ДИТИНСТВО ТА ЮНАЦТВО
Хосемарія Ескрива де Балагер народився в Барбастро (Уеска, Іспанія) 9 січня 1902 року. В батьків Хосемарії Хосе та Долoрес, крім нього було ще п’ятеро дітей: Кaрмен (1899-1957), Сантьяго (1919-1994) та три дочки молодші за Хосемарію, що померли у дитячому віці. Подружжя Ескрива дали своїм дітям справжнє християнське виховання
В 1915 році батько Хосемарії, торговець тканиною, розорився. Хосе Ескрива змушений був переїхати до Логроньо, де знайшов собі інше заняття. В цьому місті Хосемарія вперше відчув своє покликання: побачив на снігу сліди босих ніг монаха, він здогадався, що Бог чекає від нього чогось, хоча в чому саме його місія, він ще не знав. Хосемарія дійшов висновку, що, ставши священиком, він швидше осягне Божу волю про себе. Він готується до висвячення спочатку в Логроньо, а потім в Сарагоській семінарії. Як вільний слухач він також вивчає право в світському Університеті.
ЗАСНУВАННЯ OPUS DEI
Після смерті батька в 1924 році, Хосемарія стає головою сім’ї. Він висвячений на священика 28 березня 1925 року. Спочатку він служить на сільській парафії, далі в Сарагосі. В 1927 році з дозволу свого єпископа він переїжджає до Мадриду, щоб захистити докторську дисертацію з права. Там, 2 жовтня 1928 року, під час молитовного усамітнення, він в об’явленні осягає волю Божу, та засновує Оpus Dei. Він одразу почав діяти, не занедбуючи при тому своїх священицьких обов’язків, що він виконує найчастіше в колі хворих та вбогих. До того ж, він вчиться в Мадридському Університеті та читає лекції, щоб утримувати родину.
Він перебуває в Мадриді, коли спалахує громадянська війна (1936 г.). Гоніння на Церкву змушують його переховуватися, постійно змінюючи сховок. Ескрива здійснює своє служіння підпільно, поки йому не вдається втекти з Мадриду. Після переходу через Піренеї він оселяється в Бургосі.
По завершенню війни в 1939 році повертається до Мадриду. Там він успішно захищає свою докторську дисертацію з права. В наступні роки Хосемарія Ескрива здійснює духовне наставництво серед мирян, священиків, монахів.
В РИМІ
В 1946 році він оселяється в Римі. Він успішно захищає докторську дисертацію з богослов’я в Латеранському Університеті. Його призначено консультантом двох Ватиканських конгрегацій, почесним членом Папської Академії Теології та почесним прелатом Його Святійшества. Він уважно спостерігає за роботою Другого Ватиканського Собору (1962-1965) та спілкується з багатьма отцями – учасниками Собору. З Риму він часто подорожує всією Європою, закладаючи основи для діяльності Оpus Dei або сприяючи її розквіту. З тією самою метою між 1970-им та 1975-им роками він здійснює тривалі подорожі до Мексики, Іспанії та Португалії, до Південної Америки і Гватемали, під час яких він проводить катехизаторські зустрічі з великою кількістю людей.
Хосемарія Ескрива помирає в Римі 26 червня 1975 року. Тисячі людей, серед яких багато єпископів з різних країн (більше третини єпископів всього світу), звертаються до Святого Престолу з проханням почати процес канонізації Хосемарії Ескриви.
ПРОГОЛОШЕННЯ ОТЦЯ ЕСКРИВИ СВЯТИМ
17 травня 1992 р. Іван Павло II проголошує отця Хосемарію блаженним на площі святого Петра в Римі в присутності 300.000 осіб, що зібралися з цього приводу. ”Осяяний божественним натхненням, – сказав Папа в своїй проповіді, – блаженний Хосемарія безустанно проповідував загальне покликання до святості і апостольства.
6 жовтня 2002. Іван Павло II проголошує отця Хосемарію святим
ПАЗУХИН, Євгеній; Життя і праця блаженного Хосемарія Ескрива, Москва, 2000.
О Боже, за заступництвом Пресвятої Богородиці Ти наділив незліченними милостями святого Хосемарію, священика, обрав його вірним Своїм знаряддям для заснування Opus Dei – дороги, що веде до святості через виконання професійних та щоденних християнських обов’язків. Допоможи мені перетворювати кожну мить мого життя та кожну подію на любов до Тебе та в служінні, в радості і простоті, Церкві, Папі та всім душам, освітлюючи шляхи земні світлом віри та любові. За заступництвом святого Хосемарії вислухай моє прохання:
Амінь.
Отче наш… Богородице Діво… Слава Отцю …
