкви
Місія Церкви спрямована на її розвиток. Батьки сприяють цьому, виховуючи своїх дітей бути вірними послідовниками Христа. Ми робимо це, євангелізуючи тих, хто відійшов від віри і Церкви. Ми робимо це, будучи вірними свідками в середовищі, що оточує нас. Ось чому важливими є молитва, участь в Літургії, вивчення того, чим є наша віра, і навчання молоді правильно виставляти пріоритети в житті. Церква – не музей для 99 овець, які залишаються на місці, але скеровує свою місію на ту одну, яка загубилась.
Метою усякої парафії є «іти і робити учнями усі народи» і «навчати усіх того, що Ісус навчив нас». Про це завдання Ісуса Христа сказано в кінці Євангелія від Матея. Це – основне послання мого проповідування і навчання.
Мій обов’язок, як пастира
Розповівши про те, якими є обов’язки парафіянина, дозвольте тепер сказати яким я бачу свій обов’язок як пастира. Перш за все, я розумію свою роль як пастира душ. Мене називають «отець» не просто так. Я маю дбати про добро тих, хто був поставлений під мою пастирську опіку.
Як парафіяни, ви належите, перш за все, Богові, ви – члени Його стада. Ви – не моя власність, але – частина Божої родини, довірена під мою опіку. Я маю обов’язок дбати про добро кожного парафіянина навіть тоді, коли вони самі не дбають про своє добро. Коли я розглядаю себе як батька парафії, то не бачу себе як шефа, директора, управителя. Моя ціль – об’єднати в тому, як я проваджу парафію, усі добрі риси доброго батька.
Більше того, я хочу навчити того, чого навчає Церква і таким чином, як Вона цього хоче. Я «дотримуюсь інструкції» в багатьох випадках, виконуючи мої обов’язки, передбачені в документах на кшталт Канонічне Право, Загальні вказівки Римського Месалу, Катехизм та Святе Письмо. Я вважаю, що якщо не буду поважати владу, поставлену наді мною, то не маю права очікувати поваги від тих, над ким я поставлений як пастор. Якщо я вноситиму зміни, то це лише для того, щоб привести нас у відповідність з вченням Церкви. Істину слід застосовувати з любов’ю. Моєю ціллю як пастиря буде полагодити те, що можливо полагодити, помножити те, що можливо помножити, і захистити моє стадо від усіх хижаків, які нападатимуть.
Я вважаю, що парафії є не для того, щоб виживати, а для того, щоб процвітати. А для цього необхідно співпрацювати з Христом. Для цього необхідна благодать таїнств.
о. Біл Пекмен, Міссурі, США. Перша проповідь на парафії свв. Петра і Павла    
Джерело: «Католицький оглядач»

Download PDF

Послання Богородиці, 25 серпня 2011., Меджуґор’є.


“Дорогі діти, сьогодні вас закликаю молитися й постити в Моїх намірах, бо сатана хоче знищити Мій план. Тут Я розпочала з цією парафією і закликала цілий світ. Багато відгукнулось, але є величезна кількість тих, які не хочуть ні чути, ні приймати Мого заклику. Тому ви, які сказали ТАК, будьте сильними та рішучими. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Чи віруєш в Христа? Із твого нутра течуть ріки води живої ?

Дорогі Браття і сестри у Христі, у торжестві Зіслання Святого Духа на Святих Апостолів ми …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *