За словами святого Луки, в день Зіслання Святого Духа в П’ятидесятницю апостоли з боязких і полохливих людей перетворилися в безстрашних проповідників Євангелія. Ті, котрі в страху розбіглися під час арешту Ісуса, раптом почали з ризиком для власного життя сміливо проголошувати світові звістку про Ісуса Христа і про те нове життя, яке Він приніс. І все-таки П’ятидесятниця — це щось більше, ніж бурхливі події, що відбулися дві тисячі років тому, як набагато більше приховано в Самому Святому Дусі. П’ятидесятниця призначена для всіх! Святий Дух хоче діяти в кожному людському серці так само глибоко і сильно, як Він діяв у серцях апостолів. І Він хоче зробити значно більше, ніж просто дати нам мужність і сміливість. Він хоче цілком перетворити нас!
Отець Раньєро Канталамесса, папський проповідник, у статтях цього номера журналу дає нам коротке пояснення, як хоче перетворити нас Святий Дух. Розглядаючи навчання Ісуса про Святого Духа — особливо з Євангелія від Йоана — отець Раньєро йде в розумінні П’ятидесятниці ще далі: «В Йоана Святий Дух не тільки несе спасіння до кінця наших днів. Він Сам являє Собою спасіння! “Дух життя” є також і життям духу!»
Це і є Добра Новина про П’ятидесятницю. Святий Дух зійшов, щоб дати нам можливість спілкуватися з Ісусом і постійно, день за днем поглиблювати наше життя у Христі. І Він робить це, не тільки нагадуючи нам про істини нашої віри, але і стаючи джерелом розради і надії. Більше за все Святий Дух хоче виливати любов Христову в наші серця і показувати нам, що Він ніколи не залишить нас.
Читаючи ці рядки, задумайся над тим, наскільки глибоко ти пізнав розраду у Святому Дусі. І чи є у твоєму серці місце для більш тісних відносин з Ним і для більш повного прийняття всього, що Він хоче вилити на тебе. Пам’ятай, що Ісус ніколи не втомлюється відповідати на молитву: «Господи, дай мені більше Твого Святого Духа!»
Прийміть Духа Святого(П’ятидесятниця і Дух Істини)
Давайте разом прочитаємо фрагменти з 14-16 глав Євангелії від Йоана, в яких говориться про Святого Духа. Давайте прочитаємо ці тексти від початку і до кінця, як одне ціле, акцентуючи увагу на іменах Святого Духа.
«І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж його знаєте, бо перебуває він з вами, і буде в вас. А Утішитель,Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене.
Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, — пришлю його до вас. І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді: щодо гріха — бо не вірують у мене, щодо справедливости — бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите; щодо засуду — бо князь цього світу засуджений. Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині.
Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду,— він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане. 1 прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам. Усе, що Отець має, — моє. Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам» (Йо 14,16-17.26; 15,26; 16,7-15).
Давайте подивимося, як це одкровення про Святого Духа співвідноситься з нашим часом. Давайте спрямуємо всю свою увагу на два імені Святого Духа, які найбільш дорогі для Йоана: Дух істини й Утішитель.
Дух істини
У Йоана слово «істина» означає одночасно божественну дійсність і пізнання божественної дійсності. Традиційне тлумачення, особливо Католицької Церкви, розуміє слово «істина» насамперед у другому значенні, догматичному. Святий Дух веде Церкву через собори, Вчення, Традицію.
Це важливий аспект дії Духа істини — найважливіший, якщо хочете — але аж ніяк не єдиний. Є більш особистий аспект, про який нам варто пам’ятати: Святий Дух дає нам доступ до життя Ісуса Хри-ста. Святий Іриней називає Святого Духа нашим «спілкуванням з Богом», а святий Василій говорить, що «через Святого Духа ми стаємо близькими друзями Бога». Ми більше не судимо про Господа з чужих слів чи за допомогою посередників, а спілкуємося з Ним «особисто».
Дія Святого Духа не обмежується декількома урочистими моментами в житті Церкви. Також існує і внутрішня дія, щоденна і безупинна, в серці кожного віруючого. «Перебуває він з вами, і буде в вас» (Йо 14,17). Це і є «помазання від Святого», яке дає нам мудрість, яке перебуває в нас, яке навчає нас всьому і зміцнює нас (порівн. 1 Йо 2,20.27).
Вчення про те, що Святий Дух живе в найпотаємніших глибинах серця кожного віруючого, повинно лягти в основу розпізнавання духів спільнотою й особливо її духовним наставником, щоб правильно відрізняти «Духа правди» від «духа омани» (порівн. 1 Йо 4,1-6). Але сам факт, що це таємне, індивідуальне керівництво Святого Духа може бути неправильно витлумачене і використане, не виправдує Його придушення чи підозрілого до Нього ставлення. Святі стали тими, ким вони стали, в першу чергу тому, що підкорялися цьому таємному водійству, котре підказувало їм, що найбільше приємно Господу і більше за все відповідає Духові Христа.
Утішитель
Ще одне ім’я Святого Духа у апостола Йоана – Утішитель (грець. Паракліт – заступник, утішитель). «Інший» Утішитель, як називає Його Ісус. Під час Свого земного життя Ісус Сам був Утішителем: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас» (Мт 11,28). Коли Він обіцяє Утішителя, це майже те ж саме, як ніби Він сказав: «Йдіть до Нього, всі втомлені й обтяжені, і Він облегшить вас!»
Святий Дух виконує в нас роль прямо протилежну тій, котру виконує дух зла. Святий Дух захищає тих, хто міцний у вірі, і безперервно «заступається» за них перед Господом «стогонами невимовними» (Рим 8,26). Дух зла звинувачує віруючих перед Богом «день і ніч» (Од 12,10). Але Захисник безмежно сильніший і тому перемагає обвинувача! З Ним ми можемо перемогти всяку спокусу і перетворити саму спокусу в перемогу.
Як же великий Утішитель розраджує нас? Він Сам є розрадою. Він утішає так, що слова, які Ісус сказав своїм апостолам, луною відзиваються в нашихсерцях: «У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ» (Йо 16,33). Він утішає, свідкуючи в наших душах, що ми – «діти Божі» (Рим 8,16).
Жадати чи боятися Святого Духа?
«Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є!» (Йо 7,37). Першою умовою одержання Святого Духа є не заслуги і чесноти, а жагуче бажання, потреба, спрага.
Саме в цьому полягає наша практична проблема по відношенню до Святого Духа. Чи жадаємо ми Святого Духа чи несвідомо боїмося Його? Ми відчуваємо, що, коли Святий Дух прийде, то Він не залишить все таким, як є. Він може зробити з нами «дивні» речі, які ми не готові прийняти. Святий Дух змінює кожного, кого Він торкається! Наша молитва про дар Святого Духа іноді нагадує молитву святого Августина ще до його навернення: «Дай мені чистоту, і безгрішність, і самовладання, але ще не зараз». Нас підмиває сказати: «Прийди, Святий Духу, прийди… але тільки не зараз, і без всяких дивовиж і потрясінь! Хіба Господь – це не порядок, не зовнішня пристойність, не спокій і рівновага?»
Якби апостоли могли самі вибирати, як повинен проявитися Святий Дух, вони ніколи, ніколи не зважилися б говорити незнайомими мовами, прирікаючи себе на глузування людей, що говорили: «То вони молодим вином повпивались» (Ді 2,13). Тому давайте попросимо Святого Духа, щоб Він знищив наш страх перед Ним. Давайте молитися: «Прийди, Святий Духу! Прийди зараз, прийди, коли захочеш».
Прийміть Духа Святого!
У Великодній вечір Воскреслий Ісус з’явився Своїм учням, дихнув і вимовив: «Прийміть Духа Святого!» (див. Йо 20,19-23), – майже благаючи їх прийняти Його дар. Цим жестом виконується найбільше пророцтво Єзекиїла про сухі кістки: «Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди, духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили» (Єз 37,9).
Син Чоловічий більший за Єзекиїла, пророка, Він – Божий Син. Він молить Святого Духа, закликає Його, дихає Ним. Він не закли кає Його ззовні, «з чотирьох вітрів», а з Самого Себе, зі Своєї відкритої Душі. І сьогодні Він стоїть перед Своїми учнями та Церквою і повторює Своє наполегливе запрошення: «Прийміть Духа Святого!»
Давайте ж підставимо обличчя і душі наші цьому подиху життя, і нехай він оживить і обновить нас. Саме сьогодні, якщо вся Церква прийме цей могутній подих, якщо Святий Дух ввійде в силі в усі її реалії, вона оживе, і стане на ноги свої, і знову буде в ній сила-силенна люду, (порівн. Єз 37,9-10)
Слово між нами2001№5(26)
Фрагменти з книги «Таємниця П’ятидесятниці» о.Раньєро Канталамесси OFM Cap
