Чи звертав ти коли-небудь увагу на те, яким простим є таїнство Євхаристії. Незважаючи на всю «сакраментальність» цього таїнства, воно здійснюється за допомогою зрозумілих усім атрибутів і символів. Перемелені на борошно пшеничні зерна, виноград, що перебродив і став вином, вода… Складові досить прості, але під дією Святого Духа вони стають живлющими і могутніми.
Задумайся також над ходом самої Святої Літургії. Усі засоби, використані в ній, покликані загострити наші духовні переживання і зосередити увагу на світі горішньому. Для цього наші органи чуття максимально задіяні під час Літургії. Ми бачимо на вівтарі гостію та вино, слухаємо Боже слово, вдихаємо пахощі і відчуваємо смак Тіла і Крові Христа. Навіть наша здатність сприймати на дотик використана в Літургії, коли ми на знак примирення потискуємо руки своїм братам і сестрам, ділячись з ними теплом Божої любові. Все це робить Літургію святом, у якому бере участь вся людина — її дух, душа і тіло.
Від присутності до Преображення
Наше спілкування з Христом не обмежується Святим Причастям. Він завжди перебуває поруч з нами, наповнюючи нас Своєю благодаттю і мудрістю. Участь у Святій Літургії — це не втеча від нашого повсякденного життя до небесної високості. Ісус, ставши Тілом і Кров'ю, зійшов на цю землю, і під час Святої Служби Він перебуває в тілі і крові кожної людини.
Чому це важливо? Тому що Господь не тільки хоче задіяти наші органи чуття у служінні Євхаристії, а запросити нас максимально пожертвувати себе і те, з чого складається наше життя, Христу і прийняти все те, що Він хоче дати нам під час Святої Літургії. Цей чудесний обмін змінює нас. Святий Августин любив повторювати, що найглибше бажання Бога — щоб, переживаючи Літургію, ми стали Тим, Кого прийняли: Ісусом Христом, Агнцем Божим.
Отці Другого Ватиканського Собору стверджували, що під час Літургії Словадо нас особисто звертається Христос. Тому ми повинні слухати біблійні читання з вірою в те, що чуємо голос Ісуса, Який пронизує наші серця Своєю любов'ю, присутній в кожній ситуації нашого життя і керує нами в час прийняття рішень (Про Богослужіння, 7). Споживаючи Святе Причастя, ми приймаємо Христа — Його Тіло і Кров, Душу і Божество — і Він чудесним способом починає жити в нас.
Господь різними способами впливає на наше тіло і дух під час Святої Літургії, очікуючи, щоб ми прийняли Його запрошення. На кожній Святій Службі ми згадуємо і приносимо жертву, котру Христос приніс заради нас на хресті. Але водночас ми повинні пам'ятати, що Ісус знову й знову запрошує нас віддати себе Йому. У Літургії можна виділити два моменти, коли ми маємо можливість довірити Христу своє життя, щоб отримати його вже переображеним та оновленим. Перший момент — це Дароприношення, другий — Причастя.
Жива жертва
Дароприношення можна порівняти з ламанням хліба, зі вдихом між Літургією Слова та Євхаристійною молитвою. В більшості парафій у цей час прийнято сідати і робити грошові пожертвування. У порівнянні з іншими частинами служби цей момент може здатися пасивним. Але саме в ці хвилини на наших очах відбувається щось дуже важливе.
В той час, коли ми жертвуємо гроші на потреби храму, на вівтар приносяться дари хліба і вина. Постарайся зв'язати ці дві дії в одне. Нехай твої пожертвування стануть символом твого життя, яке разом з дарами хліба і вина ти приносиш на вівтар, прохаючи Господа перетворити твоє життя за Його волею і переобразити тебе самого разом із хлібом і вином на Самого Христа.
Вслухайся в молитву священика над дарами, тепер вона стосується і тебе: «Отче, приносимо Тобі ці дари. Заради Христа просимо Тебе, Всемогутній Боже, освяти ці дари силою Духа Твого». Переймися тим, що саме тебе має на увазі священик, молячись: «Ми приносимо Тобі з вдячністю цю святу і живу жертву».
Така участь у Святій Літургії – це не проста вправа для розвитку уяви, це можливість молитися так, щоб зі стороннього спостерігача перетворитися в невід'ємну, як хліб і вино, частину всього літургійного служіння. Господь жадає, щоб ми віддали Йому свої серця і, перетворені Його Святим Духом, йшли в цей світ як благовісники.
Така активна участь у Причасті допоможе тобі ввійти в глибину таїнства, сповненого Божественної благодаті і милосердя, і відчути цілющий та повний втіхи Божий доторк.
«Тіло Христа»
Але принесені дари не залишаються бездіяльно на вівтарі. Настає час, коли ми підходимо до вівтаря і з вірою приймаємо колишні хліб і вино, перетворені на Тіло і Кров Христа. В цю мить до нас повертаються з вівтаря всі дари, які ми клали на нього, – тільки тепер це вже не звичайні матеріальні дари.
Цей обмін складає серце таїнства Євхаристії. Звичайні хліб і вино стають Тілом і Кров'ю Христа. Пшениця і виноград перетворюються на містичну їжу, яка підносить нас до небес і насичує любов'ю Бога, нашого небесного Отця й одночасно Улюбленого. І саме із серця цієї таємниці випливає можливість переображення: ми стаємо Тим, Кого приймаємо. Від Літургії до Літургії, все повніше віддаючи себе Христу, ми наповнюємося Його життям і Його Духом, починаємо думати, сподіватися і відчувати, як Ісус.
Але варто пам'ятати, що хліб і вино завжди перетворюються на Тіло і Кров Христа після Євхаристійної молитви священика, незалежно від того, яку державу або який чернечий орден представляє цей священик. Ми ж перетворюємося тільки в тому випадку, якщо приносимо себе в жертву Богові. І не просто думкою робимо це, а щодня крок за кроком говоримо «ні» спокусам, шукаємо водійства Святого Духа, знаходимо час для щирої молитви. І, нарешті, робимо все можливе, щоб нагодувати голодного, одягти злиденного, подати руку пропащому.
Чим повніше ми приносимо себе в жертву на вівтар, тим глибше ми відчуваємо Божу всемогутність і благодать у мить прийняття Святих Тайн.
На Його спомин
На Таємній Вечері Ісус сказав Своїм учням: «Чиніть це на мій спомин» (Лк 22,19). В Літургії також є безліч елементів, які нагадують нам про ту Вечерю. Тому можна сказати, що вся Літургія служиться «на спомин» Христа. З одного боку, ми можемо сприймати Його слова як заклик здійснювати Євхаристію доти, поки Він не повернеться. А з іншого боку – ми можемо вважати це закликом зробити те, що зробив Сам Христос, — на Його спомин віддати своє життя Отцю. У цих словах прихована обітниця благословення і нашого переображення, яке зійде з небес, якщо ми будемо шанувати Христа і присвятимо себе служінню Його Царству. Давайте ж перетворюватися в Того, Хто віддав за нас Своє життя і продовжує віддавати його щодня у Євхаристії!
Слово між нами №5(54) 2004
