Як і коли Ви відчули Боже покликання до служіння людям у ролі екзорциста?
Колись була хвора одна дуже близька для мене людина, яка дуже мучилась у хворобі, і я бачив, що цій людині потрібно якоїсь сильнішої молитви. Я звернувся в першу чергу до владики, щоб той дав мені благословення, щоб я це звершував від імені Церкви. Я почав над нею молитися і їй стало легше. Пізніше я також попросив благословення на екзорцизм, тоді, коли вона взагалі не могла навіть спати, і їй стало згодом ще більш легше. Пізніше до мене почали звертатись і інші люди на молитву. Також приходили люди, які не могли померти, мучились.
Але моє покликання до молитви ще сягає того моменту, коли мене висвячували на священика. Ще в Празі, коли мене святили, мій ректор ніби передбачив, напророчив моє майбутнє. Він на проповіді під час моїх свячень говорив про хворих. Він казав: «перше завдання священика – приходити до хворих людей, допомагати їм. Щоб вони відчули, що з ними близько є Бог, і щоб така людина могла утвердитися у вірі, бо людина, яка знаходиться на дні відчаю, виснажена, вона потребує знати, що Бог є». Тоді я відчув, що ці слова десь в глибині душі запали мені і я відчув внутрішню потребу молитися за людей.
Чим відрізняється особисте життя священика-екзорциста від життя парафіяльного священика?
По суті діла, не мало би відрізнятися нічим. Але, тим не менше, священик-екзорцист не може собі дозволити опустити своє духовне правило без поважної причини. Він не може собі дозволити в чомусь попустити, дозволити щось таке, що його могло б розслабити. Молитва екзорцизму збирає людину, стверджує її волю, стимулює її до того,щоб вона справді тримала духовну осанку. Тому екзорцист зобов’язаний перебувати у молитві,інакше біс буде його бити.
Як часто Вам доводиться використовувати Ваші особливі навички в ролі екзорциста у житті?
Постійно… Дуже багато людей думають, що екзорцист – це якесь дуже велике покликання священика. Але насправді це є не так. Екзорцист – це священик,який має допомогти тій людині, яка бореться зі злом. Завдання екзорциста тільки підтримати людину, професійно підтримати її. Тому головне завдання екзорциста, в першу чергу, це є навернення людини; навчити її боротися, навчити її вести духовне життя, навчити утримувати її духовний імунітет. Тоді, коли людина здатна сама боротися, священик має, як «мішок», підсадити її, підтримати її, професійно очолити її молитву, полегшити її молитовну участь, і, в такий спосіб допомогти утримати її в такому тверезому стані віри. Це дуже важливо, бо диявол намагається обдурити людину, старається знищити її віру, протиставитися її вірі, бо людині, яка вірить, нічого не загрожує. Навіть, коли вона має перетерпіти. Але, коли вона є обманута, вона може забути про той великий потенціал, який вона має.
В чому Ви шукаєте силу боротися із нечистими духами і яким чином Ви готуєтесь безпосередньо перед самим обрядом екзорцизму?
В наших требниках вже є прописаний порядок як людина мала би готуватися. Добре, коли екзорцистом є монах, коли не має інших обов’язків, тоді він має час готуватись так, як є приписано. Я ж, намагаюся наближатися до цього.
Першим правилом є денна молитва Церкви – Часослов. Дуже важливим є духовне читання та перебування у постійній Божій благодаті, Богомислії. Також дуже важливим є те, щоб людина не була узалежнена від речей. Вона мусить давати милостиню. Має завжди переживати та відчувати свою незалежність від матеріального стану та від похвали. Вона просто мусить актуалізувати цю чесноту, бо диявол може дуже підступно обдурити цю людину. Мусить також пильнувати свою мову. Та все ж найважливішим елементом є Божественна Літургія. Це є основа і джерело. В требнику Петра Могили пишеться, що священик обов’язково має на початку підготовки мати піст та Божественну Літургію, з яких він і бере силу. Взагалі увесь обряд звершується через спасіння, яке об’являється в Божественній Літургії.
Які труднощі найчастіше Вам зустрічаються під час проведення обряду екзорцизму?
Я вважаю, що найбільша трудність – це коли людина є дуже мало підготована до молитви. Першим моїм завданням є привести людину до глибокого покаяння. Коли людина приводиться до глибокого покаяння, до усвідомлення того, що потрібно обов’язково радикально поміняти її життя, коли вона починає вести глибоке молитовне життя, то це означає, що екзорцизм починає мати надзвичайно велику ефективність. Якщо цього немає, то священик залишається дуже втомлений після неї. Тому, бачачи з власного досвіду, знаю, що якщо людину спершу не приготувати до духовного життя, не побачиш, що людина навернена, воцерковлена, краще навіть не починати молитви. Само-собою коротку молитву захисту можна прочитати, але обов’язково потрібно працювати на те, щоб вона навернулася до Бога, могла працювати. Весь головний тягар особи, яка прагне звільнитися, стоїть на ній, лише на ній самій. Завдання священика – підтримати, очолити її молитву, її намагання; зробити її молитву молитвою Церкви.
Один відомий екзорцист на зустрічі екзорцистів в Римі говорив, що людина може звільнитися від опанування злим духом, навіть якщо над нею ніхто не молиться, своїми молитвами, Святими Тайнами. Навіть якщо би десять екзорцистів молилися над людиною, не зможе вона звільнитися, якщо сама не буде вести духовне життя.
Які є основні ознаки одержимості? Як приватно можна боротися із нею?
В першу чергу це насправді є дуже рідкісні випадки. Знайти одержиму людину є досить важко. В більшості це є хворі люди. Люди можуть бути поневолені. Дуже багато людей,які мають порушену психіку через те, що бачили як відбувається обряд екзорцизму на спільних вичитках; вони бачать як інші маніфестують, проектують це на себе і починають самі таким чином проявлятися. Проте ці випадки в більшості бувають дуже і дуже рідкісні. Тому завдання священика є переконати людину, що в ній нічого нема, тобто, виявити та розпізнати реальну правду, усунути всякі її переживання та побоювання, що вона є одержима, що вона є опанована. Іншими словами – дати людині натхнення. Але не таке, штучне натхнення, обманливе, але поставити людину перед правдою, бо людина настільки сильно захищена Богом, що коли вона цю істину і правду прийме, вона може подолати будь-яку проблему. І навіть, якщо вона є одержимою, то завдання священика є не налякати, що вона є одержимою, але об’явити її внутрішній потенціал, про який вона можливо десь призабула. Тому є дуже важливим не лякати людину. Само-собою, якщо людина реагує на свячену воду та свячені предмети, коли говорить іншою мовою, це справді дуже рідкісні речі. Хоча кожен може реагувати по-різному: один реагує на свячену воду, другий на єлей, інший на святе копіє, ще інший на вино освячене. Є також моменти, коли людина просто реагує на молитву, а на решту святих речей нормально. Тому, що кожен випадок є специфічний, не можна всі випадки підвести просто під одну риску. Людина, поневолена злом, в більшості випадків виявляється тоді,коли над нею читається молитва. Навіть, якщо перший раз вона не відреагувала, наступні рази можуть виявити її. Також дуже важливо зробити анамнез історії людини. Тобто, побачити, як вона поводить себе в церкві, як вона себе почуває на великі свята, неділі, бо в такі часи людина мала б почуватися інакше. Таким чином священик по частинам робить анамнез людини і встановлює чи справді вона має впливи злих сил. Також звертається увагу на те, як людина реагує на повний місяць, як не думає про самогубство – це все дає людині підставу розпочати молитву екзорцизму.
Якщо священик опитує людину, але тверезих підстав для читання такої молитви немає, згідно нового ритуалу, він екзорцизму не мав би читати. Він може читати молитву на зцілення, Євангелії, псалми, і, якщо справді є якась духовна проблема, то вона обов’язково виявиться. Також священик у такому випадку мав би порадити людині звернутися до лікаря (психіатра або психолога); екзорцист завжди має працювати у команді із лікарями.
Якою в нашій Церкві є ситуація із екзорцизмом; хто із екзорцистів і на яких теренах проводить вичитки?
Екзорцистів у нас в Україні не є дуже багато. В нашій Церкві ми сприймаємо екзорцизм по категоріях Західної Церкви – екзорцизм, як служіння. Не як харизма, бо в Православній Церкві екзорцизм сприймається як харизма. Там екзорцизм може читати лише той монах, який себе до цього почуває. В нас же священик має бути наділений компетенцією та юрисдикцією. Тому, єпископ, який бачить людину, яка може виконувати таке служіння, дає благословення, дає юрисдикцію для звершення цього Таїнства від імені єпископа.
У нас, на превеликий жаль, таких екзорцистів є небагато. По суті діла, Львів має одного екзорциста – отець Ігнатій; Тернопільська архиєпархія має отця Йосафата, який в нашій Церкві є найбільш освіченішим екзорцистом – він написав працю по екзорцизму; в Зарваниці теж маємо одного, а можливо і два екзорциста; в Івано-Франківській єпархії теж маємо екзорциста, який майже не практикує екзорцизм, він більше молиться молитви на зцілення – отець Іван; також ще є отець Руслан, який має благословення для екзорцизму і практикує його; крім того і я теж займаюсь екзорцизмом. Є ще і інші, які читають молитви на оздоровлення. На Сході маємо одного найвідомішого екзорциста – отця Василя Пантелюка з Донецька; також, здається, біля Донецька теж маємо ще одного екзорциста. В Бучацькій єпархії маємо екзорциста, який є нашим головою і координує всіх наших екзорцистів – владика Дмитро Григорак. Словом, наших екзорцистів можна порахувати на руках, їх є небагато. Проте є дуже багато священиків, які читають молитви на зцілення. В цілому всіх екзорцистів є близько десяти чоловік.
На скільки великим є попит на «послуги» екзорциста у наш час, зокрема у нашій Церкві?
Попит є надзвичайно великий. Хоча, в переважній більшості всі ці випадки може опрацювати будь-який священик. Тому що тих випадків, коли людині необхідна допомога екзорциста, коли вона є дійсно опанована злим духом, є насправді небагато. А ці дрібні речі – різні почарування, диявольське напластування – може звершувати будь-який священик, який молиться молитву на звільнення. І справді, якщо та людина потребує більше молитви, якогось серйознішого втручання, тоді вже можна звертатись до екзорциста. На превеликий жаль, в нас всі люди пруть до екзорциста, всі хочуть, щоб над ними читали екзорцизм, але це фактично неможливо.
Все ж попит є дуже великий. Особливо в нас, на Західній Україні, де люди часто займаються магією і чарівництвом. Тобто, ці речі, які я мав вичитувати, може вичитувати і будь-який інший священик. Це дуже важливо. Люди чомусь дуже бояться і шукають саме екзорциста.
Зараз є проблема, яка потребує прямого втручання екзорциста – самогубство. В цьому випадку сто відсотків маємо вплив злого духа. І, навіть, якщо це трактується як якась психічна хвороба, проте це завжди вплив злого духа. В своєму досвіді я переконуюсь в цьому все більше і більше. В більшості випадків самогубці роблять це на великі свята, тобто, там справді є якась система. Тому такі люди справді потребують серйозної опіки, не просто почитати молитву, але потребують нагляду, бо можуть бути байдужими. Тому я маю тримати їх під своїм контролем і їх духовно вести, допомагати їх, аби вони не занедбали оцю духовну опіку.
Що Ви порадите семінаристам, які бажають віднайти в собі сили для служіння людям в ролі екзорциста в майбутньому?
Кожна людина є екзорцистом. Всі ми покликані боротися проти піднебесних сил в смиренності. Ми маємо відчути ту страшну боротьбу, яку веде Господь в Церкві із цим злом, яке напастує людину. Людина має знати, що існує диявол, що саме він спричиняє їй всі ці труднощі, які вона має, обманює її, спокушає, напастовує. І, таким чином, людина, яка глибоко втілюється у життя Церкви, вже стає свого роду екзорцистом.
І справді, коли особа відчує таке покликання, воно має бути не вигадане, не придумане. Воно не має приходити із запалом мати владу, хотіти мати якусь надзвичайну силу проти злого духа. Тому що навіть якщо священик є екзорцистом, він є сильний тільки тоді, коли він є Церквою. Він без благословення нічого не мав би робити. Коли він є Церквою, коли він молиться він є сильним. І тоді вже такому священику надають право безпосередньо наказувати злому духові, звершувати оце благословення.
Тому, порадити можу лише одне: щоб ніхто не думав, що екзорцист є якимось інакшим священиком, не таким як будь-хто інший. Священик стає екзорцистом вже в тій мірі, в якій мірі він стає тотожним Церквою, живе життям Церкви. І вже в цей спосіб він бореться проти злого духа. А якщо Церква справді покличе таку людину до безпосередньої боротьби, то вона і так складається в першу міру із доброї сповіді, з навернення людей через проповідь (якщо хтось хоче бути екзорцистом, він обов’язково має бути добрим проповідником). Також така особа має бути добрим сповідником – це також дуже важлива річ. Цей священик мусить бути утверджений у духовному житті сам особисто. І вже тільки після того екзорцизм має бути останнім штрихом, бо найбільше послаблюється диявол тоді,коли обов’язково виконані всі попередні умови. Цей останній момент – це лише потвердження того, що священик почав раніше. Екзорцизм просто не можемо відділити від попередньої підготувальної фази. Тому, якщо священик володіє цією попередньою підготовкою, він вже є екзорцист. І, коли він налаштує людину, дасть можливість боротися за духовне життя, тоді він вже дозволить людині справлятися із нечистим духом. Екзорцист, по суті діла, вже служить тоді, коли є дуже сильна боротьба. Він має тоді тільки підтримати людину молитвою екзорцизму.
Спілкувався бр. Ярослав Смірнов, IV курс