«Незнання Святого Письма є незнанням Христа».
«Християнин, який не живиться Писанням, – не живе».
(св.Єронім)
«Що вам здається більшим і більш знаменитим: слово Бога чи тіло Христа?»
(св.Цезарій Арльський)
1. Майже кожен з нас носить із собою мобільний телефон. Навіщо? Бо ми хочемо бути доступні для тих, хто до нас подзвонить, і самі хочемо мати доступ до них. Коли хтось тобі каже: «Приїдь до мене», а ти дороги не знаєш, то інколи той, хто запрошує, додає: «Візьми з собою телефон, і як будеш уже доїжджати – я підкажу, як їхати». Хіба в такій ситуації поставишся до цих слів легковажно і залишиш телефон удома? Або, скажімо, ми чекаємо на дуже важливу й термінову інформацію. Якщо справа стосується нашої сім’ї, здоров’я чи праці – хіба ми вимкнемо телефон? «Божим телефоном» є Святе Письмо. Через Біблію Бог хоче передати нам важливі справи і покерувати нашим життям. А ми ж бо так рідко зазираємо до Біблії, так рідко носимо з собою цей «Божий телефон». Змінімо це! Бог до тебе дзвонить! ВІДПОВІСИ?
Відкривай серце Бога в словах Бога (св.Григорій Великий).
2. О Боже мій, як це так діється у цьому бідному старому світі, що Ти такий великий, а ніхто Тебе не знаходить, що Ти так голосно кличеш, а ніхто Тебе не чує, що Ти так близько, а ніхто Тебе не помічає, що Ти жертвуєш себе кожному, а ніхто не знає Твого імені?Люди втікають від Тебе і кажуть, що не можуть Тебе знайти, повертаються до Тебе спинами і кажуть, що не можуть Тебе побачити, затуляють вуха і кажуть, що ніхто не може Тебе почути (Ганс Денк). Нехай цей текст дасть тобі розуміння, наскільки важливим є пізнання Божих Слів, аби ти не опинився серед тих, про кого говорить цей автор. Будь серед тих, про кого розповідає апостол Йоан (пор. 1 Йн 1,1-3).
3. Тільки Христос має слова, які не стають заяложеними (Йоан Павло ІІ). Єдине, що не є втратою часу, – це шукання Бога, навіть якщо Він недосяжний (св.Бернард). Якщо ти голодний і шукаєш хліба, то Він є хлібом (св.Амвросій). До Бога треба приходити вдень і вночі (пор. Лк 11,5-9; Ам 5,4). Бог дав нам усе, даючи свого Сина. Об’явив нам усе, пропонуючи нам своє єдине Слово. Після Ісуса Христа нам уже немає на що чекати (св.Йоан Золотоустий). Коли не можна вірити вже ні єдиному слову, бо слова виявилися брехливими, ще залишається Слово Євангелія (кардинал Стефан Вишинський).
4. Невпинно читатимеш Біблію, – сказав мені дідусь. – Любитимеш її більше, ніж батьків. Більше, ніж мене. Ніколи з нею не розстанешся. А коли постарієш – дійдеш переконання, що всі книжки, які ти прочитав за життя, є лише бездарним коментарем до цієї єдиної Книги (Роман Брандштеттер). Ми не мали таких дідусів, але час мине швидко, самі станемо дідусями-бабцями. Те, що скажемо нашим внукам про Біблію, залежить від нас самих. Це також буде відповіддю Богові на те, що Він сказав у Втор 11,18-21.
5. Це смішно – як сильно ми віримо тому, що написане в газетах, і сумніваємося в тому, що каже Святе Письмо. Це дивно – як сильно кожен з нас хоче йти до неба за умови, що не муситиме дізнаватися, думати, говорити, ані також робити щось із того, про що каже Святе Письмо. Це дивно – як можеш висилати СМС-ами сотні пліток, що поширюються, немов нестримний вогонь, але коли висилаєш повідомлення, яке стосується Господа Бога, люди двічі замислюються, чи поділитися ним з іншими. Це смішно – як сильно ми можемо перейматися тим, що хтось про нас подумає, замість думати про те, до чого нас закликає Бог! Це дивно – як охоче ми довідуємося про речі, що не мають значення, а не хочемо дізнатися про те, що до нас говорить Ісус Христос і наш Творець, Бог Отець.
6. Біблія – це лист Бога до людей (св.Григорій). Якщо ти не читаєш Біблії, то немовби викидаєш лист у кошик, не відкривши. Якби королева Великої Британії написала до тебе, хіба ти не прочитав би з цікавістю? Напевно також і з радістю, турботливо й уважно. Ти отримав листа. Не від якогось земного владаря, а від Царя Небес. Однак ти майже гордуєш цим даром, таким безцінним скарбом! Щоразу, коли читаєш Євангеліє, сам Христос промовляє до тебе. Коли читаєте – молитеся до Нього і розмовляєте з Ним (св.Тихон, православний єпископ). Немає такого вчення, яке було б краще, цінніше й важливіше, ніж текст Євангелія. Замислюйтеся над ним і дотримуйтеся того, чого власними словами вчив наш Господь і Вчитель, Ісус, і що виконував своїми вчинками (св.Цезарія). Євангеліє – це Христос (Одкр 19,13) – Амелянус.
7. Говори, Господи, слуга Твій слухає, – так сказав Самуїл (пор. 1 Сам 3,10). Чи я пропоную себе Богові на служіння? Чи я скажу: говори, Господи, я готовий? (пор. Іс 6,8; Мт 10,16) Ісус кличе: ідіть за Мною – чи я йду в кожне з місць, куди кличе Ісус (пор. Діян 5,29), чи йду (хочу йти) тільки до неба? Ми порівнюємо себе із так званими «гіршими», і тоді «світлішаємо» (пор. Лк 18,9-14; 14,13). Але ж ми покликані не порівнювати, а служити (пор. Лк 16,11-13). Якщо даси працівникові завдання, то він його виконує, а не каже, що виконує (пор. Мт 8,9; 28,19-20). Ісус сказав до своїх учнів, а через них і до нас, сьогоднішньої Церкви (пор. 2 Кор 6,16; Рим 16,5), що ми повинні «робити» учнями всі народи (пор. Рим 10,14) Це не милість, це обов’язок (пор. Мт 20,1) – проголошувати Євангеліє так, аби осягнути результат, бо будемо суджені на цій підставі (пор. Іс 5,1-12). Приносити своє життя Богові (пор. Рим 12,1-2.11) – це отримати спасіння. Ми стаємо переможцями, коли служимо (пор. Йн 21,15-19). Але ми навіть не знаємо, що Бог сказав! Читаймо Святе Письмо, стараймося зійти з широкої дороги і йти вузькою стежкою за Христом (пор. Мт 7,14; Мк 8,34-35).
8. З папської енцикліки: «Приймаючи Христа, ви відкриваєтеся на остаточне Слово Бога, на того, в кому Бог дав себе уповні пізнати і хто вказав нам дорогу, що веде до Нього». «Весь Новий Завіт – це гімн на честь нового життя для того, хто вірить у Христа і живе в Його словах» (Йоан Павло ІІ). У Біблії ми знаходимо саме стільки, скільки шукаємо: те, що велике й Боже, якщо шукаємо те, що велике й Боже; те, що важливе й історичне, якщо шукаємо те, що важливе й історичне; і не знаходимо взагалі нічого, якщо нічого не шукаємо. Голодні знаходять у ній поживу досита, але для ситих вона є книгою, що відштовхує ще перш ніж вони її розгорнуть. Біблія говорить про новий світ, світ Бога! (Карл Барт.) Без Святого Письма ми не дійдемо до святості (св.Єронім).
9. ІІ Ватиканський Собор: від початку творіння Бог провадить діалог із людиною, а Святе Письмо є саме одним з елементів цього віковічного діалогу. Отож якщо хтось насправді хоче розмовляти з Богом, то не може не визнавати Його слів, що були записані саме у Святому Письмі, й записані не задля самого запису, а для того, щоб бути пізнаними. Не пізнавати їх – це немовби затуляти вуха у присутності того, хто говорить. Ви вже чисті – словом, яким Я промовляв до вас (Йн 15,3). Всі… чудувалися словам ласки, які линули з вуст Його (Лк 4,22).
10. Навіщо читати Святе Письмо? Бо цього прагне Ісус! Він сам висловив це прагнення у святині. Кожного шабату Він ішов до синагоги й там читав і слухав слова Святого Письма. Пізніше сам повелів безпосередньо: досліджуйте Писання, бо вони свідчать про Мене (пор. Йн 5,39; Йн 20,30-31). Перші християни, які ще зберігали в пам’яті запрошення Ісуса й Апостолів читати Святе Письмо, робили це щодня, навіть кілька разів на день; і щоби мати до нього доступ у небезпеках і переслідуваннях, завжди брали його з собою, принаймні Євангеліє. І з нього вони черпали сили до витривалості у вірі й навіть віддавали на нього життя. Ісус 12-річним хлопцем знав Слово Боже краще, ніж не один такий, хоч би й 62-річний, хто думає, ніби виконує волю Божу (пор. Лк 2,41-52). Дух – ті слова, що Я вимовив до вас, вони й життя (Йн 6,63).
11. Чому маємо читати Святе Письмо? Оскільки цього прагне Церква, яка поширила його по всьому світу, аби всі могли мати до нього доступ і плідно його вивчати. Як же наполегливо Папи радять читати Біблію! Енцикліки Providentissimus Deus Льва ХІІІ, Pascendi Dominici gregis Пія Х, Spiritus Paraclitus Бенедикта XV – усі ці документи є незаперечним доказом прагнення Церкви, аби Святе Письмо було читане. Прагне цього Ісус, Бог, Церква – а ми? Ні та й ні! Трррррррр – маленький хлопчик бігає, тримаючи в руці паперового літачка. Колись, як виросте, стане пілотом, як і його батько. Як хочеш успадкувати вічність – навчайся! Ісус прагне навчити тебе цього, для того Він і прийшов. Не водися з паперовим літачком, таким транспортом нікуди не долетиш. Але навіть якби в тебе був справжній літак, то мусиш навчитися пілотування!
12. Святіший Отець Йоан Павло ІІ: Святе Письмо подібне до води, що дає бадьорість, і до їжі, якою живиться віруюча людина. Тому я заохочую всіх до якомога ближчих і якомога частіших контактів зі Словом Божим, до відкритості на його дію, на його цілющу і творчу міць. Уміння читати Святе Письмо має основоположне значення для кожного віруючого. Воно є першим кроком на шляху, наступними етапами якого є медитація і потім – молитва у точному значенні цього слова. Саме молитва, натхнена Святим Письмом, є найважливішим шляхом розвитку християнської духовності. Хто здатен присвятити їй час і сили, потім збирає багатий плід. Молімося, – завершив ці слова Святіший Отець, – аби кожен християнин і кожна людина, яка шукає правду, стала прочанином Святого Письма, вчилася щодня споживати хліб Слова Життя. Доручаємо цю справу Пресвятій Діві, Яка, приймаючи Слово Боже, стала Матір’ю Спасителя (пор Іс 34,16).
13. Святіший Отець Бенедикт XVI: Не знаючи Біблії, ми вподібнюємося до людини, яка рухається в темряві. Слово Біблії – це світильник, за допомогою якого можна роздивитися дорогу (пор. Пс 119,105). Папа підкреслив це, кажучи: Нікому ніколи не можна забувати, що Слово Боже є світильником для наших кроків і світлом на нашому шляху. Ревне читання Святого Письма, супроводжуване молитвою, робить можливою ту інтимну розмову, в якій через читання людина чує Бога, Котрий говорить, а через молитву відповідає з довірливою відкритістю серця. І ти мусиш тут визнати, ЧИ НАЛЕЖИШ ДО ЦЕРКВИ, а чи до якоїсь секти, яка каже, що не треба вивчати Слово Боже, що достатньо просто ходити до храму. Висловлювання Йоана Павла ІІ і Бенедикта XVI повинні мобілізувати тебе до творення біблійних кіл у своїй парафії. Принесеш велику радість своєму настоятелю, він буде задоволений, що нарешті хтось відреагував на те, що так часто повторювалося в проповідях… («Маючи очі, не бачимо; маючи вуха, не чуємо».)
14. Я вражений втратами, що їх зазнають душі, які занедбують читання Святого Письма (Падре Піо). Незнання Святого Письма є незнанням Христа (св.Єронім). Ми молимося: нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Питання звучить так: «Яка воля?» Як я маю пізнавати волю Бога Отця? Пізнавання волі Божої – це пізнавання Божих Слів, записаних у Святому Письмі. Це систематичне вивчення Біблії. Якщо ти знаєш якийсь інший спосіб пізнавання волі Божої, то дуже прошу – розкажи мені про це! Церква посилено й особливо нагадує всім вірним, щоби через часте читання Святого Письма набували найвищу цінність – пізнання Ісуса Христа (пор. Флп 3,8). Це цитата з Катехизму Католицької Церкви (п.133). Варто зазирати не тільки до Біблії, а й до ККЦ.
15. Багато спільнот і рухів у Католицькій Церкві живляться Біблією. Блаженний Яків Альберіоне казав: [читаємо Писання], оскільки Бог цього прагне – у самій Біблії знаходимо понад 200 місць, де Бог наказує читати і досліджувати Святе Письмо. Той факт, що Бог зворушив серця агіографів, аби вони записали Його слова, говорить нам про Його велике прагнення, щоб люди читали Святе Письмо і медитували над ним. Отож спробуймо уявити: хіба Ісус, Який установив таїнство любові, не прагне зараз, щоби люди це таїнство приймали? Це саме можна сказати і про Біблію. Якщо Бог її написав, то це безсумнівно означає, що Він прагне, аби її читали. Якщо цього прагне Бог Отець, Ісус Христос, прагнуть Отці Церкви, а при твоїй парафії немає Біблійного кола, то заохочуй сусідів читати Біблію разом. Прочитай: ККЦ 897, 900, 904-907, 910-911, 928-934, 940.
16. Церква різноманітними способами випрошує у Бога прощення гріхів. Вона робить це через таїнство покути, через читання Святого Письма, й тому священик, прочитавши Євангеліє, вимовляє: «Словами Євангелія нехай змиються наші провини». Католицька Церква не тільки заохочує пізнавати Святе Письмо, а й уділяє відпусти (індульгенції) тим вірним, хто читає Святе Письмо. Віруюча людина, яка читає Святе Письмо як духовне читання, з повагою, належною Слову Божому, дістає частковий відпуст. Відпуст буде повний, якщо побожне читання триває щонайменше півгодини (отож ти можеш його отримувати щодня!). Завдяки 30 хвилинам читання Біблії маєш повний відпуст! Нехай це свідчить про те, як сильно Церква зацікавлена в тому, щоб вірні вивчали Слово Боже.
17. Святіший Отець Йоан Павло ІІ: Аби справді пізнати, ким є Христос, християни повинні з відновленим запалом повернутися до Біблії: чи то через святу Літургію, виповнену Словом Божим, чи то через побожне читання, чи то через відповідні для цього інституції та іншу допомогу. Заохочую тебе: давай відповімо на цей заклик Святішого Отця і з відновленим запалом повернемося до Біблії! Надаваймо одне одному допомогу в пізнаванні Слова Божого, аби заново народитися зі Святого Духа. Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і Моє слово, що виходить у Мене з уст, не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Я хочу, довершує те, за чим Я його вислав (Іс 55,10-11).
18. Говорити «я не читаю Біблії, бо деякі не читали, а святими все одно стали» – це слухатися нашіптувань лукавого. Коли Папа на аудієнції сказав: «Вивчайте Слово Боже» – тебе в Римі не було, але це було сказане також і для тебе. Отці Церкви говорять про обов’язковість вивчання Слова Божого. Ти почув ці слова сьогодні. Чому ж кажеш, що «це тебе не стосується»? Бог сьогодні діє не так, як століття тому. Ми всі маємо доступ до Біблії. Сьогодні Бог з неба поглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога (Пс 53,3). То лиш від тебе залежить, яке приймеш рішення: Бог чекає на твоє рішення (пор. Мк 4,14-20; Йн 5,24; Йн 12,48). Не зволікай! Пізнай волю Божу!
19. За біблійних часів пророків оживляв Святий Дух, а цілий світ перебував у летаргії. Сьогодні світ нуртує життям, а Церкви та вірні займаються нічого не вартими дрібницями (А.Гешель). Нам є так багато що сказати про Біблію, але ми не готові почути, що Біблія може нам сказати про нас самих. Коли поглинаємо Слово Боже, а наші серця немовби стають нічим у собі, а всім у Бозі, – тоді ми стаємо тими, перед ким відступають слова, поступаючись місцем любові (пор. Йн 1,14). Бог радше вимагає виконання найдрібнішого обов’язку, визначеного нам, аніж найгарячішого прагнення робити те, до чого ми не покликані (св.Франциск Салезій). Пізнай же, до чого ти покликаний, – читай Святе Письмо!
20. Є стільки можливостей і доріг до Бога, скільки людей. Бо Бог має інакшу дорогу для кожної людини. Не Церква має пристосуватися до світу, а світ має допасуватися до Євангелія. Замало вірити в Бога, треба ще вірити Богові. Замало чути про Бога, треба ще Його почути (кардинал Стефан Вишинський). Маєш звертати увагу на знаки. Бог визначив на світі для кожного з нас шлях, яким ми маємо йти. Достатньо лиш прочитати, що записане для тебе (П.Коельйо). Якщо Бог існує, то ми повинні з Ним розмовляти (пор. Лк 11,9). Це дивно, яким чином хтось може бути відданий Христові у неділю, а решту днів тижня бути невидимим християнином?
21. Пора записатися до школи й вивчити мову, важливішу за всі мови світу. Ісус хоче, щоб ми всі розмовляли новою мовою. Ще більше Він хоче, щоб ми пророкували, були Апостолами свідчень про Нього. Він хоче, щоб ми були такі, який Він сам є (пор. 1 Пт 1,15-16; 1 Кор 14,5). Як навчав Апостол Лука, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав Ісусове вчення. Можна було почути, як вони розмовляють різними мовами (пор. Діян 10,44-46). Але перш ніж говорити новою мовою, потрібно хотіти слухати, що сказав Ісус, пізнати Його слова (пор. Діян 2,4; Діян 20,32). Слова Писання сповнені Святого Духа (св.Іларіон).
22. Ми вивчаємо іноземні мови, відбуваємо різні професійні курси, вивчаємо книжки на тему свого хобі. Якщо навчимося мови спілкування з Богом, то цим наповниться наше життя, професійна кар’єра, хобі. Сповняться слова Писання: «мої вівці знають мій голос» (Йн 10,3-4). Пізнай голос Бога! Бо метою життя не є смерть (пор. Рим 6,22; 1 Пт 1,9). Я повинен пізнавати Слово Боже, навчитися мови спілкування з Ісусом, навчитися чути, що Він говорить до мене. Якщо я маю бути дитиною Божою, то мушу зростати зі Словом Божим. Ми читаємо, що не самим хлібом житиме людина, а кожним словом, що виходить з вуст Божих (Мт 4,4). Ми складаємося з того, що їмо, – так кажуть дієтологи. Ми всотуємо, з’їдаємо знання світу цього, а не знання життя вічного. Висхне трава, зів’яне квітка, а слово Бога нашого стоятиме навіки (Іс 40,8).
23. Єдиним, що безумовно необхідне для спасіння, є наше освячення. Його ніщо не замінить: ми нічого не можемо дати Богові замість освячення. Ми маємо освятитися – заново народитися зі Святого Духа. Без пізнання Слова Божого не можна освятитися. Пробувати освятитися, не знаючи Святого Письма, це немовби взятися керувати реактивним літаком, не знаючи основ пілотування, або ніби лягти на операцію з пересадки серця до когось, хто навіть не є лікарем. Це так, якби дошкільняті дали увімкнену бомбу, аби малюк її знешкодив. Святе Письмо є курсом, лекціями, які навчають нас, як ми маємо освятитися. Ми читаємо різні порадники, інструкції з користування, куховарські книжки, але не вивчаємо цієї однієї, найважливішої: ІНСТРУКЦІЇ З ОБСЛУГОВУВАННЯ НАШОЇ ДУШІ (пор. Мк 8,38).
24. Люди навчаються, підвищують кваліфікацію в різних школах чи на курсах; найкращі професіонали у своїй галузі, професори, доктори постійно донавчаються на різних конференціях,конгресах, сотні годин проводять удома, добираючи інформацію у своїй галузі, аби потім на ложі смерті сказати: я знаю, що нічого не знаю. Отож своє донавчання, аби сподобатися цьому світові, відсунь на другий план, і в першу чергу пізнай Слово Боже, аби міг сказати, як цей учень Ісуса: Я боровся доброю борнею, скінчив біг, віру зберіг . Тепер же приготовано мені вінок справедливості (2 Тим 4,7-8). Subito santo – святий одразу, вже зараз, – так кричали люди, коли помирав Йоан Павло ІІ. Ким був би Папа, якби не пізнав Святого Письма? (пор. 1 Кор 13,2).
25. Якщо прагнемо переміни свого життя з матеріального на духовне, то мусимо сягнути по «будівельний матеріал», сировину, сповнену духовності. Таким матеріалом є Слово Бога – слова, написані під натхненням Святого Духа. Ми повинні вивчати Слово Бога. І тоді станеться так, як читаємо: «І буде останніми днями, – каже Бог, – Я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим сни будуть снитись» (Діян 2,17). Хочеш пізнати в своєму житті цю обітницю? Запрошую тебе до спільних старань про це. Якщо Бог обіцяв – Він виконає! Будемо взаємно одне одного підтримувати. Бог хоче вилити свого Духа на всіляке тіло – на нас також! (пор. 1 Кор 1,5-8).
26. Під час своїх молитов я затримуюся насамперед при Євангелії: в ньому знаходжу все, що необхідне для моєї бідної душі. Я відкриваю в ньому постійно нове світло, прихований містичний сенс (св..Тереза). У Святому Письмі кожен може знайти, якщо лиш шукає, відповіді на питання, що його мучать. Це слова св.Григорія. Певно, і в твоєму житті не бракує ситуацій, у яких ти шукав відповідей. Стільки питань постає щодня! Бог дає відповіді. Купи собі Святе Письмо, як ліки для душі. Постарайся принаймні про Новий Завіт: Євангеліє, Діяння Апостолів, Послання – як про своїх постійних учителів (св..Йоан Золотоустий).
27. Голод – це не тільки жадання хліба, це прагнення Слова Божого, прагнення любові (Мати Тереза з Калькути). Зголоднілі люди роблять багато чого заради окрайця хліба. Так звані «ситі» – потрапляють у наркотичну залежність, в алкоголізм. Інколи накладають на себе руки. Аби реалізувати прагнення виявляти любов, у заповіті переписують маєток своєму собаці. А ти їж поживу з Неба, пізнай Слова Бога, наїжся досита. Ситі за хліб ідуть у найми, а зголоднілі кидають працювати (1 Сам 2,5). Слово Боже дає розуміння, визначає сенс і мету життя. Якщо будеш голодний на Слово Боже, то відпочинеш. Боже діяння – це: І хліб з неба дав їм, заради їхнього голоду, і воду зі скелі добув їм, ради їхньої спраги, і сказав їм, щоб ішли й зайняли землю, яку поклявся єси їм дати (Неєм 9,15). Не розраховуй на те, що це станеться поза твоїми старажжями, ти мусиш хотіти і діяти, відкритися на діяння Святого Духа, почути, яким шляхом маєш іти до Обіцяної Землі (пор. Вих 23,20; Іс 30,21; 1 Цар 19,7; Мт 11,10).
28. Лікарі кажуть: у тебе хворе серце, зміни спосіб життя. І ми їх слухаємося, навіть за необхідності погоджуємося на пересадку серця. Аби ми могли жити повнотою життя, Господь Бог хоче вдихнути в нас Святого Духа. У тебе здорове серце, ти маєш у собі стільки любові, ти створений на Божу подобу (пор. 1 Кор 3,16; 2 Кор 6,16). Лиш допусти до серця Слова Бога, аби почути Істину, яка засяє і сповістить, що в тебе здорове серце (пор. Йн 8,12). Давай все Богові, що Він бере від тебе, і бери все, що Він тобі дає, з усмішкою. Бо святість – це те, чого ми зазнаємо щодня (Мати Тереза з Калькути). Ті, з ким ти зустрічаєшся, також мають здорові серця, тільки, не знаючи Слова Божого, вони не можуть ні дати, ні брати. Вони не знають правди (пор. Діян 19,2). Пізнай Божу правду, і вона тебе визволить (пор. Йн 8,32). Твоє серце чекає на своє народження зі Святого Духа. Розпочни читати Святе Письмо віднині! (Йн 17,16-17).
29. Як я оцінюю Святе Письмо у своєму житті? Чим воно є для мене? Чи воно насправді є книгою мого життя, компасом мого життя? Скільки ж то людей були визволені завдяки Святому Письму! Скількох же людей ця наша свята книга змінила! Зміни і своє життя, лишень схилися над Святим Письмом, тільки-но читай Святе Письмо. Чим воно є? Біблія написана для того, аби ми були спасенні. Бог написав цей лист любові, бо Він любить нас і хоче нас навчати, давати вказівки, як жити і які рішення приймати. Але ми цього листа, який має бути конституцією нашого життя, просто не знаємо. Повернімося до Святого Письма, нехай нас оживить Дух, Який колись наповнив людський розум (о.Ян Качмарек СМ).
30. Мати і вміти – не одне й те саме, це – хотіти невміло, – співається в пісні. Хіба твоя ситуація не нагадує цю пісеньку: ти хочеш, але не вмієш? Бо це не одне й те саме. Коли не вмієш плавати, то у воді тонеш… Читаєш: Ти – Бог (пор. Йн 10,34; Пс 82,6), але мимовільно залишаєшся мертвий, глухий, сліпий, голий (Одкр 3,17-18; Пс 82,7). Пізнай Голос Бога, нехай кожне слово Боже тебе пасе (пор. Пс 23), не вибирай дороги до Шеолу (пор. Пс 49,15; 141,7), де буде плач і скрегіт зубів (пор. Мт 8,12; 22,1-13). Бути з наукою Ісуса і бути при власному переконанні – це напевно не те саме! Не даси ради без «Манни» (пор. Втор 8,3). І ще одне: ти читаєш і чуєш, але чи носиш у собі те, що прочитав? Бо мати і вміти – це не те ж саме. Біблійні кола – це корисне місце для тебе, там в особливий спосіб діє Святий Дух. Включайся в Біблійні кола (пор. Йн 14,23; Мт 28,20). Бо тільки Святий Дух може зробити так, щоб ти мав, а не тільки вмів (Флп 1,1-14; 1 Кор 12,1-11).
31. Якщо ж, як каже апостол Павло, Христос є міццю Божою і мудрістю Божою, то той, хто не знає Писання, – не знає ані міці Божої, ані Його любові. Ісус висилає своїх учнів до міст і сіл, до людей, аби учні проголошували їм новину про Христа, про Боже Царство. Ми також вислані, кожен на свою ниву, для євангелізації світу, але без знання Святого Письма це неможливо. Чому? Бо слухати слово – це наставляти вітрила на подув Духа, не знаючи, до якого берега людина добереться (св.Єронім). Віра зі слухання, а слухання через слово Христове (Рим 10,17). «Ти можеш робити те, чого я не зумію. Я можу робити те, що тобі не вдається. Разом ми можемо для Господа Бога здійснити щось абсолютно прекрасне» (Мати Тереза з Калькути). Запрошую тебе: зробімо щось спільно для Господа Бога, а також у справах нашої віри, нашої Церкви.
32. Не хотіти слухати мовця – це погорджувати ним. Пізнаючи Слово Боже, ти виявляєш повагу і любов до Бога! Пізнавати Слово Боже – це не втрата часу, як порожнє читання газет або жадібний перегляд телепрограм і т.п. Це дотримання першої, найважливішої заповіді: Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю (Мт 22,37).
33. Біблія показує нам чимало важливих і обов’язкових у нашому житті ситуацій, речей, справ. Ми йдемо життям без необхідних нам Божих вказівок, за взірець життя приймаємо те, що нам дає світ. А Ісус сказав: «Коли сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму» (Мт 15,14). Ми, як Адам і Єва, з’їдаємо «яблуко» з дерева мудрості, пізнання добра і зла (пор. Бут 3,1-7), і самі, без Божих вказівок, рушаємо вперед. Нам видається, що ми здобули знання й не потребуємо допомоги. А Ісус каже: «Я – путь, істина і життя!» (Йн 14,6). Читай Святе Письмо. Пізнай путь, істину і життя. Ісус хоче допомогти тобі, для цього Він прийшов (пор. Йн 12,47).
34. Блажен, хто читає, і ті, котрі слухають слів цього пророцтва (Одкр 1,3). Не відмовляй собі у розкоші благословення Божого – розпочни читати вже сьогодні (пор. Мт 13,45-6). Як у дитинстві ми збирали листочки і каштани, так сьогодні збираймо благословення від самого Творця. Почни читати хоч би у себе вдома, запроси сусідів на спільне читання. Запишися до Біблійного кола. Бог прагне особисто тебе благословити. Не позбавляй себе того, що найпрекрасніше: Божого благословення! У Слові Божому міститься сила, що дає життя й перемінює нутро. Слово Боже, прийняте з вірою, спасає і освячує (о.Йосип Кудасевич).
35. Комп’ютер слухняний тому, хто ним керує. Так само й ми повинні виконувати волю Творця, Який нами керує. Але як ми можемо знати волю Бога, не читаючи Святого Письма? Комп’ютер, який зависає і не виконує команд, якщо не піддається ремонтові, то буде списаний. Ісус прийшов нас спасти від «списання на брухт». Він звертається до нас, бажаючи допомогти, щоб ми могли успадкувати вічність. Ми не користуємося Божими вказівками, навіть не стараємося їх пізнавати. Зміни це сьогодні й не чекай завтрашнього дня, бо завтра може стати запізно. Святе Письмо тільки вісім разів каже: «Не кради» – і ми пам’ятаємо, що красти гріх; а коли Біблія 200 разів каже, що мусимо пізнавати й роздумувати у своєму серці, і дітям своїм та іншим говорили, щоб роздумували й читали, запам’ятовували Мої слова (пор. Втор 11,18-21), а ми цього не робимо, не пізнаємо, не знаємо Слова Божого, – то цим ми власними силами домагаємося «списання на запчастини», бо кожен комп’ютер, який виконує тільки 8 із 208 команд, списують.
36 .Ісус Христос сказав: «Шукайте, і знайдете» (Мт 7,7). Ми повинні шукати – це нам ясно, але питання звучить так: а що ж саме ми маємо знайти?… Що кожен з нас повинен знайти? І тут сама собою насувається відповідь: я мушу читати Святе Письмо, якщо хочу «це щось» зайти, бо не відшукаю цього під каменем, під кущиком, ніде, по всьому світу не знайду. Цього Бога я знайду тільки у Слова Бога, у словах Ісуса Христа, у Словах, писаних під натхненням Святого Духа, і це відшукання має бути в мені всередині. Я мушу цього зазнати, особисто знайти (пор. Рим 8,14). Бо неможливо поставити відшукання на стіл, як вазу з квітами, або ж повісити на стіну, як ікону. Ми мусимо читати Святе Письмо. Ми повинні вивчати Слово Боже, якщо хочемо знайти. Інакше не вийде! Якщо знаєш інший спосіб – то, будь ласка, скажи мені про це! Як я маю шукати? Як я повинен знайти? Бог не каже Його знаходити – Він каже Його шукати (пор. Рим 15,4).
37. Ті, хто читав Святе Письмо до нас, стверджують, крім усього, що величезною допомогою в індивідуальному читанні текстів є приналежність до Біблійного кола – групи осіб, які регулярно зустрічаються, аби разом читати Біблію та поглиблювати знання її. Це зустрічі, які виникають із надприродних заохочень: ті, хто збирається в Колах, – приходять, керовані любов’ю до Господа Ісуса. Тому й Він сам на таких зустрічах присутній в особливий спосіб і особливо обдаровує учасників благодатями свого Святого Духа, відповідно до залишеної учням обітниці: де двоє або троє зібрані в Моє Ім’я, там Я посеред них (Мт 18,20). Ісус вислуховує все, про що на таких зустрічах ми Його спільно просимо (пор. Мт 18,19) – надто ж якщо просимо про світло Святого Духа (пор. Лк 11,13). Активна участь у Біблійному колі відкриває людині очі, пробуджує приспані доти прагнення (о.Людвік Мицельський OSB, з книжки «Як читати Святе Письмо»).
38. Бог нас ні до чого не змушує, ми повністю вільні. Тим не менше Ісус сказав: Треба вам народитися з висоти (Йн 3,7) – чи ж насправді треба? Мусить бути електрика: лампа без живлення – це непотріб. Один мудрець сказав: «На друга сподівайся, що прийде Він до тебе, поки живеш, пізнавай Його, поки живеш, розумій Його, доки живеш, бо в житті знайдеш визволення. Якщо не розіб’єш своїх кайданів, поки живеш, то яку ж можеш мати надію на визволення під час смерті? Даремним мріянням є думка, що душа з’єднається з Ним, коли полишить тіло. Якщо знайдемо Його тепер, то знайдемо Його і потім, а якщо Його не знайдемо, то оселимося єдино лише в Місці Смерті» (Кабір). Запрошую тебе до спільного шукання, вивчення Слова, замислімося над словами Ісуса і цього мудреця.
39. Якщо я простягну руки й торкнуся дроту, крізь який проходить струм, то обернуся на порох (пор. Бут 3,19). Якщо я пальцем торкнуся плаща Ісуса – відчую Його цілющу силу, буду здоровий (пор. Мт 9,20-22; 14,36). Якщо я розплющу очі і почну читати Біблію – почую Отця, Який промовляє до мене: оце є вузька стежка, нею маєш іти (пор. Мт 7,13-14). Якщо я відкрию вуста і розпочну день молитвою – почує мене мій Отець, мій Господь, я їстиму манну й мені вистачить сил (пор. Іс 65,13-14). Фізика – істинна, Біблія – істинна, любов – істинна, тління істинне і зростання істинне (пор. 1 Кор 15,22). Ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають (Іс 40,31). Святе Письмо було написане людьми, для нас, людей; і якщо їм воно було об’явлене для нас, то тим більше Бог хоче об’являти його нам самим (пор. Йн 14,16-18; Мт 13,11). Тебе Він також хоче повести і привести до себе (пор. Йн 4,14). Щодня досліджували Писання, чи так воно є (Діян 17,11).
40. Талмуд: Перегортай її, Тору, невпинно, бо ж у ній міститься все; роздумуй над нею, посивій і постарій при ній, і не відступай від неї. Вкладай менше труду в справи, а більше займайся Торою. Ніхто не повинен відходити з дому навчання ані віддалятися від слів Тори, навіть у годину смерті. Вивчення Тори важливіше за відбудовування Святині. Сказано також: Святий Єдиний (нехай буде благословенний!) плаче день у день над трьома родами людей: над тим, хто має змогу займатися Торою і не робить цього; над тим, хто не має розумових здібностей до такої науки, а попри це займається нею; а також над правителем, який жорсткою рукою керує суспільством. Якщо Тора (П’ятикнижжя) і Талмуд такі важливі для юдеїв, то наскільки ж важливіша Біблія для християн!
41.Сьогодні, по довгих роках, я можу це сказати: треба читати Святе Письмо. Я сам пройшов цей шлях, шлях від людини, яка не знала Слова Бога, до людини, яка це Слово пізнає. Читаємо: буква убиває, дух же оживлює (2 Кор 3,6). Аби Дух міг оживити, Він повинен мати що оживляти! А отже, ми повинні читати Святе Письмо, мати його, бути сповненими Слова Божого. Аби Святий Дух міг нас оживити, аби Він міг у нас діяти, будувати в нас, – для цього обов*язковим є пізнання Слова Бога. Так як дому не можна розпочинати будувати з комина і даху, спершу маємо закласти фундамент і стіни, так і кожен, хто хоче знайти Бога, пізнати особисте заслання Святого Духа, спершу мусить пізнати Слово Боже (пор. Мт 7,7). Через пізнання Слова Божого я даю Святому Духову час і нагоду, будівельний матеріал, необхідний для будівництва. Тоді цей будівельник – Святий Дух, цим матеріалом – Словом Божим, може будувати в нас храм Бога Живого (пор. 1 Кор 3,16-17). Бо на початку було слово – слово, яке стало тілом (пор. Йн 1,1-3).
42.Біблія подібна до хліба, вогню, світла, меду, золота, до дзеркала, молота, меча, насіння. Як виглядало б життя людини, позбавленої усіх цих речей? (пор. Йн 6,50; Єр 23,29; Як 1,23-25; Еф 6,17). Візьмімо тільки одне: світло. Без світла людство зникне і все, що живе, зникне. Слово твоє – світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці (Пс 119,105). Але ж ми створені не для того, щоб зникнути! Їжмо солодкий мед і прикрашаймо себе золотими оздобами. Слова Господні дорожчі від золота найщирішого і солодші від меду (Пс 19,11). І зростаймо, пізнаючи Слово Боже, яке подібне до насіння, що дає паросток. Ви відрождені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим, живим і вічним (пор. 1 Пт 1, 23-25). Господь прагне, аби ми читали Його Слово і роздумували над ним: Він порівнює своє слово з домом, у якому ми маємо «перебувати» так довго, аж поки все у ньому стане нам близьке. Порівнює його також із хлібом, якому належить першість з-посеред усієї їжі. Цей «хліб Євангелія» завжди перебуває на відстані простягненої руки: духовне читання (lectio divina) є способом «дозволити, аби Святе Письмо перемінило нас зсередини». Нехай книга цього Закону ніколи від твоїх уст не віддалиться, і розважатимеш над нею день і ніч (ІсНав 1,8).
43. Скільки разів приступаєш до читання Біблії – чиниш акт віри у все, що Бог об’явив, а Церква до віри подає, – стільки разів з’являється у тобі світло Святого Духа і роз’яснює морок усілякої темряви. Це – сам головний автор текстів, які ти читаєш: Він допомагає тобі не заблудитися. Інколи, однак, може трапитися, що якась трудність постане перед тобою, немов барикада. Знай, що це також є виразною ознакою дії Духа Істини (пор. Йн 14,17; 15,26; 16,13) – Святого Духа. То Він особливим чином нагадує тобі, щоб ти не заносився, не впадав у пиху – не вважав себе за надто мудрого. Він схиляє тебе до зустрічі з кимось із братів: може, з кимсь, кому Він дав благодать більш глибокого знання Біблії. Цей твій брат живе для того, щоб допомогти тобі (о.Людвік Мицельський OSB, з книжки «Як читати Святе Письмо»). Береш участь у Біблійному колі – користайся з допомоги інших і сам допомагай їм!
44. Відколи я читаю Святе Письмо і беру участь у заняттях Біблійної школи – збагнув багато справ, які доти не завжди були для мене зрозумілі. Читання Святого Письма в групі – це можливість для кожного поділитися своїми роздумами: що його зворушило, що він відчуває, як розуміє. Це дуже важливо, бо показує, що Святий Дух у кожній людині діє інакше, і ми маємо змогу порівняти свої особисті переживання й роздуми. Деякі фрагменти і слова залишаються в мені, й у важкі хвилини я можу цим користуватися, звертаючись до Бога. Знаю, що Бог завжди мене любить, без огляду на мої гріхи та сумніви, прощає і терпляче чекає на мою любов, довіру та моє «так, Господи, нехай станеться Твоя воля». Бо слово – живе і діяльне (Євр 4,12).
45. Читай і пізнавай Святе Письмо, бо це колосальні знання про Бога і людину та про взаємовідносини поміж Творцем і творінням, стосунки реальні або можливі, але тривалістю на вічність. Як християнин я маю потребу та обов’язок глибше пізнавати мого Бога, відкривати Його образ і подобу, бо ж і я створений на Його образ і подобу. Користуючись даром вільної волі, яким Бог мене обдарував, я хочу всім своїм життям відбивати образ і подібність до БОГА-ТВОРЦЯ, хочу проголошувати Його і показувати іншим; отже, мушу Його невпинно пізнавати, і найкраще – з безпосереднього джерела, тобто зі Святого Письма. Читаємо: Коли ви перебуватимете в Моїм слові, спізнаєте правду і правда вас визволить (Йн 8,31-32). Бути вільним, звільненим, так – це можливо: дихати обома легенями у свободі (пор. Лк 4,18; Рим 8,18-21; Пс 118,5-60). Ми навчалися своїх професій добрячих кілька років, аби тепер надриватися, як воли. Ознайомся з Божими словами, пізнай «правду» – так, щоб ти був повний Божих вказівок, щоб перебував у Його науці (пор. Йн 17,17). Читай Біблію щодня, ставка висока: СВОБОДА.
46. «Що вам здається більшим і більш знаменитим: слово Бога чи тіло Христа?» (св.Цезарій Арльський). Якщо я хочу дати на це питання правильну відповідь, то мушу відповісти, що слово Бога є ні в чому не меншим від тіла Христового. А тому з такою само турботливістю, з якою приймаємо тіло Христове, уважно слідкуючи, аби жодна часточка не впала на землю, – так само маємо дбати, щоб наші душі не втратили даного нам Слова Бога… (пор. Лк 11,28). Той, хто недбало слухає слова Бога, винуватий такою само мірою, як і той, хто через бездумність допускає падіння тіла Христового на землю. Нехай, отже, Слово Боже, яке – як каже Псалмоспівець – є світильником і світлом на стежках людського життя, допомагає нам відкрити й реалізувати наше життєве покликання, так, «аби серця наші були утверджені в святості як бездоганні перед Богом, Отцем нашим, на прихід Господа нашого Ісуса» (архієпископ Станіслав Гондецький, Митрополит Познанський).
47. Читаємо: Називаю вас друзями, бо все Я вам об’явив, що чув від Отця Мого (Йн 15,15).Ісус сказав нам усе, а ми не маємо часу послухати, що ж Він сказав! У дитинстві – надто юні, у молодості – надто безтурботні, після першої зарплати – надто самовпевнені, після шлюбної ночі – надто щасливі, після народження дітей – надто зайняті, перед народженням онуків – надто заклопотані, після виховання онуків – надто старі, а коли вивозять нас уперед ногами – то вже запізно… (пор. Вар 4,28). Читаємо: Бог не є Богом померлих, але живих. Дуже помиляєтеся, бо не знаєте Писання ані сили Божої (пор. Мк 12,24-27). Зміни це сьогодні, перестань блукати, пізнай повноту Божої благодаті, Божого благословення! Пізнаючи Писання, перестаєш блукати, оскільки пізнаєш Божу міць (пор. Мк 9,1). Славімо Бога за життя, а не по смерті: Хіба звіщатимуть у могилі Твою милість? (Пс 88,12; пор. Мт 16,24.
48. Ми витрачаємо купу грошей на сотні предметів. Перекладаємо їх з місця на місце, аби зрештою викинути на смітник. Зі Словом Божим навпаки: що більше його пізнаєш, то більше воно стає незамінне й необхідне. Купи Святе Письмо, розпочни його читати – і переконаєшся, що з кожним днем Слово Бога стає «тілом» – посідає «чільне місце», перше і найважливіше з-посеред усіх речей, які ти коли-небудь купував (пор. Мт 16,26; Флп 3,8). «Уже впродовж місяця я беру св.Луку для роздумів, і він настільки чудовий, що я весь горю від внутрішніх вогнів, а в моєму серці світло»(Т.Мертон). Невинні діти горнулися до Ісуса; схоже поводилися і грішниці. Також і нас Ісус закликає сьогодні: «Всі прийдіть до Мене» (Мт 11,28), бо гаряче прагне пригорнути нас до свого Серця. Його рамена, простягнуті на хресті, є красномовним знаком безмежної і безумовної любові Бога. З радістю і подякою ми віддаємо себе Ісусові «у повноті», аби кожна нинішня хвилина була свіжим початком решти нашого життя. Дозвольмо Милосердній Любові огорнути нас! Отже, читаймо Святе Письмо, нехай Біблія вчить нас, як любити Бога всім серцем, усією душею і з усіх сил (Втор 6,5; Лк 10,27) (о.Євген Квятковський OFM).
49.Не кожним десятим, не кожним другим, а КОЖНИМ словом, яке походить з уст Божих, живе людина (пор. Мт 4,4). Скільки слів Отця Небесного ти знаєш? Чи знаєш кожне слово у Святому Письмі,завдяки якому можеш жити уповні й істинно? Читаємо: Було у світі, і світ ним виник – і світ не впізнав його. Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли. Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я його вірують (Йн 1,10-12). Не переконуй себе, ніби ти не годишся, щоб учитися, бо в кожному, хто, пізнаючи, приймає Слово Боже, це Слово стає тілом і мешкає в ньому, даючи силу ставати дитям Божим (пор. Йн 1,14). Не позбавляй себе ліків Сили Божої, почни пізнавати вже сьогодні, і відчуєш себе здоровішим. Відчуєш, як ростеш, відчуєш БОЖУ МІЦЬ!
Тож мовив Ісус до дванадцятьох: Невже й ви бажаєте відступитися?» Але озвався до Нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у Тебе –слова життя вічного! Ми й увірували й спізнали, що Ти – Божий Святий». Ісус же відрік їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас – диявол!» А говорив Він про Юду, сина Симона Іскаріота, – той бо, один з дванадцятьох, і мав Його зрадити (Йн 6,67-71).
50.Подальший текст є уривками з публікацій: 1)Лист до тебе; 2)Наслідування Христа; 3)Як читати Святе Письмо? /Лист до брата; 4)Молитва Біблією /Впровадження в lectio divina.
Радієш, що отримав листа? Він справді адресований тобі! Будь ласка, читай його уважно і зацікавлено, оскільки йдеться про «лист від Бога» до тебе, тобто про Біблію. Через Біблію великий і всемогутній Бог говорить до тебе. Він хоче через свого «листа» показати тобі шлях до справжнього щастя, великої радості та вічного життя. Саме тому Він послав на цей світ своо Єдинородного Сина. Він приніс самого себе у жертву, аби стерти твою провину на хресті Голготи, щоб ти міг бути щасливим дитям Божим.
Біблія входить у число перших книжок, які взагалі були перекладені. На сьогодні Біблію перекладено (цілком або частково) майже двома тисячами мов. По всьому світу й надалі працюють над новими перекладами. Хоча для майже 1000 малих мовних груп усе ще бракує перекладів Біблії, то й так близько 97% населення планети мають змогу її читати.
Чиє це слово? «Так говорить Бог». Ні в одній книжці цього світу немає таких слів, єдино лише в Біблії. Вони там ужиті кількасот разів. У самій лише Книзі Малахії цей зворот використано 24 рази, з чого 22 рази він звучить так: «…говорить Бог Сил». Отже, Біблія стверджує: це говорить Бог. Якби це не було правдою, Біблія була би безсоромною книжкою брехні. Тому потрібно визначитися: або Біблія стовідсотково правдива і дана Богом, або вона є найбезбожнішою книжкою світу.
Скільки годин потрібно, щоби прочитати Біблію? Біблія містить приблизно три мільйони літер, 31000 віршів, які складаються у 1189 розділів. Щоби прочитати Старий Завіт, потрібно близько 38 годин, прочитання Нового Завіту вимагає близько 11 годин. Отже, разом потрібно близько 48 годин, аби прочитати цілу Біблію. Якби її захотіти прочитати у такому темпі, як люди зазвичай розмовляють, то для цього знадобилося б 70 годин і 40 хвилин. Якби хтось щодня читав по чотири розділи, то за рік прочитав би всю Біблію.
Найменша відома нам друкована Біблія – як сірник у довжину, тобто 4,5 см, її ширина становить 3 см, товщина – 2 см. Цю книжечку видрукували в Англії, і налічує вона 878 сторінок. Її читають з допомогою лупи. Важить вона усього лише 20 грамів.
Найбільшу Біблію світу виготував один столяр з Лос-Анджелеса. Він ретельно працював упродовж двох років, аби зробити цілу Біблію з дерева. Кожен її аркуш – це тонесенька дощечка площею в один квадратний метр, на якій вигравіювано літери. Ця книжка містить 8048 сторінок і важить 549 кг. Товщина книги становить 2,5 метри.
Слово Боже триває вічно. Біблію не потрібно захищати. Лев захищається сам. Біблія «атакує» людей, говорить їм, наскільки людина зіпсована. Тому так багато людей її бояться – бо Слово Боже сягає у глибину людського сумління і тривожить його. Тому багато хто хотів би її позбутися, як один волоцюга, що розтоптав дзеркало, бо воно показало його такого, яким він був: брудним і обдертим. Якби книжки, написані проти Біблії, склали в штабель, то він був б найвищою будівлею світу. Поклади тепер обік них Біблію. Вона незнищенна. Вона перемагає всіх своїх ворогів.
Заклик. Не віриш? Краще знаєш? Маєш свої докази і погляди? Отже, закликаю тебе назвати мені імена п’ятьох осіб, які завдяки твоїм поглядам і доказам та різноманітним теоріям невіри стали справді щасливими. Таких людей, які з нещасливих і злих перетворилися на справді радісних і щасливих. За кожного такого, кого ти назвеш, я назву тобі десятьох, а отже – разом п’ятдесят таких, хто завдяки Біблії дійшов до навернення, до справжньої покути перед Богом: п’яниць, лінюхів і безбожників, які стали безмежно щасливими і мають таке багатство щастя, що неспроможні цього навіть виразити словами. Біблія привела життя мільйонів людей до радикальних змін.
Найкращий доказ. В одному місці біля мосту старенька вже бабця торгувала овочами у своїй ятці. Коли не було покупців, вона відкривала Біблію і читала Хтось підійшов і запитав ї: «Що за книжку ви постійно читаєте?» – «Це Біблія, Слово Боже». – «Так? А звідки ви знаєте, що Біблія є саме Божим словом? Хто вам це сказав?» – запитав покупець. «Він сам», – відповіла жінка. «Та невже Бог із вами розмовляв?» – Якусь мить вона була ніби збентежена такими словами; однак, поглянувши угору, показала настирливому перехожому пальцем на сонце і запитала його: «Ви можете мені довести, що це – сонце?» – «Довести? – здивувався той. – Але ж це так просто! Найкращим доказом є те, що воно дає мені тепло і світло».
«Справді, це так! – відповіла жінка. – Найкращим доказом того, що Бібліє є Словом Божим, є те, що вона дає мені внутрішнє тепло і світло».
Господь Ісус сказав: Я – світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йн 8,12).
Щоби спасти людей, віковічне Слово Бога лунало в історії і стало чутним для людського вуха, стаючи тілом. Покоління віруючих, змінюючи одне одного, розгортають Святе Письмо, читають його і слухають цей святий текст усім серцем, а слово відбудовує в них Божий образ і подобу, спотворені гріхом. Досить уже «католицизму без Біблії»! Пора покінчити з цим безплідним, не підтриманим Біблією душпастирством. Досить уже релігійної формації, з якої не б’є джерело Євангелія! (Карло Каррето)
Про читання Святого Письма. У Святому Письмі потрібно шукати істину, а не красиві формулювання. Біблію потрібно читати в тому дусі, в якому її було написано. Ми мамо шукати у Святому Письмі радше користі, ніж тонкощів стилю. Так само охоче ми повинні читати книжки побожні й прості, як і піднесені й глибокі. Не бери до уваги того, більшу и меншу славу має той чи той письменник, або чи він посідає великі знання чи ні, але нехай тебе до читання притягує радше любов до самої істини. Не питай, хто це сказав, але зважай на те, що було сказане. Бог говорить до нас різними способами, не зважаючи на те, чи нам подобаються люди, через яких Він говорить. У читанні Святого Письма нам часто заважає цікавість, бо ми хочемо розуміти й «розкопувати» те, що варто би прийняти у простоті духа. Якщо хочеш дістати користь – читай смиренно, з простотою і вірою. Ніколи також не прагни добитися наукової слави. Запитуй охоче і слухай мовчки слів святих людей, не відкидай легковажно оповідок старших, бо вони без причини не проголошувані (пор. Сир 6,35; 8,9). Ісус заохочує нас наслідувати Його життя і звичаї (пор. Йн 8,12), якщо ми справді хочемо бути просвітлені та вільні від усілякої сліпоти серця. Найважливішою вправою, отже, для нас мають бути роздуми над життям Ісуса Христа. Його вчення перевищує всі повчання святих; а хто має в собі духа цієї науки – завжди зуміє знайти в ній приховану манну (пор. Одкр 2,17). Щасливий, до кого істина потрапляє безпосередньо, самою своєю міццю, і хто не змушений видобувати її з-під скороминущих слів або зі знаків. Наше пізнання і наші почуття часто нас підводять і мало розпізнають. Яке ж це немудре, що ми занедбуємо справи важливі й корисні, а притягує нас згубне і пусте! Маючи очі, не бачимо. Той, до кого промовляє предвічне Слово, визволяється від багатьох фальшивих поглядів. Все походить з одного Слова і все говорить про одне: це є саме Початок, що до нас промовляє (пор. Йн 8,25). Без нього ніхто нічого не зрозуміє і правильно не сприйме. Той, для кого все становить одно, хто все зводить до одного і хто помічає, що все міститься в одному, зуміє бути незламним і перебувати спокійно в Бозі. О Боже-Істино! Вчини, щоб я був з’єднаний з тобою у вічній любові! Часто я відчуваю огиду до читання і слухання про різні речі. У Тобі є все, чого я хочу й прагну. Нехай замовкнуть усі вчені, нехай стихнуть усі створіння перед лицем Твоїм: Ти сам говори до мене (Тома Кемпійський).
Як читати Біблію? Варто мати з собою цілу Біблію або принаймні Новий Завіт. Хоч би де й коли ми мали трошки часу, то можемо його використати для читання (пор. Діян 8,28; Еф 5,16). Дотримуйся таких принципів: постанови, що кожного дня справді проведеш хоча б тільки 15 хвилин у мирі і з Богом (пор. Діян 17,11). Не найважливіше, яку саму пору дня ти вибереш, однак уранці ми маємо в собі найбільше тиші й найменше втоми (пор. Мк 1,35). Читай Біблію у спокої, ніколи не роби цього в поспіху. Не переходь до подальших слів, не замислившись над уже прочитаним, але роздумуй над цим у своєму серці (пор. Пс 119,15.27.48.148). Проси Бога, щоб дав зрозуміти Його Слово, бо ж ніхто інший не може тобі краще пояснити, ніж Той, Хто наказав це записати (пор. Мт 11,25). Роздумуй, читаючи, що ці слова можуть означати для тебе особисто. Читай їх так, немовби вони були написані виключно заради тебе. Це – Боже послання, адресоване саме тобі. При застереженнях подумай: це стосується мене. При обітницях можеш подумати: це може стосуватися мене. В молитві обговори з Богом те, що прочитав. Читай цілу Біблію фрагментами, почергово, і йди щораз далі. Коли закінчиш – починай спочатку. Побачиш, що буде вона для тебе щоразу цінніша і щоразу прекрасніша. Місця, які для тебе особисто дорогі й важливі, навіть вивчи напам’ять; вони будуть для тебе завжди великим благословенням (пор. Пс 119,11).
Не розпочинай читати Біблію так, як читаєш інші книжки – від першої сторінки. Найкраще почати з Діянь Апостолів. Потім – Послання св.Йоана, чотири Євангелія, Павлові листи, Послання Апостолів. Одкровення радше відклади насамкінець: до того часу, коли ближче познайомишся з апокаліптичним жанром у пророків, зокрема у Даниїла та Єзекиїла. Старого Завіту не належить читати починаючи з книги Буття, оскільки, всупереч переконанням, перші її 11 розділів – це найважчі розділи Біблії. Пропонується черговість від книг, які ближчі нам за часом: Премудрість, Сирах, книги Макавейські, Притчі, Йов, Псалми. З плином часу зрозумієш: обидва Завіти становлять одну нерозривну цілість, що так виразно підкреслено в ККЦ (120-130).
Молитва Біблією. Духовне читання, зване також lectio divina, – це форма молитви словом Божим. Святий Бенедикт у своєму Уставі заохочує читати Слово Боже і роздумувати над ним, повертатися до відомих уривків, щоби посмакувати Святе Письмо. Не потрібно до цього читання підходити надто інтелектуально. Його метою бо не є аналіз релігійного змісту. Не потрібно також впадати в крайнощі і сприймати все через почуття. Метою lectio divina не є також розбурхання емоційної сфери. Нею є споглядання (контемпляція).
Спілкування з Біблією через відповідне і регулярно практиковане духовне читання може сильно вплинути на наше внутрішнє життя. Першим, що ми повинні мати на увазі, є те, що Господь Бог запропонував нам своє слово, і тому його потрібно розглядати як привілейований простір зустрічі з Ним. Жоден християнин не повинен забувати про цей сповнений любові й турботи лист, адресований Богом до кожного з нас. Ми так високо цінуємо звістки від наших друзів і приятелів, так багато маємо різних форм спілкування з ними: електронну пошту, СМСи, ММСи тощо. Парадоксальним чином люди, які надають стільки значення постійному зв’язку з іншими, забувають про Того, Хто невпинно скеровує до них своє слово. Оскільки Господь сам хоче, щоб ми Його слухали, щоб ми чули те, що Він нам хоче сказати, – ми, беручись до труду lectio divina, стаємо подібними до Марії, про яку Господь Ісус сказав, що вона «обрала найкращу частку» (с.Бруна від Марії).
