Іван з Авіли народився 6 січня 1500 року в Альмодовар дель Кампо в провінції Ціудад Реал в Іспанії, а помер 10 травня 1569 року в Монтілла в Кордобі. Походив з шляхетної родини, яка мала єврейське коріння. Вивчав право, теологію і філософію на університетах в Саламанці і Алцалі.
Після смерті батьків свій спадок Іван віддав убогим, на приміційний обід він мав запросити 12 жебраків, яким особисто прислуговував. Планував стати місіонером і Америці, однак єпископ Севілли прийшов до висновку, що буде краще, якщо Іван залишиться в Іспанії і займеться організацією народних місій на теренах Андалузії.
Два роки Іван просидів у тюрмі інквізиції. Спочатку його підозрівали в голошенні єресей, з часом, однак, його звільнили і очистили від будь-яких закидів. Після 1540 року він зайнявся створенням університету в Баеза на півдні Іспанії.
Святого запам’ятали не лише як академічного викладача, містика і автора видатних творів про духовне вдосконалення. В його доробку – відомий трактат „Audi filia”. Був видатним проповідником. Власне він виголосив промову на похороні королеви Ізабелли Португальської в Гранаді. В часі проживання в тому місті Іван мав великий вплив на Івана Божого, в середовищі якого знаходились також святий Ігнатій Лойола та свята Тереза з Авіли. Згадана проповідь на похороні королеви мала такий великий плив на віце-короля Каталонії Франциска Борджіа, що він постановив покинути світське життя і вступити до єзуїтів.
Святий Іван з Авіли помер 10 травня 1569 року. В 1970 році його канонізував папа Павло VI, який вважав, що святий повинен стати прикладом для наслідування всіх сучасних священиків, які потерпають від кризи ідентичності.
переклад Milites Christi Imperatoris за матеріалами ЕКАІ
При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов’язкове