Церква літургійно відтворює очікування Спасителя в історії спасіння у пості, що починається після свята апостола Пилипа, яке припадає на 14/27 листопада. Цей піст триває до Різдва Христового, тому називається Різдвяним постом або Пилипівкою. У цьому пості Церква готує нас до світлого Празника Різдва Христового, нагадуючи нам наслідки гріховної нестриманості Адама: «Через відмову від посту перший Адам куштує від смертного дерева».
Читання зі Святого Євангелія на свято апостола Пилипа сповнене надії на спасіння (див. Йо. 1, 43-51). Пилип запрошує Натанаїла ближче пізнати Ісуса з Назарету. Однак Натанаїл має упередження: «Що доброго може бути з Назарету?». На це Пилип відповідає: «Прийди та подивися» (пор. Йо. 1, 45-46). Упередження Натанаїла розвіюються під час зустрічі з Христом. Звідси й завдання для кожного християнина – ближче «прийти і подивитися», тобто наблизитися до Христа, щоб пізнати Його.
Очікування Месії та наближення до Нього звершується в особі Діви Марії з Назарету. Її перед віками обрав Господь. Марія, яка, згідно з Переданням, ще малою дитиною була введена в храм, духовно зростала до «слугині Господньої». Бог поступово готував Марію стати лоном, ковчегом, храмом, вмістилищем для невмістимого Бога. «Дух же пресвятий із доброзволення Бога Отця готував у ній поселення Богу Слову». Марія стала «наметом», в якому оселилося в повноті часів Слово: «Слово стало тілом, і оселилося між нами» (Йо. 1,14). Святкуючи Введення Богородиці у храм (21.11/4.12), християни покликані за її прикладом дозволити Господу підготувати себе, щоб гідно прийняти волоченого Бога в «намети» своїх сердець.
Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха»
