Притча про сіяча є доброю нагодою зрозуміти власне покликання дітей Божих. Сіяч, який сіє зерно. Який чудовий образ Бога! Бога, який довіряє землі зростати зерно і дати плід! Зерно є образом Слова Божого. Скільки того Слова Божого сіється по храмах, школах, домівках! Скільки того Слова-зерна дає плід? Часом Господь послуговуються іншими сіячами. Доручає своє зерно, Слово для сіяння в душах людей, що “мають вуха, щоб слухати“. Одним з таких сіячів в нашій Церкві є Бюро екології УГКЦ. Ця структура покликана сіяти дуже особливе зерно. Зерно відповідальності за створений Богом світ. Зерно правди про людину, як Божого співробітника в цьому світі. Зерно трепетного споглядання краси цього світу. Зерно шанобливого ставлення до всього живого і неживого, що нас з вами оточує.
Як і в притчі, сіяч сіє всюди. Сіє вдосталь. Сіє сіє дуже усердно. Але не все зерно дає плід. І на це є різні причини. Те зерно, яке сіє Бюро екології найчастіше не дає плоду з причини того, що падає на “камінь”. Байдужість, заскорузлість серця, відкрита і нічим не прихована протидія є тим каменем. Десятки закликів, звернень, ініціатив, відео-роликів, брошур, книг, флаєрів, інтерв’ю, проповідей. Це праця Бюро, через яку сіється це зерно. Але, як це буває із зерном, проросте не все.
І не завжди з вини “сіяча”. Чому наші вірні і навіть священики так неохоче сприймають те, що сіється еко-бюро? Бо це вимагає метанойї, переміни способу думання та існування. Робити це завжди складно, бо вимагає вийти із зони комфорту. Міняти обставини нескладно. Мінятись самому є найскладніше. Пережити екологічне навернення дано не кожному. Правдиве покаяння, правдива переміна передбачає два чинники: божий та людський. Оскільки всякий та звершений дар з висоти походить” , треба молитися про цей дар до Всевишнього. Він ніколи не забариться з цим даром. Адже, Він, як добрий Батько всіляко сприяє нашому покликанню бути опікунами для всього Його творіння. Прийняти цей дар, пустити у своє серце є нашим, людським чинником. Це легко зробити тому, хто цього справді бажає. Подібно, як закваска міняє все тісто, дає йому ріст, так цей дар з висоти поступово міняє особу. Її очі стають широко відкритими на красу творіння. Її серце стає чулим на несправедливість в сучасному світі по відношенню до Божого творива. Її ноги стають ногами носія миру та Божого царства в цей світ. Її руки працюють для примноження краси світу і усунення наслідків гріховного захланного відношення до довкілля. І її розум пізнає любов та мудрість Творця “всього видимого і невидимого”, шукає способи та засоби, шоб відповідально провадити дорученим нам при сотворенні світом. Коли ціла людина поступає мудро, діє згідно, а на всупереч Божому задумові, це зветься чеснотою ціломудрія.
Важливе місце у притчі про сіяча займає згадка про плоди. Різні обставини для зерна спричиняють різні плоди. Господь чекає плоду від кожного. І від “сіячів”, працівників екологічного бюро, і від їх адресатів. Першим і небхідним плодом метанойї є визнання власної грішності та недосконалості. Немає нікого з нас, що не грішив екологічним гріхом. Усвідомлення цієї правди є першим та необхідним плодом. Іншим плодом є плід вдячності за все, що нам передав Господь в підпорядкування. Ще іншими плодами є всі плоди Духа Святого, всі без винятку. І, звісно, добрі діла, без яких наша віра мертви. Справи дияконії, себто служіння, є необхідним плодом, що випливає з інших плодів.
Для того, щоб втішатися плодами, щоб “сіяч і жнець раділи разом, потрібен час. Але, спостерігаючи за всім, що накоїло людство, роблю висновок, що часу в нас мало. Як би не було прикро визнавати, та в багато чому ми вже спізнилися. Скільки видів тварин та рослин безповоротно втрачено! Скільки землі знищено! Скільки людей хворіє через наслідки спалювання сміття та рослинності, отруєну воду, неякісну їжу і несправедливий розподіл Божих дарів! Заклик “Пора задуматись!” вже втратив свою актуальність. Пізно думати, пора діяти! “Боже Царство здобувається силою!” Тож спрямуймо всі свої зусилля на те, щоб ми самі і наша Земля стали вмістилищем Божого Царства. Нехай зерно Божого Слова про відповідальність за цей світ, створений нашим Небесним Отцем, дасть рясні плоди в душах кожного, хто себе вважає християнином. Перемінить нас. І допоможе зреалізувати власне покликання бути Вінцем Творіння! Амінь
