Святий Дух знає, які з твоїх намірів та прохань припустимі та прийнятні для Христа і для Отця. Він єдиний має завдання провадити твою молитву, визначати її тривалість у відповідну хвилину, а також заохочувати тебе до молитви. Це Він підказує тобі слова і збуджує у твоєму серці духовний запал та ревність. Це Він пронизує тебе болем і вчить молитися зі сльозами та зітханнями і з розбитим серцем, немовби Він сам потребував милосердя Отця та посередництва Христа. Це Він кличе у серці до Отця і до Христа “невимовними стогонами” (Рим. 8, 26) -стогонами могутніми і щирими, які ти не в змозі передати словами, бо ці стогони перевищують розуміння своєю силою та глибиною, своєю автентичністю.
Отже, довірити себе Святому Духові – це безнастанно молитися. І тоді Він дасть тобі силу ревно витривати в молитві, стоячи на колінах чи лежачи хрестом, ніколи до кінця не насичуючись.
Святий Дух знає твої духовні потреби і можливості щодо часу. Тому, якщо ти є боголюбна душа, Він дасть тобі повноту молитви і її тривання такою мірою, щоб твоя душа була нею вповні задоволена, і при цьому ніскільки не потерпіли ані твої завдання, ані твої обов’язки. Дуже швидко Він дасть тобі пребагаті і прецінні ласки благодаті, а також у відповідний момент дасть тобі розуміння того, коли найкраще закінчити молитву.
Проте, якщо твоя молитва не є під проводом Святого Духа, ти відходиш від неї, не маючи ні внутрішнього миру, ні радости серця, немов би вона не дійшла до Божого слуху.
Як прикликувати Святого Духа?
Святий Дух – безконечна простота. Він відповідає відразу, щойно ти закличеш Його з щирим серцем, повним віри і простоти. Вистачить тільки запросити Його прийти, так, як це з безпосередністю зробило б невинне дитя, щоб Він вислухав і відповів. У бого-службі третього часу Церква вчить нас прикликувати Його такими словами: “Зволь прийти і вселитися в нас…”*
Святий Дух приходить до серця, сповненого віри і надії на Боже милосердя. Прихід Духа не супроводжується ніякими фізичними відчуттями. Він ніколи не перебуває там, де є гамір і суєта, ані у серці твердому, несправедливому, повному злости, гніву або самозадоволення. Рівно ж не перебуває в людині
* Цитата з тропаря на III часі. Коптійський текст цієї молитви до Святого Духа певною мірою відрізняється від грецького: “Царю Небесний і Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе усіх дібр і Джерело життя, сподоби прийти і вселитися в нас, очисти нас від усякої скверни, о Благий, і спаси душі наші”. “світській”, прив’язаній до речей цього світу (Як. 4, 4), (1 Йо. 2,15), захопленій швидкоплинною красою, що прагне слави цього світу.
Святий Дух любить і підтримує молитву убогого, вдячного Богові, так само, як і молитву багатого – покровителя вбогих: Він – Утішитель принижених підданих і милосердних наставників, світло для засмучених і життя для тих, хто жертвує собою з любови до найменших і упокорених у служінні Євангелія.
Тому, якщо справді бажаєш молитися, маєш насамперед навчитися стати милим Святому Духові, уникаючи всього, що могло би противитися Його лагідності, святості і любові. В иншому випадку твоя молитва буде позбавлена тієї єдиної сили, здатної піднести тебе і представити Богові.
Якщо бажаєш молитися у присутності Бога, маєш бути певним, що тебе підтримує Святий Дух. Хіба ж це не Він зродив тебе у святому хрещенні? Ти повинен Його прикликати із глибини серця якнайчастіше і просити схилити тебе до молитви, дати силу сповнити її згідно з волею Отця і Господа Ісуса.
Отже, Святий Дух піклується про твою молитву більше, ніж ти сам, бо з допомогою молитви зростає нова людина, народжена в тобі зі Святого Духа. Через молитву вона одержує Боже Світло, яке знає Божу волю і навчає сповнювати її в житті силою дарованої благодаті.
Матей ель Мескін”Поради про молитву” Свічадо 2007
