Послання Богородиці, Цариці миру, 2 жовтня 2016 року

“Дорогі діти! Дух Святий посланий Небесним Отцем учинив мене матір’ю, Ісусовою  матір’ю, а тим самим і вашою матір’ю. Тому приходжу, аби вас вислухати, аби відкрити вам свої материнські руки, аби дати вам своє серце й аби закликати вас залишитися зі мною, бо з вершини хреста мій Син довірив вас мені. На жаль, багато моїх дітей не пізнало любові мого Сина, багато хто його не бажає пізнати. О, діти мої, наскільки погано чинять ті, які мали б бачити і пояснювати, щоб інші увірували. Тому ви, діти мої, апостоли мої, у тиші серця свого слухайте голос мого Сина, щоб ваше серце було Його притулком, щоб не було похмурим та сумним, але освітлене світлом мого Сина. Вірою шукайте надію, бо віра є життям душі. Знову вас закликаю – моліться. Моліться, аби ви віру жили в смиренні, духовному мирі й освітлені  світлом.  Діти мої, не намагайтеся відразу все зрозуміти, бо і я не всього розуміла, але любила й вірила в Божествені слова, котрі мій Син говорив, Він, Який був першим світлом і початком відкуплення. Апостоли моєї любові, ви, що молитеся, жертвуєтеся, любите, не судите, ви йдіть і поширюйте істину, слова мого Сина, Євангеліє, бо ви є живим євангелієм, ви промені світла мого Сина. Мій Син і я будемо з вами, будемо вас підбадьорювати і випробовувати. Діти мої, завжди просіть благословення від тих, і лише тих, чиї руки благословив мій Син, – від ваших пастирів. Дякую вам!”