Ти вмикаєш комп’ютер і пропадаєшь в ньому. Дитина кличе тебе грати як завжди, в самий невідповідний час. Лізе зі своїми дурницями. Це дратує.
“Як ти не розумієш, у мене важлива справа.”
“Йди геть, відстань, не відволікай.”
Пройде кілька років, і ці слова повернуться до тебе як раз в той момент, коли для тебе буде важливіше всього на світі поговорити з рідною людиною, просто побути поруч. Бумеранг.
Найцікавіші мультики, найтурботливіші няні, бабусі, вихователі не замінять батьків. Мама і тато – головні люди в житті маленького чоловічка. Дитина потребує тебе саме зараз.
Так буде не завжди – діти швидко ростуть. Скоро він перестане проситися на ручки, звати тебе будувати будинок з кубиків або грати в футбол. У нього з’явиться свій світ, в якому для тебе не знайдеться місця. І тоді на твій поклик чадо не побіжить з променистою усмішкою, а лише з досадою огризнеться – ну що знову тобі від мене треба? Бумеранг.
Більше половини мам і тат читають ці рядки, включивши дитині мультики. Зізнайся, твоя дитина теж зараз перед екраном? А що, зручно! Подивися телевізор, займися чим-небудь сам, не лізь зі своїми дурними питаннями, не заважай. Але пролетять роки, і те ж саме почуєш ти. Бумеранг.
Коли-небудь все піде в минуле … кар’єра, друзі, важливі справи. У тебе залишиться тільки сім’я. Твоя сім’я і твої діти.
Зумій зберегти їх зараз. Вимкни комп’ютер Усі справи почекають. Обійми дитини. Давай поговоримо, Ти мій найближчий і рідна людина. Я дуже люблю тебе.
Все так просто. І ось він вже в дорозі – Бумеранг любові та щастя!
