Дорогі браття і сестри у Христі, у приготуванні до Великого посту і Торжества Воскресіння ми запрошені разом пригадати і засвідчити віру в правдивого Бога.
Ісус прийшов до нас, щоб нам об’явити Бога і Його любов до нас. Кожен, хто відкриється і прийме Його Любов, той стане учасником Спасительного діяння Бога.
В історії про поділ Людства на дві частини(Євангеліє від Матея 25, 31-46.) Господь відкриває нам Таїнство Своєї присутності.
Де ми шукаємо Бога? Де Господь чекає нас?
Людство завжди шукало Бога і завжди мало потребу зв’язати себе із Всемогутнім, але інколи була спокуса «ув’язнити» Бога у всьому найкращому по-людських мірках.
Таким чином з’явились поділи на краще та гірше і при цьому Бога треба було шукати лише в тому, що найкраще… забуваючи про основний принцип: що все, що Бог сотворив є добрим!
Хіба Бог створив, щось кращим чи щось гіршим? А може це ми так вирішили?
Слід відразу пригадати, що Бог усе сотворив і книга Мудрості це роз’яснює: «Ти любиш усе, що існує, і не бридишся нічим з того, що сотворив; бо якби ти щось ненавидів, той не витворив би». (Книга Мудрості 11.24-26).
Тому Бог є всюди присутній і всюди ми можемо пізнати Його.
Серед різноманітних закликів до зустрічі і єдності з Богом ми, читаючи уривок Євангелія про присутність Христа у потребуючих, можемо тепер по-іншому подивитися на ті категорії, які чомусь вважаються для багатьох перешкодою для земського раю.
«Я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; 36. нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.»
Тому звернемо увагу на слова сказані Христом:
Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили…. те, чого ви НЕ зробили одному з моїх найменших братів, і мені НЕ зробили.
Господь називає потребуючих людей своїми найменшими братами і прирівнює їх до Себе.
- Дивлячись на потребуючу людину, ми можемо побачити в ній Христа.
- Зустрічаючись із потребуючою людиною, ми можемо зустрітись з Христом.
- Будучи разом із потребуючою, ми можемо пережити присутність Бога.
Тому потребуючі люди не є нашими ворогами чи загрозою для нашого земського щастя, вони є даром для нашого спасіння від егоїзму, самодостатності, захланності, зажерливості, зверхності і самозвеличання.
Будучи із потребуючою людиною ми ризикуємо втрати, але це все задля того, щоб здобути. Ми втрачаємо грішні схильності і отримуємо єдність з Богом.
Ми всі у цьому світі немов пазли і кожен може дати ближньому своєму те, чого інший немає. Тому об’єднавшись та поділившись зі всім, ми можемо скласти єдиний малюнок під назвою – Рай.
А хто не захоче залишити свою частину у цьому малюнку, той буде добровільно відкинутий «І підуть ті на вічну муку, а праведники – на життя вічне.»
Розпізнавати Його у повсякденному житті
Хто пережив правдиву зустріч з Христом, той буде бажати її повторення. Адже на цій зустрічі Бог залишає відбиток своєї присутності – а це відчуття раю. З Богом бути завжди добре. Людина у пошуках правдивого райського добра намагається зустріти Бога у своєму щоденному житті, у буденних справах, у своїй душі. Тоді вчиться відчувати присутність Бога і розпізнавати Його волю, тобто що Бог бажає, щоб було в цій ситуації. Так людина починає давати Божі плоди – тобто виконувати те, що Бог хоче в людському житті.