Молю ж за них. ..і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене… (Йн 17,9.20)
Після пасхальної вечері з учнями напередодні Своєї смерті Ісус Христос звернувся до Небесно-го Отця з молитвою. На перший погляд, у цьому немає нічого особливого. Ісус постійно перебував у молитві та єдності з Отцем, залишаючись відкритим Його волі і зануреним у Його любов. Вражає не те, що Христос молився під час Таємної Вечері, а те, як Він молився. Того останнього вечора Ісус молився за Своїх учнів і за кожного з нас!
Христос заступався за нас перед Отцем. Чому Він відчував необхідність молитися за Своїх послідовників, адже Він Сам сказав, що Він з Отцем одне? І якщо Ісус у всій повноті знав Божий задум, то навіщо вимолював благодаті для нас?
У цьому номері журналу поміркуймо про заступницьку молитву. Адже наші молитви можуть поєднуватися з молитвою Христа, вивільняючи Божі благословення для людей, за яких ми заступаємося. Що ми маємо зробити, щоб наші заступницькі молитви були такими ж плідними, як молитви Ісуса Христа? Вдивімося в Серце Самого Христа, сповнене любові і турботи за нас.
Як діти
Якщо ми хочемо отримати відповідь на свої заступницькі молитви, то дуже важливо, щоб ми приносили Богові свої прохання, як діти приносять їх до своїх батьків. Хто з нас у дитинстві не біг до батьків з будь- якою проблемою? Ми розповідали мамі і татові про подряпини на колінах, про сутички з друзями, про труднощі у виконанні домашніх завдань. Так і Христос запрошує нас приносити всі свої потреби Небесному Отцю із впевненістю, що Він не подасть нам змія, коли просимо рибу, або камінь, коли просимо хліба (див. Лк 11,11).
Діти часто намагаються вирішити свої проблеми самостійно. Коли ж вони не можуть зробити щось самотужки, на допомогу приходять батьки. Але якщо батьки вирішуватимуть все за своїх дітей, то діти не навчаться відповідати за свої вчинки, будувати стосунки з ровесниками, чогось досягати в житті.
Подібне відбувається і в наших стосунках з Богом. Він наділив нас розумом та інтуїцією, щоб ми розвивалися та навчалися долати труднощі і робити цей світ кращим. Господь хоче, щоб ми виявляли старанність і самостійність у вирішенні проблем, з якими стикаємося в житті. Але одночасно Небесний Отець чекає, щоб ми свої труднощі ділили з Ним, шукаючи Його допомоги і керівництва. Іноді Він Сам вирішує нашу проблему, іноді пропонує нам діяти самотужки, даючи таким чином можливість ставати зрілими людьми.
Тому важливо, щоб наші людські зусилля з’єднувалися з Божою допомогою. Наприклад, якщо ми шукаємо роботу, то, насамперед, мусимо просити допомоги у Бога. Але це не звільняє нас від практичних дій: звернутися в центр зайнятості, розіслати своє резюме роботодавцям, піти на співбесіду і т.д. Не варто впадати в крайнощі, покладаючись лише на свої сили або очікуючи, що Господь вирішить усі наші проблеми без нашої участі.
Наш великий Первосвященик
У давньому Ізраїлі турбуватися про свій народ було обов’язком священика. Саме він мав право просити за щось у Бога від імені людей. Священик приносив Господу кров жертовних тварин як знак спокути і заступництва.
Ісус Христос пролив на хресті Свою дорогоцінну Кров і став «ар-хиєреєм майбутніх благ». Ісус «увійшов раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення» (Євр 9,11-12). Тепер Він посів праворуч Бога, де «може спасти тих, які через Нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися» (Євр 7,25).
Яке благословення для нас мати Заступником у Бога Самого Христа! Він приносить нас разом з усіма нашими гріхами і потребами святому і досконалому Отцю. Знаючи, що Христос є нашим Заступником перед Господом, ми можемо приступати «з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милість і знайти благодать на своєчасну поміч» (Євр 4,16).
Молитися з довірою
У заступницькій молитві ми можемо віддавати Богові свої тривоги, проблеми і життєві випробування. Але саме заступництво — це не просто перелік Богові своїх потреб і очікування на Його допомогу. Нам необхідно вірити, що Той, до Кого ми звертаємося, є люблячим і всемогутнім. Ми покликані повірити, що Бог – наш Отець, і що Він чує всі наші прохання. «Без віри неможливо подобатись Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають» (Євр 11,6).
Приступаючи до заступницької молитви, ми покликані вірити в те, що Бог відповість нам з усією Своєю мудрістю, любов’ю і провидінням, що Він хоче для нас лише добра, що наш Отець ніколи не забуває про Своїх дітей.
Звичайно, буває, що Господь відповідає на наші молитви зовсім не так, як ми очікуємо. Але при цьому ми не повинні думати, що це є проявом байдужості, невірності або браку любові з боку Отця. Він завжди прагне дати нам лише благо, але не завжди те, що ми вважаємо за благо, таким є, і Бог знає про це. Молитися з вірою
Коли у Софії знайшли рак, її віра була дуже мала. Група парафіян запропонувала жінці регулярно разом молитися за її зцілення. Ці молитви сприяли утвердженню в душі жінки основних істин віри: Бог живий, Він любить нас, Він знає все, що відбувається в нашому житті. Співчуття, молитви братів і сестер у Христі допомогли Софії зміцнитися у вірі. Сьогодні, коли минуло десять років, Софія продовжує боротися з хворобою. Насправді, рак уже двічі відступав і повертався. Але у всіх цих перемогах і невдачах одне залишається незмінним: її віра продовжує зростати, стає сильнішою за страх і смуток.
Очікуючи відповіді на свою молитву, ми покликані використовувати всю віру, яка в нас є. Це не означає, що віра має бути якоюсь надприродною, аби Бог почув нас. У кожного з нас є певний ступінь віри. В одних вона більш глибока і зріла, в інших дрібна і поверхова. Молячись заступницькою молитвою, життєво необхідно застосувати всю наявну в нас віру, якою б вона не була. Молитися «на-півсили» недостатньо, маємо шукати Господа всім своїм єством, використовуючи всю глибину своєї віри.
Завжди знайдеться причина піддатися занепокоєнню, сумнівам, страху. Але віра — це Божий дар, це могутня благодать, що допомагає нам не втрачати Грунт під ногами, коли нас обсідають якісь проблеми – хвороба, втрата роботи, розлучення. Тому з вірою принось свої заступницькі молитви Господу. Одночасно проси Його примножити твою віру.
Почнімо молитися
Заступницька молитва призначена не для того, щоби вберегти нас від проблем. Навпаки, маємо молитися заступницькою молитвою щодня. Ми не повинні соромитися молитися за свого чоловіка (свою дружину) і свою родину. Ми покликані також щодня молитися за проблеми світу. Не слід забувати кожного дня молитися за своїх друзів і близьких, навіть за своїх ворогів. Саме до цього закликав нас Христос, коли навчав молитися за насущний хліб і свободу від зла. Почнімо ж сьогодні. Для Бога немає прохання занадто незначного або занадто невартісного.
Слово між нами 2009 №8(102)
