Але Господь постійно закликає нас проповідувати євангеліє: Він жадає залучити до Себе кожного, і наша участь у цьому просто необхідна. Як Ісус сказав Своїм учням, так Він говорить і нам: «Жнива великі, та робітників мало» (Мт 9,37-38). І тому Він просить, щоб ми переглянули свої пріоритети і знайшли час і сили, щоб долучитися до Його жнив.
Покликання Мойсея
З подібним закликом Бог звернувся до Мойсея близько трьох тисяч років тому. Після своєї втечі з Єгипту Мойсей жив у Мідіянській землі, був одружений, у нього була дитина, і він пас отари свого тестя. Незважаючи на все це, Господь з’явився Мойсею в палаючому терновому кущі і закликав піти до фараона та передати таке послання від Нього: «Відпусти Мій народ» (Вих 5,1). Але Мойсей чемно відмовив Богові, причому не один, а п’ять разів!
Спочатку Мойсей сказав, що він не гідний такого високого покликання: «Хто я такий, щоб мені йти до фараона і вивести синів ІзратязЄгипту?»(ВихЗ,П). Потім він охарактеризував себе як необізнаного для цієї місії: «Як прийду оце я до синів Ізраїля…Що сказати мені їм?» Але Господь продовжував наполягати, обіцяючи: «Я буду з тобою» (Вих 3,12). Тоді Мойсей вирішив заперечити, підійшовши з іншого боку: «Адже ж вони не повірять мені, ані не послухають мого голосу» (Вих 4,1). Тоді Господь дав Мойсею владу робити чудеса, що, безсумнівно, мало переконати фараона.
Тоді, будь-що намагаючись відмовитись, Мойсей згадав, що він поганий оратор: «… тяжкомовний я і тугоязикий» (Вих 4,10). Але для Бога і це не було перешкодою: «Я буду в устах твоїх»(Вих 3,12). Нарешті, Мойсей просто і щиро попросив: «Молю тебе, Господи, пошли кого хочеш» (Вих 4,13). Але Господь наполягав і, врешті-решт, переконав Мойсея почати місію, яка стала однією з найвизначніших в історії вибраного народу та всього людства.
Відповісти на заклик
Через тисячу двісті років після покликання Мойсея до цієї місії Господь закликав Ісуса Христа. Цього разу мова йшла також про звільнення, але не з єгипетського рабства, а з рабства гріха. Завдяки послуху Своїх вибраних слуг (Мойсея та Христа), Господь звільнив Свій народ з рабства. Страшно подумати, що сталося б, якби Мойсей не прийняв Божий заклик, а Ісус відкинув Хрест. Де б ми брали сили для життя? На шо б сподівались?
Але якими б надихаючими не були ці історії, привід для суму залишається: у світі дуже багато людей, котрі перебувають у рабстві. Вони не знають про свободу, яку Христос здобув для них Хресною смертю, вони не пізнали радість покаяння. І, найголовніше, вони не відають про те, як гаряче їх любить Господь Бог. Саме тому Господь закликає нас розповідати людям про це. Йому, ймовірно, доводиться просити нас п’ять, десять і більше разів, перш ніж ми відповімо на Його заклик. Але незмінним залишається одне: Бог жадає, щоб ми стали Його свідками.
Моліться, моліться, моліться
Проповідь Євангелія починається не тільки з того, що ми мужньо зважуємося на неї. Плоди нашого благовісту також залежать від благодаті, яка діє в людях, до яких ми звертаємося. Саме тому, перш ніж спробувати поділитися Євангелієм, нам слід молитися, причому наша молитва має бути цілеспрямованою і зосередженою.
Наприклад, можна скласти список із кількох чоловік, яким ви в даний час маєте намір проповідувати Євангеліє. В цей список можуть увійти ваші діти, рідні, друзі, колеги по роботі, навіть малознайомі люди. Щодня, хоча би п’ять хвилин, цілеспрямовано моліться за цих людей. Просіть, щоб Господь Бог вилив на них Свою благодать і дав вам можливість поділитися з ними своєю вірою. Будьте старанні, не пропускайте ні дня. Пам’ятайте, що Ісус Христос жадає наповнити цих людей Своєю живою водою і закликає вас бути посудиною для неї.
Христос сказав: «Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите,-і буде вам так» (Мк 11,24). Безсумнівно, щодляєванге-лізації вкрай необхідна ваша власна віра. Оживляйте віру в те, що Господь дійсно прагне доторкнутися до кожного з вашого списку. Вірте, що ці люди можуть навернутися до Бога, яким би неможливим це не здавалося! Справа благовісту потребує стійкої віри і постійної молитви. Пам’ятайте, що ви молитеся за те, щоб люди звільнилися від невір’я, від влади сатани і цього світу, від колишніх образ і всього, що утримує їх далеко від Бога та Його Церкви.
Слухайте, підтримуйте, аналізуйте
І психологи, і священики сходяться в одному: найефективнішим способом допомогти зціленню і наверненню людини є вміння вислухати її. Кожен цінує, коли хтось виявляє щиру цікавість до його проблем, нужд, сподівань. Усі ми хочемо мати близьку людину, з якою могли б поділитися сокровенним, а ті, хто далекі від Бога, найчастіше відчувають себе ще більш самотніми. Тому для такої людини велике щастя, коли знаходиться той, хто приймає її саму і її потреби близько до серця!
Отож зумійте вислухати та знайдіть слова підтримки і розради. Також ми можемо поділитися з людиною своїм власним досвідом життя до і після зустрічі з Богом. Звичайно, словами підтримки не повинні бути порожні лестощі чи запобігання, або довга низка порад. Ми покликані нагадувати про доброту і милосердя Бога, переконувати людину не впадати у відчай, поглянути на проблему Божими очима. Іноді буває достатньо нагадати іншій людині про її цінність і гідність. Такі істини, якщо вони сказані від усього серця, можуть допомогти людині відчути люблячий дотик Самого Бога.
І ще один ключовий елемент євангелізації — це аналіз. У діловому світі бізнесмени постійно аналізують і оцінюють свої перспективи. Вони вивчають ринок, шукають кожну можливість, яка може допомогти їм отримати більше прибутку. Так і ми маємо постійно аналізувати і переосмислювати свій благовіст, запитуючи себе: «Який підхід був плідним, а який ні? Чи вмію я слухати людей, чи більше говорю сам? Чи наполегливий я у молитві? Чи підтримую я тих, хто впав на дусі?» І найважливіше: «Господи, яким має бути мій наступний крок?»
У цьому немає нічого неможливого
Вибрати декілька людей і щодня молитися за них — це не є тяжкою працею. Це не забирає багато часу. Розмовляти з людьми і, що ще важливіше, слухати їх — теж не так вже й обтяжливо. Немає нічого тяжкого в тому, щоб підтримувати сестер і братів у Христі, ставитися до них зі співчуттям і любов’ю. І нарешті час від часу неважко оцінювати свої зусилля й аналізувати їх.
Бог закликає всіх нас звіщати Добру Новину, як Він закликав Мойсея, і дає нам необхідні для цієї місії сили. Тому не бійтеся: моліться за обраних вами осіб і намагайтеся привести їх до Христа. І ви побачите, як Бог робить чудеса і відкриває для вас усе більше можливостей для євангелізації!
“Слово між нами” Січень 2011 №1(113)
