Головна / Вірші / З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

З НАМИ БОГ
Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.

 Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

 Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!
Світанок в кошик сни збирає,
А в небі пломенить зоря.

 Для пастухів зорить дорога,
Сріблиться шлях вузький волхвам.
Той самий шлях до перемоги
Освітить дивне світло нам.

 Новину радісну приймайте:
Родився Бог – Дитя Святе!
Прийдіть! Тому хвалу віддайте,
Хто був, Хто є, і знов прийде!

ВІН НАРОДИВСЯ!
Він народився. Чуєте оркестр?
То Ангели несуть хвалу Отцю.
Він народився. Він прийшов з Небес,
Щоб кров’ю землю освятити цю.

 Він народився! Сонні пастухи
Покидали отари між полів.
Він народився! Взявши посохи,
Ішли Царю вклонитися царі.

Він народився. Вифлеєм дрімав…
Дрімала Кафа, Рим і світ увесь…
Усе живе затихло по домах,
Лиш в яслах тихо шелестів овес.

Він народився. Тіні майбуття
Звисали з павутиння у хліву,
Та весело сміялося Дитя,
Торкаючись м’яких овечих вух.

Він народився, Пастир пастирів,
Облишив світлий трон Святих Небес
І освітив любов’ю бідний хлів…
Він народився. Чуєте оркестр?

 СЬОГОДНІ БОГ…
Спадала темна ніч. Горів вогонь…
На сонні вівці осідала тиша,
А пастухи сиділи осторонь –
У темряву вдивлялися пильніше.

Текла розмова тиха. Місяць плив
Молочним Шляхом між зірок у вирій.
Здіймався дим стовпом поверх голів,
І розчинявся в ночі чорно-сірій.

Все дихало спокоєм і теплом
В напівдрімоті… Раптом – ясне світло
Засяяло. І з сонячним крилом
Два Ангели з’явилося для світу.

Від чарівних пісень розлився дзвін…
Гриміло скрізь: «Вам чудо сотворилось.
Родився Спас землі – у яслах Він.
Ідіть туди, де зірка засвітилась.»

І пастухи без нарікань пішли.
На ноги вставши, стали на дорогу.
У Вифлеємі у хліву знайшли
В людській подобі родженого Бога.

Сповитий, в світ дививсь могутній Цар,
І вирувало щастя в повній тиші.
Сьогодні Бог роджається в серцях,
Не як мале дитя – а як Всевишній.

Сьогодні Бог стоїть як захисник,
Сьогодні Бог наш світ в руках тримає.
Сьогодні Бог живе в життях людських,
Сьогодні Бог веде дітей до Раю.

 ГОСПОДЬ РОДИВСЯ
Схилилась над колискою Марія –
Дитя Святе так тихо, мирно спить.
Над Вифлеємом вісник пломенить
І небо дивним відблиском зоріє.

А вже зі Сходу родженому з Діви
Йдуть мудреці вклонитися Царю,
Й дивуються , побачивши зорю
Не над палацом царським, а над хлівом.

Господь родився. Став таким, як ми,
Подобу взяв людську – Свого творіння.
І паростки дало сухе насіння.
І в небі засурмили всі громи.

Дрімала ніч – така ж, як всі. Земля
Так само тихо бігла по орбіті…
Але коли Ісус родився, в світі
Все стало гучно Бога прославлять.

Піски шептали вітру: “Диво з див”,
Роса в траві дзвеніла: “Спас родився!”
І навіть чорний космос прихилився
До Того, Хто колись його створив.

Співайте ж Богу пісню – Славний Він!
Співайте пісню – наступило свято!
Аби по всій землі пронісся дзвін!
Щоб люди Господа змогли пізнати!

Автор Лідія Меланіч

РІЗДВО
Різдво! Величне свято серця —
Во ім’я істини і вічності життя.
Пречиста Діва Богоматір’ю вже зветься,
І німбом святості осяяне Дитя.

 Серед мільйонів свіч, що нині сяють,
Моя різдвяна свічечка горить.
І міріади зір з небес вітають
Цю неповторну мить, різдвяну мить.

Маленький Бог, покладений у ясла,
До сліз зворушує серця і душі знов.
І воскресає в тих серцях, де вже погасла,
Дитятка Божого освячена Любов.

Різдвяне свято — вічне й неповторне:
Хтось молиться, хтось хоче каяття,
А хтось цнотливо-трепетно пригорне
І вперше поцілує це Дитя…

Так довго марив світ і світу снилось
Небесне сяйво Божої зорі.
І ось Дитятко Боже народилось,
Щоб сяять у віках на вівтарі!

НОВА ЗОРЯ
Нова Зоря засяяла над світом
По милості Великого Творця,
Щоб очищали ми — Господні діти
Її промінням душі і серця.

 Нова Зоря звістила нам новину,
Яку несуть народи з уст в уста,
Благословляючи ту зоряну годину,
Як світ побачив юного Христа.

І непорочний Агнець, так пророче
Народжений під золотом зорі,
Вдивляється сьогодні в наші очі,
Проміниться добром на вівтарі.

Христос рождається, щоб вічно бути з нами!
І знову світ вітає те Маля!
Бог є Любов, яка не перестане,
І сяє в небесах Нова Зоря!

* * *
Христос прийшов до нас, і стало світло,
Мов Сонце народилось для землі.
І білим снігоцвітом все розквітло,
І ангел ніс нам зорі на крилі.

 В убогому вертепі стало ясно —
Благословив це таїнство Господь.
А Син Його лежав сповитий в яслах,
Маленьким Серцем промовляючи: приходь!..

Осяяний вертеп запрошує до себе,
Дух таїнства не сходить з його стін.
А Він — Христос — вже дивиться із неба,
Як йдуть і йдуть до Нього на поклін…

Надія Кметюк

В Різдво Христове
Най радість в серці засіяє
Царя всесвіта Син єдиний
Богу пісня най лунає,
Зійшов з престольної країн
Бо торжественний час настав;
В стані покори й бідности
Це не звичайний гість явився,
До нас на грішний світ
З Марії-Діви народився

Щоб людський рід, упавший, темний
І до людей він завітав.
У рай небесний привести.
Тож ми при Ньому разом станьмо
І все, що маємо, віддаймо
Із вдячности Йому за се:
Свої діла, слова, бажання,
І всі душевні поривання
Та полюбим Його над все!

о. ОЛЕСЬ  ГЕРЕТА

 

 

 

 

 

Download PDF

Послання Богородиці, 11 квітня 1985р., Меджуґор’є.


“Дорогі діти! Сьогодні хочу сказати всім парафіянам, щоби молилися в особливий спосіб до Святого Духа за просвітлення. Віднині Бог хоче особливим способом випробувати парафію, щоб міг зміцнити її у вірі. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Суть турботи

Турбота якось міркувати стала, До кого у житті приєднатись мала. Обов’язок — найбільш з усіх …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *