БОГ ПОСЛУГОВУЄТЬСЯ ТВОЄЮ МОЛИТВОЮ В ІМ’Я СПАСІННЯ ІНШИХ

“Моліться одні за одних, щоб бути оздоровленими”
(Як. 5, 16)

Ти повинен знати, що коли Господь закликає тебе до молитви, Він бере до уваги не лише твоє спасіння, але бажає послужитися твоїми молитвами також для спасіння инших. Тому молитва є одним з діл милосердя, найціннішим і найвагомішим в очах Бо­жих.

Якщо ти ревний у молитві і швидким кроком посуваєшся вперед у дусі віддання себе і послуху Бо­жій волі, ти станеш “добрим воїном Христа Ісуса” (2 Тм. 2, 3).

Сам Господь кожного дня кличе тебе перебувати у Його присутності, вчить заступатися за инших, аж доки ти не будеш вислуханий. Тоді ти швидко одер­жиш від Господа здатність рятувати багатьох людей і навертати їх з дороги смерти назад у Боже лоно.

Поступ твого життя молитви залежить від твоєї ревности в любові, а така ревність є, з одного боку, прямим наслідком радости, яку Бог виявляє до тебе, зглянувшись на твою неміч, а з другого боку – на­слідком широти охоплення всього людства твоєю молитвою. Ця широта відповідає свідомості твого абсолютного обов’язку стосовно инших, твоєї духо­вної відповідальности за грішників і за тих, віра і любов яких є хиткими, тих, які терплять чи є пригні­чені, тих, які проповідують і проголошують Слово.

Вищі ступені молитви, на яких вона підноситься до досконалости, позначені гарячим молінням зі сльозами в наміренні инших. Так виглядає, ніби роз­виток у житті молитви було дано тобі насправді для користи твоїх слабших братів, які не вміють моли­тися.

“Моліться одні за одних, щоб бути оздоровле­ними” (Як. 5, 16). Коли Яків наполягає покликати “пресвітерів церкви”, щоб вони молилися задля оду­жання хворого, який терпить, то це робить тому, що священик вважається більше від инших людей задіяним в житті молитви, через яку одержує більші ласки, і тому саме він стає вибраним, щоб посвятити себе молитві задля инших.

Поступ у ступенях молитви, досягнення правди­вої довіри до Бога і дар сліз залежать тільки від твого поступу у співчутті тим, хто терпить або знесилений гріхом: “Про в’язнів пам’ятайте, немов би ви самі були в кайданах з ними, та про тих, що страждають, оскільки ви самі є в смертному тілі” (Єв. 13, 3).

Иншими словами, розвиток твоєї інтимности з Богом, яка зосереджується в твоїй молитві, в осно­вному залежить від збільшення твого пізнання тяга­рів, що несуть люди, і від твоєї готовности нести їх разом з ними з усе більшою великодушністю.