Антологія зрадництва, фальші, облуди й зневір,
Помилок і поразок, що дух наш схиляють додолу.
Вже давно цей народ не підносить свій погляд до зір,
Не йде гордо вперед, а смиренно плазує по колу.
Світ глузує над нами і плаче Господь із небес,
Бо блукаємо світом наосліп, забувши про душу,
У якій десь на денці лежить тягарем непорушним
Для новітніх ро…
Антологія зрадництва, фальші, облуди й зневір,
Помилок і поразок, що дух наш схиляють додолу.
Вже давно цей народ не підносить свій погляд до зір,
Не йде гордо вперед, а смиренно плазує по колу.
Світ глузує над нами і плаче Господь із небес,
Бо блукаємо світом наосліп, забувши про душу,
У якій десь на денці лежить тягарем непорушним
Для новітніх розп’ять власноручно змайстрований хрест.
Нас віками привчали до думки, що “Волі нема!”,
І мовчання печаті вуста затуляли все дужче.
Час на зміни настав! Відступає поволі пітьма,
Світло істин вмиває Вкраїни потомлену душу…
Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/poetry/1833-svitlo-istin.html