Питання: «Чому Церква за аборт відлучає, а за умисне вбивство – ні?»
Відповідь: Якщо ми звернемося до Кодексу канонічного права, то, дійсно, знайдемо канон 1398: «Той, хто робить аборт підлягає відлученню за заздалегідь винесеним судовим рішенням», тобто сам факт аборту автоматично веде до відлучення від Церкви. У той час, як відлучення не передбачається за такий злочин, як умисне вбивство.
Про причину цього Папа Йоан Павло ІІ писав в енцикліці «Євангеліє життя»: «За допомогою такого суворого покарання Церква вказує на цей злочин як на один з найбільш тяжких і небезпечних, заохочуючи злочинця ревно шукати шляхи покаяння. Бо в Церкві кара відлучення накладається для того, щоб винний міг цілком усвідомити серйозність скоєного гріха і щоб потім привести його до остаточного покаяння і розкаяння (62).
Всім відомо, що умисне вбивство – це зло, переслідуване державним законом. Інша справа з абортом. Католику відомо, що аборт – це вбивство, зло, і тут не може бути різночитань. Але в багатьох державах він не вважається злом, мало того, держава навіть надає допомогу в його вчиненні, фінансуючи операцію. Цей факт може призвести до плутанини в поняттях, до невірного сприйняття аборту. Що, загалом, і сталося: у свідомості багатьох те, що дозволяє держава, не є злом чи є не таким вже тяжким злом.
У 1978 році італійські єпископи оприлюднили особливий документ на цю тему, в якому стверджується: «Розсудлива людина не може не усвідомлювати, що аборт – це навмисне вбивство, оскільки дитина абсолютно беззахисна, караюче втручання Церкви направлене на захист того, хто народжується, тим більше, що держава, в деяких випадках, як у нас, більше не розглядає аборт як вбивство, в той час як продовжує вважати вбивство злочином».
В Італії щорічно відбуваються 700-800 вбивств. А з абортом пов’язані зовсім інші цифри: 130000 на рік.
На питання читачів відповідає російська служба Радіо Ватикан
